Рішення № 79550604, 01.02.2019, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Харків

01 лютого 2019 р. № 520/11572/18

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Мельникова Р.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 праці та соціального захисту населення адміністрації Київського району Харківської міської ради, ОСОБА_3 об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Харкова про скасування рішення та зобов'язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулася до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд:

- скасувати рішення начальника ОСОБА_2 праці та соціального захисту населення Адміністрації Київського району Харківської міської ради від 07.07.2017 р. №12 про скасування довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи від 17.10.2016 р. №6327016177, видану на ім'я ОСОБА_1;

- зобов'язати Київське об'єднане управління Пенсійного фонду України м. Харкова (ЄДРПОУ: 41247819) відновити нарахування та виплату пенсії ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1) з 01.04.2017 р. та здійснити відповідні виплати;

- допустити негайне виконання рішення суду у межах суми виплат за один місяць; судові витрати покласти на відповідача.

В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що вона є громадянкою України та отримує пенсію за віком. Позивач була вимушений покинути місце свого проживання через проведення бойових дій та антитерористичної операції і переїхати до Київського району м. Харкова, де стала на облік та отримала довідку про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи. На даний час позивач перебуває на обліку в ОСОБА_3 об'єднаному управлінні Пенсійного фонду України м. Харкова, проте з 01.04.2017 року управлінням припинено виплату пенсії у зв’язку зі скасування довідки внутрішньо переміщеної особи. Як стало відомо позивачу з відповіді ОСОБА_2 праці та соціального захисту населення Адміністрації Київського району Харківської міської ради довідку внутрішньо переміщеної особи позивача скасовано наказом начальника управління від 07.07.2017 року №12 на підставі інформації отриманої від Державної прикордонної служби України про перетин кордону та акту обстеження. На думку позивача, ОСОБА_2 праці та соціального захисту населення Адміністрації Київського району Харківської міської ради було протиправно складено акт обстеження матеріально-побутових умов та протиправно прийнято рішення про скасування довідки ВПО, а ОСОБА_3 об'єднаним управлінням Пенсійного фонду України м. Харкова протиправно припинено їй виплату пенсії, у зв’язку з чим такі дії є протиправними, оскільки порушують права позивача на пенсійне забезпечення.

Ухвалою суду від 26.12.2018 року звільнено ОСОБА_1 від сплати судового збору у справі №520/11572/18.

Ухвалою суду від 26.12.2018 року прийнято адміністративний позов до розгляду та відкрито спрощене провадження в зазначеній справі.

Представник відповідача ОСОБА_2 праці та соціального захисту населення Адміністрації Київського району Харківської міської ради у наданому до суду відзиві на позов, проти заявленого позову заперечував та зазначив, що відповідачем було отримано інформацію від Головного управління контррозвідувального захисту інтересів держави у сфері економічної безпеки Служби безпеки України через лист Департаменту соціального захисту населення Харківської обласної державної адміністрації та Головного центру обробки спеціальної інформації Державної прикордонної служби України про перетин кордону ОСОБА_1 Після отримання зазначеної інформації державним соціальним інспектором було проведено перевірку фактичного проживання/перебування позивача та згідно акту обстеження матеріально-побутових умов сім’ї від 23.06.2017 року на момент перевірки позивач була відсутня, у зв’язку з чим залишено відповідне повідомлення, але позивач на останнє не відреагувала. Вказані обставини послугували підставою для прийняття начальником управління рішення від 07.07.2017 року №12 про скасування довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, виданої на ім’я позивача. Отже, на думку відповідача, позовні вимоги позивача є такими, що не підлягають задоволенню.

Представник відповідача ОСОБА_3 об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Харкова у наданому до суду відзиві на позов, проти заявленого позову заперечував та зазначив, що до управління від Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області електронною поштою надійшли списки тривало відсутніх за місцем проживання одержувачів пенсій з числа внутрішньо переміщених осіб. З врахування зазначеного та на підставі отриманої інформації, на період до одержання інформації про скасування довідки та/або результатів додаткової перевірки виплату пенсії особам, зазначеним у списках, призупинено з 01.04.2017 року. Отже, вказано, що ОСОБА_2 праці та соціального захисту населення Адміністрації Київського району Харківської міської ради було проведено перевірку щодо достовірності інформації про фактичне місце проживання/перебування внутрішньо переміщеної особи та встановлено, що ОСОБА_1 за вказаною адресою не проживає, про що складено акт. Таким чином, нарахування та виплату пенсії було призупинено ОСОБА_2 на законних підставах.

Ухвалою суду від 17.01.2019 року відмовлено у задоволенні клопотання представника ОСОБА_2 праці та соціального захисту населення адміністрації Київського району Харківської міської ради про проведення розгляду справи в судовому засіданні з повідомленням сторін по справі за вищевказаним позовом.

Суд зазначає, що відповідно до положень ст. 257 КАС України за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності.

За правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.

Згідно з положеннями п.2 ч.1 ст. 263 КАС України суд розглядає за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) справи щодо оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, проаналізувавши доводи позову і заперечень проти нього, суд встановив наступне.

ОСОБА_1 є громадянкою України та пенсіонером, який здобув право на отримання пенсії за віком відповідно до Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”, що підтверджується пенсійним посвідченням серії ААЗ №749174, виданим 12.02.2014 року.

Представником позивача у адміністративному позові вказано, що у зв'язку з проведенням бойових дій та антитерористичної операції у м. Ровеньки Луганської області, позивач була вимушена покинути своє постійне місце проживання та переїхати до Київського району м. Харкова, де і стала на облік, як внутрішньо переміщена особа, про що ОСОБА_2 праці та соціального захисту населення Адміністрації Київського району Харківської міської ради видано довідку про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи №6327016177 від 17.10.2016 року.

Як встановлено судом, позивач перебуває на пенсійному обліку в ОСОБА_3 об'єднаному управлінні Пенсійного фонду України м. Харкова, де отримувала пенсію за віком відповідно до умов Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”.

При цьому, як вказано позивачем, з 01.04.2017 р. відповідачем було припинено нарахування та виплату пенсії через одержання від Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області електронною поштою списків тривало відсутніх за місцем проживання одержувачів пенсій з числа внутрішньо переміщених осіб. При цьому, як вказано відповідачем призупинення виплати пенсії було здійснено на підставі отриманої інформації на період до одержання інформації про скасування довідки та/або результатів додаткової перевірки.

А із відповіді ОСОБА_2 праці та соціального захисту населення Адміністрації Київського району Харківської міської ради від 01.10.2018 р. №9733-03 позивачу стало відомо, що начальником управління 07.07.2017 було прийнято рішення №12. При цьому, зазначене рішення було прийнято у зв’язку з отриманням інформації від Головного управління контррозвідувального захисту інтересів держави у сфері економічної безпеки Служби безпеки України через лист Департаменту соціального захисту населення Харківської обласної державної адміністрації та Головного центру обробки спеціальної інформації Державної прикордонної служби України про перетин кордону ОСОБА_1 та на підставі складеного акту обстеження умов сім’ї.

Позивач, не погодившись із вказаними діями відповідачів, звернулася до суду з даним позовом задля захисту своїх порушених прав.

Суд зазначає, що відповідно до положень ст. 1 Закону України “Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб” №1706-VII внутрішньо переміщеною особою є громадянин України, іноземець або особа без громадянства, яка перебуває на території України на законних підставах та має право на постійне проживання в Україні, яку змусили залишити або покинути своє місце проживання у результаті або з метою уникнення негативних наслідків збройного конфлікту, тимчасової окупації, повсюдних проявів насильства, порушень прав людини та надзвичайних ситуацій природного чи техногенного характеру.

Наведене визначення поняття внутрішньо переміщеної особи має описовий характер та охоплює три види конституційно-правового статусу людини (громадянин України, іноземець та особа без громадянства). З огляду на визначення, внутрішньо переміщена особа - це особа, яка: перебуває на території України на законних підставах; має право на постійне проживання в Україні; була змушена залишити або покинути своє місце проживання в результаті або з метою уникнення негативних наслідків збройного конфлікту, тимчасової окупації, повсюдних проявів насильства, порушень прав людини та надзвичайних ситуацій природного чи техногенного характеру.

Згідно із положеннями ст.7 Закону України “Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб” №1706-VII для взятої на облік внутрішньо переміщеної особи реалізація прав на зайнятість, пенсійне забезпечення, загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття, у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності, від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, на отримання соціальних послуг здійснюється відповідно до законодавства України.

Перереєстрація безробітних, яких у подальшому було зареєстровано як внутрішньо переміщені особи, здійснюється державною службою зайнятості за місцем перебування фактичного проживання особи у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Україна вживає всіх можливих заходів, спрямованих на розв’язання проблем, пов’язаних із соціальним захистом, зокрема відновленням усіх соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам.

Відповідно до положень п. 1 Постанови Кабінету Міністрів України від 05.11.2014 № 637 "Про здійснення соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам", в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, призначення та продовження виплати пенсій (щомісячного довічного грошового утримання), довічних державних стипендій, усіх видів соціальної допомоги та компенсацій, матеріального забезпечення, надання соціальних послуг, субсидій та пільг за рахунок коштів державного бюджету та фондів загальнообов’язкового державного соціального страхування внутрішньо переміщеним особам здійснюються за місцем перебування таких осіб на обліку, що підтверджується довідкою, виданою згідно з Порядком оформлення і видачі довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 1 жовтня 2014 р. № 509 (Офіційний вісник України, 2014 р., № 81, ст. 2296). Виплата (продовження виплати) пенсій (щомісячного довічного грошового утримання), довічних державних стипендій, усіх видів соціальної допомоги та компенсацій, матеріального забезпечення (далі - соціальні виплати), що призначені зазначеним особам, здійснюється виключно через рахунки та мережу установ і пристроїв публічного акціонерного товариства “Державний ощадний банк України”. Такі виплати можуть проводитися публічним акціонерним товариством “Державний ощадний банк України” за письмовими заявами осіб з інвалідністю I групи та осіб, які не здатні до самообслуговування і потребують постійної сторонньої допомоги, безоплатно з доставкою додому за фактичним місцем проживання/перебування таких осіб з одночасною їх фізичною ідентифікацією для отримання соціальних виплат;

для ідентифікації одержувачів пенсій, які є внутрішньо переміщеними особами, та забезпечення виплати пенсій таким особам проводиться емісія платіжних карток, які водночас є пенсійними посвідченнями, із зазначенням на них графічної та електронної інформації про власника та його електронного цифрового підпису.

При цьому, суд зазначає, що відповідно до положень ст. 12 Закону України “Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб” №1706-VII підставою для скасування дії довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи та внесення відомостей про це в Єдину інформаційну базу даних про внутрішньо переміщених осіб є обставини, за яких внутрішньо переміщена особа: 1) подала заяву про відмову від довідки; 2) скоїла злочин: дії, спрямовані на насильницьку зміну чи повалення конституційного ладу або на захоплення державної влади; посягання на територіальну цілісність і недоторканність України; терористичний акт; втягнення у вчинення терористичного акту; публічні заклики до вчинення терористичного акту; створення терористичної групи чи терористичної організації; сприяння вчиненню терористичного акту; фінансування тероризму; здійснення геноциду, злочину проти людяності або військового злочину; 3) повернулася до покинутого місця постійного проживання; 4) виїхала на постійне місце проживання за кордон; 5) подала завідомо недостовірні відомості.

Рішення про скасування дії довідки приймається керівником структурного підрозділу з питань соціального захисту населення районних, районних у місті Києві державних адміністрацій, виконавчих органів міських, районних у містах (у разі утворення) рад за місцем проживання особи та надається внутрішньо переміщеній особі протягом трьох днів з дня прийняття такого рішення.

У разі неповідомлення внутрішньо переміщеною особою про її повернення до покинутого місця постійного проживання згідно з абзацом другим пункту 3 частини другої статті 9 цього Закону рішення про скасування дії довідки відповідно до пункту 3 частини першої цієї статті приймається на підставі інформації про тривалу відсутність (понад 60 днів) особи за місцем проживання, яка дає обґрунтовані підстави вважати, що внутрішньо переміщена особа повернулася до покинутого місця постійного проживання.

Інформацією, яка дає обґрунтовані підстави вважати, що внутрішньо переміщена особа повернулася до покинутого місця постійного проживання, є: дані, отримані з відповідних державних реєстрів; дані, отримані в результаті обміну інформацією структурного підрозділу з питань соціального захисту населення районних, районних у місті Києві державних адміністрацій, виконавчих органів міських, районних у містах (у разі утворення) рад з органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування; дані, отримані в результаті обміну інформацією структурного підрозділу з питань соціального захисту населення районних, районних у місті Києві державних адміністрацій, виконавчих органів міських, районних у містах (у разі утворення) рад з громадськими об’єднаннями, волонтерськими, благодійними організаціями, іншими юридичними та фізичними особами, що надають допомогу внутрішньо переміщеним особам відповідно до статті 16 цього Закону.

Як передбачено положеннями п.3 Порядку здійснення контролю за проведенням соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам за місцем їх фактичного проживання/перебування, затвердженого Постановою КМУ № 365, структурні підрозділи з питань соціального захисту населення та/або робочі групи, що утворюються з представників територіальних підрозділів МВС, ДМС, СБУ, Національної поліції, Держфінінспекції, Держаудитслужби та Пенсійного фонду України за рішенням районних, районних у м. Києві держадміністрацій, виконавчих органів міських, районних у містах (у разі утворення) рад (далі - робоча група) також можуть проводити додаткові перевірки фактичного місця проживання/перебування внутрішньо перемішеної особи із складенням акта обстеження матеріально-побутових умов сім'ї.

Відповідно положень п.6 Порядку №365, за відсутності внутрішньо переміщеної особи за фактичним місцем проживання/перебування представник структурного підрозділу з питань соціального захисту населення або робочої групи робить відповідний запис в акті обстеження матеріально-побутових умов сім'ї і залишає внутрішньо переміщеній особі повідомлення про необхідність протягом трьох робочих днів з'явитися до структурного підрозділу з питань соціального захисту населення для проходження фізичної ідентифікації.

Як передбачено п. 12 Порядку здійснення контролю за проведенням соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам за місцем їх фактичного проживання/перебування, затвердженого Постановою КМУ № 365, соціальні виплати припиняються у разі, зокрема, отримання інформації від Держприкордонслужби, МВС, СБУ, Мінфіну, Національної поліції, ДМС, Держфінінспекції, Держаудитслужби та інших органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування.

При цьому, суд зазначає, що положеннями ст. 14 Закону України “Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб” №1706-VII встановлено, що внутрішньо перемішені особи користуються тими ж правами і свободами відповідно до Конституції, законів та міжнародних договорів України, як і інші громадяни України, що постійно проживають в Україні. Забороняється їх дискримінація при здійсненні ними будь-яких прав і свобод на підставі, що вони є внутрішньо перемішеними особами.

Відповідно до приписів ст.2 Закону України “Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні” від 11.12.2003 року №1382-IV громадянам України, а також іноземцям та особам без громадянства, які на законних підставах перебувають в Україні, гарантуються свобода пересування та вільний вибір місця проживання на її території, за винятком обмежень, які встановлені законом.

Реєстрація місця проживання чи місця перебування особи або її відсутність не можуть бути умовою реалізації прав і свобод, передбачених Конституцією, законами чи міжнародними договорами України, або підставою для їх обмеження.

Як встановлено судом під час розгляду справи, позивач шляхом звернення до суду з даним позовом просить суд скасувати рішення начальника ОСОБА_2 праці та соціального захисту населення Адміністрації Київського району Харківської міської ради від 07.07.2017 р. №12 про скасування довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи від 17.10.2016 р. №6327016177, виданої на ім'я ОСОБА_1.

При цьому, зі змісту рішення начальника ОСОБА_2 праці та соціального захисту населення Адміністрації Київського району Харківської міської ради від 07.07.2017 р. №12 вбачається, що довідку скасовано на підставі ст. 12 Закону України “Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб”, п. 12 Постанови Кабінету Міністрів України №365.

При цьому, суд зазначає, що рішення відповідача деталізації підстав скасування довідок про взяття на облік внутрішньо переміщених осіб, зокрема, і довідки позивача не містить.

В той же час, зі змісту ч.1 ст. 12 Закону України “Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб” вбачається, що підставою для скасування дії довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи та внесення відомостей про це в Єдину інформаційну базу даних про внутрішньо переміщених осіб є обставини, за яких внутрішньо переміщена особа: 1) подала заяву про відмову від довідки; 2) скоїла злочин: дії, спрямовані на насильницьку зміну чи повалення конституційного ладу або на захоплення державної влади; посягання на територіальну цілісність і недоторканність України; терористичний акт; втягнення у вчинення терористичного акту; публічні заклики до вчинення терористичного акту; створення терористичної групи чи терористичної організації; сприяння вчиненню терористичного акту; фінансування тероризму; здійснення геноциду, злочину проти людяності або військового злочину; 3) повернулася до покинутого місця постійного проживання; 4) виїхала на постійне місце проживання за кордон; 5) подала завідомо недостовірні відомості.

Також відповідно до п. 12 Порядку здійснення контролю за проведенням соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам за місцем їх фактичного проживання/перебування, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.06.2016 р. № 365, в редакції чинній станом на день виникнення спірних правовідносин, соціальні виплати за рішенням комісій або органів, що здійснюють соціальні виплати, припиняються у разі: 1) наявності підстав, передбачених законодавством щодо умов призначення відповідного виду соціальної виплати; 2) встановлення факту відсутності внутрішньо переміщеної особи за фактичним місцем проживання/перебування згідно з актом обстеження матеріально-побутових умов сім’ї; 3) отримання рекомендацій Мінфіну щодо фактів, виявлених під час здійснення верифікації соціальних виплат; 4) скасування довідки внутрішньо переміщеної особи з підстав, визначених статтею 12 Закону України “Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб”; 5) отримання інформації від Держприкордонслужби, МВС, СБУ, Мінфіну, Національної поліції, ДМС, Держфінінспекції, Держаудитслужби та інших органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування.

Однак суд зазначає, що до суду не надано належних доказів повернення позивача до покинутого місця постійного проживання, а надані до суду представником відповідача ОСОБА_2 праці та соціального захисту населення Адміністрації Київському району Харківської міської ради копії листа Департаменту соціального захисту населення Харківської обласної державної адміністрації від 13.03.2017 №03/01-51ДСК та Головного центру обробки спеціальної інформації Державної прикордонної служби України, відповідно до яких повідомлено, зокрема, про перетин позивачем кордону, складеного акту від 23.06.2017 року обстеження матеріально-побутових умов сім’ї позивача не можуть вважатися судом належною інформацією, яка дає обґрунтовані підстави вважати, що внутрішньо переміщена особа повернулася до покинутого місця постійного проживання, оскільки не містить в собі жодних конкретних даних.

Таким чином, з огляду на встановлені судовим розглядом справи обставини, суд приходить до висновку про наявність підстав для скасування рішення начальника ОСОБА_2 праці та соціального захисту населення Адміністрації Київського району Харківської міської ради від 07.07.2017 р. №12 про скасування довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи від 17.10.2016 р. №6327016177, видану на ім'я ОСОБА_1, як такого, що є необґрунтованим та порушує права позивача.

Стосовно частини позовних вимог позивача про зобов'язання Київське об'єднане управління Пенсійного фонду України м. Харкова (ЄДРПОУ: 41247819) відновити нарахування та виплату пенсії ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1) з 01.04.2017 р. та здійснити відповідні виплати суд зазначає наступне.

Як встановлено судовим розглядом справи зі змісту відзиву на позов, поданого до суду представником Київське об'єднане управління Пенсійного фонду України м. Харкова, відповідачем було призупинено нарахування та виплату пенсії позивачу, як внутрішньо переміщеній особі, у зв’язку з отриманням від Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області електронною поштою надійшли списки тривало відсутніх за місцем проживання одержувачів пенсій з числа внутрішньо переміщених осіб, у зв’язку з чим на період до одержання інформації про скасування довідки та/або результатів додаткової перевірки виплату пенсії особам, зазначеним у списках, призупинено з 01.04.2017 року.

При цьому, представником відповідача вказано, що заборгованість із виплати пенсії позивачу відсутня, з огляду на не нарахування її.

Суд зазначає, що відповідно до положень ст. 49 Закону № 1058-IV виплата пенсії за рішенням територіальних органів Пенсійного фонду або за рішенням суду припиняється: 1) якщо пенсія призначена на підставі документів, що містять недостовірні відомості; 2) на весь час проживання пенсіонера за кордоном, якщо інше не передбачено міжнародним договором України, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України; 3) у разі смерті пенсіонера; 4) у разі неотримання призначеної пенсії протягом 6 місяців підряд; 5) в інших випадках, передбачених законом.

Отже, вказаною нормою визначено перелік підстав припинення виплати пенсії за рішенням територіальних органів Пенсійного фонду або за рішенням суду.

При цьому, суд зазначає, що перелік підстав припинення виплати пенсії, визначений ч. 1 ст. 49 Закону № 1058-IV, є вичерпним та передбачає можливість припинення виплати пенсії з інших підстав лише у випадках, передбачених законом.

Матеріали справи свідчать, що відповідачем виплату пенсії позивачу було припинено з 01.04.2017 року до одержання інформації про скасування довідки внутрішньо переміщеної особи з підстав, визначених ст. 12 Закону України “Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб”, та у зв’язку з отриманням даних про тривалу відсутність позивача за місцем проживання.

Однак, суд зазначає, що положеннями Закону № 1058-IV не передбачено такої підстави припинення або призупинення виплати пенсії, як отримання даних тривалу відсутність внутрішньо переміщеної особи за місцем проживання/перебування.

При цьому, суд зазначає, що до суду не надано жодних доказів, на які послався представник відповідача. Вказаного висновку слід дійти з огляду на обставини того, що представником відповідача не надано до суду даних, отриманих від Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області щодо тривало відсутніх за місцем проживання одержувачів пенсій з числа внутрішньо переміщених осіб, які безпосередньо послугували підставою для припинення нарахування та виплати позивачу пенсії.

В той же час, доводи представника відповідача стосовно припинення нарахування та виплати пенсії позивачу у зв’язку із скасуванням довідки позивача про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи не відповідають обставинам справи з огляду на те, що станом на час припинення виплати позивачу пенсії, що відбулося 01.04.2017 року, довідку про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи від 17.10.2016 року №6327016177, складену на ім’я позивача, скасовано не було, а рішення начальника ОСОБА_2 праці та соціального захисту населення Адміністрації Київського району Харківської міської ради про скасування довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи ОСОБА_1 було прийнято 07.07.2017 р. за номером 12, а відповідачем припинення нарахування та виплати позивачу пенсії було здійснено 01.04.2017 року, що значно передує у часі події, яка, на думку відповідача, слугувала підставою.

Водночас, суд зазначає, що не підтвердження фактичного місця проживання не є передбаченою законом підставою для припинення виплати пенсії, а Постанова КМУ № 365 є підзаконним нормативно-правовим актом, який обмежує встановлене законодавством право на отримання пенсії позивачем.

Також суд зазначає, що відповідно до частини першої статті 17 Закону України “Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини” суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини та основоположних свобод і практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

У рішенні у справі “Пічкур проти України”, яке набрало статусу остаточного 07 лютого 2014 року, Європейським судом з прав людини вказано, що право на отримання пенсії, яке стало залежним від місця проживання заявника, свідчить про різницю у поводженні, яка порушувала ст. 14 Конвенції у поєднанні зі ст. 1 Першого протоколу.

Також Конституційним Судом України у рішенні від 07 жовтня 2009 року № 25-рп/2009 зауважено, що виходячи із правової, соціальної природи пенсій право громадянина на одержання призначеної йому пенсії не може пов'язуватися з такою умовою, як постійне проживання в Україні; держава відповідно до конституційних принципів зобов'язана гарантувати це право незалежно від того, де проживає особа, якій призначена пенсія, в Україні чи за її межами.

При цьому, суд наголошує, що з аналізу положень Закону № 1058-IV припинення виплати пенсії можливе лише за умови прийняття пенсійним органом відповідного рішення з підстав, визначених ст. 49 цього Закону.

Як передбачено положеннями п. 6 ч. 1 ст. 92 Конституції України виключно законами України визначаються, зокрема, форми і види пенсійного забезпечення, захисту, форми і види пенсійного забезпечення.

Заслуговують уваги обставини того, що підпунктом 2 пункту 12 Порядку здійснення контролю за проведенням соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам за місцем їх фактичного проживання/перебування, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.06.2016 року №365, в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин, передбачено, що соціальні виплати за рішенням комісій або органів, що здійснюють соціальні виплати, припиняються у разі: встановлення факту відсутності внутрішньо переміщеної особи за фактичним місцем проживання/перебування згідно з актом обстеження матеріально-побутових умов сім’ї. Що також свідчить про недотримання відповідачем встановленого порядку, на який останній посилається, обґрунтовуючи власну правову позицію, оскільки акт обстеження матеріально-побутових умов сім’ї складено 23.06.2017 року.

Як передбачено ч. 2 ст. 6 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Відповідно до правової позиції Європейського суду з прав людини, викладеного у рішенні у справі “Суханов та Ільченко проти України” Європейський суд з прав людини зазначив, що зменшення розміру або припинення виплати належним чином встановленої соціальної допомоги може становити втручання у право власності.

Отже, відповідач, припиняючи нарахування та виплату позивачу пенсії за відсутності передбачених законами України підстав, порушив право позивача на отримання такої пенсії. При цьому, право на отримання пенсії є об'єктом захисту за ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Враховуючи наведене вище, суд приходить до висновку, що припинення виплати пенсії позивачу з 01.04.2017 року було здійснено не у спосіб, передбачений Законом № 1058-IV, що фактично призвело до втручання у право власності позивача, і таке втручання не було законним.

Стосовно строків звернення позивачем до суду з даним позовом суд зазначає наступне.

Відповідно до частин першої та другої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Кодекс адміністративного судочинства України є загальним законом, яким врегульовані строки звернення до адміністративного суду за захистом прав. Натомість спеціальним законом, яким врегульовано правовідносини щодо пенсійного забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та строки перерахунку пенсій є Закон № 1058- IV.

Відповідно до ч. 2 ст. 46 Закону № 1058-IV нараховані суми пенсії, не отримані з вини органу, що призначає і виплачує пенсію, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком.

Позивачем у адміністративному позові вказано та не спростовано відповідачем, що призначена пенсія виплачувалась їй щомісяця до квітня 2017 року, після чого її виплата була припинена.

Суд зазначає, що позивач звернувся до суду з позовом про поновлення виплати пенсії, право на яку відповідачем не заперечується, а згідно ч. 2 ст. 46 Закону № 1058-IV виплата пенсії позивачу підлягає поновленню з моменту її припинення.

Також суд зазначає, що матеріали справи не містять доказів повідомлення позивача про прийняття начальником ОСОБА_2 праці та соціального захисту населення Адміністрації Київського району Харківської міської ради рішення від 07.07.2017 р. №12 про скасування довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи від 17.10.2016 р. №6327016177, виданої на ім'я ОСОБА_1, а отже прийняття зазначеного рішення позивачу стало відомо з отриманого від ОСОБА_2 праці та соціального захисту населення Адміністрації Київського району Харківської міської ради листа від 01.10.2018 року №9733-03. При цьому, доказів протилежного до суду не надано.

Отже, суд зазначає, що з огляду на обставини того, що судовим розглядом справи встановлено протиправність рішення про скасування довідки позивача про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, то суд приходить до висновку, що належним способом захисту порушених прав позивача є саме зобов'язання ОСОБА_3 об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Харкова (ЄДРПОУ: 41247819) відновити нарахування та виплату пенсії ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1) з 01.04.2017 р. та здійснити відповідні виплати.

Стосовно заявленого позивачем клопотання про звернення до негайного виконання постанови суду в межах стягнення суми за один місяць суд зазначає наступне.

Відповідно до положень ст. 371 КАС України негайно виконуються рішення суду про: 1) присудження виплати пенсій, інших періодичних платежів з Державного бюджету України або позабюджетних державних фондів - у межах суми стягнення за один місяць; 2) присудження виплати заробітної плати, іншого грошового утримання у відносинах публічної служби - у межах суми стягнення за один місяць; 3) поновлення на посаді у відносинах публічної служби; 4) припинення повноважень посадової особи у разі порушення нею вимог щодо несумісності; 5) уточнення списку виборців; 6) усунення перешкод та заборону втручання у здійснення свободи мирних зібрань; 7) накладення арешту на активи, що пов'язані з фінансуванням тероризму та стосуються фінансових операцій, зупинених відповідно до рішення, прийнятого на підставі резолюцій Ради Безпеки ООН, зняття арешту з таких активів та надання доступу до них.

Негайно також виконуються рішення суду, прийняті в адміністративних справах, визначених пунктами 1, 5 частини першої статті 263, пунктами 1-4 частини першої статті 283 цього Кодексу.

Суд, який ухвалив рішення, за заявою учасників справи або з власної ініціативи може ухвалою в порядку письмового провадження або зазначаючи про це в рішенні звернути до негайного виконання рішення: 1) у разі стягнення всієї суми боргу при присудженні платежів, визначених пунктами 1 і 2 частини першої цієї статті; 2) про тимчасову заборону (зупинення) окремих видів або всієї діяльності громадського об'єднання; про примусовий розпуск (ліквідацію) громадського об'єднання; 3) про примусове видворення іноземця чи особи без громадянства; 4) про встановлення обмеження щодо реалізації права на свободу мирних зібрань.

Таким чином, з огляду на обставини того, що присуджені позивачу виплати є періодичними та здійснюються з Державного бюджету України, рішення підлягає негайному виконанню у межах суми стягнення за один місяць.

Відповідно до положень ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до частин 1 та 3 статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Звернення до адміністративного суду для захисту прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується.

З урахуванням встановлених фактів, суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_1.

Розподіл судових витрат здійснити в порядку ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України.

Керуючись ст.ст.2, 6-11, 14, 77, 78, 139, 243-246, 250, 255, 257-263, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 (адреса реєстрації: 94700, АДРЕСА_1; адреса проживання: 61033, м. Харків, вул. Байкальська, 10) до ОСОБА_2 праці та соціального захисту населення адміністрації Київського району Харківської міської ради (61002, м. Харків, вул. Сумська, б. 78), ОСОБА_3 об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Харкова (61022, м. Харків, м-н Свободи, 5, 2 під., 3 пов.) про скасування рішення та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити.

Скасувати рішення начальника ОСОБА_2 праці та соціального захисту населення Адміністрації Київського району Харківської міської ради від 07.07.2017 р. №12 про скасування довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи від 17.10.2016 р. №6327016177, видану на ім'я ОСОБА_1.

Зобов'язати Київське об'єднане управління Пенсійного фонду України м. Харкова (ЄДРПОУ: 41247819) відновити нарахування та виплату пенсії ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1) з 01.04.2017 р. та здійснити відповідні виплати.

Допустити негайне виконання рішення суду у межах суми стягнення за один місяць.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно - телекомунікаційної системи шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, або спрощеного позовного провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Суддя Мельников Р.В.