Постанова № 7958410, 27.11.2009, Харківський апеляційний адміністративний суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

61064, м.Харків, вул.Володарського, 46 (1 корпус)

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 листопада 2009 р. Справа № 2-а-38318/09/2070 Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі:

Головуючого судді – Шевцової Н.В.,

суддів - М’ягкий Є.В., Макаренко Я.М.

за участю секретаря судового засідання -           Антоненко Н.В.

представника позивача : Хижняк А.В.

представників відповідача : Онопрієнко Л.М., Носова К.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду в м. Харкові адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекція у Київському районі м. Харкова на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 27.08.2009р. по справі№2-а-38318/09/2070

за позовом Приватної фірми "АММ"

до Державної податкової інспекція у Київському районі м. Харкова

про визнання податкового повідомлення-рішення недійсним,

ВСТАНОВИЛА:

Приватна фірма “АММ” (далі за текстом –позивач), звернувся до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова, в якому з урахуванням уточнень, які були прийняті судом, просить суд визнати незаконними та скасувати податкові повідомлення-рішення ДПІ у Київському районі м.Харкова № 0000602307/0 від 15 липня 2008 року про визначення податкового зобов’язання по податку на прибуток приватних підприємств у загальному розмірі 25000000 грн. та № 0000592307/0 від 15 липня 2008 року про відмову у наданні бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 10000000 грн.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 27.08.2009р. зазначений позов задоволено в повному обсязі. Визнано незаконним та скасовано податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Київському районі м.Харкова від 15.07.2008р. №0000602307/0 про визначення податкового зобов’язання по податку на прибуток приватних підприємств у загальному розмірі 25000000 грн. та податкове повідомлення-рішення від 15.07.2008р. № 0000592307/0 про відмову у наданні бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 10000000 грн.

Відповідач не погодившись із постановою суду подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги, відповідач посилається на прийняття оскаржуваної постанови з порушенням норм матеріального та процесуального права, а саме п.3 ст.156 Кодексу адміністративного судочинства України, п.1.6. ст.1 ,ч.3 п.4.8 ст.4, п 7.4.5. п.7.4 ст.7 Закону України “Про податок на додану вартість” (надалі по тексту Закон №168), абз.4 п.5.3.9.,п.5.3 ст.5 , п.5.1 ст.5 Закону України “ Про оподаткування прибутку підприємств” (надалі по тексту Закон №283).

Колегія суддів заслухавши суддю-доповідача та пояснення представників сторін, перевіривши рішення суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції було встановлено, що 11.07.2008 року ДПІ у Київському районі м. Харкова була проведена невиїзна документальна перевірка позивача з питань його правових відносин з ТОВ “Омега-2” код ЄДРПОУ 32029523 за період 01.04.2003р. по 30.06.2003 року, про що складено Акт № 3834/23-304/30883410 від 11.07.2008 року .

За висновками цього акту перевірки було встановлено:

- порушення позивачем п.5.1 абз.4 пп.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону №283 – заниження ПФ “АММ” за 1 квартал 2007 року податку на прибуток на суму 12500000 грн., внаслідок чого позивачу донараховано податок на прибуток на вказану суму;

- порушення позивачем п.1.8 ст.1, ч.3 п.4.8 ст.4, пп.7.2.1, пп.7.2.6 п.7.2, пп.7.4.1 пп.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону №168 –завищення від’ємного значення в сумі 10000000 грн., та як наслідок відсутність права на отримання бюджетного відшкодування з ПДВ за червень 2003р. в розмірі 10000000 грн. 21- 25 строках декларації з ПДВ від липня місяця 2003 року.

За результатами акту перевірки ДПІ у Київському районі м. Харкова були прийняті оскаржувані податкові повідомлення-рішення: від 15 липня 2008 року за № 0000602307/0 про визначення податкового зобов’язання з податку на прибуток у розмірі 25000 000 гривень, в тому числі штрафні санкції 12500000,00 гривень та від 15 липня 2008 року № 0000592307/0 про відмову у відшкодуванні ПДВ у розмірі 10000000 гривень по декларації за червень 2003 року.

Задовольняючи позов суд першої інстанції виходив з того, що на час прийняття відповідачем оскаржуваних податкових повідомлень-рішень сплинув строк передбачений підпункту 15.1.1. ст.15 Закону України “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетом та державними цільовими фондами” (надалі по тексту Закон №2181). Також при ухваленні рішення, суд дійшов висновку, що проведена ДПІ у Київському районі м. Харкова спірна невиїзна документальна перевірка позивача з питань його правових відносин з ТОВ “Омега-2”код ЄДРПОУ 32029523 в період з 01.04.2003р. по 30.06.2003 року, результати якої були викладені Акті № 3834/23-304/30883410 від 11.07.08 року не є правомірною, оскільки вона провадилась з порушенням низки приписів Закону №2181, Наказу ДПА України від 10.08.2005 року № 327, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 25 серпня 2005 року за №925/1125, яким затверджено “Порядок оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового валютного та іншого законодавства”, в частині строків її проведення, термінів її проведення та питань з яких вона була здійснена.

Колегія суддів не може погодитися з обґрунтованістю висновків суду щодо наявності підстав для задоволення позову, виходячи з наступного.

Сторонами по справі не заперечується, що 25.06.2003 року між позивачем та ТОВ «Омега 2»була укладена угода №37 на придбання позивачем у ТОВ «Омега 2»брендинга (торгова марка) в кількості 30 дисків у пакувальному і опломбованому сейфі на загальну суму 60000000,00 грн, в тому числі ПДВ 10000000,00 грн.

За зазначеним договору позивач за отримані диски від ТОВ «Омега 2»передало останньому векселі на загальну суму 60000000,00 грн., згідно акту прийому-передачі.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 06.09.2005 року по справі №Б-24\106-04 за заявою ДПІ у Московському районі м.Харкова до ТОВ «Омега 2»затверджено ліквідаційний баланс юридичної особи ТОВ «Омега 2».

Згідно, наданої відповідачем, довідки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, станом на 28.05.2008 року, 12.09.2005 року припинено державну реєстрацію ТОВ «Омега 2»у зв’язку з визнанням його банкрутом.

Таким чином, у зв’язку із ліквідацією юридичної особи ТОВ «Омега 2», яка є векселедержателем 18 векселів на суму 60000000,00 грн, які залишилися не пред’явленими до оплати, сума податку на додану вартість у розмірі 10000000,00 грн залишилась не сплаченою до Державного бюджету України.

Відповідно до п.4.8 ст.4 Закону №168 (в редакції від 03.04.1997 року, яка діяла на час спірних правовідносин) векселі отримані, але не оплачені платником податку, або видані, але не оплачені платником податку, не змінюють сум податкових зобов’язань або податкового кредиту такого платника податку, незалежно від видів операцій, по яких такі векселі використовуються.

18 векселів на суму 60000000,00 грн, які були передані позивачем ТОВ «Омега 2»за договором купівлі-продажу від 25.06.2003 року, не були оплачені платником податку та в майбутньому не будуть оплачені через ліквідацію юридичної особи векселедержателя –ТОВ «Омега 2».

Отже, виходячи із встановлених колегією суддів обставин справи та приписів п.4.8 ст.4 Закону №168, операції за зазначеним договором купівлі-продажу брендинга (торгової марки), який позивачем оплачено векселями, в тому числі ПДВ –10000000,00 грн, не змінюють сум податкового кредиту позивача та не враховуються при розрахунку суми бюджетного відшкодування.

Виходячи з наведеного, відповідачем обґрунтовано прийнято оскаржуване податкове повідомлення-рішення №0000592307 від 15.07.2008 року про відмову позивачу у бюджетному відшкодуванні 10000000,00 грн.

При цьому, колегія суддів вважає помилковими висновки суду щодо порушення відповідачем при прийнятті зазначеного податкового-повідомлення рішення п.п. 15.1.2. ст.15 Закону №2181.

Відповідно до п.п.15.1.1 п.15.1 ст.15 Закону №168 податковий орган має право самостійно визначити суму податкових зобов’язань платника податків у випадках визначених цим Законом, не пізніше закінчення 1095 дня, наступного за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, а у разі, коли податкова декларація була подана пізніше, - за днем її фактичного подання.

Виходячи з приписів зазначеної норми, термін в 1095 дні застосовується на обмеження прав податкового органу щодо самостійного визначення сум податкових зобов’язань платника податку, а не на рішення податкового органу щодо відмови платнику податку у бюджетному відшкодуванні.

Відповідно до наданого відповідачем висновку судово-економічної експертизи №1680 від 13.03.2009 року, наданого ХНДІСЕ імені заслуженого професора М.С. Бокаріуса у обсязі наданих документів, в межах компетенції експерта-економіста, висновки Акту перевірки ДПІ у Київському районі м.Харкова від 11.07.2008 року №3834\23-304\30883410, за умов викладених в дослідницької частини цього висновку, підтверджуються у частині завищення від’ємного значення в сумі 10000000,00 грн та не підтвердження суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за червень 2003 року у розмірі 10000000,00 грн.

Таким чином, через порушення судом першої інстанції норм матеріального права, а саме застосування до спірних правовідносин ст.15 Закону №2181, яка не підлягала застосуванню та не застосування до цих правовідносин п.4.8 ст.4 Закону №168, що призвело до неправильного вирішення справи, колегія суддів задовольняє вимоги апеляційної скарги, скасовує, в цій частині, рішення суду першої інстанції та приймає нову постанову про відмову в задоволенні позову.

Сторонами по справі не заперечується, що предметом договору купівлі-продажу від 25.06.2003 року, укладеного між позивачем та ТОВ «Омега 2»є брендинг (торгова марка) в кількості 30 дисків у пакувальному і опломбованому сейфі.

За зазначеним договором позивач включив в декларацію з податку на прибуток у другому кварталі 2003 року до складу скоригованих валових витрат суму 50000000,00 грн.

Відповідно до п.5.1 ст.5 Закону України №283 валовими витратами виробництва та обігу (валовими витратами) є сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або не матеріальній формі, здійснюваних, як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податків для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Виходячи зі змісту зазначеної норми обов’язковими умовами для віднесення платником податків сум будь-яких витрат до валових витрат є:

- придбання платником податків товарів (робіт, послуг);

- здійснені ним витрати, які компенсують вартість цих товарів (робіт, послуг);

- використання придбаних товарів у власній господарській діяльності.

Відповідно до наданого відповідачем висновку експертизи об’єктів інтелектуальної власності №6148 від 24.09.2003 року, наданого ХНДІСЕ імені заслуженого професора М.С. Бокаріуса, зображення, у вигляді овалу з вписаними в нього буквами «КПТ», яке знаходиться на компакт-дисках (об’єкти №1-30), не є товарним знаком без наявності свідоцтва про його реєстрацію, в якості товарного знаку для товарів та послуг; зображення, у вигляді овалу з вписаними в нього буквами «КПТ», яке знаходиться на компакт-дисках (об’єкти №1-30), не підлягає оцінці в якості товарного знаку без наявності свідоцтва про його реєстрацію, в якості товарного знаку для товарів та послуг.

Таким чином, виходячи з предмету договору купівлі-продажу брендинга (торгової марки) та висновків експертизи, колегія суддів, вважає наявним факт відсутності придбання позивачем товару, який є предметом договору від 25.06.2003 року, укладеного між позивачем та ТОВ «Омега 2», оскільки витрати були понесені позивачем саме на придбання брендинга (торгової марки) , а не шести компакт-дисків з логотипом «КПТ»за 60000000,00 грн.

Крім того, висновки експерта, що логотип «КПТ», який знаходиться на придбаних позивачем дисках, не є товарним знаком та не підлягає оцінці, доводить відсутність у позивача наміру та можливості використовувати придбані диски у власній господарській діяльності за призначенням, визначеному в договору купівлі-продажу. Зазначені обставини доводять відсутність підстав для включення позивачем сум витрат по договору від 25.06.2003 року до валових витрат через відсутність умов, визначених п.5.1 ст.5 Закону №283.

Відповідно до вимог частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень адміністративні суди зобов’язані перевірити оскаржене рішення на предмет прийняття його на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення; безсторонньо; добросовісно; розсудливо, з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів осіб і цілями, на яке спрямоване це рішення, з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно.

Отже, при розгляді спорів щодо оскарження рішень суб’єктів владних повноважень, суд зобов’язаний перевіряти оскаржувані рішення на їх відповідність усім зазначеним вимогам на час прийняття таких рішень.

Як вбачається з матеріалів справи, на час прийняття відповідачем оскаржуваного податкового повідомлення-рішення від 15.07.2008 року за №0000602307\0, відповідно до постанови господарського суду Харківської області від 23.01.2007 року по справі за позовом ДПІ у Київському районі м.Харкова визнано недійсною угоду від 25.06.2003 року за №37, укладено між позивачем та ТОВ «Омега 2», як таку, що не відповідає вимогам закону та суперечить інтересам держави та суспільству.

Таким чином, на час прийняття зазначеного податкового повідомлення-рішення відповідач діяв у межах наданих йому повноважень та у відповідності до законодавства України.

Відповідно до наданого відповідачем висновку судово-економічної експертизи №1680 від 13.03.2009 року, ХНДІСЕ імені заслуженого професора М.С. Бокаріуса у обсязі наданих документів, в межах компетенції експерта-економіста, висновки Акту перевірки ДПІ у Київському районі м.Харкова від 11.07.2008 року №3834\23-304\30883410, за умов викладених в дослідницької частини цього висновку, підтверджуються у частині донарахування податку на прибуток за 1 квартал 2007 року у розмірі 12500000,00 грн.

Таким чином, через порушення судом першої інстанції норм матеріального права, а саме приписів п.5.1 ст.5 Закону №283, що призвело до неправильного вирішення справи, колегія суддів задовольняє вимоги апеляційної скарги, скасовує, в цій частині, рішення суду першої інстанції та приймає нову постанову про відмову в задоволенні позову.

Керуючись ст.ст. 160, 195, п.3 ст.198, п.4 ст.202, ч.2 ст.205, ст..207, ст..254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекція у Київському районі м. Харкова задовольнити.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 27.08.2009р. по справі№2-а-38318/09/2070 скасувати.

Прийняти нову постанову , якою в позові Приватної фірми "АММ" до Державної податкової інспекція у Київському районі м. Харкова про визнання податкового повідомлення-рішення недійсним –відмовити.

Постанова набирає чинності з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом місяця з дня складання постанови у повному обсязі, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя<підпис >Шевцова Н.В.

Судді<підпис >

<підпис >М’ягкий Є.В. Макаренко Я.М. <Список ><Текст > Повний текст постанови виготовлений 30.11.2009 р.