Ухвала суду № 79555195, 31.01.2019, Попільнянський районний суд Житомирської області

Справа № 288/517/16-ц

Провадження № 2-з/288/3/19

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 січня 2019 року смт. Попільня

Попільнянський районний суд Житомирської області в складі:

головуючого судді –Рудника М. І.,

з участю секретаря судових засідань - ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт.Попільня заяву ОСОБА_2 селищної ради Попільнянського району Житомирської області про забезпечення позову,

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Попільнянського районного суду Житомирської області перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_2 селищної ради Попільнянського району Житомирської області до ОСОБА_3 про стягнення збитків.

31 січня 2019 року до суду надійшла заява позивача ОСОБА_2 селищної ради Попільнянського району Житомирської області про забезпечення позову, в якій вказує, що ними пред’явлено позов до ОСОБА_3 про стягнення збитків у розмірі 52951.35 гривень за період з лютого 2015 року по січень 2016 року та на даний час розмір збитків збільшився на 302100.42 гривень. Відповідач не вжив заходів щодо відшкодування заподіяної шкоди, натомість продовжує її нарощувати. 04 квітня 2018 року Головним управлінням Держгеокадастру у Житомирській області було надано припис про реєстрацію договору оренди, проект якої направлявся відповідачу, проте він договору не уклав, таким чином відповідач впевнений в безкарності своїх дій.

Позивач в заяві також вказує, що у разі наявності підстав для задоволення позову, відповідач може продати майно, ще в ході судового розгляду і відповідно рішення буде виконати неможливо, оскільки технічна документація із землеустрою затверджена за власником – ОСОБА_2 селищною радою, земельна ділянка під будівлею має кадастровий номер і витяг із ДЗК можливо отримати.

На підставі вищевикладеного, заявник просить вжити заходи забезпечення позову шляхом заборони проводити відчуження у будь – який спосіб нежитлової будівлі – їдальні, загальною площею 449.9 кв.м., розташованої в смт.Попільня по вул.Б.Хмельницького,68/1 д Житомирської області, зареєстрованої в реєстрі прав власності на нерухоме майно за № 31962178, що виникло на підставі договору купівлі – продажу від 15 вересня 2012 року, посвідченому нотаріусом ОСОБА_2 нотаріального округу ОСОБА_4, реєстраційний № 1788, що належить ОСОБА_5.

При вирішенні даної заяви суд приходить до наступних висновків.

Відповідно до частини першої статті 153 ЦПК України, заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи (учасників третейського (арбітражного) розгляду).

За наведених обставин, суд вважає за можливе розглядати заяву про забезпечення позову у відсутності представників сторін, на підставі наявних у справі доказів.

Частинами першою, другою 149 ЦПК України, визначено, суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред’явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Згідно пункту 2 частини першої статті 150 ЦПК України, позов забезпечується забороною вчиняти певні дії.

Відповідно до пункту 4 Постанови Пленуму ВСУ № 9 від 22 грудня 2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з’ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. При встановленні зазначеної відповідності слід враховувати, що вжиті заходи не повинні перешкоджати господарській діяльності юридичної особи або фізичної особи, яка здійснює таку діяльність і зареєстрована відповідно до закону як підприємець. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв’язку із застосуванням відповідних заходів. Наприклад, обмеження можливості господарюючого суб’єкта користуватися та розпоряджатися власним майном іноді призводить до незворотних наслідків.

По суті забезпечення позову є встановленням судом обмежень суб'єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов'язаних з ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволення претензій позивача (заявника).

Суд звертає увагу на те, що при зверненні до суду із заявою про забезпечення позову шляхом заборони вчиняти будь-які дії, позивач повинен, по - перше, аргументовано обґрунтувати причини, у зв'язку з якими потрібно забезпечити позов та необхідність у цьому, по - друге, довести, що невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання можливого рішення суду про задоволення позову.

Таким чином, забезпечення позову - це заходи припинення дій, які можуть утруднити виконання майбутнього рішення суду чи зробити його виконання неможливим, і повинні гарантувати можливість реалізації позовних вимог у разі задоволення позову, які направлені на недопущення утруднення чи неможливості виконання рішення суду.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів.

На обґрунтування застосування забезпечення позову заявник вказує, що ними пред’явлено позов про стягнення збитків у розмірі 52951.35 гривень за період з лютого 2015 року по січень 2016 року та на даний час розмір збитків збільшився на 302100.42 гривень. Відповідач не вжив заходів щодо відшкодування заподіяної шкоди, натомість продовжує її нарощувати.

Частиною другою статті 49 ЦПК України встановлено, що позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.

Заявником не надано доказів на підтвердження вказаних обставин, з огляду на матеріали цивільної справи, яка перебуває в провадженні судді та в якій, згідно заяви про збільшення позовних вимог від 29 листопада 2017 року вказано розмір шкоди в сумі – 52951.35 гривень, справу призначено до судового розгляду та уточнених позовних вимог, щодо збільшення розміру шкоди позивачем не заявлено, що спростовує посилання позивача на збільшення розміру завданих збитків до 302100.42 гривень.

Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, також слід враховувати, що вжиті заходи не повинні перешкоджати господарській діяльності юридичної особи.

Позивач в заяві про забезпечення позову також вказує, що у разі наявності підстав для задоволення позову, відповідач може продати майно, ще в ході судового розгляду і відповідно рішення буде виконати неможливо, оскільки технічна документація із землеустрою затверджена за власником – ОСОБА_2 селищною радою, земельна ділянка під будівлею має кадастровий номер і витяг із ДЗК можливо отримати.

На наведену підставу забезпечення позову Позивачем не надано підтверджень того, що Відповідач може продати майно, ще в ході судового розгляду та вказані його дії призведуть до неможливості виконання рішення суду у разі задоволення позову та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання такого рішення суду у випадку незастосування забезпечення позову.

Окремо слід зазначити, що предметом позову у даній справі є стягнення з відповідача збитків у вигляді неодержаних доходів за час фактичного користування земельною ділянкою, яка перебуває у власності позивача та вжиття заходів забезпечення позову в запропонований спосіб виходить за межі вимог, заявлених в суді, оскільки дане приміщення не є предметом позову.

Таким чином, судом встановлено відсутність об'єктивних підстав вважати, що невжиття заявлених заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду у разі задоволення позову. Заява про забезпечення позову вмотивована припущеннями та побоюваннями щодо невиконання рішення суду в разі задоволення позову. Вимоги заяви не підтверджені належними доказами, що свідчили б про обґрунтованість тверджень заявника.

В даному випадку, забезпечення позову не є необхідною умовою для недопущення порушення прав та інтересів Позивача.

Крім того, застосування заходів забезпечення позову шляхом заборони Відповідачу проводити відчуження в будь – який спосіб нежитлового приміщення – їдальні, загальною площею 449.9 кв.м. з огляду на спірні правовідносини та їх застосування обмежить можливість реалізації для сторін права користуватись та розпоряджатись зазначеним майном, а також перешкоджатиме господарській діяльності, з врахуванням визначеного цільового призначення приміщення.

Зазначені обставини в їх системному зв’язку свідчать, що в задоволенні заяви про забезпечення позову необхідно відмовити.

Керуючись Постановою Пленуму Верховного суду України від 22 грудня 2006 року № 6 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», статтями 149-153 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

В задоволенні заяви ОСОБА_2 селищної ради Попільнянського району Житомирської області про забезпечення позову - відмовити.

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п’ятнадцяти днів з дня її проголошення безпосередньо до Житомирського апеляційного суду.

Суддя Попільнянського

районного суду ОСОБА_6