Рішення № 79551188, 24.01.2019, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан ОСОБА_1, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710 РІШЕННЯ

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

місто Харків

24.01.2019 р. справа №520/9023/18

Харківський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді - Старосєльцевої О.В., за участі секретаря судового засідання – Кіт С.В., представника позивача - ОСОБА_2, представник відповідача - ОСОБА_3,

розглянувши у порядку загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні у справу за позовом

ОСОБА_4 до ГУ НП в Харківській області провизнання протиправним та скасування наказу від 20.09.2018 року №1135 в частині дисциплінарного стягнення ОСОБА_4, -

встановив:

Позивач, ОСОБА_4, в порядку адміністративного судочинства заявив вимогу визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Національної поліції в Харківській області від 20.09.2018 року №1135 - в частині дисциплінарного стягнення начальника ОСОБА_5 Відділу поліції Головного управління Національної поліції в Харківській області полковника поліції ОСОБА_4.

Аргументуючи позов зазначив, що дисциплінарне стягнення було накладено за відсутності події дисциплінарного проступку.

Відповідач, ГУ НП в Харківській області, з поданим позовом не погодився.

Підставами заперечень проти позову є доводи про те, що у ході службового розслідування підтвердились факти порушення службової дисципліни, достатні для накладення дисциплінарного стягнення у вигляді попередження про неповну посадову відповідність.

Суд, вислухавши представників сторін, вивчивши доводи позову і заперечень проти позову, повно виконавши процесуальний обов'язок із збору доказів, перевіривши доводи сторін добутими доказами, з'ясувавши обставини фактичної дійсності, дослідивши зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, виходить з таких підстав та мотивів.

За матеріалами справи судом встановлено, що на підставі наказу №23о/с від 30.01.2018 року ГУ НП в Харківській області позивач - полковник поліції ОСОБА_4 розпочав проходження публічної служби в поліції на посаді начальника ОСОБА_5 відділу поліції ГУНП в Харківській області.

Наказом ГУ НП в Харківській області № 1509 від 12.09.2018р. за подіями, що відбулись 11.09.2018р. за адресою: вул. Станціонна, буд.9, с. Занки, Зміївський район, Харківська область, було призначено службове розслідування.

Результати розслідування оформлені висновком від 20.09.2018р.

У тексті згаданого висновку викладені судження владного суб'єкта, згідно з якими полковник поліції ОСОБА_4 як начальник ОСОБА_5 ГУНП в Харківській області не здійснив належної організації роботи працівників ОСОБА_5 відділу поліції та БПОП, а також не вжив будь-яких заходів під час надходження інформації про порушення громадського порядку, що призвело до бездіяльності працівників БПОП та неефективності дій працівників ОСОБА_5

Наказом відповідача, ГУ НП в Харківській області, від 20.09.2018 р. №1135 на позивача за порушення службової дисципліни накладено дисциплінарне стягнення у вигляді попередження про неповну посадову відповідальність.

Як з’ясовано судом, юридичною підставою для прийняття оскарженого наказу владний суб’єкт обрав положення п.1, п.2 ч.1 ст.18 Закону України «Про Національну поліцію», ст. 8 Дисциплінарного статуту ОВС України, а фактичною підставою послугувало судження владного суб’єкта про вчинення позивачем дисциплінарного проступку – не здійснення організації взаємодії працівників ОСОБА_5 та БПОП, що призвело до бездіяльності вищевказаних працівників, в результаті яких відбулись масові заворушення на території фермерського господарства.

Перевіряючи відповідність закону оскарженого рішення владного суб’єкта, суд зазначає, що правовідносини з приводу проходження служби в органах Національної поліції України та притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності на момент виникнення спору були унормовані приписами Закону України «Про Національну поліцію» та приписами Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України, затвердженого Законом України від 22.06.2006р. № 3460-IV (далі за текстом - Дисциплінарний статут).

Так, відповідно до ст.18 Закону України "Про Національну поліцію" до обов'язків поліцейського віднесено: неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; професійно виконувати свої службові обов'язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов'язків, наказів керівництва.

Згідно із ст.19 означеного закону підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України, що затверджується законом.

За приписами п.9 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв'язку з прийняттям Закону України "Про Національну поліцію" (від 23.12.2015, № 901-VIII) до набрання чинності Законом України "Про Дисциплінарний статут Національної поліції" поширити на поліцейських дію Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України, затвердженого Законом України "Про Дисциплінарний статут органів внутрішніх справ України".

У розумінні ст.1 Дисциплінарного статуту службова дисципліна - дотримання особами рядового та начальницького складу Конституції і законів України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів та інших нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, підпорядкованих йому органів і підрозділів та Присяги працівника органів внутрішніх справ України.

Дисциплінарним проступком за визначенням ст.2 Дисциплінарного статуту є невиконання чи неналежне виконання особою рядового або начальницького складу службової дисципліни.

Порядок накладення дисциплінарних стягнень на осіб рядового і начальницького складу врегульовано ст.14 Дисциплінарного статуту.

Зокрема, з метою з'ясування всіх обставин дисциплінарного проступку, учиненого особою рядового або начальницького складу, начальник призначає службове розслідування. Службове розслідування має бути завершене протягом одного місяця з дня його призначення начальником. У разі необхідності цей термін може бути продовжено начальником, який призначив службове розслідування, або старшим прямим начальником, але не більш як на один місяць. Перед накладенням дисциплінарного стягнення начальник або особа, яка проводить службове розслідування, повинні зажадати від порушника надання письмового пояснення. Небажання порушника надавати пояснення не перешкоджає накладенню дисциплінарного стягнення. Про накладення дисциплінарного стягнення видається наказ, зміст якого оголошується особовому складу органів внутрішніх справ. Зміст наказу доводиться до відома особи рядового або начальницького складу, яку притягнуто до дисциплінарної відповідальності, під підпис.

Приєднаними до справи документами підтверджено, що 08.09.2018р. на ім'я керівника ГУ НП області надійшов рапорт начальника ОСОБА_5 - ОСОБА_4, згідно з яким 08.09.2018р. ОСОБА_5 одержано повідомлення про намагання невідомих людей у кількості близько 100 осіб на автобусі, вантажівках та легкових автомобілях, в камуфляжній формі чотирма комбайнами зібрати врожай соняшнику на території ДП "Благодатне" Зміївського району Харківської області. Також, 08.09.2018р. до ОСОБА_5 надійшло повідомлення про те, що в сел.Занки Зміївського району Харківської області невідомі особи в кількості 30 чоловік, спортивної статури проникли на територію елеватора ФГ "Строгий".

У цьому рапорті позивач просив виділити додаткові придані сили у кількості 30 чоловік з числа працівників БПОП з метою якісного забезпечення охорони публічної безпеки.

На рапорт позивача начальником ГУ НП в Харківській області Бехом О.В.10.09.2018 року було накладено резолюцію наступного змісту "ОСОБА_1, ОСОБА_6. Прошу доповісти ситуацію, скласти план, провести інструктаж, визначити наявну кількість особового складу для забезпечення охорони громадського порядку".

10.09.2018р. на підставі зазначеної резолюції було підготовлено доручення №1880/119-21/01-2018 "Про залучення працівників БПОП до заходів із підтриманням публічного порядку на території Зміївського району Харківської області".

Відповідного до даного документу, заступнику командира БПОП майору поліції ОСОБА_7 було доручено 11.09.2018р. о 09:00 забезпечити прибуття оперативного резерву до ОСОБА_5

Згідно з додатком № 1 до доручення БПОП від 10.09.2018р. №1880/119-21/01-2018 було надано список особового складу БПОП, задіяного до підтримання публічного порядку та території Зміївського району Харківської області 11.09.2018, у кількості 18 працівників.

11.09.2018 року для забезпечення публічної безпеки та порядку позивачем було складено доручення № 164, відповідно до якого залучено особовий склад ОСОБА_5 ГУНП в Харківській області до елеватора ФГ ОСОБА_8, контроль за виконанням доручення залишено за собою.

Також, в ході службового розслідування позивач надав пояснення, в яких зазначив, що у зв'язку з тим, що для охорони публічного порядку та безпеки потрібні були додаткові сили, позивачем у телефонному режимі було узгоджено з начальником ГУ НП в Харківській області виділення у допомогу співробітників БПОП у кількості 30 чоловік. Того ж дня, позивачем підготовлено відповідний рапорт на ім'я начальника ГУ НП в Харківській області на виділення вказаних працівників поліції та направлено на підпис. Цього ж дня, командир ОСОБА_9 в Харківській області майор поліції ОСОБА_6 разом зі своїми підлеглими працівниками поліції прибув на місце події, а саме: до елеватора ФГ «Строгий», де позивач та ОСОБА_6 розподілили співробітників ОСОБА_5 та БПОП біля території елеватора. У подальшому перевірку несення служби працівників ОСОБА_5 здійснював підполковник поліції ОСОБА_10, а перевірку несення служби працівників БПОП здійснював старший їхньої групи. Працівники поліції БПОП 08.09.2018 прибули у повному екіпіруванні, з вогнепальною зброєю, тому в подальшому питання щодо їх озброєння у нього не виникало. 10.09.2018 позивачу зателефонували із приймальні начальника ГУ НП в Харківській області, та повідомили, що рапорт на виділення співробітників БПОП розписаний начальником ГУ НП та виконавцями призначені начальник УНД полковник поліції ОСОБА_1 та начальник БПОП майор поліції ОСОБА_6 У зв'язку з тим, що виконавцями за резолюцією начальника ГУНП в Харківській області на вказаному рапорті були призначені полковник поліції ОСОБА_1 та підполковник поліції ОСОБА_6 спільний план заходів, щодо здійснення охорони публічного порядку позивачем не складався.

Натомість, у висновку службового розслідування від 20.09.2018р. та у наказі №1135 від 20.09.2018р. владний суб'єкт зазначив, що позивач не здійснив організацію працівників ОСОБА_5 та БПОП, а також не вжив будь-яких заходів під час надходження інформації про порушення громадського порядку, що призвело до бездіяльності працівників БПОП та неефективності дій працівників ОСОБА_5, тим самим не виконав вимоги п.1, п.2 ч.1 ст.18 Закону України «Про Національну поліцію», ст. 8 Дисциплінарного статуту ОВС України.

З метою з'ясування об'єктивної істини по справі судом, окрім пояснень позивача та пояснень представника відповідача, було також допитано і підполковника поліції ОСОБА_10 (заступник начальника ОСОБА_5 ГУНП в Харківській області), який фактично пояснив, що поліцією були вжиті усі можливі та необхідні заходи для досягнення покладених законом завдань, зокрема, зазначивши, що 11.09.2018 року він заступив на службу як відповідальний від керівництва ОСОБА_5 та разом з слідчо-оперативною групою виїхав на місце події за адресою: вул. Станційна, буд.9, с.Занки, Зміївського району. По прибуттю було встановлено, що у с.Занки біля огорожі будівлі елеватора між представниками фермерських господарств виник конфлікт стосовно права власності на елеватор, під час якого обидві сторони застосовували травматичну зброю.

Також свідок пояснив що, залагодити цьому конфлікту та відвернути подальший розвиток подій позивач не міг за жодних умов.

Вирішуючи спір, суд відзначає, що ані у висновку службового розслідування, ані у тексті наказу владний суб'єкт взагалі не зазначив які конкретно дії повинен був та міг вчинити поліцейський, але не зробив цього.

За таких обставин, суд вважає, що владний суб'єкт не визначився поза розумним сумнівом у спірних правовідносинах із змістом дисциплінарного проступку поліцейського.

Окрім того, розв'язуючи спір, суд зважає, що відповідно до ст.12 Дисциплінарного статуту на осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ за порушення службової дисципліни можуть накладатися такі види дисциплінарних стягнень: 1) усне зауваження; 2) зауваження; 3) догана; 4) сувора догана; 5) попередження про неповну посадову відповідність; 6) звільнення з посади; 7) пониження в спеціальному званні на один ступінь; 8) звільнення з органів внутрішніх справ.

Порядок накладення дисциплінарних стягнень визначений ст.14 Дисциплінарного статуту, де, зокрема, указано, що при визначенні виду дисциплінарного стягнення мають враховуватися тяжкість проступку, обставини, за яких його скоєно, заподіяна шкода, попередня поведінка особи та визнання нею своєї вини, її ставлення до виконання службових обов'язків, рівень кваліфікації тощо (ч.9 ст.14).

Суд вважає, що задля дотримання правила юридичної визначеності як невід’ємної складової запровадженого ст.8 Конституції України принципу верховенства права, а також з метою додержання критеріїв законності рішень згідно з ч.2 ст.2 КАС України відповідач був повинен у тексті спірного рішення з достатністю поза розумним сумнівом обґрунтувати і обраний до застосування вид дисциплінарного стягнення, і ступінь тяжкості скоєного дисциплінарного проступку, і заподіяну внаслідок проступку шкоду, і попередню поведінку працівника, і ставлення працівника до виконання службових обов'язків, і рівень кваліфікації працівника, і сам склад та подію ймовірно вчиненого особою дисциплінарного проступку, і наявність у працівника об’єктивної можливості здійснити певні дії або вчинити інакше чи утриматись від вчинення дій тощо.

Проте, у спірних правовідносинах відповідач згаданого обов’язку не виконав, у зв’язку з чим рішення про притягнення до дисциплінарної відповідальності, на думку суду, набуло нездоланних дефектів змісту.

Оцінивши добуті докази в їх сукупності за правилами ст.ст.72-77, 90, 211 КАС України, суд доходить висновку, що владний суб’єкт не довів поза розумним сумнівом ані самого факту скоєння проступку, ані відповідності рівня тяжкості скоєного (на думку Головного управління) проступку рівню тяжкості обраної міри дисциплінарного покарання.

Відсутність належних та допустимих доказів урахування владним суб’єктом у спірних правовідносинах обов’язкових критеріїв за ст.14 Дисциплінарного статуту (тяжкість проступку, обставини скоєння проступку, спричинена проступком шкода, попередня поведінка особи, визнання особою своєї вини, ставлення особи до виконання службових обов'язків, рівень кваліфікації) не залишає суду іншого варіанту дій, окрім як скасування спірного дисциплінарного стягнення з причини необґрунтованості.

Згідно з ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Проведеним судовим розглядом виявлено, що відповідач як владний суб’єкт за правилами ч.2 ст.77 КАС України не довів ані факту скоєння дисциплінарного проступку, ані забезпечення дотримання вимог ч.2 ст.19 Конституції України.

У зв’язку з цим, факт порушення прав та охоронюваних законом інтересів позивача у публічно-правових відносинах у справі проходження публічної служби слід визнати доведеними.

Розподіл судових витрат належить провести за правилами ст.ст.139, 143 КАС України та Закону України «Про судовий збір».

Керуючись ст.ст. 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст.ст.6-9, ст.ст.72-77, 211, 241-243, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

вирішив:

Адміністративний позов - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати п.1 наказу Головного управління Національної поліції в Харківській області від 20.09.2018 року №1135 «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності працівників ГУНП в Харківській області» - в частині попередження про неповну посадову відповідність начальника ОСОБА_5 Відділу поліції Головного управління Національної поліції в Харківській області полковника поліції ОСОБА_4 за порушення службової дисципліни, що виразилось в ігноруванні вимог п.1 п.2 ч.1 ст.18 Закону України «Про Національну поліцію», ст.8 Дисциплінарного статуту ОВС України.

Роз'яснити, що рішення підлягає оскарженню шляхом подання апеляційної скарги у строк згідно з ч. 1 ст. 295 КАС України, тобто протягом 30 днів з дати складення повного судового рішення, а набирає законної сили відповідно ст. 255 КАС України після закінчення строку подання скарги усіма учасниками справи або за наслідками процедури апеляційного перегляду.

Роз'яснити, що скарга може бути подана у порядку ч.1 ст.297 КАС України безпосередньо до Другого апеляційного адміністративного суду або у порядку п.15.5 Розділу VII КАС України до Другого апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд.

Рішення виготовлено у повному обсязі у порядку ч.3 ст.243 КАС України 31 січня 2019 року.

Суддя О.В. Старосєльцева