Ухвала суду № 7969790, 17.02.2010, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2-а-29077/08 Головуючий у 1-й інстанції: Кузьменко Л.В.

Суддя-доповідач: Саприкіна І.В.

У Х В А Л А

Іменем України

"17" лютого 2010 р. м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді: Саприкіної І.В.,

суддів: Кузьменка В.В., Шостака О.О.,

при секретарі: Приходько Є.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Києві апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в місті Житомирі на постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 30.01.2009 року у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Житомиренергобуд»до Державної податкової інспекції в місті Житомирі про скасування податкових повідомлень-рішень, –

В С Т А Н О В И Л А :

ТОВ «Житомиренергобуд»звернулися до Житомирського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції в місті Житомирі про скасування податкових повідомлень-рішень № 00010223001/0 від 04.04.2008 року, № 00010223001/1 від 12.06.2008 року № 00010223001/2 від 04.08.2008 року.

Постановою Житомирського окружного адміністративного суду від 30.01.2009 року позов задоволено в повному обсязі.

Не погоджуючись з таким судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати незаконну, на його думку, постанову суду першої інстанції та постановити нову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі. В своїй апеляційній скарзі апелянт посилається на неповне з’ясування всіх обставин, що мають значення для вирішення справи, порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, незаконність, необґрунтованість та необ’єктивність оскаржуваного рішення, що є підставою для його скасування.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників процесу, що з’явилися в судове засідання, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів знаходить, що вона не підлягає задоволенню, виходячи з наступного:

Житомирський окружний адміністративний суд в своєму рішенні прийшов до висновку про необхідність задоволення позовних вимог.

Апеляційна інстанція повністю погоджується з такими доводами суду першої інстанції, з огляду на наступне:

Завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб’єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень (ч. 1 ст. 2 КАС України).

Відповідно до ч. 1 ст. 9 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Як вбачається з матеріалів справи, ДПІ в м. Житомирі було проведено виїзну планову документальну перевірку фінансово-господарської діяльності TOB «Житомиренергобуд»з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 23.03.2005 року по 31.12.2007 року, за результатами якої складено акт від 24.03.3008 року № 1652/23-1/33649667/0110.

В акті перевірки від 24.03.2008 року №1652/23-1/33649667/0110 зазначено і вказаний факт сторонами не оспорюється, що в грудні 2006 року TOB «Житомиренергобул»отримало від фізичних осіб в обмін на корпоративні права акції ВАТ «Херсонобленерго»на загальну суму за номінальною вартістю 13845695 грн. і в цьому ж місяці продано акції за таку ж ціну.

Судом встановлено, що в додатку К.З до Декларації з податку на прибуток за 2006 рік у рядку 1.1 за цими операціями відображені доходи, а в рядку 1.2. - витрати в сумі 13845695 грн.

В акті зазначено, що в порушення п. 4.1.1 п. 4.1. ст. 4, п. 7.6.1-7.6.5 п. 7.6. ст.7 п.11.3.1 п. 11.3 ст. 11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»товариство визначило витрати на операцією з отримання акцій у вигляді внесків до статутного фонду, у зв’язку з чим занизили оподатковуваний прибуток на 13845695 грн.

Відповідно ч. 2 ст. 69 КАС України докази суду надають особи, які беруть участь у справі. Суд може запропонувати надати додаткові докази або витребувати додаткові докази за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, або з власної ініціативи.

Згідно з ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні (ч.1 ст. 86 КАС України).

Відповідно до п. 1.6 ст. 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»товарами є матеріальні та нематеріальні активи, а також цінні папери та деривативи, що використовуються у будь-яких операціях, крім операцій з їх випуску (емісії) та погашення.

Абзацом 2 п. 1.28.2 п. 1.28. ст. 1 зазначеного Закону визначено, що прямою інвестицією є господарська операція, яка передбачає внесення коштів або майна до статутного фонду юридичної особи в обмін на корпоративні права, емітовані такою юридичною особою.

Згідно абзацу 5 пп. 7.6.1 п. 7.6. ст. 7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»застосовується щодо операцій з емісії корпоративних прав або інших цінних паперів, які виражаються у передачі емітентом випущених корпоративних прав або інших цінних паперів інвесторам, і не застосовуються до операцій з оплати інвесторами корпоративних прав або інших цінних паперів, які виражаються у передачі емітенту грошових коштів, майна, у тому числі цінних паперів, тощо.

Отже, для застосування абзацу 5 пп. 7.6.1 п. 7.6. ст.7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»до операцій з отримання позивачем в якості внеску до статутного фонду цінних паперів на суму 13845695 грн. підстави відсутні.

Відповідно до пп. 7.6.3 п.7.6. ст. 7 зазначеного Закону під терміном "витрати" слід розуміти суму коштів або вартість майна, сплачену (нараховану) платником податку продавцю цінних паперів та деривативів як компенсація їх вартості.

Пунктами 4, 5 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 12 «Фінансові інвестиції», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 26.04.2000 року № 91 фінансові інвестиції первісно оцінюються та відображаються у бухгалтерському обліку за собівартістю, яка складається з ціни її придбання, комісійних винагород, мита, податків, зборів, обов'язкових платежів та інших витрат, безпосередньо пов’язаних з придбанням фінансової інвестиції. Якщо придбання фінансової інвестиції здійснюється шляхом обміну і цінні папери власної емісії, то собівартість фінансової інвестиції визначається за справедливою вартістю переданих цінних паперів.

Згідно із абзацом 2 пп. 1.28.2 п. 1.28 ст. 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»в контексті пп. 7.6.3. п. 7.6. ст. 7 цього ж Закону вартість емітованих корпоративних прав, в обмін яких інвестор передає емітенту цінні папери, складають витрати емітента на придбання відповідних цінних паперів.

Відповідно до ч. 2 ст. 13 Декрету КМУ "Про прибутковий податок з громадян", оподатковуваним доходом вважається сукупний чистий дохід, тобто різниця між валовим доходом (виручкою у грошовій та натуральній формі) і документально підтвердженими витратами, безпосередньо пов'язаними з одержанням доходу. Якщо ці витрати не можуть бути підтверджені документально, то вони враховуються податковими органами при проведенні остаточних розрахунків за нормами, визначеними Головною державною податковою інспекцією України за погодженням з Міністерством економіки України та Державним комітетом України по сприянню малим підприємствам та підприємництву.

Ще чіткіше підхід до визначення бази оподаткування при здійсненні операцій купівлі-продажу окреслено у ч. 4 ст. 13 Декрету. Там зазначено, що при здійсненні операцій з купівлі-продажу акцій та інших корпоративних прав, крім набутих у випадках, визначених пунктом "з" статті 5 цього Декрету, оподатковуваним доходом громадянина, у тому числі зареєстрованого як суб'єкт підприємницької діяльності, вважається прибуток, тобто різниця між доходом, отриманим від продажу таких акцій (інших корпоративних прав) протягом звітного року, та документально підтвердженими витратами на їх придбання, понесеними громадянином протягом звітного року або попередніх звітному років. Облік фінансових результатів операцій з купівлі-продажу акцій (інших корпоративних прав) ведеться у порядку, встановленому пунктом 7.6 статті 7 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств". Прибуток, отриманий громадянином від операцій купівлі-продажу акцій та інших корпоративних прав, за результатами звітного року включається до складу його сукупного річного оподатковуваного доходу та вноситься ним до бюджету у встановлені строки. При цьому особою, відповідальною за внесення податку до бюджету, є такий громадянин.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Вищого господарського суду України від 05.11.2001 року № 3/116 та постанові Верховного Суду України від 19.06.2007 року.

Таким чином, апеляційна інстанція приходить до висновку, що суд першої інстанції правомірно задовольнив позовні вимоги.

Відповідно до ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду –без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Проаналізувавши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права.

За таких підстав, апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції –без змін.

Керуючись ст.ст. 198, 200, 205, 206 КАС України, судова колегія, -

У Х В А Л И Л А:

В задоволенні апеляційної скарги Державної податкової інспекції в місті Житомирі - відмовити.

Постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 30.01.2009 року –залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом одного місяця шляхом подачі касаційної скарги до Вищого адміністративного суду України.

Повний текст ухвали виготовлено 22 лютого 2010 року.

Головуючий суддя:                    

Судді: