Рішення № 79547795, 01.02.2019, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 лютого 2019 року м. Київ №810/3823/18

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Басая О.В., розглянувши у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Вишгородського об’єднаного управління Пенсійного фонду України Київської області про визнання дій неправомірними та зобов’язання вчинити певні дії

в с т а н о в и в:

До Київського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 (далі – позивач, ОСОБА_1М.) з позовом до Вишгородського об’єднаного управління Пенсійного фонду України Київської області (далі - відповідач), в якому просить:

- визнати дії Вишгородського об’єднаного управління Пенсійного фонду України Київської області щодо недоплати пенсії особі, яка отримала ядерну шкоду здоров’ю, а саме ОСОБА_1 відповідно до Віденської конвенції про цивільну відповідальність за ядерну шкоду, Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" неправомірними;

- зобов'язати Вишгородське об’єднане управління Пенсійного фонду України Київської області здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 у відповідності до вимог пункту 91, 13 Постанови Кабінету Міністрів України "Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 23 листопада 2011 року №1210 із змінами, внесеними згідно з Постановами КМ №112 від 25 березня 2014 року, №851 від 15 листопада 2017 року та провести виплату недоплаченої пенсії з 1 жовтня 2017 року.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначав, що він є особою, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи І категорії та інвалідом І групи, захворювання якого пов'язано з виконанням обов'язків військової служби по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС.

Вважає, що він має право на перерахунок пенсії відповідно до пункту 9-1 Порядку обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2011 року №1210 такого змісту: за бажанням осіб, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, інших ядерних аварій та випробувань, військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї під час проходження дійсної строкової служби та внаслідок цього стали особами з інвалідністю, пенсія по інвалідності обчислюється з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року.

Крім того, згідно пункту 13 вказаного порядку, виплачується щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров’ю особам, що належать до категорії 1 з числа учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, особам з інвалідністю I групи - 474,5 грн.

Проте, листом Вишгородського об’єднаного управління Пенсійного фонду України Київської області від 27.12.2017 №253/К-01 позивачу відмовлено у перерахунку пенсії, обчисленої з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, оскільки останній не проходив дійсної строкової служби, внаслідок якої отримав інвалідність.

Вважаючи такі дії відповідача протиправними, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Ухвалою суду від 03.09.2018 у даній справі відкрито спрощене позовне провадження та призначено судове засідання. Вказаною ухвалою суду також запропоновано відповідачу протягом п’ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі подати до суду відзив на позовну заяву.

Відповідач позов не визнав та подав відзив на позовну заяву, в якому зазначено, що умовою набуття права на обчислення пенсії по інвалідності з п’ятикратного розміру заробітної плати, встановленої законом на перше січня відповідного року, є участь осіб, зокрема, у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи саме під час проходження такими особами дійсної строкової служби та отримання внаслідок цього інвалідності.

Так як, ОСОБА_1 брав участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, не під час проходження дійсної строкової служби, підстави для здійснення перерахунку його пенсії відповідно до постанови Кабінету Міністрів України №851 від 15.11.2017 "Про внесення змін до Порядку обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" відсутні.

Щодо посилання позивача на направлення відповідачем відзиву його представнику ОСОБА_2, незважаючи на закінчення строку дії довіреності, суд звертає увагу, що копію відзиву отримано позивачем особисто 08.11.2018.

Протокольною ухвалою від 08.11.2018 суд вирішив здійснювати розгляд даної адміністративної справи в порядку письмового провадження.

Розглянувши позовну заяву, оцінивши докази, судом встановлено наступне.

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, є громадянином України, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1, паспорт серії СК №544321, виданий Вишгородським РВ ГУ МВС України в Київській області 13 травня 1997 року (том 1, а.с. 10-11).

Згідно даних військового квитка НУ №6461046, позивач проходив строкову службу з 14.05.1973 по 13.05.1975. В 1986 році позивач був призваний на учбові збори та в зазначений період брав участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи у складі військової частини 21020 (том 1, а.с. 14-15).

Відповідно до витягу з військового квитка, позивач був призваний на учбові збори в 1986 році на 45 діб (том 1, а.с. 13).

Відповідно до посвідчення серії А №014553 та вкладки №014553, які видані 28.02.1993 та 02.07.1998 відповідно Київською обласною державною адміністрацією, позивач має статус особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи категорії 1 як учасник ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС (том 1, а.с. 41).

Згідно із довідкою до акта огляду МСЕК серії КИО-І №064710 від 12.01.1998, позивач є інвалідом першої групи з 12.01.1998, захворювання пов'язане з виконанням обов’язків військової служби по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС (том 1, а.с. 45).

Згідно із витягу з протоколу засідання Центральної військово-лікарської комісії по встановленню причинного зв’язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв від 09.08.2012 №1593, захворювання молодшого сержанта у відставці ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2: "Судинна деменція. Церебральний атеросклероз. Дисциркуляторна енцефалопатія ІІІ ст. /ГПМК 1997р/ з правобічним гемі синдромом, вираженими вестебуло-координаторськими порушеннями. Гіпертонічна хвороба ІІІ ст., кризовий перебіг ІХС Дифузний зоб" підтверджені випискою із історії хвороби №982 клініки Наукового центру радіаційної медицини за 2012 рік, - Захворювання, так, пов’язане з виконанням обов’язків військової служби з ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС (том 1, а.с. 16).

Судом встановлено, що позивач знаходиться на обліку у Вишгородському об’єднаному управлінні Пенсійного фонду України Київської області як непрацюючий пенсіонер інвалід першої групи та отримує пенсію по інвалідності в розмірі фактичних збитків завданих здоров’ю, які органи медико-соціальної експертизи визначили на рівні 100% відповідно до Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

18 грудня 2017 року позивач звернувся до Вишгородського об’єднаного управління Пенсійного фонду України Київської області із заявою про здійснення перерахунку пенсії, виходячи із п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, яка буде з 01.01.2018 – 3723,00 грн. (том 1, а.с. 46).

За результатами розгляду заяви, відповідачем листом від 27.12.2017 №253/К-01 відмовлено у перерахунку вказаної пенсії з посиланням на те, що позивач брав участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, не під час проходження дійсної строкової служби (том 1, а.с. 20).

На думку позивача, Вишгородське об'єднане управління Пенсійного фонду України Київської області, відмовляючи йому у перерахунку пенсії, діяло всупереч нормам чинного законодавства, чим порушило його права та інтереси, що стало підставою для звернення з даним адміністративним позовом до суду.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Згідно частиною шостою статті 2 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" від 25 березня 1992 року №2232-XII (далі – Закон №2232-XII; у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), визначено види військової служби: строкова військова служба; військова служба за призовом під час мобілізації, на особливий період; військова служба за контрактом осіб рядового складу; військова служба за контрактом осіб сержантського і старшинського складу; військова служба (навчання) курсантів вищих військових навчальних закладів, а також вищих навчальних закладів, які мають у своєму складі військові інститути, факультети військової підготовки, кафедри військової підготовки, відділення військової підготовки (далі - вищі військові навчальні заклади та військові навчальні підрозділи вищих навчальних закладів); військова служба за контрактом осіб офіцерського складу; військова служба за призовом осіб офіцерського складу.

Частиною сьомою статті 2 Закону №2232-XII передбачено, що строкову військову службу громадяни України проходять відповідно до законів України у Збройних Силах України та інших військових формуваннях з метою здобуття військово-облікової спеціальності, набуття практичних навичок і умінь для збройного захисту Вітчизни.

Так, статтею 10 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 28 березня 1991 року №796-ХІІ (далі - Закон №796-XII; у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) встановлено, що учасниками ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС вважаються громадяни, які безпосередньо брали участь у будь-яких роботах, пов'язаних з усуненням самої аварії, її наслідків у зоні відчуження у 1986-1987 роках незалежно від кількості робочих днів, а у 1988-1990 роках - не менше 30 календарних днів, у тому числі проведенні евакуації людей і майна з цієї зони, а також тимчасово направлені або відряджені у зазначені строки для виконання робіт у зоні відчуження, включаючи військовослужбовців, працівники державних, громадських, інших підприємств, установ і організацій незалежно від їх відомчої підпорядкованості, а також ті, хто працював не менше 14 календарних днів у 1986 році на діючих пунктах санітарної обробки населення і дезактивації техніки або їх будівництві.

Згідно до примітки до статті 10 Закону №796-XII тут і надалі до військовослужбовців належать: особи офіцерського складу, прапорщики, мічмани, військовослужбовці надстрокової служби, військовозобов'язані, призвані на військові збори, військовослужбовці-жінки, а також сержанти (старшини), солдати (матроси), які перебувають (перебували) на дійсній строковій службі у збройних силах, керівний і оперативний склад органів Комітету державної безпеки, особи начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, а також інших військових формувань.

Отже, законодавство визначає декілька окремих категорій серед військовослужбовців за критерієм виду військової служби, одним з яких є строкова військова служба.

Частиною третьою статті 59 Закону №796-XII (у редакції Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 05 жовтня 2006 року №231-V) було визначено, що особам, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи під час проходження дійсної строкової служби і внаслідок чого стали інвалідами, пенсія по інвалідності обчислюється відповідно до цього Закону або за бажанням цих осіб з п'ятикратного розміру заробітної плати, що був встановлений на час їхнього перебування в зоні відчуження.

Отже, частиною третьою статті 59 Закону №796-XII (у редакції, чинній до 01 жовтня 2017 року) було визначено лише одну категорію військовослужбовців, які мали право на обчислення пенсії з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, а саме: особи, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи під час проходження дійсної строкової служби і внаслідок чого стали інвалідами.

Законом України від 03 жовтня 2017 року №2148-VІІІ "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій" частину третю статті 59 Закону № 796-ХІІ викладено у новій редакції, згідно з якою особам, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, інших ядерних аварій та випробувань, у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї під час проходження дійсної строкової служби і внаслідок цього стали особами з інвалідністю, пенсія по інвалідності обчислюється відповідно до цього Закону або за бажанням таких осіб - з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року.

Таким чином, Законом України від 03 жовтня 2017 року №2148-VІІІ "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій" розширено в межах певної категорії військовослужбовців перелік осіб, на яких вказана норма розповсюджується, а саме, окрім осіб, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, також на осіб, які брали участь у інших ядерних аваріях та випробуваннях, та осіб, які брали участь у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї.

Водночас, незмінною залишилась умова щодо проходження такими особами дійсної строкової служби у відповідний період, як визначення певної категорії серед всіх військовослужбовців, на яких розповсюджується норма статті 59 Закону №796-ХІІ.

Враховуючи вищезазначене, частина третя статті 59 Закону №796-ХІІ передбачає, що її дія (право на обчислення пенсії по інвалідності за особливою процедурою) поширюється на осіб, які відповідають наступним критеріям:

1) особа має статус особи з інвалідністю;

2) особа отримала статус особи з інвалідністю виключно внаслідок участі у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, або інших ядерних аварій та випробувань, або у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї;

3) особа брала участь у ліквідації відповідних наслідків та військових навчаннях лише під час проходження дійсної строкової служби.

15 листопада 2017 року (після внесення змін до статті 59 Закону №796-XII) постановою Кабінету Міністрів України за №851 "Про внесення змін до Порядку обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" внесено зміни до Порядку обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2011 року №1210 (далі - Порядок №1210), а саме: у першому реченні пункту 1 слова і цифри "статей 54 і 57 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" замінено словами і цифрами "статей 54, 57 і 59 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", та доповнено Порядок пунктом 9-1 такого змісту: "За бажанням осіб, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, інших ядерних аварій та випробувань, військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї під час проходження дійсної строкової служби та внаслідок цього стали особами з інвалідністю, пенсія по інвалідності обчислюється з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року".

Отже, наведеним підтверджується, що пункт 9-1 Порядку №1210 прийнятий на реалізацію норми частини третьої статті 59 Закону №796-ХІІ, а відтак може бути застосований виключно до осіб, на яких поширюється дія частини третьої статті 59 вказаного Закону.

Аналогічної правової позиції дотримується Верховний Суд в постанові від 11.12.2018 у справі №822/1346/18.

Згідно з правовою позицією Верховного Суду, висловленою в ухвалах від 08 травня 2018 року (справа № 820/1148/18; провадження №Пз/9901/33/18) та від 21 травня 2018 року (№816/1159/18; провадження №Пз/9901/37/18), право на перерахунок пенсії згідно частини третьої статті 59 Закону №796-XII виникає у зазначених осіб лише за наявності трьох умов у сукупності (розширене тлумачення зазначеної статті без внесення змін до частини третьої статті 59 Закону №796-XII не допускається):

1) особа має статус особи з інвалідністю;

2) особа отримала статус особи з інвалідність виключно внаслідок участі у ліквідації відповідних наслідків та у військових навчаннях;

3) особа брала участь у ліквідації відповідних наслідків та військових навчаннях лише під час проходження дійсної строкової служби.

Судом встановлено, що позивач проходив строкову службу в період з 14.05.1973 по 13.05.1975 (том 1, а.с. 14-15), а у 1986 приймав участь у ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС у складі військової частини 21020 (проходив учбові збори).

Отже, на момент участі у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС позивач не проходив дійсну строкову службу, а тому останній не відповідає всім критеріям, наявність яких обумовлює право особи на перерахунок пенсії за частиною третьою статті 59 Закону №796-ХІІ, оскільки його участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС відбувалася поза межами проходження дійсної строкової служби, у зв'язку з чим положення частини третьої статті 59 Закону №796-ХІІ на нього не поширюються.

При цьому, щодо виплати позивачу щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю, передбаченої пунктом 13 Порядку №1210, суд зазначає наступне.

Відповідно до пункт 13 Порядку №1210, щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров’ю, відповідно до Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" виплачується у таких розмірах, зокрема, особам, що належать до категорії 1 з числа учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, особам з інвалідністю I групи - 474,5 грн.

Суд звертає увагу, що згідно листа відповідача від 27.12.2017 №253/К-01 така додаткова пенсія виплачується позивачу у передбаченому Порядком №1210 розмірі.

Щодо посилань позивача на примітку до статті 10 Закону №796-XII, суд зазначає наступне.

Дана примітка до статті 10 Закону №796-XII стосується терміну "військовослужбовці", який застосовується в законі, а положення закону, які просить в даному випадку застосувати позивач визначають не загальний термін "військовослужбовець", а конкретний вид військової служби (військовослужбовці дійсної строкової служби).

Посилання позивача на постанову Верховного Суду України від 01 березня 2016 року у справі №21-1887а15 є безпідставними, оскільки вони не стосуються предмету даної справи.

За загальним правилом, що випливає з принципу змагальності, кожна сторона повинна подати докази на підтвердження обставин, на які вона посилається, або на спростування обставин, про які стверджує інша сторона.

Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Під час розгляду справи відповідач, як суб'єкт владних повноважень, покладений на нього обов'язок доказування виконав.

Системно проаналізувавши приписи законодавства України, що були чинними на момент виникнення спірних правовідносин між сторонами, зважаючи на взаємний та достатній зв'язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку, що в задоволенні адміністративного позову слід відмовити.

На підставі викладеного, керуючись статтями 9, 14, 73-78, 90, 143, 242-246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

в и р і ш и в:

Відмовити у задоволенні адміністративного позову.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи через Київський окружний адміністративний суд.

Суддя Басай О.В.