Ухвала суду № 7970816, 06.08.2009, Харківський апеляційний адміністративний суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

61064, м.Харків, вул.Володарського, 46 (1 корпус)

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 серпня 2009 р.Справа № 22-а-10246/09

Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду в складі :

Головуючого судді           Сіренко О.І.

Суддів           Любчич Л.В.

          Спаскін О.А.

За участю секретаря           Касян В.Ю.

Розглянула у відкритому судовому засіданні в місті Харкові апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 27 січня 2009 року по справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Альфа-Експерт» до Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова про визнання податкових повідомлень-рішень нечинними,-

В С Т А Н О В И Л А :

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 27 січня 2009 року задоволено позов товариства з обмеженою відповідальністю «Альфа-Експерт» до Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова про визнання податкових повідомлень-рішень нечинними .

Визнано нечинними податкові повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова № 0001512305/0 від 11.04.2008р., № 0001512305/1 від 21.07.2008р., № 0001512305/2 від 19.09.2008р. про визначення податкового зобов'язання з податку на прибуток у сумі 45500,00грн.

Визнано нечинними податкові повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова № 0001522305/0 від 11.04.2008р., № 0001522305/1 від 21.07.2008р., № 0001522305/2 від 19.09.2008р. про визначення податкового зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 42000,00 грн.

          На зазначену постанову суду Державною податковою інспекцією у Дзержинському районі м. Харкова подано апеляційну скаргу, в якій остання просить скасувати постанову Харківського окружного адміністративного суду від 27 січня 2009 року та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а саме: п. 5.1 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», п.п. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість».

В запереченнях на апеляційну скаргу ТОВ «Альфа –Експерт»просить постанову суду першої інстанції залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Колегія суддів, вислухавши суддю-доповідача, пояснення учасників процесу, вивчивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги та заперечення на апеляційну скаргу, приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав :

Судом першої інстанції встановлено, що відповідачем ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова в період з 21.02.2008 року по 21.03.2008 року була проведена планова виїзна документальна перевірка ТОВ «Альфа-Експерт»з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 22.11.2005 року по 01.10.2007 року.

За результатами вказаної перевірки ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова встановило порушення позивачем вимог п.п. 7.4.1., 7.4.4 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»(зі змінами та доповненнями) в результаті чого занижено податок на додану вартість за 9 місяців 2007 року на суму 28000,00 грн., в т.ч. по періодах: вересень 2007 року - 28000,00 грн.; п.5.1 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»(зі змінами та доповненнями) в результаті чого занижено податок на прибуток за 9 місяців 2007 року на суму 35000,00 грн., в т.ч. за 3 кв. 2007 року -35000,00 грн., про що зазначено в акті перевірки № 2170/2305/33818318 від 28 березня 2008 року.

На підставі зазначеного акту перевірки відповідачем було винесено :

-          податкове повідомлення-рішення № 0001512305/0 від 11 квітня 2008 року, яким ТОВ «Альфа-Експерт»визначене податкове зобов'язання з податку на прибуток за основним платежем в сумі 35000,00 грн., та за штрафними (фінансовими) санкціями у розмірі 10500,00 грн. (загальна сума податкового зобов'язання склала - 45500,00 грн.)

-           податкове повідомлення-рішенням № 0001522305/0 від 11 квітня 2008 року, яким позивачу визначено податкове зобов'язання з податку на додану вартість за основним платежем в сумі 28000,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями у розмірі 14000,00 грн. (загальна сума податкового зобов'язання - 42000,00 грн.).

За результатами адміністративного оскарження вказаних податкових повідомлень-рішень, рішенням ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова від 16 липня 2008р. № 9540/10/25-007 податкове повідомлення-рішення від 11.04.2008 року № 0001512305/0 та податкове повідомлення-рішення від 11.04.2008 року № 0001522305/0 були залишені без змін та, відповідно, винесені податкові повідомлення-рішення від 21.07.2008 року № 0001512305/1 та від 21.07.2008 року № 0001522305/1 на такі ж саме суми податкових зобов'язань, відповідно - 45500,00 і грн. та 42000,00 грн.

За результатами розгляду повторної скарги ТОВ «Альфа-Експерт»на податкові повідомлення-рішення від 11.04.2008 року №№ 0001512305/0, 0001522305/0, від 21.07.2008 року за №№ 0001512305/1, 0001522305/1, державна податкова адміністрація України в Харківській області прийнято рішення від 03.09.2008 року № 12663/7/25-103, яким залишено без змін податкові повідомлення-рішення ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова від 11.04.2008 року №№ 0001512305/0, 0001522305/0, від 21.07.2008 року за №№ 0001512305/1, 0001522305/1, а 19.09.2008 року ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова винесені податкові повідомлення-рішення за №№ 0001512305/2, 0001522305/2 на таку ж суму податкового зобов'язання.

Задовольняючи позов товариства з обмеженою відповідальністю «Альфа-Експерт», суд першої інстанції виходив з того, що у відповідача були відсутні підстави для визначення суми податкового зобов'язання по податку на додану вартість у загальній сумі 56589,00 грн., з яких: основного платежу у розмірі 28000,00 грн. та 14000,00 грн. - штрафних (фінансових) санкцій; також про відсутність у відповідача підстав для визначення суми податкового зобов'язання з податку на прибуток за основним платежем в сумі 35000,00 грн., та за штрафними (фінансовими) санкціями у розмірі 10500,00 грн., оскільки послуги надані ТОВ «Промбудівел плюс»пов»язані з господарською діяльністю позивача ТОВ «Альфа –Експерт», виконані у повному обсязі тому та використовувались у господарській діяльності позивача, тому правомірно були віднесені до валових витрат .

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції з наступних підстав :

Відповідно до п. 5.1 ст. 5 Закону України № 334/94-ВР від 28.12.1994р.«Про оподаткування прибутку підприємств»із змінами та доповненнями, валові витрати виробництва та обігу –це сума будь –яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів ( робіт, послуг), які придбаваються ( виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Витрати на маркетинг відносяться до витрат подвійного призначення, для яких пунктом 5.4 ст. 5 Закону передбачено особовий порядок податкового обліку. Відповідно до вказаного підпункту Закону платник податку має право включати до складу валових витрат на маркетинг стосовно товарів (робіт, послуг), що продаються ( надаються) таким платником. Таким чином, витрати мають бути безпосередньо пов»язані з господарською діяльністю платника податку.

Господарська діяльність, відповідно до вимог п. 1.32 ст. 1 Закону України № 334/94-ВР від 28.12.1994р.«Про оподаткування прибутку підприємств»із змінами та доповненнями –це будь –яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою.

Згідно вимог п.п. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України № 168/97 від 3.04.1997р. «Про податок на додану вартість»із змінами та доповненнями , податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари ( послуги) , та складається із сум податків, нарахованих ( сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв»язку із придбанням або виготовленням товарів ( у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Якщо у подальшому такі товари ( послуги) починають використовуватися в операціях, які не є об»єктом оподаткування згідно зі статтею 3 цього Закону або звільняються від оподаткування згідно зі статтею 5 цього Закону, чи основні фонди переводяться до складу невиробничих фондів, то з метою оподаткування такі товари (послуги), основні фонди вважаються проданими за їх звичайною ціною у податковому періоді, на який припадає початок такого використання або переведення, але не нижче ціни їх придбання (виготовлення, будівництва, спорудження.

05 червня 2007 року між позивачем та ТОВ «Промбудівел плюс»був укладений договір № 06-2007 на проведення маркетингових досліджень та обзорів.

Згідно заяв від 5 червня 2008 року № 1 та № 2 теми , які підлягали дослідженню визначені позивачем , а саме «Маркетингове дослідження мирового ринку електроніки. Електронні компоненти»та «Маркетингове дослідження російського ринку електронних компонентів».

З метою виконання зобов'язань за договором, ТОВ «Альфа-Експерт» 28.09.2007р. отримало від ТОВ «Промбудівел Плюс»маркетингові послуги на суму 168000,00 грн., у т. ч. ПДВ -28000,00 грн., що підтверджується Актом № ОУ - 1/2 здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 28.09.2007р., податковою накладною № 928.09 від 28.09.2008р. та виписками з банку, копії яких знаходяться в матеріалах справи.

З наведених документів вбачається, що витрати по придбанню ТОВ «Альфа-Експерт»маркетингових послуг придбані ним на підставі дійсного договору, укладеного у відповідності до норм чинного законодавства, підтверджені актом здачі-прийняття робіт та виписками з банку.

Згідно ст. 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»визначено, що первинний документ це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій.

Таким чином, законом визначено, що первинним документом, який засвідчує факт здійснення господарської операції є акт приймання-передачі виконаних (наданих) товарів (робіт, послуг). Такими документами в даному випадку є Акти здачі-прийому виконаних робіт позивача за спірний період, які містять всі необхідні реквізити, передбачені ч. 2 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», зокрема містять зміст господарської операції, а саме: сервісне обслуговування. Вказаний Акт № ОУ - 1/2 здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 28.09.2007р підписано особами, що брали участь при його складанні і дають змогу їх ідентифікувати.

Обсягом господарської операції в даному випадку є вартість виконаних робіт. Вартість виконаних послуг, становить відповідно до вказаного Акту здачі-прийняття робіт (надання послуг) становить 168000,00 грн., в т.ч. ПДВ 20% - 28000,00 грн. Вказаний Акт повністю узгоджуються з вимогами п.п. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», згідно якого валові витрати повинні бути підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення та зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Згідно п. 8 ст. 19 Господарського кодексу України, забороняється вимагати від суб'єктів господарювання надання статистичної інформації та інших даних, не передбачених законом.

Враховуючи викладене, обов'язкова наявність інших документів, окрім тих, які засвідчують факти здійснення господарських операцій, чинним законодавством не передбачена.

Придбання позивачем спірних послуг підтверджується податковою накладною № 928.09 від 28.09.07р., копія якої міститься в матеріалах справи. Вказана податкова накладна містить всі необхідні реквізити, передбачені п.п. 7.2.1 п.7.2. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість». Дані зазначені в податковій накладній відповідають змісту договору.

Відповідно до п.п. 7.2.3 п. 7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом.

Згідно п.п. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Не дозволяється включення до податкового кредиту будь-яких витрат по сплаті податку, що не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями, а при імпорті робіт (послуг) - актом прийняття робіт (послуг) чи банківським документом, який засвідчує перерахування коштів в оплату вартості таких робіт (послуг) (пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону).

Отже, ТОВ «Альфа-Експерт»має право на включення до складу податкового кредиту суми ПДВ у розмірі 28000,00 грн., на підставі отриманої податкової накладної, яка містять всі необхідні реквізити, передбачені п.п. 7.2.1 п.7.2. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»і засвідчує факт придбання платником послуг.

Як вбачається з матеріалів справи, податкова накладна отримана ТОВ «Альфа-Експерт»від ТОВ «Промбудівел Плюс»відповідає вимогам чинного законодавства та підтвердили сплату грошовими коштами по зазначеній накладній у повному обсязі.

Відповідно до п.п. 7.4.1. п.7.4. ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної") вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8і цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Таким чином, суд приходить висновку про те, що позивач правомірно включив суми ПДВ у розмірі 28000,00 грн. до податкового кредиту за 3 квартал 2007 року, по послугам, які використовуються ТОВ «Альфа-Експерт»в господарській діяльності.

Виходячи з викладеного, суд дійшов висновку про те, що витрати на маркетингові послуги здійснені позивачем у зв'язку з проведенням ним господарської діяльності.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Висновки працівників відповідача, що встановлені у акті перевірки, не підкріплені жодними доказами і носять характер суб'єктивних припущень.

З огляду на зазначене, факти вказаних в акті перевірки № 2170/2305/33818318 від 28.03.2008 року порушень п.п. 7.4.1., 7.4.4. п.7.4. ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", п. 5.1 ст.5 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств" , є недоведеними.

Податкові повідомлень-рішень від 21.07.08 №№ 0001512305/1, 0001522305/1 та від 19.09.08 №№ 0001512305/2, 0001522305/2, були винесені органом податкової служби за результатами розгляду скарг позивача на ту ж саму суму зобов'язань (визначення суми податкового зобов'язання та зменшення бюджетного відшкодування), що були застосовані податковими повідомленнями - рішеннями за №№ 0001512305/0, 0001522305/0 від 11.04.2008 року, що суперечить приписам ст.6 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», яка не передбачає прийняття нового податкового повідомлення-рішення в разі залишення оскарженого податкового повідомлення-рішення без зменшення або збільшення нарахувань, у в зв'язку з чим підлягають визнанню нечинними.

Доводи відповідача в апеляційній скарзі про те, що позивачем не надано документів для підтвердження включення витрат до складу валових витрат необхідні документи, оформлені відповідно до вимог, встановлених ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні», колегія суддів вваж є безпідставними.

Як вбачається з матеріалів справи, придбання позивачем послуг підтверджується податковими накладними. Відповідно до п.3.1.5 акту перевірки порушень щодо правильності ведення позивачем книг обліку придбання товарів (робіт, послуг) та книг продажу товарів (робіт, послуг), ведення реєстрів виданих та одержаних податкових накладних не встановлено.

Вказана податкова накладна містить всі необхідні реквізити, передбачені п.п. 7.2.1 п.7.2. ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість". Дані зазначені в податкових накладних відповідають змісту договору.

Відповідно до п.п. 7.2.3 п. 7.2 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом.

Згідно п.п. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

З огляду на вищезазначене, постанова суду ухвалена з дотриманням норм процесуального права, у відповідності до вимог норм матеріального права, тому колегія суддів вважає, що підстав для її скасування немає.

Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, тому апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Враховуючи наведене та керуючись ст.ст. 195, 196, п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200, п. 1 ч. 1 ст. 205, ст. 206, ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова - залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 27 січня 2009 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця.

Повний текст ухвали виготовлений та підписаний 11 серпня 2009 року.

Головуючий           Сіренко О.І.

          Суддя           Любчич Л.В.

                    Суддя                                                             Спаскін О.А.