Рішення № 79636905, 30.01.2019, Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Справа № 185/9266/18

Провадження № 2/185/1106/19

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 січня 2019 року м.Павлоград

Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області в складі головуючого судді Врони А.О., за участю секретаря судового засідання — ОСОБА_1, розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Територіальної громади міста Павлограда в особі Павлоградської міської ради Дніпропетровської області, третя особа: Перша Павлоградська державна нотаріальна контора Дніпропетровської області, про визнання прав та обов’язків забудовника на забудову в порядку спадкування за законом,-

ВСТАНОВИВ:

01 листопада 2018 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовною заявою до Територіальної громади міста Павлограда в особі Павлоградської міської ради Дніпропетровської області, в якій просить суд визнати за ОСОБА_2 права та обов’язки забудовника на забудову в порядку спадкування за законом, розташовану за адресою: Дніпропетровська область, м. Павлоград, вул. Разіна, буд. № 20, а саме на: будинок, позначений в технічному паспорті літерою "А"; літня кухня, позначена у технічному паспорті літерою "Б"; огорожа, позначена у технічному паспорті літерою "1-4"; гараж, позначений у технічному паспорті літерою "Е"; тр. колодязь, позначений у технічному паспорті літерою "5"; сарай, позначений у технічному паспорті літерою "Ж"; убиральня, позначена у технічному паспорті літерою "З"; душ, позначений у технічному паспорті літерою "І", після смерті ОСОБА_3, померлого 16 жовтня 2017 року.

Позовна заява мотивована тим, що 16 жовтня 2017 року помер ОСОБА_3, який є батьком позивача. Після смерті ОСОБА_3 залишилося спадкове майно у вигляді житлового будинку № 20, що розташований по вулиці Разіна в м. Павлоград Дніпропетровської області. Будь якого заповіту батьком ОСОБА_3 зроблено не було. ОСОБА_2 є рідним сином померлого ОСОБА_3. Інших спадкоємців не має. Після смерті ОСОБА_3, позивач звернувся до Першої Павлоградської державної нотаріальної контори Дніпропетровської області з заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за законом на житловий будинок № 20, що розташований по вулиці Разіна в м. Павлоград Дніпропетровської області. 25 вересня 2018 року державним нотаріусом позивачу було відмовлено у видачі Свідоцтва про право на спадщину за законом тому, що в нього відсутній правовстановлюючий документ на вищевказаний житловий будинок. Крім того, 25 вересня 2018 року державним нотаріусом позивачу було видане свідоцтво про право на спадщину за законом на приватизовану земельну ділянку, вказана земельна ділянка належала померлому спадкодавцю, ОСОБА_3 Право власності на вказану земельну ділянку зареєстровано у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності. Так, 15 грудня 1965 року рішенням № 13/491 Виконавчого комітету Павлоградської міської ради народних депутатів Дніпропетровської області ОСОБА_3 було надано право на забудову житлового будинку та сараю. Житловий будинок № 20, що розташований по вулиці Разіна в м. Павлоград Дніпропетровської області, було побудовано у 1983 році. 21 травня 2018 року КП «Павлоградське міжміське бюро технічної інвентаризації» був виготовлений технічний паспорт на індивідуальний (садибний) житловий будинок. На момент смерті ОСОБА_3, він, постійно проживав з батьком в індивідуальному (садибному) житловому будинку, який розташований за адресою, тобто він, фактично, прийняв спадщину.

Позивач у судове засідання не з’явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, надав заяву, в якій просив розглянути справу за його відсутності, позовні вимоги підтримав, просив задовольнити.

Представник відповідача, Територіальної громади міста Павлограда в особі Павлоградської міської ради Дніпропетровської області, у судове засідання не з’явився про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, надав заяву в якій просив слухати справу за відсутності представника, у вирішенні справи покладався на розсуд суду.

Представник третьої особи, Першої Павлоградської державної нотаріальної контори, у судове засідання не з’явився про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, надав заяву в якій просив розглянути справу за його відсутності, у вирішенні справи покладався на розсуд суду.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, судом встановлені наступні фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, згідно свідоцтва про смерть серії І-КИ № 766343, виданого 17 жовтня 2017 року Павлоградським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області, ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, помер 16 жовтня 2017 року, про що зроблений відповідний актовий запис № 1321 від 17 жовтня 2017 року.

Рішенням № 13/491 виконавчого комітету Павлоградської міської ради депутатів трудящихся від 15 грудня 1965 року, ОСОБА_3 надано право індивідуального будівництва на земельній ділянці під № 20 по вул. Разіна в місті Павлоград.

Дозволом № 26 від 21 січня 1966 року на проведення робіт, відділом комунального господарства виконавчого комітету Павлоградської міської ради депутатів трудящих надано дозвіл ОСОБА_3 на будівництво будинку та сараю на земельній ділянці № 20 по вул. Разіна м. Павлограда на підставі рішення № 13/491 від 15.12.1965 року.

21 травня 2018 року виготовлено технічний паспорт на садибний (індивідуальний) житловий будинок № 20 по вул. Разіна, м. Павлоград на підставі інвентаризаційної справи № 9136 за замовленням ОСОБА_3.

Згідно довідок від 07 жовтня 2018 року, від 30 січня 2019 року, виданих Квартальним комітетом № 64 м.Павлоград, ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, зареєстрований та проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3, на момент смерті ОСОБА_3, який помер 16 жовтня 2017 року, ОСОБА_3 проживав та був зареєстрований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4, також, на момент смерті ОСОБА_3 за цією адресою проживали та були зареєстровані ОСОБА_2 — син, ОСОБА_4 — невістка, ОСОБА_5 — онук.

Згідно свідоцтва про народження серії ІІІ-КИ № 483097 від 26 січня 1982 року, батьками ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_5, є ОСОБА_3 та ОСОБА_6, актовий запис про народження № 427 від 20 травня 1965 року.

09 лютого 2018 року ОСОБА_2 подав нотаріусу заяву про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_6, який помер 16 жовтня 2017 року.

Згідно свідоцтва про право на спадщину від 25 вересня 2018 року, ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_5, є спадкоємцем майна ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_6, який помер 16 жовтня 2017 року, а саме, приватизованої земельної ділянки, площею 0,0652 га в межах згідно з планом, з кадастровим номером 1212400000:03:006:0061, цільове призначення (використання) — для обслуговування жилого будинку і господарських будівель, що розташована на вулиці Разіна, буд. 20, в місті Павлоград Дніпропетровської області. Вищевказане, також, підтверджується відомостями з державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Постановою державного нотаріуса Першої Павлоградської державної нотаріальної контори ОСОБА_7 від 25 вересня 2018 року, відмовлено ОСОБА_2 у вчиненні нотаріальної дії - видачі на його ім’я свідоцтва про право на спадщину за законом на житловий будинок № 20 розташованого на вул. Разіна в м. Павлоград Дніпропетровської області після смерті його батька, ОСОБА_3, померлого 16 жовтня 2017 року, у зв’язку з відсутністю правовстановлюючих документів на вищевказане майно.

Згідно довідки, виданої 17 грудня 2018 року № 193 Колективним підприємством “Павлоградське міжміське бюро технічної інвентаризації”, право власності на будинок № 20, по вул. Разіна, м. Павлоград, Дніпропетровської області не зареєстровано. Державний реєстр речових прав на нерухоме майно також не містить відомостей про реєстрацію права власності на вказане вище нерухоме майно.

У відповідності до ч.1 ст.1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини.

Відповідно до ч. 1 ст. 1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Відповідно до ст.1216, 1217 Цивільного кодексу України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Згідно з ч.1 ст.1258, ч.1 ст.1261 ЦК України спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово. У першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Статтею 1218 ЦК України передбачено, що до складу спадщини входять усі права та обов’язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

До завершення будівництва (створення) майна, а якщо договором або законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, то до моменту прийняття його до експлуатації, або якщо право власності на таке нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, то до моменту державної реєстрації право власності на новостворене майно та об'єкт незавершеного будівництва не виникає (стаття 331 ЦК).

Позивачем надано акт про надання (відведення) земельної ділянки для будівництва, паспорт будівництва, проте будинок не був прийнятий в експлуатацію або право власності на нерухоме майно не було зареєстроване в органах технічної інвентаризації.

Порядок оформлення права власності на об’єкти нерухомого майна, на які відсутні акти прийняття їх в експлуатацію, наведено в ДБН А.3.1-3-94 “Прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів” та в листі Державного комітету України з будівництва та архітектури від 23 березня 1999 року № 12/5-126, в якому, зокрема, роз’яснюється:

- оформлення свідоцтва на право власності на об’єкти, які були закінчені будівництвом після 5 серпня 1992 року і на цей час не прийняті в експлуатацію, проводиться тільки за наявності актів прийняття їх в експлуатацію відповідними комісіями - державними приймальними або державними технічними;

- по об’єктах, що збудовані до 5 серпня 1992 року, тобто до прийняття постанови КМУ від 5 серпня 1992 року № 449, якою встановлено порядок прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об’єктів, при їх реєстрації для оформлення права власності одним із документів є висновок про технічний стан будинку (будівлі), що складається БТІ.

Виходячи зі змісту наведених нормативних актів, громадяни, які збудували житлові будинки до 5 серпня 1992 року, могли за умови прийняття їх в експлуатацію відповідними комісіями отримати правовстановлюючі документи на будинок, навіть якщо його споруджено самовільно (самочинно) на земельній ділянці, яка перебуває в їх законному користуванні або у приватній власності.

За умови наявності акта відведення земельної ділянки під забудову, дозволів на забудову, якщо будинок не було введено в експлуатацію, таке будівництво є незавершеним.

Пунктом 8 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року № 7 встановлено, якщо будівництво здійснювалося згідно із законом, то у разі смерті забудовника до завершення будівництва його права та обов'язки входять до складу спадщини.

Також суд враховує, що позивач є власником приватизованої земельної ділянки, площею 0,0652 га в межах згідно з планом, з кадастровим номером 1212400000:03:006:0061, цільове призначення (використання) — для обслуговування жилого будинку і господарських будівель, що розташована на вулиці Разіна, буд. 20, в місті Павлоград Дніпропетровської області.

Таким чином, суд вважає законними та обґрунтованими вимоги позивача про визнання за ним прав та обов’язків забудовника на забудову, розташовану за адресою: Дніпропетровська область, м. Павлоград, вул. Разіна, буд. 20, в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_3, який помер 16 жовтня 2017 року.

Керуючись ст. 89, 133, 141, 258-265 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_5, ІПН: НОМЕР_1, який зареєстрований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4, до Територіальної громади міста Павлограда в особі Павлоградської міської ради Дніпропетровської області, код ЄДРПОУ: 33892721, місцезнаходження зареєстровано за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_7, третя особа: Перша Павлоградська державна нотаріальна контора Дніпропетровської області, код ЄДРПОУ: 02891115, місцезнаходження зареєстровано за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_8, про визнання прав та обов’язків забудовника на забудову в порядку спадкування за законом – задовольнити у повному обсязі.

Визнати за ОСОБА_2 права та обов’язки забудовника на забудову, розташовану за адресою: Дніпропетровська область, м. Павлоград, вул. Разіна, буд. 20, в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_3, який помер 16 жовтня 2017 року.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду через Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області шляхом подачі в 30-денний строк, з дня його проголошення, апеляційної скарги.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження відповідно та в порядку і строки, визначені ст. 354 ЦПК України.

Датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Рішення повному обсязі складено 04 лютого 2019 року.

Рішення знаходиться в Єдиному державному реєстрі судових рішень за веб – адресою: http://reyestr.court.gov.ua.

Суддя А. О. Врона