Ухвала суду № 7956270, 28.09.2009, Харківський апеляційний адміністративний суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

61064, м.Харків, вул.Володарського, 46 (1 корпус)

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 вересня 2009 р.Справа № 2-а-6529/08/2070

Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі:

Головуючого судді – Шевцової Н.В.,

суддів - М»ягкого Є.В., Макаренко Я.М.

за участю секретаря судового засідання Антоненко Н.В.

представника відповідача Махоніна О.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду в м. Харкові адміністративну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Жилсервіс»на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 06.04.2009 року по справі № 2-а-6529/08/2070

за позовом           Прокурора Московського району м. Харкова в інтересах держави в особі Харківського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів

доТовариства з обмеженою відповідальністю «Жилсервіс»

простягнення адміністративно-господарської санкції, ВСТАНОВИЛА:

Прокурор Московського району м. Харкова в інтересах держави в особі Харківського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів (далі по справі- позивач) звернувся до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Жилсервіс»(далі по справі –відповідач), в якому просив суд:

- стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Жилсервіс»на користь держави в особі Харківського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів заборгованість зі сплати адміністративно-господарських санкцій в сумі 10465,22 грн;

-стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Жилсервіс» на користь держави в особі Харківського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів пеню за порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій в розмірі 272,35 грн.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 06.04.2009 року позовні вимоги задоволено у повному обсязі.

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Жилсервіс»(м.Харків, пр.-т 50 річчя ВЛКСМ, 47/19, кВ.213, код 31939846) на користь Харківського обласного відділення фонду соціального захисту інвалідів (61022, м. Харків, Держпром, 1 під, 1 пов., к.16, р/р 31219230700003, код 24134567, МФО 851011 ГУДКУ у Харківській області) адміністративно-господарські санкції за незайняті робочі місця, призначені для працевлаштування інвалідів в сумі 10465 (десять тисяч чотириста шістдесят п»ять) грн. 22 коп. та пеню за порушення терміну сплати фінансової санкції в сумі 272 (двісті сімдесят дві) грн. 35 коп.

          Відповідач, Товариство з обмеженою відповідальністю «Жилсервіс», не погодившись з постановою суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу в якій просить скасувати постанову Харківського окружного адміністративного суду від 06 квітня 2009 року та прийняти нову постанову, відповідно до якої відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги, позивач посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.

Відповідач зазначив, що добір та направлення працездатних інвалідів для безпосереднього працевлаштування на підприємствах, організаціях, установах віднесено до компетенції відповідних державних органів. На протязі 2007 року відповідач регулярно надавав Центру зайнятості інформацію про наявність вільних робочих місць на підприємстві, де вказував про можливість заміщення вакантних місць працівниками-інвалідами. Відповідним територіальним центром зайнятості за період з 01.01.2007 р. до ТОВ «Жилсервіс»інваліди з метою подальшого працевлаштування не направлялись. Твердження суду першої інстанції щодо порушення строків подання інформації про наявні вакантні робочі місця є необґрунтованими, оскільки відповідно до форми звітності № 3-ПН не передбачено обов»язкового щомісячного надання звітів про наявність вакансій. Вони надаються підприємствами при наявності вакансій.

Позивачем на апеляційну скаргу заперечення не подано.

Колегія суддів, заслухавши суддю доповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представника відповідача, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що із звітів відповідача за формою статистичної звітності № 10-ПІ за 2007 рік, середньооблікова чисельність штатних працівників облікового складу підприємства у 2007 році становила 23 особи, а тому згідно ст. 19 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні», у відповідача в 2007 році норматив складає 1 робоче місце. Середньооблікова чисельність інвалідів-штатних працівників на підприємстві становила 0 осіб.

Вільні вакансії на підприємстві відповідача були на протязі всього 2007 року.

За січень та квітень 2007 року звіти за формою З-ПН до Московського районного центру зайнятості відповідачем не надавалися.

Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що відповідач протиправно не вчинив всіх передбачених законодавством заходів щодо створення робочих місць для працевлаштування інвалідів.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, з наступних підстав.

Статтею 19 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні», встановлено, що для підприємств (об’єднань), установ і організацій незалежно від форми власності і господарювання встановлюється норматив робочих місць для забезпечення працевлаштування інвалідів у розмірі чотирьох відсотків від загальної чисельності працюючих.

Відповідно до ч. 4 ст. 20 Закону України «Про зайнятість населення» підприємства, установи і організації незалежно від форм власності реєструються у місцевих центрах зайнятості за їх місцем знаходженням як платники збору до Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття, щомісяця подають цим центрам адміністративні дані у повному обсязі про наявність вільних робочих місць (вакансій), у тому числі призначених для працевлаштування інвалідів. Несвоєчасна реєстрація або відмова від неї, порушення порядку подання адміністративних даних тягне за собою відповідальність, передбачену законом.

Обов’язок роботодавця надавати до центру зайнятості інформацію про наявність вільних робочих місць (вакантних посад) для працевлаштування інвалідів за формою, затвердженою Мінпраці за погодженням Держкомстатом, передбачений ч. 3 п. 2 Порядку подання підприємствами, установами, організаціями та фізичними особами, що використовують найману працю, звітів про зайнятість і працевлаштування інвалідів та інформацій, необхідної для організації їх працевлаштування, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 31 січня 2007 р. за № 70.

Наказом Міністерства праці та соціального політики України від 19 грудня 2005 р. за № 420 , зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 21 грудня 2005 р. за № 1534/11814 та погодженого з Держкомстатом, затверджено форму звітності № 3-ПН про наявність вільних робочих місць (вакансій), яку повинні подавати підприємства, установи організації щомісяця відповідно до положень ч. 4 ст. 20 Закону України «Про зайнятість населення».

Відповідно до положень ч.1 ст. 20 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні»підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, де середньооблікова чисельність працюючих інвалідів менша, ніж установлено нормативом, передбаченим статтею 19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, фізичної особи, яка використовує найману працю, за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом. Для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, на яких працює від 8 до 15 осіб, розмір адміністративно-господарських санкцій за робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом, визначається в розмірі половини середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, в установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, у фізичної особи, яка використовує найману працю.

Згідно ч.2 ст. 20 вище зазначеного Закону порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій тягне за собою нарахування пені. Пеня обчислюється виходячи з 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, що діяла на момент сплати, нарахованої на повну суму недоїмки за весь її строк

Тобто, на підприємство хоча і не покладається обов’язок працевлаштовувати інвалідів, але покладається обов’язок створювати робочі місця для працевлаштування інвалідів та інформувати про таку кількість створених робочих місць органи працевлаштування інвалідів, в тому числі інформувати щомісяця центри зайнятості про наявність вільних робочих місць (вакансій), призначених для працевлаштування інвалідів.

З довідки (а.с.17), наданої Харківським міськрайонним центом зайнятості вбачається, що підприємство відповідача надавало звіти за формою № 3-ПН про наявність вільних робочих місць створених для інвалідів за лютий, березень, травень, серпень, листопад 2007 року.

Між тим, представник відповідача в судовому засіданні підтвердив, що на протязі всього 2007 року жодного інваліда не перебувало у трудових відносинах з відповідачем, а також те, що підприємством у 2007 р. не дотримано вимог закону стосовно щомісячного надання до центру зайнятості звітності за формою 3-ПН.

Отже, відповідач у 2007 р. не здійснив всі передбачені чинним законодавством заходи щодо створення умов для працевлаштування інвалідів та не вжив заходів щодо інформування вищезазначеного органу про наявну можливість працевлаштування інвалідів на підприємстві відповідача.

          За таких обставин, колегія суддів переглянувши, у межах апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції, вважає, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, ретельно дослідив наявні докази, дав їм належну оцінку та прийняв законне та обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права.

Відповідно до ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду –без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі вищенаведеного, керуючись ст.ст. 160, 195, 196, п. 1 ч.1 ст. 198, ст. 200, п. 1 ч. 1 ст. 205, ст. 206, ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Жилсервіс»–залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 06.04.2009 року по справі № 2-а-6529/08/2070 –залишити без змін.

Ухвала набирає чинності з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом одного місяця з дня складання ухвали у повному обсязі, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя< підпис >Шевцова Н.В.

Судді< підпис >

< підпис >Макаренко Я.М. М’ягкий Є.В. < Список >< Текст > Повний текст ухвали виготовлений 05.10.2009 р.