Ухвала суду № 7970756, 17.09.2009, Харківський апеляційний адміністративний суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

61064, м.Харків, вул.Володарського, 46 (1 корпус)

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 вересня 2009 р.Справа № 10/137-08/5018 Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду в складі :

Головуючого судді                     Сіренко О.І.

Суддів                     Любчич Л.В.

          Спаскін О.А.

За участю секретаря                     Касян В.Ю.

Розглянула у відкритому судовому засіданні в місті Харкові апеляційну скаргу Хорольської міжрайонної державної податкової інспекції у Полтавській області на постанову господарського суду Полтавської області від 10 березня 2009 року по справі за позовом закритого акціонерного товариства «Хорол-Елеватор»до Хорольської міжрайонної державної податкової інспекції у Полтавській області про скасування податкових повідомлень-рішень,-

В С Т А Н О В И Л А :

10 березня 2009 року постановою господарського суду Полтавської області задоволено позов закритого акціонерного товариства «Хорол-Елеватор».

Скасовано податкові повідомлення-рішення Хорольської МДПІ від 13.06.2007 р. №0000432301/0, від 10.08.2007р. №0000432301/1, від 08.10.2007р. №0000432301/2, від 18.12.2007р. №0000432301/3, за якими ЗАТ «Хорол-Елеватор»визначено податкове зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 8 625,00 грн., з яких 5 750,00 грн. основний платіж та 2875, 00 грн. штрафна (фінансова) санкція.

В апеляційній скарзі Хорольська міжрайонна державна податкова інспекція просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову, якою задовольнити позовні вимоги. При цьому посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального права. Зокрема вважає, що першої інстанції не надав належної оцінки доводам відповідача щодо порушення позивачем п.п. 7.2.1 п. 7.2 ст. 7,

п.п. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», п.п. 12, 15 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом ДПА України від 30.05.1997 року № 165,оскільки до складу податкового кредиту у квітні 2006 віднесено податок на додану вартість по податковій накладній № 395 від 12.04.2006 року на придбання рухомого та нерухомого майна у якій не зазначені номенклатура ( переліку) рухомого і нерухомого майна та відповідно ціна поставки одиниці продукції

Колегія суддів, вислухавши суддю-доповідача, вивчивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, заперечення на апеляційну скаргу, приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав :

Судом першої інстанції встановлено, що працівниками відповідача в червні 2007 року була здійснена планова виїзна документальна перевірка позивача ЗАТ «Хорол –елеватор» дотримання вимог податкового та валютного законодавства за період з 26.12.2005р. по 01.01.2007 р. ( а.с. 9- 14).

Згідно акту перевірки № 135/23 –33989532 від 4 червня 2007 року Хорольською МДПІ виявлені порушення позивачем норм пп.. 7.2.1 п. 7.2 та пп.. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону Україні «Про податок на додану вартість», внаслідок включення до складу податкового кредиту 366 574,22 гри. податку на додану вартість, сплаченого в ціні придбання рухомого та нерухомого майна від ВАТ «Хорольській елеватор» за податковою накладною № 365 від 12.04.2006 року.

На підставі акту перевірки Хорольською МДПІ у Полтавській області було прийнято податкове повідомлення-рішення від 13.06.2007 р. №0000432301/0, за якими ЗАТ «Хорол-Елеватор»визначено податкове зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 8 625,00 грн., з яких 5 750,00 грн. основний платіж та 2 875,00 грн. штрафна (фінансова) санкція.

В результаті адміністративно-апеляційного оскарження позивачем даних податкових повідомлень-рішень скарга платника залишена без задоволення, сума податкового зобов'язання залишена без змін, податкові повідомлення-рішення набрали форму податкових повідомлень-рішень від 10.08.2007р. №0000432301/1, від 08.10.2007р. №0000432301/2, від 18.12.2007р. №0000432301/3.

Відповідач в своїх рішеннях за результатами оскарження посилається на те, що у податковій накладній № 365 від 12.04.2006 р. відсутні обов'язкові реквізити, визначені пп. 7.2.1 п. 7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», зокрема, номенклатура товару та ціна поставки одиниці продукції.

Задовольняючи позов закритого акціонерного товариства «Хорол-Елеватор», суд першої інстанції виходив з того, що позивач виконав вимоги Закону України «Про податок на додану вартість», сплативши податок на додану вартість в ціні товару, придбаного у постачальника - ВАТ «Хорольський елеватор», який, в свою чергу, виконав вимоги Закону України «Про податок на додану вартість», видавши покупцеві, належним чином оформлену податкову накладну на визначені та сплачені покупцем нафтопродуктів суми податку. Крім того, факт виконання умов договору сторонами не спростовується.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції з наступних підстав :

12 квітня 2006 року між ВАТ «Хорольський елеватор»( продавець) та ЗАТ «Хорол –елеватор»(покупець) укладено два договори купівлі –продажу нерухомого майна на суму 1418823,65 грн. та обладнання на суму 780621,68 грн. Всього на суму 2199445,33 грн.

Майно по договорам передано покупцеві по актам приймання –передачі від 14 квітня 2006 року.

ВАТ «Хорольський елеватор»(продавець видав покупцеві ЗАТ «Хорол –Елеватор»податкову накладну № 365 від 12 квітня 2006 року.

Оплата за майно здійснена у повному обсязі, чого сторони по справі не оспарювали.

На момент укладання договорів та їх виконання, як ВАТ «Хорольський елеватор «( продавець) , так і ЗАТ «Хорол –елеватор»( покупець) були платниками податку на додану вартість і стояли на обліку в податковому органі.

Відповідно до вимог п. 9.8 ст. 9 Закону України «Про податок на додану вартість»реєстрація платника ПДВ діє до дати її анулювання.

Пунктом 5 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом ДПА України № 165 від 30.05.1997 р. та зареєстрованого в Мін'юсті України 23.06.1997 р. за № 233/2037 визначено, що податкова накладна є недійсною у разі заповнення її іншою особою, ніж платник податку.

Згідно з пп.7.2.1 п. 7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»платник податку зобов'язаний надати покупцю податкову накладну, що має містити зазначені окремими рядками :

          а) порядковий номер податкової накладної;

          б) дату виписування податкової накладної;

          в) повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість;

          г) податковий номер платника податку (продавця та покупця);

          д) місце розташування юридичної особи або місце податкової адреси фізичної особи зареєстрованої як платник податку на додану вартість;

є) опис (номенклатуру) товарів (робіт, послуг) та їх кількість (обсяг, об'єм); є) повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах отримувача; ж) ціну поставки без врахування податку;

ж) ціну поставки без врахування податку;

з) ставку податку та відповідну суму податку у цифровому значенні;

и) загальну суму коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку.

Відповідно до договорів об'єктом поставки є значна кількість об'єктів рухомого та нерухомого майна, перелік яких із зазначенням ціни поставки одиниці без урахування ПДВ наведено у додатку № 1 до податкової накладної № 395 від 12.04.2006 року.

Згідно п.п. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, сплачених (нарахованих) платником податку у звітному періоді у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва (обігу) та основних фондів чи нематеріальних активів, що підлягають амортизації.

Відповідно до пп. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»право платника податку на податковий кредит виникає, з дати першої події списання коштів з банківського рахунку платника в оплату вартості товарів або з дати отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів.

При цьому слід зазначити, що пп. 7. 4. 5 п. 7.4 ст.7 Закону України «Про податок на у вартість»забороняється включення до податкового кредиту лише тих витрат по і податку, що не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями.

Оскільки позивач отримав від свого контрагента за договорами купівлі-продажу від 12.04.2006 р. майно згідно переліку (додатки № 1 до обох договорів) на загальну суму відповідно )21,68 грн., в тому числі ПДВ 130 103,61 грн. та 1 418 823,65 грн., в тому числі ПДВ 170,61 грн., що підтверджується актами приймання-передачі від 14.04.2006 року, отримав податкову накладну № 365 від 12.04.2006 р., сплатив на розрахунковий рахунок контрагента кошти за отримане майно , в тому числі податок на додану вартість у розмірі, відповідно до податкової накладної № 365 від 12 квітня 2006 року, позивач правомірно відніс до податкового кредиту квітня 2006 року 366 574,22 грн. ПДВ, що значилась в вище зазначеній податковій накладній, тобто діяв в межах положень ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість».

Законом України «Про податок на додану вартість»визначено лише один випадок не включення до складу податкового кредиту витрат на сплату ПДВ - відсутність податкової накладної чи вантажної митної декларації.

Інших обмежень щодо включення до податкового кредиту сум податку на додану вартість, сплачених (нарахованих) при придбанні товарів (робіт, послуг), законодавчо не встановлено.

Як вбачається з декларації та реєстру отриманих та виданих податкових накладних за квітень 2006 року ВАТ «Хорольський елеватор»включило до податкового зобов'язання квітня 2006 року 366 574,22 грн. податку на додану вартість за податковою накладною № 395 від 12.04.2006 р..

Відповідно до пункту 1.5. статті 1 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»штрафна санкція (штраф) - плата у фіксованій сумі або у вигляді відсотків від суми податкового зобов’язання (без урахування пені та штрафних санкцій), яка справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним правил оподаткування, визначених відповідними законами.

За таких обставин, суд першої інстанції прийшов до правомірного висновку, що позивачем не було допущено порушень правил оподаткування, таким чином законних підстав для застосування до нього штрафних (фінансових) санкцій за спірними податковими повідомленнями-рішеннями не має.

Доводи відповідача в апеляційній скарзі про те, щодо недотримання позивачем порядку, встановленого п.п. 7.2.1 п. 7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», що стало підставою для висновку про неправомірність віднесення позивачем витрат до податкового кредиту, колегія суддів вважає безпідставними.

Недоліки в заповненні податкових накладних, виявлені податковою інспекцією в результаті перевірки підприємства, зокрема: відсутність у податковій накладній номенклатури (переліку) рухомого та нерухомого майна, не роблять накладну недійсною та не свідчить про її неналежність та недопустимість як доказу.

Ця накладна може бути підставою для висновку суду, зробленого в результаті оцінки всіх доказів у відповідності з вимогами статті 86 КАС України, про можливість ідентифікації контрагентів підприємства, про достовірність підтвердження фактичності здійснення господарських операцій, сплати податку на додану вартість та його сум.

З огляду на вищезазначене, постанова суду ухвалена з дотриманням норм процесуального права, у відповідності до вимог норм матеріального права, тому колегія суддів вважає, що підстав для її скасування немає.

Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, тому апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Враховуючи наведене та керуючись ст.ст. 195, 196, п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200, п. 1 ч. 1 ст. 205, ст. 206, ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Хорольської міжрайонної державної податкової інспекції у Полтавській області - залишити без задоволення.

Постанову господарського суду Полтавської області від 10 березня 2009 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця.

Повний текст ухвали виготовлений та підписаний 22 вересня 2009 року.

Головуючий Сіренко О.І.

          Судді Любчич Л.В.

                                                                       Спаскін О.А.