Ухвала суду № 7957679, 25.11.2009, Харківський апеляційний адміністративний суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

61064, м.Харків, вул.Володарського, 46 (1 корпус)

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 листопада 2009 р.Справа № 2-а-36821/09/2070

Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Дюкарєвої С.В.

Суддів: Зеленського В.В.

за участю секретаря судового засідання Житєньової Н. М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Куп‘янської об‘єднаної державної податкової інспекції Харківської області на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 12.08.2009р. по справі№2-а-36821/09/2070

за позовом Куп'янського виробничого управління водопровідно-каналізаційного господарства <Список ><Текст >

до Куп‘янської об‘єднаної державної податкової інспекції Харківської області <Текст ><3 особи ><3 особа ><за участю ><Текст >

про визнання податкового повідомлення-рішення недійсним,

ВСТАНОВИЛА:

Куп’янське виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства звернулось до суду з позовом до Куп’янської об’єднаної державної податкової інспекції харківської області, в якому просило скасувати податкові повідомлення-рішення Куп’янської об’єднаної державної податкової інспекції харківської області № 0001911500/0 від 19.06.2008 року, № 0001911500/1 від 27.08.2008 року, № 0001911500/2 від 09.10.2008 року.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 12.08.2009 року зазначений позов задоволено.

Скасовано податкові повідомлення-рішення Куп’янської об’єднаної державної податкової інспекції харківської області № 0001911500/0 від 19.06.2008 року, № 0001911500/1 від 27.08.2008 року, № 0001911500/2 від 09.10.2008 року.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, відповідачем подано апеляційну скаргу.

В апеляційній скарзі, посилаючись на порушення судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваної постанови норм матеріального та процесуального права, Куп’янська об’єднана державна податкова інспекція Харківської області просить постанову Харківського окружного адміністративного суду від 12.08.2009 року скасувати та прийняти нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач, зокрема, посилається на порушення судом першої інстанції приписів пп. 5.3.1 п. 5.3, п. 7.7 ст. 7 Закону України “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши в межах апеляційної скарги рішення суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що працівниками Куп'янської ОДПІ проведена документальні невиїзна перевірка Куп'янського виробничого управління водопровідно-каналізаційного. господарства з питань несвоєчасної сплати узгоджених сум податкових зобов'язань по податку на додану вартість, за результатами якої складено акт № 924/15-03361773 від 19.06.2008 року яким встановлено порушення граничного строку сплати узгодженого податкового зобов'язання по податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) на 112 календарних дні у розмірі 622212,0 грн.

На підставі вище зазначеного акту перевірки керівником Куп'янської ОДГО v Харківській області 19.06.2008 року було винесено повідомленням-рішенням за №0001911500/0 про застосування штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 311106,00 грн.

Не погодившись з винесеним податковим рішенням позивач почав процедури адміністративного оскарженням, шляхом подання первинної скарги до Куп'янської ОДПІ та подання повторної скарги до Державної податкової адміністрації у Харківській області.

Рішенням Куп'янської ОДПІ № 4734/10/25-011 від 22.08.2008 року, прийнятого за результатами розгляду первинної скарги, податкове повідомлення-рішення № 0001911500/0 від 19.06.2008 р. було залишено без змін та з метою доведення до платника податків визначення нового граничного терміну сплати податкових зобов'язань було прийнято податкове повідомлення рішення від 27.08.2008 року № 0001911500/1 відповідно рішення Державної податкової адміністрації у Харківській області №14275/7/25-203 від 02.10.2008 податкові повідомлення - рішення № 0001911500/0, від 19.06.2008 р. та 0001911500/1 від 27.08.2008 року залишені без змін та винесено податкове повідомлення рішення 0001911500/2 від 09.10.2008 року.

Приймаючи рішення про задоволення позову, суд першої інстанції виходив з приписів п. 1.7 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 21.01.2004 № 22, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 29.03.2004 за № 377/89/76, у відповідності до якої кошти з рахунків клієнтів банки списують лише за дорученнями власників цих рахунків (включаючи договірне списання коштів згідно з главою 6 цієї Інструкції) або на підставі платіжних вимог стягувачів у разі примусового списання коштів згідно з главою 5 цієї Інструкції. При цьому згідно з пунктом 3.8 зазначеної Інструкції реквізит "Призначення платежу" платіжного доручення заповнюється платником так, щоб надавати повну інформацію про платіж та документи, на підставі яких здійснюється перерахування коштів отримувачу. Повноту інформації визначає платник з урахуванням вимог законодавства України. Платник відповідає за дані, що зазначені в реквізиті платіжного доручення "Призначення платежу". Банк перевіряє заповнення цього реквізиту на відповідність установленим вимогам лише за зовнішніми ознаками.

Таким чином, суд першої інстанції дійшов висновку, що право визначати призначення платежу відповідно до чинного законодавства України належить виключно платнику. Тому суми податкових зобов'язань або податкового боргу з урахуванням підпункту 16.5.2 пункту 16.5 статті 16 Закону слід вважати сплаченими у день реєстрації банківською установою платіжного документа із зазначеним у ньому призначенням платежу на сплату відповідних податкових зобов'язань або податкового боргу, визначених платником податків.

З огляду на викладене, суд першої інстанції зазначив, що Куп’янське виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства самостійно визначивши та перерахувавши суми податку на додану вартість, виконало своє зобов'язання за визначеними ним періодами, що виключає до нього застосування штрафних санкцій, передбаченими пп. 17.1.7 п. 17.1 ст. 17 Закону України “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”.

Таким чином, суд першої інстанції дійшов висновку про прийняття спірних податкових повідомлень-рішень з порушенням норм чинного законодавства, а тому наявність підстав для їх скасування.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

Згідно пункту 5 статті 139 Господарського Кодексу України коштами у складі майна суб'єктів господарювання є гроші у національній та іноземній валюті, призначені для здійснення товарних відносин цих суб'єктів з іншими суб'єктами, а також фінансових відносин відповідно до законодавства. Отже, до складу майна підприємства входять грошові кошти. Щодо розпорядження ними (коштами), то Господарським Кодексом України передбачено наступне.

Згідно пункту 1 статті 134 Господарського Кодексу України суб'єкт господарювання, який здійснює господарську діяльність на основі права власності, на свій розсуд, одноосібне або спільно з іншими суб'єктами володіє, користується і розпоряджається належним йому (їм) майном.

Таким чином, колегія суддів зазначає, що Куп’янське виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства має право на власний розсуд вільно розпоряджатися належним йому майном, до складу якого входять грошові кошти.

Відповідно до пункту 3 статті 9 Закону України «Про систему оподаткування» обов'язок юридичної особи щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів) припиняється із сплатою податку , збору (обов'язкового платежу). Тому при сплаті податкових зобов'язань за конкретний період обов'язок підприємства щодо сплати податку на додану вартість припиняється із сплатою податку за конкретний період.

Відповідно до пункту 2 статті 12 вказаного Закону фінансові установи виконують доручення платників податків і зборів (обов'язкових платежів) на перерахування податків і зборів (обов'язкових платежів) до бюджетів в установлений законом термін.

Згідно до пункту 5 статті 50 «Бюджетного кодексу України» податки, збори (обов'язкові платежі) та інші доходи державного бюджету визначаються зарахованими в доход державного бюджету з моменту зарахування на єдиний казначейський рахунок державного бюджету.

Відповідач посилається па пункт 7.7 статті 7 Закону України Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», якою зазначено, то податковий борг погашається попередньо погашенню по/маткових зобов'язань, які не є податковим боргом, у порядку календарної черговості його виникнення, а в разі одночасного його виникнення за різними податками, зборами (обов'язковими платежами) - у рівних пропорціях.

Однак, статтею 7 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» передбачено джерела погашення податкових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків. Податковий борг платник податків може погашати добровільно та самостійно, або за рішенням органу стягнення. При добровільному та самостійному погашенні податкового боргу платник податків вказує у платіжному документі період, за який сплачує борг. За рішенням органу стягнення суми ПДВ не стягувались, тому застосування норми, передбаченої пунктом 7.7 вказаного Закону є неправомірним.

Куп’янською об’єднаною державною податковою інспекцією Харківської області примусово стягнено всю суму на погашення податкового боргу без запропонованих заходів по забезпеченню сплати суми податкового боргу, що передбачено підпункту 6.2.2 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».

На підставі наведеного, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо неврахування відповідачем призначення платежів зі сплати ПДВ, визначених позивачем у платіжних дорученнях.

Отже, колегія суддів, підтверджує, що при прийнятті судового рішення у справі суд першої інстанції дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Куп‘янської об‘єднаної державної податкової інспекції Харківської області залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 12.08.2009р. по справі№2-а-36821/09/2070 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом місяця з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя(підпис)Дюкарєва С.В.

Судді(підпис)

(підпис)Зеленський В.В. Катунов В.В. Повний текст ухвали виготовлений 30.11.2009 р. ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ: Дюкарєва С.В.