Постанова № 7969512, 17.02.2010, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 лютого 2010 року <ЧАС >м.ПолтаваСправа № 2а-333/10/1670 Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді –Чеснокової А.О.,

при секретарі –Лисенко М.С.,

за участю:

представника позивача - Крочак Н.М.

представника відповідача - Омельченко О.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Дочірнього підприємства "Виробничий комплекс "ВіндЕлектрик"до Лубенської об’єднаної державної податкової інспекціїпро скасування рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій, -

В С Т А Н О В И В:

26 січня 2010 року Дочірнє підприємство "Виробничий комплекс "ВіндЕлектрик"звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Лубенської об’єднаної державної податкової інспекціїпро скасування рішення № 0000052301/0 від 17.05.2009 року про застосування штрафних (фінансових) санкцій в сумі 28997,64 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивачем було зазначено, що Лубенською ОДПІ була проведена планова виїзна перевірка Дочірнього підприємства "Виробничий кооператив "ВіндЕлектрик " з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 17.07.2006 року по 31.12.2008 року та валютного та іншого законодавства за період з 17.07.2006 року по 31.12.2008 року. За результатами був складений Акт № 1068/23-34422032 від 24.04.2009 року. На підставі зазначеного акту Лубенською ОДПІ було прийнято рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій № 0000052301/0 від 17.05.2009 року в сумі 28997,64 грн., яке як зазначає позивач є необґрунтованим і суперечить чинному законодавству, оскільки винесено з порушенням строків.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги, просив позов задовольнити повністю.

В судовому засіданні представник відповідача заперечував проти задоволення позовних вимог, рішення вважає законним та обґрунтованим, просить суд відмовити в задоволенні позовних вимог.

Суд, вислухавши пояснення представника позивача та представника відповідача, дослідивши матеріали справи, повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, встановив наступне.

Лубенською ОДПІ була проведена планова виїзна перевірка Дочірнього підприємства "Виробничий кооператив "ВіндЕлектрик " з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 17.07.2006 року по 31.12.2008 року та валютного та іншого законодавства за період з 17.07.2006 року по 31.12.2008 року. За результатами був складений Акт № 1068/23-34422032 від 24.04.2009 року.

У ході перевірки встановлені порушення норм п.2.11 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні» від 15 грудня 2004 №637, а саме перевищення встановлених строків використання виданої під звіт готівки та видача готівкових коштів під звіт без повного звітування щодо раніше виданих коштів в сумі 103045,0 грн., неподання одержувачем коштів платіжного документа, який би підтверджував сплату покупцем готівкових коштів в сумі 3236,26 грн.

На підставі зазначеного Акта перевірки, Лубенською ОДПІ прийняте рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій № 0000052301/0 від 17.05.2009 року в сумі 28997,64 грн.

Відповідно до вимог ст. 11 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України, мають право: здійснювати документальні невиїзні перевірки (на підставі поданих податкових декларацій, звітів та інших документів, пов'язаних з нарахуванням і сплатою податків та зборів (обов'язкових платежів) незалежно від способу їх подачі), а також планові та позапланові виїзні перевірки своєчасності, достовірності, повноти нарахування і сплати податків та зборів (обов'язкових платежів), додержання валютного законодавства юридичними особами, їх філіями, відділеннями, іншими відокремленими підрозділами, що не мають статусу юридичної особи, а також фізичними особами, які мають статус суб'єктів підприємницької діяльності чи не мають такого статусу, на яких згідно із законами України покладено обов'язок утримувати та/або сплачувати податки і збори (обов'язкові платежі), крім Національного банку України та його установ.

Відповідно до ч.1 ст.238 ГК України, за порушення встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності до суб’єктів господарювання можуть бути застосовані уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування адміністративно-господарські санкції, тобто з організаційно-правового або майнового характеру, спрямовані на припинення правопорушення суб'єкта господарювання та ліквідацію його наслідків.

Виходячи із змісту частини 1 статті 238 Господарського кодексу України, санкції, передбачені за порушення встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності, є адміністративно-господарськими санкціями.

Частиною 2 ст.238 ГК України, передбачено, що види адміністративно-господарських санкцій, умови та порядок їх застосування визначаються ГК України, іншими законодавчими актами. Адміністративно-господарські санкції можуть бути встановлені включно законами.

Відповідно до вимог ст. 239 ГУ України органи державної влади та органи місцевого самоврядування відповідно до повноважень та у порядку, встановленому законом, можуть застосовувати до суб’єктів господарювання адміністративно-господарські санкцій, зокрема: адміністративно-господарський штраф.

Відповідно до ст.241 ГК України - адміністративно-господарський штраф грошова сума, що сплачується суб'єктом господарювання до відповідного бюджету у разі порушення ним встановлених правил здійснення господарської діяльності.

Перелік порушень, за які з суб'єкта господарювання стягується штраф, розмірі і порядок його стягнення визначаються законами, що регулюють податкові та відносини, в яких допущено правопорушення.

Таким чином, фінансові санкції, передбачені Указом Президента України "Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки" від 12.06.95 р. N 436 належать до адміністративно-господарських санкцій, одним видом з яких є адміністративно-господарський штраф (статті 239, 241 Господарського кодексу України).

Фінансові санкції у вигляді штрафу, що були застосовані до ДП "Виробничий комплекс "ВіндЕлектрик" відповідно до Указу Президента "Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки" від 12 червня 1995 року №436/95 та Постанови НБ України "Про затвердження Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні" від 15 грудня 2004 №637 являють собою адміністративно-господарський штраф, передбачений ГК України, оскільки дія ГК України розповсюджується і на відносини у сфері контролю обігу готівки.

Стаття 1 ГК України визначає, що ГК України визначає основні засади господарювання в Україні і регулює господарські відносини, що виникають у процесі організації та здійснення господарської діяльності між суб'єктами господарювання, а також між цими суб'єктами та іншими учасниками відносин у сфері господарювання.

Частиною 4 ст. З ГК України передбачено, що сферу господарських відносин становлять господарсько-виробничі, організаційно-господарські та внутрішньогосподарські відносини. Під організаційно-господарськими відносинами у ГК України розуміються відносини, що складаються між суб'єктами господарювання та суб'єктами організаційно-господарських повноважень у процесі управління господарською діяльністю (ч.б ст.З ГК України), в тому числі і відносини у сфері контролю обігу готівки.

Відповідно до ст.2 Указу Президента «України Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки» від 12 червня 1995 р. №436/95 штрафні санкції, передбачені цим Указом, застосовуються до осіб, зазначених у цьому Указу, органами державної податкової служби на підставі матеріалів проведених ними перевірок і подань державної контрольно-ревізійної служби, фінансових органів та органів Міністерства внутрішніх справ України в установленому законодавством порядку та в розмірах, чинних на день завершення перевірок або на день одержання органами державної податкової служби зазначених подань.

Строки застосування адміністративно-господарських санкцій встановлені статтею 250 Господарського кодексу України, згідно із якою адміністративно-господарські санкції можуть бути застосовані до суб'єкта господарювання протягом шести місяців з дня виявлення порушення, але не пізніш як через один рік з дня порушення цим суб'єктом встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності, крім випадків, передбачених законом.

Суд зазначає, що відповідач при виявленні факту порушення суб'єктом підприємницької діяльності встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності, зокрема порушення правил щодо обігу готівки, мав дотримуватися наведених положень законодавства, у зв'язку з чим повинен був прийняти рішення про застосування адміністративно-господарських санкцій, виключно протягом шести місяців з дня виявлення порушення, але не пізніш як через один рік з дня порушення цим суб'єктом встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності.

Закінчення будь-якого із встановлених статтею 250 Господарського кодексу України строку виключає застосування таких санкцій до суб'єкта підприємницької діяльності за вчинене ним порушення правил здійснення господарської діяльності.

Як вбачається із матеріалів справи, порушення позивачем правил обігу готівки вчинено в 2007 році, акт про перевірку, яким зафіксовано вчинене порушення, складений 24.04.2009 р., а штрафні (фінансові) санкції застосовані 12.05.2009 р., тобто після закінчення зазначених строків.

Приймаючи до уваги, що жодним законом та підзаконним нормативним актом не визначено інших строків притягнення до відповідальності за порушення ДП "Виробничий комплекс "ВіндЕлектрик" у 2007 р. законодавства з питань обігу готівки та здійснення касових операцій, штрафні санкції по спливу річного строку, передбаченого ст.250 ГК України застосовані Гребінківським відділенням Лубенської ОДШ до ДП "Виробничий комплекс "ВіндЕлектрик" незаконно.

Стаття 19 Конституції України встановлює, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони, зокрема: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно п. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Суд дійшов до висновку, що відповідач ні документально, ні нормативно не довів правомірність прийнятого ним спірного рішення.

Відповідно до ч.1 ст. 91 Кодексу адміністративного судочинства України витрати, пов'язані з переїздом до іншого населеного пункту сторін та їхніх представників, а також найманням житла, несуть сторони. До складу витрат сторін та їхніх представників, що пов'язані із прибуттям до суду, відносяться не будь-які видатки, зумовлені приїздом до суду. До цих витрат відносяться: 1) витрати на переїзд до іншого населеного пункту сторін та їх представників; 2) витрати на наймання житла для сторін та їх представників у разі переїзду до іншого населеного пункту; 3) добові у разі переїзду до іншого населеного пункту; 4) втрачений заробіток та збитки за відрив від звичайних занять сторін та їх представників.

Витрати на переїзд можуть бути відшкодовані лише у випадках, коли стороні та (або) представнику необхідно було здійснити переїзд до адміністративного суду в інше місто або селище. Розмір витрат визначається вартістю квитків на залізничний, автомобільний, водний, повітряний транспорт або ж підтвердженою вартістю пального, необхідного для переїзду до суду власним автотранспортом.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України, судові витрати підлягають стягненню на користь позивача з Державного бюджету України.

Таким чином, із врахуванням вищевикладених обставин, суд вважає, що позовні вимоги Дочірнього підприємства "Виробничий кооператив "ВіндЕлектрик" до Лубенської об’єднаної державної податкової інспекції про скасування рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій – обґрунтовані, підтверджені матеріалами справи та підлягають задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись статтями 7, 8, 9, 10, 11, 71, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України,-

П О С Т А Н О В И В:

Позовні вимоги Дочірнього підприємства "Виробничий кооператив "ВіндЕлектрик" до Лубенської об’єднаної державної податкової інспекції про скасування рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій – задовольнити в повному обсязі.

Скасувати рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій Лубенської об’єднаної державної податкової інспекції № 0000052301/0 від 12 травня 2009 року.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Дочірнього підприємства "Виробничий кооператив "ВіндЕлектрик" витрати зі сплати судового збору в сумі 3грн. 40 коп., витрати пов’язані з прибуттям до суду в сумі 180,50 грн.

Постанова набирає законної сили після закінчення строків для подачі заяви про апеляційне оскарження чи апеляційної скарги відповідно до ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративному суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України – з дня складення в повному обсязі і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку ч. 5 ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

          Повний текст постанови виготовлено 22 лютого 2010 року.

          Суддя                                                                                А.О. Чеснокова