Рішення № 79555175, 31.01.2019, Попільнянський районний суд Житомирської області

Справа № 288/1714/18

Провадження № 2/288/179/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 січня 2019 року смт. Попільня

Попільнянський районний суд Житомирської області в складі:

головуючого судді - Рудник М. І.,

за участю секретаря судових засідань - Нечипоренко М.І.,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду в смт. Попільня Житомирської області цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Попільнянської селищної ради Попільнянського району Житомирської області про встановлення факту родинних відносин між фізичними особами та визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_2 (далі - позивач) звернулась до суду з позовом до Попільнянської селищної ради Попільнянського району Житомирської області (далі - відповідач) про встановлення факту родинних відносин між фізичними особами та визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини, в якому вказує, що ІНФОРМАЦІЯ_7 року померла двоюрідна сестра її батька ОСОБА_4 - ОСОБА_5, яка є позивачу родичкою п'ятого ступеня спорідненості.

Батько позивача ОСОБА_4 помер ІНФОРМАЦІЯ_8 року, ще до смерті ОСОБА_5.

На час смерті тітка позивача проживала та була зареєстрована в АДРЕСА_1

Після смерті ОСОБА_5 відкрилась спадщина на земельну частку (пай) члена КСП «За врожай», село Новоселиця Новоселицької сільської ради Попільнянського району Житомирської області, розміром 2,56 га в умовних кадастрових гектарах, яка належала померлій на підставі Сертифікату на право на земельну частку (пай).

Спадкова справа після смерті ОСОБА_5 не заводилась.

Звернувшись до нотаріуса з метою заведення спадкової справи та отримати свідоцтво про право на спадщину за законом на спадкове майно, позивач отримала відмову в зв'язку з тим, що минув строк прийняття спадщини.

Позивач, як двоюрідна племінниця спадкодавця ОСОБА_5, являється спадкоємцем п'ятої черги за законом, відповідно до статті 1265 ЦК України.

Таким чином черга спадкування позивача виникла після неприйняття спадщини спадкоємцями попередніх існуючих чотирьох черг, крім цього, позивачу не було відомо про наявність чи відсутність вказаних спадкоємців, а також про наявність спадкового майна, про наявність якого позивач дізналась від працівників сільської ради.

Позивач немає можливості довести ступінь спорідненості між нею та спадкодавцем ОСОБА_5, так як відсутнє свідоцтво про народження батька позивача, а також батьків та дідів спадкодавця та батька позивача.

За вказаних обставин позивач змушена звернутись із позовом до суду .

Встановлення факту родинних відносин необхідно позивачу для подальшого оформлення спадкових прав після смерті ОСОБА_5.

Позивач просить встановити факт родинних відносин між ОСОБА_5 та ОСОБА_4, а саме: що ОСОБА_5, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_9 року, є двоюрідною сестрою ОСОБА_4, який помер ІНФОРМАЦІЯ_8 року та визначити їй додатковий строк, достатній для подання заяви про прийняття спадщини, яка відкрилась після смерті двоюрідної тітки ОСОБА_5, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_9 року.

Позивач в підготовче судове засідання не з'явилась, в позовній заяві просила справу розглядати без її участі, судові витрати покладає на себе.

Представник відповідача Попільнянської селищної ради Попільнянського району Житомирської області в підготовче судове засідання не з'явився, надав до суду заяву в якій просив справу розглянути без представника селищної ради, проти задоволення позовних вимог не заперечують.

Відповідно до ч. 3 ст. 200 ЦПК України за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.

Суд, дослідивши матеріали справи, приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з слідуючих підстав.

Як вбачається з свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 виданого 05 вересня 1964 року Новоселицькою сільською радою Попільнянського району Житомирської області, батьками ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2, вказані ОСОБА_4 та ОСОБА_7, запис № 18.

Відповідно до свідоцтва про укладення шлюбу серії НОМЕР_2 виданого 01 травня 1988 року Новоселицькою сільською радою Попільнянського району Житомирської області, ОСОБА_6 01 травня 1988 року уклала шлюб з ОСОБА_8, після чого змінила своє прізвище на «ОСОБА_2», про що зроблено запис за № 2.

Згідно свідоцтва про смерть серії НОМЕР_3, виданого 23 жовтня 1997 року Новоселицькою сільською радою Попільнянського району Житомирської області, ОСОБА_4 помер ІНФОРМАЦІЯ_8 року, про що в книзі реєстрації актів про смерть зроблено запис за № 22.

Як вбачається з свідоцтва про смерть серії НОМЕР_4, виданого 10 листопада 2000 року виконавчим комітетом Новоселицької сільської ради Попільнянського району Житомирської області, ОСОБА_5 померла ІНФОРМАЦІЯ_7 року, запис за № 17.

Відповідно до свідоцтва про народження серії НОМЕР_5 виданого 04 вересня 1968 року Попільнянським районним бюро ЗАГС Житомирської області, батьками ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_3, вказані ОСОБА_10 та ОСОБА_11, запис № 355.

ОСОБА_9 19 вересня 1954 року одружилась з ОСОБА_12, після чого змінила своє прізвище на «ОСОБА_2», що підтверджується свідоцтвом про одруження серії НОМЕР_6, видане 29 листопада 1968 року Новоселицькою сільською радою Попільнянського району Житомирської області, запис № 10.

Довідками № 525-6 від 22 жовтня 2018 року та № 586-6 від 28 листопада 2018 року Попільнянської селищної ради Житомирської області передбачено, що ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_4, уродженка села Новоселиця, Попільнянського району, Житомирської області, постійно проживала та була зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 до дня своєї смерті ІНФОРМАЦІЯ_7 року. На момент її смерті за вказаною адресою вона була зареєстрована та проживала одиноко. ОСОБА_5, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_9 року, приходиться двоюрідною сестрою ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_6, який помер ІНФОРМАЦІЯ_8 року. Підстава: свідчення свідків - ОСОБА_13 та ОСОБА_14.

Згідно Сертифікату на право на земельну частку (пай) серії НОМЕР_7 виданого 25 лютого 1997 року Попільнянською РДА, ОСОБА_5 на підставі рішення Попільнянської РДА від 16 грудня 1996 року № 340 належить право на земельну частку (пай) у землі, яка перебуває у колективній власності колективного сільськогосподарського підприємства «За врожай» розміром 2,56 в умовних кадастрових гектарах без визначення меж цієї частки в натурі (на місцевості). Вартість земельної частки (паю) становить 11 630 гривень 00 копійок.

Як вбачається з Витягу зі Спадкового реєстру (спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину) виданого 27 жовтня 2018 року приватним нотаріусом Попільнянського районного нотаріального округу Житомирської області, у Спадковому реєстрі відсутня інформація щодо спадкової справи спадкодавця ОСОБА_5.

Згідно повідомлення від 29 листопада 2018 року приватного нотаріуса Попільнянського районного нотаріального округу Житомирської області ОСОБА_2 відмовлено у оформлені спадкових прав і у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на земельну часту (пай), яка належала померлій ІНФОРМАЦІЯ_9 року двоюрідній тітці ОСОБА_5, так як минув строк для прийняття спадщини та надані заявником документи не підтверджують ступінь спорідненості між померлою тіткою та заявником.

Відповідно до Постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 30.05.2008 року «Про судову практику у справах про спадкування», якщо виникнення права на спадкування залежить від доведення певних фактів, особа може звернутись в суд із заявою про встановлення цих фактів, яка у разі відсутності спору, розглядається за правилами окремого провадження.

Пункт 1 частини 1 статті 315 ЦПК України визначає, що суд розглядає справи про встановлення факту родинних відносин між фізичними особами.

Згідно ч. 2 статті 315 ЦПК України у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Судом досліджено поважність причин пропуску строку для прийняття спадщини позивачем в зв'язку з тим, що її черга спадкування виникла після неприйняття спадщини спадкоємцями попередніх існуючих чотирьох черг, також їй не було відомо про наявність чи відсутність спадкоємців ОСОБА_5 та про наявність спадкового майна про яке позивач дізналась від працівників сільської ради.

Всі вказані обставини є поважними та вплинули на своєчасність прийняття позивачем спадщини.

Стаття 1258 ЦК України зазначає, що спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово. Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття, крім випадків, встановлених статтею 1259 цього Кодексу.

Спадкоємці, які протягом строку, встановленого статтею 1270 ЦК України не подали заяву про прийняття спадщини, вважаються такими що не прийняли її.

Суд вважає, що зазначені позивачем обставини є об'єктивними та поважними. Зазначені обставини могли бути перешкодою для прийняття спадщини встановлений законом строк.

Відповідно до Постанови Пленуму Верховного суду України № 7 від 30 травня 2008 року «Про судову практику у справах про спадкування» зазначено, що вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Згідно частини п'ятої статті 1268 ЦК України, незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Відповідно до частини першої статті 1270 ЦК України, для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Як вбачається з частини третьої статті 1272 ЦК України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

В судовому засіданні встановлено, що позивач дійсно пропустила строк для подання заяви про прийняття спадщини з поважної причини тому суд вважає за необхідне визначити їй додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини.

Частиною першою ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Таким чином, зібрані у справі докази, їх належна оцінка та враховуючи вимоги ч.3 ст. 200 ЦПК України, суд вважає, що є всі підстави для задоволення позовних вимог ОСОБА_2.

Керуючись Постановою Пленуму Верховного Суду України № 7 від 30.05.2008 року «Про судову практику у справах про спадкування»; статтями 1223, 1258, 1265, 1268-1270, 1272, 1297 Цивільного Кодексу України; статтями4, 12, 13, 19, 23, 28, 48, 76, 78, 81, 128, 197-200, 258, 259, 263-265, 293, 315-319, 352, 354, 355 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_2 до Попільнянської селищної ради Попільнянського району Житомирської області про встановлення факту родинних відносин між фізичними особами та визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини - задовольнити.

Встановити факт родинних відносин між ОСОБА_5 та ОСОБА_4, а саме: що ОСОБА_5, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_9 року, є двоюрідною сестрою ОСОБА_4, який помер ІНФОРМАЦІЯ_8 року.

Визначити ОСОБА_2 додатковий строк, достатній для подання заяви про прийняття спадщини, яка відкрилась після смерті двоюрідної тітки ОСОБА_5, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_7 року, у три місяці, з дня набрання відповідним рішенням законної сили.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Житомирського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.

Суддя Попільнянського

районного суду М. І. Рудник