Ухвала суду № 79569323, 04.09.2018, Дніпровський районний суд міста Києва

№ 755/7226/18

1-кп/755/1016/18

У Х В А Л А

І М Е Н Е М УК Р А Ї Н И

"04" вересня 2018 р. Дніпровський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді Метелешко О.В.,

при секретарі Ширмер О.О.,

за участю прокурора Радевича В.І.,

захисника Гунази Ю.Є.,

обвинуваченого ОСОБА_2,

розглянув у судовому засіданні кримінальне провадження №12018100040002974 відносно ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Прип’ять, українця, громадянина України, не працюючого, не одруженого, без постійного місця реєстрації, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 раніше судимого 07 лютого 2018 року Деснянським районним судом м. Києва за ч. 1 ст. 185 КК України та на підставі ст. 75 КК України звільнений від призначеного покарання з випробовуванням строком на 1 рік,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України,

В С Т А Н О В И В:

У провадженні Дніпровського районного суду м. Києва перебуває кримінальне провадження №12018100040002974 відносно ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України.

Ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 06 липня 2018 року відносно ОСОБА_2 було продовжено застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком не більше двох місяців - до 06 вересня 2018 року включно.

Відповідно до ч. 3 ст. 331 КПК України, незалежно від наявності клопотань, суд зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. Копія ухвали вручається обвинуваченому, прокурору та направляється уповноваженій службовій особі місця ув'язнення.

У судовому засіданні прокурор зазначив про доцільність продовження ОСОБА_2 строку обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, вказавши, що існують ризики, передбачені ст. 177 КПК України, розгляд провадження не закінчено, перебуваючи на свободі, може вчиняти інші кримінальні правопорушення, оскільки дане кримінальне правопорушення вчинив на іспитовому строці, ніде не працює, обвинувачується у скоєнні тяжкого кримінального правопорушення.

Захисник та обвинувачений ОСОБА_2 заперечили щодо продовження йому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та просили змінити йому запобіжний захід, на такий, що не пов'язаний з тримання під вартою - домашній арешт.

Заслухавши учасників судового провадження, суд приходить до наступного.

У вказаному кримінальному провадженні ОСОБА_2 висунуто обвинувачення за ч. 2 ст. 186 КК України.

Вирішуючи питання про обрання чи продовження обвинуваченому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, судом враховуються дані про особу ОСОБА_2, ніде не працює, немає постійного місця реєстрації, дане кримінальне правопорушення, яке відповідно до ст. 12 КК України, є тяжким, вчинив перебуваючи на іспитовому строці за злочин проти власності, що може свідчити про те, що він схильний до скоєння нового кримінального правопорушення, може ухилятися від органу слідства та суду, тому з урахуванням наведених даних суд вважає, що обставини, регламентовані ст. 177, п. п. 1, 2 ч. 1 ст. 194, ст. 199 КПК України є дійсними.

При вирішенні даного питання судом також враховано положення ст. 5 Конвенції про захист прав та основоположних свобод людини, а також практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.

У кожному випадку, як підкреслює Європейський суд з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Визначення таких прав, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці цінностей суспільства.

Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватися в кожному кримінальному провадженні з урахуванням конкретних обставин. Тримання особи під вартою може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які незважаючи на існування презумпції невинуватості переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи. При розгляді питання про доцільність тримання особи під вартою судовий орган повинен брати до уваги фактори, які можуть мати відношення до справи: характер (обставини) і тяжкість передбачуваного злочину; обґрунтованість доказів того, що саме ця особа вчинила злочин; покарання, яке можливо буде призначено в результаті засудження; характер, минуле, особисті та соціальні обставини життя особи, його зв'язки з суспільством (див. рішення у справі «Єчюс проти Литви», заява № 34578/97, п. 93).

У даному кримінальному провадженні, строк тримання обвинуваченого під вартою не виходить за межі, визначені КПК України, є необхідною мірою в ній з огляду на те, що в ході судового розгляду було встановлено наявність передумов, регламентованих п.п. 1-3 ч. 1 ст. 194, ст. 199 даного Кодексу, тобто тривалість строк утримання під вартою відповідає критерію розумності.

Враховуючи наведене, суд на даному етапі розгляду, приходить до висновку про задоволення клопотання прокурора про продовження ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки не зникли ризики, передбачені ст. 177 КПК України.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 177, 199, 331, 369 КПК України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Продовжити застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у Державній установі «Київський слідчий ізолятор» Міністерства юстиції України ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженцю м. Прип’ять, українцю, громадянину України, не працюючому, не одруженому, без постійного місця реєстрації, проживаючому за адресою: АДРЕСА_1 раніше судимому, строком не більше двох місяців - до 04 листопада 2018 року включно.

Визначити ОСОБА_2 заставу у межах 20 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 35 240 гривень, яка може бути внесена як самим обвинуваченим, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем).

На підставі ч. 5 ст. 194 КПК України, покласти на обвинуваченого, у разі внесення застави, наступні обов'язки: прибувати до суду із встановленою періодичністю; не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає, без дозволу суду; повідомляти суд про зміну свого місця проживання.

Визначити 2-місячний термін дії обов'язків, покладених судом, у разі внесення застави, з дня внесення застави.

Роз'яснити обвинуваченому, що у разі порушення ним обов'язків, покладених на нього в цій ухвалі, застава звертається у дохід держави.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя