Рішення № 79514420, 14.01.2019, Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 761/25565/18

Провадження № 2-а/761/57/2019

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 січня 2019 року Шевченківський районний суд м. Києва

у складі:

головуючого судді Осаулова А.А.

за участю секретаря Вольда М.А.

представників учасників ОСОБА_1, ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в спрощеному позовному провадженні в залі суду в місті Києві адміністративну справу за позовом ОСОБА_3 до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби про визнання протиправною та скасування постанови про накладення стягнення у справі про адміністративне правопорушення, -

В С Т А Н О В И В:

У липні 2018 ОСОБА_3 (далі - позивач) звернувся в порядку адміністративного судочинства з позовною заявою до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби (далі - відповідач), в якому просив суд визнати протиправною та скасувати постанову про накладання адміністративного стягнення №102 від 26 червня 2018 року про притягнення ОСОБА_3 до адміністративної відповідальності у вигляді накладення штрафу в сумі 680,00 грн. за порушення, передбачене ч. 1 ст. 165-1 КУпАП.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач є керівником (Головою Правління) АТ «ВТБ БАНК» з 03.10.2013 року.

В період з 26.02.2018 року по 15.06.2018 року Офісом великих платників податків Державної фіскальної служби проводилась планова виїзна документальна перевірка Акціонерного товариства «ВТБ БАНК» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2014 по 30.09.2017, валютного законодавства за період з 01.01.2014 по 30.09.2017, з питань єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за період з 01.01.2011 по 30.09.2017.

У результаті перевірки відповідачем було складено Акт №1884/28-10-43-02/14359319 від 22 червня 2018 року, який було вручено повноважним представникам Банку 22.06.2018.

22.06.2018 ОСОБА_3 було вручено Протокол про адміністративне правопорушення №105 від 22.06.2018, складений головним державним ревізором-інспектором Остапенко Н.Л., відповідно до якого ОСОБА_3, Головою Правління ПАТ «ВТБ БАНК», вчинено правопорушення: п. 1 ч. 2 ст. 6, ч. 5, ч. 12 ст. 8 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 №2464-VІ, із змінами та доповненнями: порушення порядку нарахування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на загальну суму 12 131,46 грн. згідно акту перевірки від 22.06.2018 №1884/28-10-43-02/14359319.

26.06.2018 року ОСОБА_3 було вручено Постанову про накладання адміністративного стягнення №102 від 26.06.2018, відповідно до якого за результатами розгляду протоколу від 22.06.2018 №105 встановлено наявність порушення, передбаченого п. 1 ч. 2 ст. 6, ч. 5, ч. 12 ст. 8 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 №2464-VI, із змінами та доповненнями: порушено порядок нарахування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на загальну суму 12 131,46 грн. згідно акту перевірки від 22.06.2018 №1884/28- 10-43-02/14359319.

На підставі викладеного, ОСОБА_3 притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді накладення штрафу в сумі 680,00 грн. за порушення, передбачене ч. 1 ст. 165-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

При цьому, позивач зазначає, що частину помилок було виправлено пізніше.

Позивач вказує, що в Акті перевірки відсутня пряма вказівка на порушення, яке нібито допущене позивачем і яке стало підставою для винесення оскаржуваної постанови, оскільки: в Акті перевірки в розділі «Висновки» відсутнє порушення, що вказане в протоколі про адміністративне правопорушення №105 від 22.06.2018 та в оскаржуваній постанові (порушення, передбачене п. 1 ч. 2 ст. 6, ч. 5, ч. 12 ст. 8 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 №2464-VІ); в Акті перевірки в розділі «Висновки» відсутня пряма вказівка на порушення порядку нарахування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на суму 12 131,46 грн.

Також, у протоколі про адміністративне правопорушення №105 від 22.06.2018, на підставі якого винесено оскаржувану постанову, не зазначено відомостей про дату, час та місце вчинення порушення, при тому що вказана інформація має суттєве значення при вирішенні питання щодо законності винесення оскаржуваної постанови.

Крім того, позивач вказує на інші недоліки протоколу про адміністративне правопорушення №105 від 22.06.2018, а саме: не конкретизовано, в чому саме полягало порушення ОСОБА_3 порядку нарахування єдиного внеску на загальну суму 12 131, 46 грн.; в яких саме діях ОСОБА_3 вбачається порушення ч. 1 ст. 1651 КУпАП; які саме посадові обов'язки не виконані ОСОБА_3, що призвело до порушення, передбаченого ч. 1 ст. 165-1 КУпАП; неправильно вказано назву суб'єкта господарювання, що перевірявся, назву посади Позивача (замість АТ «ВТБ БАНК» вказано ПАТ «ВТБ БАНК», замість «Голова Правління АТ «ВТБ БАНК» вказано «Голова Правління ПАТ «ВТБ БАНК»),

Викладене свідчить, що протокол про адміністративне правопорушення №105 від 22.06.2018 складено з порушенням норм КУпАП.

Також відповідачем було порушено строки накладення адміністративного притягнення під час прийняття оскаржуваної постанови.

Виходячи з відомостей, що зазначені в Акті перевірки, заниження нарахування єдиного внеску забувалось в 2011-2017 рр. і станом на час складання відповідачем щодо позивача протоколу про адміністративне правопорушення №105 від 22.06.2018, постанови про накладання адміністративного стягнення №102 від 26.06.2018 уже закінчився встановлений ст. 38 КУпАП строк для накладання адміністративного стягнення за вказані порушення.

На думку позивача, наведені в позові доводи, обґрунтування та факти свідчать, що оскаржувана постанова про накладення адміністративного стягнення №102 від 26.06.2018, якою до ОСОБА_3 застосовано штраф у розмірі 680,00 грн., винесена за відсутності на те правових підстав, після закінчення строків застосування адміністративного стягнення, у зв'язку з чим повинна бути скасована в судовому порядку.

У відзиві на позовну заяву представник відповідача зазначив, що постанова про накладання адміністративного стягнення відповідає вимогам ч. 1 ст. 165-1 КУпАП, та санкція застосована правомірно з урахуванням усіх обставин справи та в межах чинного законодавства, а доводи викладені в позовній заяві є необґрунтованими та безпідставними, такими, що спростовуються фактичними обставинами справи та доказами, наявними в матеріалах справи, в зв'язку з чим позовні вимоги не підлягають задоволенню.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив суд їх задовольнити.

Відповідач в судовому засіданні заперечував проти позовних вимог та просив відмовити в їх задоволенні.

Ухвалою судді Шевченківського районного суду м. Києва Рибака М.А. від 13.07.2018 року у вказаній справі було відкрито провадження в порядку спрощеного позовного провадження та призначено судове засідання.

Відповідно до пункту 2.3.50 Положення про автоматизовану систему документообігу суду було призначено повторний автоматизований розподіл адміністративної справи за позовом ОСОБА_3 до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення.

23.10.2018 року вказану цивільну справу було передано до провадження судді Шевченківського районного суду м. Києва Осаулова А.А., а ухвалою судді від 24.10.2018 року призначено строщене позовне провадження по розгляду даної адміністративної справи у судовому засіданні.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, встановив наступні обставини та дійшов до наступних висновків.

Судом встановлено, що ОСОБА_3 є керівником (Головою Правління) АТ «ВТБ БАНК» з 03.10.2013 року, про що міститься відповідна інформація в Єдинму державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (а.с. 78-88).

У період з 26.02.2018 року по 15.06.2018 року Офісом великих платників податків Державної фіскальної служби проводилась планова виїзна документальна перевірка Акціонерного товариства «ВТБ БАНК» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2014 по 30.09.2017, валютного законодавства за період з 01.01.2014 по 30.09.2017, з питань єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за період з 01.01.2011 по 30.09.2017.

У результаті вказаної перевірки, було складено Акт №1884/28-10-43-02/14359319 від 22 червня 2018 року (а.с. 7-73).

22.06.2018 ОСОБА_3 було вручено Протокол про адміністративне правопорушення №105 від 22.06.2018, складений головним державним ревізором-інспектором Остапенко Ніною Львівною, відповідно до якого ОСОБА_3, Головою Правління ПАТ «ВТБ БАНК», вчинено правопорушення: п. 1 ч. 2 ст. 6, ч. 5, ч. 12 ст. 8 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 №2464-VІ, із змінами та доповненнями: порушення порядку нарахування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на загальну суму 12 131,46грн. згідно акту перевірки від 22.06.2018 №1884/28-10-43-02/14359319 (а.с. 74-75).

26.06.2018 року ОСОБА_3 було вручено Постанову про накладання адміністративного стягнення №102 від 26.06.2018, відповідно до якого перший заступник начальника ОВПП ДФС Бондар Л.М. встановила наявність порушення, передбаченого п. 1 ч. 2 ст. 6, ч. 5, ч. 12 ст. 8 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 №2464-VI, із змінами та доповненнями: порушено порядок нарахування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на загальну суму 12 131,46 грн. згідно акту перевірки від 22.06.2018 №1884/28-10-43-02/14359319 (а.с. 76-77).

Отже, ОСОБА_3 притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді накладення штрафу в сумі 680,00 грн. за порушення, передбачене ч. 1 ст. 165-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Відповідно до ст.7 Кодексу України про адміністративні правопорушення ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 165-1 КУпАП, порушення порядку нарахування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, неподання, несвоєчасне подання, подання не за встановленою формою звітності щодо єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування або подання недостовірних відомостей, що використовуються в Державному реєстрі загальнообов'язкового державного соціального страхування, іншої звітності та відомостей, передбачених законами України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" і "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", порушення встановленого порядку використання та здійснення операцій з коштами Пенсійного фонду України - тягнуть за собою накладення штрафу на посадових осіб підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності, фізичну особу - підприємця або особу, яка забезпечує себе роботою самостійно, від тридцяти до сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Згідно зі статтею 234-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення, органи доходів і зборів розглядають справи про адміністративні правопорушення, пов'язані з порушенням порядку приймання готівки для подальшого її переказу (стаття 163-13), порушенням порядку проведення готівкових розрахунків та розрахунків з використанням електронних платіжних засобів за товари (послуги) (стаття 163-15), ухиленням від подання декларації про доходи (стаття 164-1), порушенням законодавства про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (стаття 165-1), порушенням порядку припинення юридичної особи (частини третя - шоста статті 166-6), перешкоджанням уповноваженим особам органів доходів і зборів у проведенні перевірок (стаття 188-23). Від імені органів доходів і зборів розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівники органів доходів і зборів та їх заступники, уповноважені ними посадові (службові) особи.

Вина особи, яка притягається до відповідальності, має бути доведена належними доказами, а не ґрунтуватись на припущеннях, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь (ст. 62 Конституції України).

Згідно із ч. 2 ст. 74 КАС України, обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку визначені Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування».

П. 1 ч. 1 ст. 4 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» визначено, що платниками єдиного внеску є, зокрема, роботодавці, тобто підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ і організацій, інших юридичних осіб, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами.

Платник єдиного внеску зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок (п. 1 ч. 2 ст. 6 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування»).

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 7, єдиний внесок нараховується для платників, зазначених у пунктах 1 (крім абзацу сьомого), частини першої статті 4 цього Закону, - на суму нарахованої кожній застрахованій особі заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України "Про оплату праці", та суму винагороди фізичним особам за виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими договорами; для платників, зазначених в абзаці сьомому пункту 1 частини першої статті 4 цього Закону, - на суму грошового забезпечення кожної застрахованої особи, оплати перших п'яти днів тимчасової непрацездатності, що здійснюється за рахунок коштів роботодавця, та допомоги по тимчасовій непрацездатності, допомоги у зв'язку з вагітністю та пологами; допомоги, надбавки або компенсації відповідно до законодавства. Нарахування та сплата єдиного внеску за платників, зазначених у абзаці сьомому пункту 1 частини першої статті 4 цього Закону, здійснюється за рахунок коштів державного бюджету в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, але не менше мінімального страхового внеску за кожну особу.

Згідно ч. 5 ст. 8 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», єдиний внесок для платників, зазначених у статті 4 цього Закону, встановлюється у розмірі 22 відсотки до визначеної статтею 7 цього Закону бази нарахування єдиного внеску. У разі якщо база нарахування єдиного внеску не перевищує розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, за який отримано дохід, сума єдиного внеску розраховується як добуток розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, за який отримано дохід (прибуток), та ставки єдиного внеску. При нарахуванні заробітної плати (доходів) фізичним особам з джерел не за основним місцем роботи ставка єдиного внеску, встановлена цією частиною, застосовується до визначеної бази нарахування незалежно від її розміру.

Відповідно до статті 245 Кодексу України про адміністративні правопорушення завданнями провадження в справах про адміністративне правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідальності з законом.

Згідно зі ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Згідно статі 252 Кодексу України про адміністративні правопорушення орган (посадова особа), що розглядає справу про адміністративне правопорушення оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Відповідно до вимог ст. 254 КУпАП про вчинення адміністративного правопорушення складається протокол уповноваженими на те посадовою особою або представником громадської організації чи органу громадської самодіяльності. Протокол про адміністративне правопорушення, у разі його оформлення, складається у двох екземплярах, один з яких під розписку вручається особі, яка притягається до адміністративної відповідальності.

За нормою ст. 256 Кодексу України про адміністративні правопорушення у протоколі про адміністративне правопорушення зазначається, серед іншого, відомості про особу порушника. Протокол підписується особою, яка його склала, і особою, яка вчинила адміністративне правопорушення. При складанні протоколу порушникові роз'яснюються його права і обов'язки, передбачені статтею 268 Кодексу, про що робиться відмітка у протоколі.

Згідно з вимогами ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

У відповідності до ст. 72 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

При цьому, суд не вбачає підстав для скасування постанови відповідача з огляду на наступне.

Так, відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та законами України.

Разом із тим, відповідно до положень ч. 1 та 2 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

На переконання суду, відповідачем в порядку ч. 2 ст. 77 КАС України було доведено правомірність свого рішення, оскільки в судовому засіданні було встановлено, що позивачем було вчинено порушення в частині порушення порядку (заниження) нарахування єдиного внеску, за що передбачена відповідальність за ч. 1 ст. 165-1 КУпАП.

Твердження позивача про те, що протокол про адміністративне правопорушення №105 від 22.06.2018 складено з порушенням норм КУпАП, не знайшли свого підтвердження в ході розгляду справи.

Розглядаючи доводи позивача про закінчення визначених ст. 38 КУпАП строків притягнення до відповідальності слід зазначити наступне.

Згідно ч. 1 ст. 38 КУпАП, адміністративне стягнення може бути накладено не пізніш як через два місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні - не пізніш як через два місяці з дня його виявлення, за винятком випадків, коли справи про адміністративні правопорушення відповідно до цього Кодексу підвідомчі суду (судді).

Таким чином, враховуючи характер вчиненого правопорушення, а саме, те, що воно є триваючим, яке виявлено 22.06.2018 року, що відповідає даті складання акту №1884/28-10-43-02/14359319, постанова №102 про накладення на ОСОБА_3 адміністративного стягнення винесено 26.06.2018 року, а отже посилання позивача на закінчення встановленого у ст. 38 КУпАП строку для накладання адміністративного стягнення є помилковим.

Зокрема, незважаючи на те, що порушення (заниження) порядку нарахування внеску було вчинено з 2013-2017 роках, воно тривало до часу його виявлення під час проведення перевірки в червні 2018 року, і тому, саме з цього часу слід обраховувати строки накладення адміністративного стягнення.

У відповідності до ч. 3 ст. 286 КАС України, за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право залишити рішення суб'єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення.

За викладених обставин, враховуючи, що відповідачем винесено постанову з дотримання вимог закону, а тому в задоволенні даного позову слід відмовити.

На підставі викладеного, та керуючись ст.ст. 19, 62 Конституції України, ст.ст. 2, 12, 25, 72, 77, 286 КАС України, ст.ст. 7, 38, 165-1, 234-2, 245, 251, 252, 254, 256, 283, 284 КУПАП, Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_3 до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби про визнання протиправною та скасування постанови від 26.06.2018 року про накладення стягнення у справі про адміністративне правопорушення №102 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.165-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, - залишити без задоволення.

Рішення суду може бути оскаржене до Шостого апеляційного адміністративного суду до або через Шевченківський районний суд м. Києва шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня її проголошення.

Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частину рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного тексту судового рішення.

Суддя: А.А.Осаулов (

Повний текст рішення виготовлено 21.01.2019 року