Рішення № 79551222, 31.01.2019, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710 РІШЕННЯ

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

місто Харків

31.01.2019 р. справа №520/11017/18

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Старосєльцевої О.В., розглянувши за процедурою письмового провадження у порядку ст. 263 КАС України справу за позовом ОСОБА_1 до Слобожанського ОУПФУ м. Харкова, ГУ ДКСУ у Харківській області про 1) визнання протиправним та скасування розпорядження від 30.03.2018 р. в частині відновлення виплати пенсії ОСОБА_1 з 26.02.2015р. та зобов'язання відновити пенсію з 01.05.2014р.; 2) визнання протиправною бездіяльності щодо припинення виплати пенсії; 3) зобов’язання проводити нарахування та виплату пенсії відповідно до норм Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" без особливостей, встановлених підзаконними нормативними актами для внутрішньо переміщених осіб; 4) зобов‘язання відновити виплату пенсії з 01.05.2014р., та здійснити компенсацію втрати частини доходів з 01.05.2014р. по місяць виплати заборгованості, у зв’язку з порушенням строків виплати пенсії, відповідно до Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв’язку з порушенням строків їх виплати»; 5) стягнути з державного бюджету України через ГУ ДКСУ у Харківській області 26.000,00грн. моральної шкоди, завданої протиправною бездіяльністю Слобожанського ОУПФУ м. Харкові щодо невиплати з 01.05.2014р. призначеної пенсії за віком; 6) допустити негайне виконання рішення суду в частині виплати пенсії у межах суми стягнення за один місяць, відповідно до п.1. ч.1. ст. 371 КАС України; 7) зобов’язання Слобожанського ОУПФУ м. Харкові подати у місячний строк звіт про виконання суд, -

встановив:

Заявлені вимоги обґрунтовані тим, що громадянин має право на одержання виплат за раніше призначеною пенсією, але внаслідок вчинення райУПФУ протиправного діяння коштів за пенсією з 01.05.2014р. не одержує.

Відповідачі, Слобожанське ОУПФУ м.Харкова та ГУ ДКСУ у Харківській області, з поданим позовом не погодився.

Аргументуючи заперечення проти позову зазначили, що діяли відповідно до закону, прав та інтересів пенсіонера не порушували.

Суд, вивчивши доводи позову і відзиву на позов, повно виконавши процесуальний обов'язок із збору доказів, перевіривши доводи сторін добутими доказами, з'ясувавши обставини фактичної дійсності, дослідивши зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, виходить з таких підстав та мотивів.

За матеріалами справи судом установлено, що позивач є громадянином України, як пенсіонер початково знаходився на обліку в УПФУ в Київському районі м. Донецька і лише 27.02.2018р. звернувся із заявою про взяття на облік до Слобожанського ОУПФУ м. Харкова як внутрішньо переміщена особа (довідка від 26.02.2018р. №0000484267).

Отже, до 27.02.2018р. жодних правовідносин між позивачем та Слобожанським ОУПФУ м.Харкова не виникало та не існувало.

Розпорядженням Слобожанського ОУПФУ м.Харкова від 30.03.2018р. позивач був прийнятий на облік, з червня 2018р. виплата пенсії зазначеним райУПФУ була припинена, але на виконання рішення УПтаСЗН адміністрації Основ'янського району м.Харкова від 10.09.2018р. виплату пенсії поновлено з 01.06.2018р. за довідкою про взяття на облік як внутрішньо переміщеної особи від 28.08.2018р. (а.с.14).

Доказів виплати коштів за пенсією відповідач до суду взагалі не подав.

З рішення УПтаСЗН адміністрації Основ'янського району м.Харкова від 27.08.2018р. №398 вбачається, що позивач самостійно подав заяву про відмову від довідки про взяття на облік внутрішньої переміщеної особи від 26.02.2018р. №0000484267.

Доказів втрати юридичної дії цим рішенням владного суб'єкта матеріали справи не містять.

Перевіряючи відповідність закону оскаржених діянь владного суб’єкта, суд зазначає, що правовідносини з приводу соціального захисту громадян шляхом пенсійного забезпечення унормовані, насамперед, приписами ст.46 Конституції України, ст.25 Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, Закону України “Про пенсійне забезпечення”, Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".

Так, випадки, коли відбувається припинення виплат за пенсією, викладені у ч. 1 ст. 49 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", де передбачено, що підставою для припинення виплат є рішення суду або рішення тероргану ПФУ, а приводом для прийняття такого рішення: призначення пенсії за недостовірними документами; подія смерті особи; подія неотримання пенсії протягом 6 місяців підряд; інші випадки згідно з законом.

Водночас із цим, суд зауважує, що іншого закону з приводу визначення таких приводів стосовно саме даного випадку не існує.

Правовий висновок відносно застосування ст.49 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" міститься у постанові Верховного Суду від 03.05.2018 р. по справі №805/402/18 (провадження Пз/9901/20/18) і полягає у тому, що за відсутності визначених законом підстав виплати за пенсією не можуть бути припинені.

У ході розгляду спору судом достеменно встановлено, що у спірних правовідносинах за участю Слобожанського ОУПФУ м. Харкова з 27.02.2018р. відсутні і приводи, і підстави для припинення виплати пенсії, визначені ст. 49 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".

Вирішуючи спір, суд наголошує, що норми підзаконних нормативно-правових актів, у тому числі і постанов КМУ, на які посилається відповідач, не можуть змінювати приписів закону України.

Отже, існування підстав для припинення виплати пенсії з 01.06.2018р. у владного суб'єкта, Слобожанського ОУПФУ м.Харкова судом не виявлено.

Обставини взаємовідносин між позивачем та УПФУ в Київському районі м.Донецька (де позивач знаходився на обліку до 01.02.2018р.) судом не досліджуються, позаяк не входять до предмету доказування по даній справі з огляду на зміст вимог позивача.

Таким чином, на обліку в установі відповідача пенсіонер знаходиться лише з лютого 2018р., тому суд з огляду на необхідність забезпечення правила юридичної визначеності як невід'ємної складової запровадженого ст.8 Конституції України принципу верховенства права вважає за необхідне обтяжити терорган ПФУ обов'язком вирішити у спосіб прийняття окремого письмового рішення питання про виплату фізичній особі - громадянину пенсії з 01.02.2018р.

До указаної дати позивач знаходився на обліку в іншому тероргані ПФУ, котрий є самостійним та незалежним суб'єктом владних повноважень, з вимогами про виплату пенсії не звертався, діянь цього органу не оскаржував, а відтак, до спірних правовідносин підлягають застосуванню положення у силу ст.46 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", де зазначено, що нараховані суми пенсії, на виплату яких пенсіонер мав право, але не отримав своєчасно з власної вини, виплачується за минулий час, але не більше ніж за три роки до дня звернення за отриманням пенсії.

Розв'язуючи спір за вимогою про стягнення моральної шкоди, суд зазначає, що правовідносини з приводу відшкодування моральної шкоди урегульовані положеннями ст.23 Цивільного кодексу України.

Відносно даної вимоги спір підлягає вирішенню на підставі ч.1 ст.77 КАС України.

Жодних належних, допустимих, достовірних та достатніх доказів існування моральної шкоди позивач до суду не подав.

Отже, викладені з даного приводу доводи позивача слід визнати недоведеними.

Суд також зазначає, що питання щодо пропуску звернення до суду було вирішено судом ухвалою від 02.01.2019р.

Вирішуючи спір у частині вимоги про компенсацію, суд зазначає, що згідно з ч.1 ст.2 Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати" компенсація громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період починаючи з дня набрання чинності цим Законом.

У силу ч. 2 ст. 2 цього закону під доходами слід розуміти грошові доходи громадян, які вони одержують на території України і які не мають разового характеру: пенсії; соціальні виплати; стипендії; заробітна плата (грошове забезпечення) та інші.

За таких обставин, суд не знаходить жодних правових підстав для непоширення дії норм Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати" на спірні правовідносини.

Згідно з ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Оцінивши добуті по справі докази в їх сукупності за правилами ст.ст. 72-77, 90, 211 КАС України, суд доходить висновку, що у спірних правовідносинах владний суб’єкт не забезпечив реалізацію управлінської функції відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України України лише у частині своєчасного та повного проведення платежів за призначеною пенсією з 01.02.2018р.

Виключно з огляду на необхідність забезпечення правила юридичної визначеності як невід'ємної складової запровадженого ст.8 Конституції України принципу верховенства права та з огляду на положення ч.2 ст.9 КАС України, суд вважає за необхідне обтяжити терорган ПФУ обов'язком вирішити у спосіб прийняття окремого письмового рішення питання з приводу виплати фізичній особі - громадянину пенсії за період 01.05.2014р.-31.01.2018р.

При цьому, в цій частині суд жодним чином не обмежує розсуду владного суб'єкта.

У решті вимог позов має бути відхилений.

Підстав для застосування до спірних правовідносин положень ст. 382 КАС України судом не виявлено.

Розподіл судових витрат належить провести за правилами ст.ст.139, 143 КАС України та Закону України «Про судовий збір».

Керуючись ст.ст. 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст.ст. 6-9, ст.ст.72-77, 211, 241-243, 255, 263, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

вирішив:

Позов - задовольнити частково.

Зобов'язати Слобожанське ОУПФУ України м.Харкова вирішити по суті питання з приводу виплати пенсії ОСОБА_1 (ідентифікаційний код - НОМЕР_1; адреса для листування - АДРЕСА_1, 79008; дата народження - 18.12.1948р.) за період з 01.02.2018р. з урахуванням Закону України "Про компенсацію громадянам частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати".

Зобов'язати Слобожанське ОУПФУ України м.Харкова вирішити по суті у спосіб прийняття окремого письмового рішення питання з приводу виплати пенсії ОСОБА_1 (ідентифікаційний код - НОМЕР_1; адреса для листування - АДРЕСА_1, 79008; дата народження - 18.12.1948р.) за період 01.05.2014р.-31.01.2018р.

У решті вимог позов - залишити без задоволення.

Роз'яснити, що рішення підлягає оскарженню шляхом подання апеляційної скарги у строк згідно з ч. 1 ст. 295 КАС України, тобто протягом 30 днів з дати складення повного судового рішення, а набирає законної сили відповідно ст. 255 КАС України після закінчення строку подання скарги усіма учасниками справи або за наслідками процедури апеляційного перегляду.

Роз'яснити, що скарга може бути подана у порядку п.15.5 Розділу VII КАС України.

Суддя Старосєльцева О.В.