Постанова № 79595063, 24.01.2019, Голосіївський районний суд міста Києва

Справа № 752/2117/16-а

Провадження №: 2-а/752/2/19

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24.01.2019 року Голосіївський районний суд м. Києва у складі

головуючого судді Шевченко Т.М.

з участю секретаря Павлюк В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві, третя особа - Товариство з обмеженою відповідальністю "Управління механізації і автомобільного транспорту", про визнання дій протиправними та зобов"язання вчинити дії, -

в с т а н о в и в:

у лютому 2016 року ОСОБА_1 звернувся у суд з даним позовом.

В обгрунтування своїх вимог зазначає, що він перебуває на обліку в Головного управлінні Пенсійного фонду України в м. Києві та отримує пенсію на підставі Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи". 13 жовтня 2015 року позивач звернувся до відповідача із заявою про перерахунок пенсії по інвалідності в розмірі фактичних збитків (із заробітку, одержаного за роботу в зоні відчуження), що настали внаслідок Чорнобильської катастрофи, із врахуванням заробітної плати відповідно до ст. 54 Закону України "Про статус і соціальний захист осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи". Листом № 19079/11 від 26.11.2015 р. в перерахунку пенсії по інвалідності позивачу було відмовлено. ОСОБА_1 вважає відмову відповідача безпідставною та такою, що порушує права позивача на пенсійне забезпечення, як учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС".

Просить:

- визнати протиправними дії відповідача щодо відмови у проведенні перерахунку пенсії по інвалідності ОСОБА_1 в розмірі фактичних збитків, що настали внаслідок Чорнобильської катастрофи із врахуванням заробітної плати відповідно до ст. 54 Закону України "Про статус і соціальний захист осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи";

- зобов"язати відповідача здійснити перерахунок пенсії по інвалідності позивачу в розмірі фактичних збитків, що настали внаслідок Чорнобильської катастрофи із врахуванням заробітної плати відповідно до ст. 54 Закону України "Про статус і соціальний захист осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" та відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 р. № 1210 "Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", виходячи із заробітної плати, одержаної за роботу в зоні відчуження за 25.06.1986 р. відповідно до довідки № 386 від 05.10.2015 р., починаючи з 13.10.2015 р.

Ухвалою судді Голосіївського районного суду м. Києва від 15 лютого 2016 року відкрито провадження у даній справі. (а.с. 25)

У квітні 2016 року ОСОБА_1 подав до суду уточнений адміністративний позов про визнання дій протиправними та зобов"язання вчинити певні дії. (а.с. 42)

01 лютого 2017 року відповідач надіслав до суду заперечення на адміністративний позов. (а.с. 67) Просить відмовити в задоволенні позову. Зазначає, що ОСОБА_1 перебуває на обліку Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві та з 19 жовтня 2011 року отримує пенсію за віком відповідно до Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", призначену протоколом № 51962 від 27 січня 2012 року. Відповідно до Розпорядження управління Пенсійного фонду України в Голосіївському районі м. Києва № 818768 від 23.07.2015 р. ОСОБА_1 було переведено з пенсії за віком відповідно до Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" на пенсію по інвалідності в розмірі фактичних збитків відповідно до Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" з 03 липня 2015 року. 13 жовтня 2015 року ОСОБА_1 звернувся до управління Пенсійного фонду України в Голосіївському районі м. Києва із заявою про перерахунок пенсії по інвалідності в розмірах фактичних збитків (із заробітку, одержаного за роботу в зоні відчуження), що настали внаслідок Чорнобильської катастрофи". Листом № 19079/11 від 26.11.2015 р. управління Пенсійного фонду позивача було повідомлено, що за результатом розгляду його заяви від 13.10.2015 р. і наданих додатково документів, в перерахунку пенсії по інвалідності згідно Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", йому відмовлено.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги та просив суд задовольнити позов з вищевказаних підстав.

Відповідач в судове засідання не забезпечив явку свого представника, хоча про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

Вислухавши пояснення представника позивача та дослідивши матеріали справи, встановлено наступне.

ОСОБА_1 перебуває на обліку Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві та з 19 жовтня 2011 року отримує пенсію за віком відповідно до Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", призначену протоколом № 51962 від 27 січня 2012 року.

Відповідно до Розпорядження управління Пенсійного фонду України в Голосіївському районі м. Києва № 818768 від 23.07.2015 р. ОСОБА_1 було переведено з пенсії за віком відповідно до Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" на пенсію по інвалідності в розмірі фактичних збитків відповідно до Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" з 03 липня 2015 року.

13 жовтня 2015 року ОСОБА_1 звернувся до управління Пенсійного фонду України в Голосіївському районі м. Києва із заявою про перерахунок пенсії по інвалідності в розмірах фактичних збитків (із заробітку, одержаного за роботу в зоні відчуження), що настали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

При зверненні позивача за призначенням пенсії ним було також додано до заяви довідку ТОВ "Управління механізації і автомобільного транспорту від 05.10.2015 р. № 386, в якій зазначено, що 25.06.1986 р. він виконував роботи по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС в м. Прип"ять та йому була виплачена заробітна плата в сумі 96 крб. з урахуванням коефіцієнта 4 відповідно до постанови Ради Міністрів УРСР та Укрпрофради від 10 червня 1986 р. № 207-7.

Листом № 19079/11 від 26.11.2015 р. управління Пенсійного фонду позивача було повідомлено, що за результатом розгляду його заяви від 13.10.2015 р. і наданих додатково документів, в перерахунку пенсії по інвалідності згідно Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", йому відмовлено.

Зазначає, що в матеріалах пенсійної справи міститься копія наказу від 25.06.2015 р. № 487, в якому вказано, що позивач 25.06.1986 р. був направлений в м. Чорнобиль на Чорнобильську АЕС в розпорядження штаба по ліквідації аварії для доставки комісії на Чорнобильську АЕС строком на один день.

Відповідно до довідки № 212 від 30.11.1992 р. ОСОБА_1 виконував роботи по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС в м. Чорнобиль, зокрема 25 червня 1986 р. та йому виплачена заробітна плата в сумі 219,09 крб. з урахуванням коефіцієнта 2 (два), 3 (три) відповідно до Постанови Ради Міністрів Української РСР та Укрпрофради від 10 червня 1986 р. № 207-7.

У зв"язку з розбіжностями в довідках № 212 від 30.11.1992 р. та наказі № 487, а також довідці № 386 від 05.10.2015 р. відповідач не може визначити населений пункт, в якому проводилися роботи по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС і, відповіно перевірити правильність застосування показника кратності.

Вважаючи вищевказане рішення про відмову протиправним, позивач звернувся із вказаним позовом до суду.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд зазначає наступне.

Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

В силу ст.46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Право призначення пенсії особам, постраждалим внаслідок Чорнобильської катастрофи регулюються Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28.02.1991 р. №796-XII (далі - Закон №796-XII).

Статтею 10 Закону №796-XII передбачено, що учасниками ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС вважаються громадяни, які безпосередньо брали участь у будь-яких роботах, пов'язаних з усуненням самої аварії, її наслідків у зоні відчуження у 1986-1987 роках незалежно від кількості робочих днів, а у 1988-1990 роках - не менше 30 календарних днів, у тому числі проведенні евакуації людей і майна з цієї зони, а також тимчасово направлені або відряджені у зазначені строки для виконання робіт у зоні відчуження, включаючи військовослужбовців, працівники державних, громадських, інших підприємств, установ і організацій незалежно від їх відомчої підпорядкованості, а також ті, хто працював не менше 14 календарних днів у 1986 році на діючих пунктах санітарної обробки населення і дезактивації техніки або їх будівництві.

Відповідно до статті 54 Закону №796-XII пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв"язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи можуть призначатися за бажанням громадян із заробітку, одержаного за роботу в зоні відчуження в 1986 - 1990 роках, у розмірі відшкодування фактичних збитків, який визначається згідно із законодавством.

Постановою правління Пенсійного фонду України затверджено Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі - Порядок № 22-1).

Порядком №22-1 передбачено, що документами, які засвідчують особливий статус особи є: посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та довідка про період (періоди) участі в ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС за формою, затвердженою постановою Державного Комітету СРСР по праці та соціальних питаннях від 9 березня 1988 року №122, або довідка військової частини, в складі якої особа брала участь у ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, або довідка архівної установи, або інші первинні документи, в яких зазначено період роботи, населений пункт чи об'єкт, де особою проводились роботи по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС; посвідчення потерпілого від Чорнобильської катастрофи та довідка про період (періоди) проживання (роботи) на цих територіях, видана органами місцевого самоврядування (при призначенні пенсії із застосуванням норм статті 55 Закону №796-XII).

У свою чергу довідки про період проживання, роботи (служби) по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, а також на територіях радіоактивного забруднення є лише підставою для визначення статусу учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС.

Так, із матеріалів справи вбачається, що позивач 25 червня 1986 року виконував роботи по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС. Участь позивача в ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС підтверджується посвідченням учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС (категорія 1) серія НОМЕР_1, виданого 10 липня 2015 року. (а.с. 7) Також факт перебування позивача в зоні відчуження відразу після аварії на Чорнобильській АЕС підтверджується довідкою № 212 від 30.11.1992 р., наказом від 25.06.2015 р. № 487 та довідкою № 386 від 05.10.2015 р.№ 386 від 05.10.2015 р.№ 386 від 05.10.2015 р. (а.с. 11)

Суд наголошує, що ні на час звернення позивача із заявою про призначення пенсії до відповідача, ні на час розгляду справи в суді, факту необґрунтованої видачі посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС 1 категорії позивачу уповноваженим на те органом встановлено не було.

Отже, вищенаведені документи спростовують доводи відповідача, що позивачем не надано достатнього обсягу документів, які підтверджують участь ОСОБА_1 у ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС та дає право на призначення відповідної пенсії.

Дана правова позиція викладена також у постановах Верховного Суду від 03 жовтня 2018 року справа № 733/506/17, справа № 398/438/17, від 29 серпня 2018 року справа №687/425/17, від 18 вересня 2018 року справа №520/9284/17 тощо.

Суд зазначає, що надані до матеріалів справи документи підтверджують факт перебування позивача на роботах у зоні ЧАЕС та нарахування позивачу заробітної плати у вказаний період, зокрема, відповідно до довідки № 386 від 05.10.2015 р., виданої ТОВ "Управління механізації і автомобільного транспорту", позивачу була виплачена заробітна плата в сумі 96 крб. з урахуванням коефіцієнта 4 відповідно до постанови Ради Міністрів УРСР та Укрпрофради від 10 червня 1986 р. № 207-7.

При цьому, відповідачем не спростованого факту перебування позивача на роботах у зоні ЧАЕС за вищевказаний період.

У зв'язку з цим суд вважає необхідним адміністративний позов ОСОБА_1 - задовольнити.

Керуючись статтями 9, 21, 72-78, 90, 121, 123, 139, 205, 241-246, 250, 251, 263, п. 10 Перехідних положень КАС України, суд, -

в и р і ш и в:

Адміністративний позов ОСОБА_1 - задовольнити.

Визнати дії Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві протиправними щодо відмови здійснити ОСОБА_1 перерахунок пенсії по інвалідності у розмірі відшкодування фактичних збитків із заробітку за роботу у зоні ЧАЕС за 25 червня 1986 року.

Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києвіі здійснити перерахунок та виплатити ОСОБА_1 пенсію по інвалідності у розмірі відшкодування фактичних збитків із заробітку за роботу у зоні ЧАЕС за 25 червня 1986 року відповідно до довідки № 386 від 05.10.2015 р. Товариства з обмеженою відповідальністю "Управління механізації і автомобільного транспорту" з 13 жовтня 2015 року.

Рішення може бути оскаржено до Шостого апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя