Ухвала суду № 79651389, 06.02.2019, Харківський районний суд Харківської області

Справа № 635/5268/17

Провадження № 2/635/805/2019

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без розгляду

06 лютого 2019 року Харківський районний суд Харківської області у складі:

головуючого судді - Шинкарчука Я.А.,

секретар судового засідання - Желізова О.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт Покотилівка Харківського району Харківської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, державного нотаріуса Першої державної нотаріальної контори Харківського району Харківської області Богунової Надії Валентинівни, про визнання векселя таким, що не має вексельної сили, про визнання недійсним та таким, що не має вексельної сили аваль на векселі, про визнання недійним та таким, що не має вексельної сили протест векселя про неоплату, про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, -

в с т а н о в и в:

В провадженні Харківського районного суду Харківської області перебуває дана цивільна справа.

Учасники справи в судове засідання не з'явилися.

Позивач ОСОБА_1 повторно в судове засідання не з'явився, про час і місце судового засідання повідомлявся, причини своєї неявки суду не повідомив, заяв про розгляд справи за його відсутності до суду не подавав.

Відповідач ОСОБА_2 також в судове засідання не з'явився, про час і місце судового засідання повідомлявся.

Від ОСОБА_5 до суду надійшла заява, в якій останній просив залишити дану позовну заяву без розгляду, у зв'язку з повторною неявною позивача в судове засідання, а також дане питання просив розглядати у його відсутність.

Враховуючи, що в судове засідання не з'явилися всі учасники справи, відповідно до частини другої статті 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Суд, вирішуючи питання про залишення без розгляду позову ОСОБА_1, дослідивши матеріали справи № 635/5268/17, прийшов до наступного висновку.

Відповідно до частини третьої статті 131 ЦПК України, учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не з'явилися в судове засідання без поважних причин.

Таким чином, в силу частини третьої статті 131 ЦПК України, суд визнає, що позивач повторно не з'явився до суду без поважних причин.

Згідно вимог частин п'ятої статті 223 ЦПК України у разі повторної неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його нез'явлення не перешкоджає вирішенню спору.

Аналогічне положення також закріплено в пункті 3 частини першої статті 257 ЦПК України, згідно якого суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду належним чином повідомлений позивач повторно не з'явився в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення не перешкоджає розгляду справи.

Як зазначено в правовому висновку Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ (справа №6-24063ск15), незалежно від причини повторна неявка в судове засідання належним чином повідомленого позивача є підставою для залишення позовної заяви без розгляду.

Слід також зауважити, що законодавець вказав суду на те, що позовна заява залишається без розгляду у разі повторної неявки позивача в судове засідання, незалежно від наявності поважних чи неповажних причин.

Судом враховано, що в силу вимог частин першої статі 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов'язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.

Як зазначив Європейський суд з прав людини у своєму рішенні від 07 липня 1989 року у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С. А. проти Іспанії» заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосується безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Обов'язком заінтересованої сторони є прояв особливої старанності при захисті своїх інтересів (рішення Європейського суду з прав людини від 04 жовтня 2001 року у справі «Тойшлер проти Германії»).

Європейський суд з прав людини в рішенні від 10 липня 1984 року у справі «Гінчо проти Португалії» передбачив, що держави-учасниці Ради Європи зобов'язані організовувати свою правову систему таким чином, щоб забезпечити додержання положень пункту 1 статті 6 Конвенції та вимог щодо судового розгляду упродовж розумного строку.

Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням частини першої статті 6 даної Конвенції (§ 66 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005у справі «Смірнова проти України»).

Відтак, Європейський суд з прав людини неодноразово наголошував, що позивач, як сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальним правами та неухильно виконувати свої процесуальні обов'язки.

Всі ці обставини судам слід враховувати при розгляді кожної справи, оскільки перевищення розумних строків розгляду справ становить порушення прав, гарантованих пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини, а збільшення кількості звернень до Європейського суду з прав людини не лише погіршує імідж нашої держави на міжнародному рівні, але й призводить до значних втрат державного бюджету. Таким чином, відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

Враховуючи те, що позивач повторно не з'явилися у судове засідання, не направив для участі в судових засіданнях свого представника, не надав до суду заяву про розгляд справи за відсутності позивача, суд вважає за можливе залишити позов без розгляду.

Особа, заяву якої залишено без розгляду, після усунення умов, що були підставою для залишення заяви без розгляду, має право звернутися до суду повторно (частина третя статті 257 ЦПК України).

Разом з тим, в ході здійснення провадження у даній цивільній справі, на підставі заяви представника позивача ОСОБА_1 - адвоката ОСОБА_7 було вжито заходи забезпечення позову, а саме, ухвалою Харківського районного суду Харківської області від 20 вересня 2017 року зупинено стягнення за виконавчим написом, вчиненим державним нотаріусом Першої державно нотаріально контори Харківського району Харківської області Богуновою Н.В. 08 вересня 2017 року за реєстровим №2-916, до набуття законної сили рішенням у справі №635/5268/17 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, державного нотаріуса Першої державної нотаріальної контори Харківського району Харківської області Богунової Надії Валентинівни, про визнання векселя таким, що не має вексельної сили, про визнання недійсним та таким, що не має вексельної сили аваль на векселі, про визнання недійним та таким, що не має вексельної сили протест векселя про неоплату, про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.

За вимогами частини дев'ятої статті 158 ЦПК України у випадку закриття провадження або залишення позовної заяви без розгляду з інших, ніж зазначені у частині першій статті 155 цього Кодексу підстав або у випадку ухвалення рішення суду (третейського суду, міжнародного комерційного арбітражу) щодо повної або часткової відмови у задоволенні позову відповідач або інша особа, чиї права або охоронювані законом інтереси порушені внаслідок вжиття заходів забезпечення позову, має право на відшкодування збитків, заподіяних забезпеченням позову, за рахунок особи, за заявою якої такі заходи забезпечення позову вживалися.

Враховуючи обставину, що даною ухвалою позовну заяву ОСОБА_1 вирішено залишити без розгляду, суд приходить до висновку, що в порядку положень частини дев'ятої статті 158 ЦПК України слід скасувати вжиті заходи забезпечення позову.

Керуючись ч.3 ст.131, ст.158, п.3 ч.1 ст.257, ч.3 ст.257 ЦПК України, суд, -

постановив:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, державного нотаріуса Першої державної нотаріальної контори Харківського району Харківської області Богунової Надії Валентинівни, про визнання векселя таким, що не має вексельної сили, про визнання недійсним та таким, що не має вексельної сили аваль на векселі, про визнання недійним та таким, що не має вексельної сили протест векселя про неоплату, про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню - залишити без розгляду.

Роз'яснити позивачу, що залишення позовної заяви без розгляду не позбавляє його права на повторне звернення до суду.

Вжиті на підставі ухвали Харківського районного суду Харківської області від 20 вересня 2017 року у справі №635/5268/17 заходи забезпечення позову, а саме, зупинення стягнення за виконавчим написом, вчиненим державним нотаріусом Першої державно нотаріально контори Харківського району Харківської області Богуновою Н.В. 08 вересня 2017 року за реєстровим №2-916, до набуття законної сили рішенням у справі №635/5268/17 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, державного нотаріуса Першої державної нотаріальної контори Харківського району Харківської області Богунової Надії Валентинівни, про визнання векселя таким, що не має вексельної сили, про визнання недійсним та таким, що не має вексельної сили аваль на векселі, про визнання недійним та таким, що не має вексельної сили протест векселя про неоплату, про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню - скасувати.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення.

Учасники справи мають право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо така скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення їм ухвали суду.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, апеляційні скарги подаються учасниками справи через Харківський районний суд Харківської області.

Ухвала складена і підписана суддею 06 лютого 2019 року.

Суддя - Я.А. Шинкарчук