Рішення № 79492900, 10.01.2019, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

10 січня 2019 року Справа № 0840/3278/18 м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі

головуючого судді Лазаренка М.С.,

за участю секретаря судового засідання Дєткова Р.О.,

за участю:

представника відповідача Хижняка В.В.

розглянув у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження адміністративну справу

за позовом Комунального підприємства "Підприємство комунальної власності" Енергодарської міської ради (71503, Запорізька область, м. Енергодар, пр. Будівельників, буд. 17, офіс 5-1; код ЄДРПОУ 32166551)

до Головного управління ДФС у Запорізькій області (69107, м. Запоріжжя, пр. Соборний, буд. 166; код ЄДРПОУ 39396146)

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

13 серпня 2018 року до Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Комунального підприємства "Підприємство комунальної власності" Енергодарської міської ради (далі - позивач, КП "ПКВ" ЕМР) до Головного управління ДФС у Запорізькій області (далі - відповідач), в якому позивач просить суд визнати протиправним та скасувати прийняте відповідачем податкове повідомлення-рішення від 23 лютого 2018 року № 0009921306, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податків та зборів, у тому числі з податку на доходи фізичних осіб, що сплачуються податковими агентами із доходів платника податку у вигляді заробітної плати, пені, в сумі 15390557,20 грн.

Ухвалою суду від 20 серпня 2018 року вищевказану позовну заяву залишено без руху. 12 вересня 2018 року позивачем надано до суду документи на виконання вимог ухвали суду.

Ухвалою суду від 17 вересня 2018 року відкрито загальне позовне провадження у справі та призначено підготовче судове засідання.

Ухвалою суду від 24 жовтня 2018 року відкладено підготовче судове засідання.

Ухвалою суду від 14 листопада 2018 року продовжено строк підготовчого провадження на 30 (тридцять) днів та відкладено підготовче судове засідання.

Ухвалою суду від 18 грудня 2018 року закрито підготовче провадження та призначено розгляд справи по суті на 10 січня 2019 року.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що відповідачем протиправно прийнято оскаржуване податкове повідомлення-рішення, оскільки підприємство не отримало акт позапланової виїзної перевірки, а відтак було позбавлено можливості надати свої заперечення до нього. Крім того, зазначає, що вказане податкове повідомлення-рішення прийнято податковим органом із порушенням вимог пункту 127.1 статті 127 Податкового кодексу України, а саме: нараховані штрафні санкції у розмірі 7708817,48 грн., тоді як заборгованість за податковим зобов'язанням складає 7659182,76 грн., тобто 100,648% штрафних санкцій, що прямо суперечить вимог вказаної норми. Просить позовні вимог задовольнити.

Представник позивача до суду не прибув. Про дату, час та місце проведення судового засідання був повідомлений належним чином, що підтверджується наявним в матеріалах справи рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення з відмоткою про отримання 26 грудня 2018 року уповноваженою особою КП "ПКВ" ЕМР. Про причин неявки в судове засідання суд не повідомив.

23 жовтня 2018 року від відповідача до суду надійшов відзив на адміністративний позов (вх. № 33562), в якому зазначає, що в ході проведеної документальної планової виїзної перевірки КП "ПКВ" ЕМР були встановлені факти порушення позивачем вимог податкового законодавства, а саме: несплата (не перерахування) до бюджету, як податковим агентом, у період з серпня 2016 року по червень 2017 року податку на доходи фізичних осіб із заробітної плати найманих працівників до або під час виплати заробітної плати на користь працівників підприємства на загальну суму 10278423,27 грн.; подання податкових розрахунків за формою 1-ДФ за 3, 4 квартали 2016 року та за 1, 2 квартали 2017 року з недостовірними відомостями по граничним строкам надання 09 листопада 2016 року, 09 лютого 2017 року, 10 травня 2017 року, 09 серпня 2017 року, а саме: в графі 4 "Сума перерахованого податку" відображалась не фактична сума перерахованого податку, а сума нарахованого податку на доходи фізичних осіб.

Представник відповідача в судовому засідання проти позову заперечив та просив відмовити в його задоволенні з підстав, викладених у відзиві.

Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази, їх достатність і взаємний зв'язок у сукупності, встановив наступне.

Співробітниками Головного управління ДФС у Запорізькій області проведено документальну планову перевірку Комунального підприємства "Підприємство комунальної власності" Енергодарської міської ради (код ЄДРПОУ 32166551) з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період діяльності з 01 січня 2015 року по 30 червня 2017 року.

КП "ПКВ" ЕМР повідомило Головне управління ДФС у Запорізькій область про неможливість проведення перевірки з наступних причин:

- 13 січня 2016 року на підставі ухвали слідчого судді Енергодарського міського суду Вільямовської Н.О. по справі № 316/2589/15-к, на підприємстві був проведений обшук, в результаті якого було вилучено всю документацію КП "ПКВ" ЕМР за 2015 рік;

- згідно витягу з кримінального провадження № 12016080060005935 від 24 грудня 2016 року приблизно о 21:30 год. невідомою особою було викрадено всю бухгалтерську документацію КП "ПКВ" ЕМР за 216 рік;

14 лютого 2017 року на підставі ухвали слідчого судді Енергодарського міського суду Капустинського М.В. по справі № 316/985/14-к на підприємстві був проведений обшук, в результаті якого було вилучено всю документацію КП "ПКВ" ЕМР за січень 2017 року.

Наказом Головного управління ДФС у Запорізькій області від 31 серпня 2017 року № 2294 терміни проведення перевірки були перенесені до моменту отримання копій первинних документів або наданням доступу до них.

У зв'язку з отриманням можливості доступу до вилучених документів (лист Енергодарської міської прокуратури від 25 вересня 2017 року № 1-6222 вих. № 17), представниками Головного управління ДФС у Запорізькій області 02 жовтня 2017 року було проведено ознайомлення із зазначеними у протоколах обшуку документами. Наказом Головного управління ДФС у Запорізькій області від 10 жовтня 2017 року № 2733 "Про поновлення термінів проведення документальної планової виїзної перевірки" з 11 жовтня 2017 року було поновлено термін проведення перевірки.

За результатами перевірки складено акт від 14 листопада 2017 року № 640/01-08-14-03/32166551.

Не погодившись з висновками цього акту перевірки посадові особи КП "ПКВ" ЕМР подали в установленому порядку контролюючому органу заперечення до акту перевірки, в якому вимагали частковий перегляд результатів відповідної перевірки та надали в якості заперечень додаткові документи, які не було досліджено під час перевірки.

На підставі наказу Головного управління ДФС у Запорізькій області від 18 січня 2018 року № 134 проведена позапланова виїзна перевірка КП "ПКВ" ЕМР з питань, що викладені у запереченнях (вх. № 36/10 від 02 січня 2018 року) на акт перевірки від 14 листопада № 640/01-08-14-03/32166551.

За результатами проведеної перевірки складено акт від 16 лютого 2018 року № 99/08-01-14-03/32166551.

В акті перевірки від 14 листопада 2017 року № 640/01-08-14-03/32166551 (з врахуванням висновків акту перевірки від 16 лютого 2018 року № 99/08-01-14-03/32166551) встановлені наступні порушення:

- підпункту 14.1.54 пункту 14.1 статті 14, підпункту 14.1.180 пункту 14.1 статті 14, підпункту 163.1.2 пункту 163.1 статті 163, підпунктів 1681.1.1, 168.1.2, 168.1.4, 168.1.5 пункту 168.1 статті 168, пункту 171 статті 171, підпункту "а" пункту 176.2 статті 176 Податкового кодексу України, а саме: несплата (не перерахування) до бюджету, як податковим агентом, у період з серпня 2016 року по червень 2017 року податку на доходи фізичних осіб із заробітної плати найманих працівників до або під час виплати заробітної плати на користь працівників підприємства на загальну суму 10278423,27 грн.: за період з серпня по листопад 2016 року - 2619240,51 грн., за період з листопада 2016 року по червень 2017 року - 7659182,76 грн.;

- підпункту 49.18.2 пункту 49.18 статті 49, пункту 51.1. статті 51, підпункту "б" пункту 176.2 статті 176 Податкового кодексу України, а саме: подання податкових розрахунків за формою 1-ДФ за 3, 4 квартали 2016 року та за 1, 2 квартали 2017 року з недостовірними відомостями по граничним строкам надання 09 листопада 2016 року, 09 лютого 2017 року, 10 травня 2017 року, 09 серпня 2017 року, а саме: в графі 4 "Сума перерахованого податку" відображалась не фактична сума перерахованого податку, а сума нарахованого податку на доходи фізичних осіб.

На підставі акта перевірки контролюючим органом 23 лютого 2018 року прийнято податкове повідомлення-рішення № 0009921306 форми "Д", яким відповідно до підпункту 54.3.5 пункту 54.3 статті 54, пунктом 58.1 статті 58 Податкового кодексу України визначено КП "ПКВ" ЕМР збільшення суми грошового зобов'язання з податків та зборів, у тому числі з податку на доходи фізичних осіб, що сплачуються податковими агентами із доходів платника податку у вигляді заробітної плати та пені. Так, загальна сума склала 15390557,20 грн., з яких сума грошового зобов'язання:

за податковим зобов'язанням - 7659182,76 грн.;

за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 7708817 грн.,

сума пені відповідно до підпункту 129.1.3 пункту 129.1 статті 129 Податкового кодексу України - 22556,96 грн.

Не погодившись із податковим повідомленням-рішення позивачем подано скаргу до ДФС України. Рішенням ДФС України від 11 червня 2018 року № 19997/6/99-99-11-02-01-15 податкове повідомлення рішення № 0009921306 залишено без змін, а скаргу без задоволення.

Позивач, користуючись правами, наданими Кодексом адміністративного судочинства України, звернувся до суду за захистом оспорюваних прав та охоронюваних законом інтересів.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, підставою нарахування позивачу грошових зобов'язань та застосування штрафних санкцій за оскаржуваним рішенням став висновок відповідача про наявність у позивача обов'язку сплатити податок на доходи з фізичних осіб. Так, у перевіряємому періоді встановлено, що КП "ПКВ" ЕМР не сплачено податок на доходи фізичних осіб із заробітної плати найманих працівників з серпня 2016 року по червень 2017 року на загальну суму 10278423,27 грн., внаслідок чого КП "ПКВ" ЕМР в порушення вимог підпункту 168.1.2 пункту 168.1 статті 168, підпункту "а" пункту 176.2 статті 176 Податкового кодексу України податок на доходи фізичних осіб, утриманий з заробітної плати після виплати оподатковуваного доходу, до бюджету перераховано несвоєчасно. Документів або доказів, які б спростовували встановлені в ході перевірка порушення платником податків не надано.

По суті позовних вимог суд зазначає, що відповідно до пункту 15.1 статті 15 Податкового кодексу України, платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об'єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об'єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов'язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом.

Підпунктом 171.1 пункту 171 Податкового кодексу України передбачено, що собою, відповідальною за нарахування, утримання та сплату (перерахувань, бюджету податку з доходів у вигляді заробітної плати, є роботодавець, який виплачує такі доходи на користь платника податку.

Відповідно до пункту 38.2 статті 38 Податкового кодексу України, сплата податку та збору здійснюється платником податку безпосередньо, а у випадках, передбачених податковим законодавством, - податковим агентом, представником платника податку.

Згідно підпункту 14.1.180 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, податковий агент щодо податку на доходи фізичних осіб - юридична особа (її філія, відділення, інший відокремлений підрозділ), самозайнята особа, представництво нерезидента - юридичної особи, інвестор (оператор) за угодою про розподіл продукції, які незалежно від організаційно-правового статусу та способу оподаткування іншими податками та/або форми нарахування (виплати, надання) доходу (у грошовій або негрошовій формі) зобов'язані нараховувати, утримувати та сплачувати податок, передбачений розділом IV цього Кодексу, до бюджету від імені та за рахунок фізичної особи з доходів, що виплачуються такій особі, вести податковий облік, подавати податкову звітність контролюючим органам та нести відповідальність за порушення його норм в порядку, передбаченому статтею 18 та розділом IV цього Кодексу

Згідно пункту 57.1 статті 57 Податкового кодексу України, податковий агент зобов'язаний сплатити суму податкового зобов'язання (суму нарахованого (утриманого) податку), самостійно визначеного ним з доходу, що виплачується користь платника податку - фізичної особи та за рахунок такої виплати, у строки, передбачені цим Кодексом.

Порядок оподаткування доходів фізичних осіб регулюється розділом IV Податкового кодексу України.

Відповідно до пункту 164.1 статті 164 Податкового кодексу України, базою оподаткування є загальний оподатковуваний дохід, з урахуванням особливостей, визначених цим розділом.

Загальний оподатковуваний дохід - будь-який дохід, який підлягає оподаткуванню, нарахований (виплачений, наданий) на користь платника податку протягом звітного податкового періоду.

Відповідно до підпункту 1.4 пункту 16 1 підрозділу 10 Розділу XX Податкового кодексу України нарахування, утримання та сплата (перерахування) збору до бюджету здійснюються у порядку, встановленому статтею 168 цього Кодексу, за ставкою, визначеною підпунктом 1.3 цього пункту.

Підпунктом 168.1.1 пункту 168.1 статті 168 Податкового кодексу України передбачено, що податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов'язаний утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену в статті 167 цього Кодексу.

Згідно до приписів підпункту 168.1.2 пункту 168.1 статті 168 Податкового кодексу України, податок сплачується (перераховується) до бюджету під час виплати оподатковуваного доходу єдиним платіжним документом.

Підпунктом 168.1.5 пункту 168.1 статті 168 Податкового кодексу України передбачено, якщо оподатковуваний дохід нараховується податковим агентом, але не виплачується (не надається) платнику податку, то податок, який підлягає утриманню з такого нарахованого доходу, підлягає перерахуванню до бюджету податковим агентом у строки, встановлені цим Кодексом для місячного податкового періоду.

Аналізуючи акти перевірки судом встановлено, що перевіркою питань щодо повноти сплати (перерахування) та дотримання встановлених строків сплати (перерахування) до бюджету податку на доходи фізичних осіб за період, що перевірявся, фахівцями контролюючого органу встановлено, що заборгованість з податку на доходи фізичних осіб із заробітної плати найманих працівників з серпня 2016 року по червень 2017 року складає загальну суму у розмірі 10278423,27 грн., внаслідок чого КП "ПКВ" ЕМР в порушення вимог підпункту 168.1.2 пункту 168.1 статті 168, підпункту "а" пункту 176.2 статті 176 Податкового кодексу України податок на доходи фізичних осіб, утриманий з заробітної плати після виплати оподаткованого доходу, до бюджету перераховано несвоєчасно. Документів або доказів, які б спростовували встановлені в ході перевірки порушення платником податків не надано.

Щодо тверджень позивача про порушення відповідачем вимог пункту 127.1 статті 127 Податкового кодексу України, суд зазначає наступне.

Відповідно до пункту 87.9 статті 87 Податкового кодексу України, у разі наявності у платника податків податкового боргу контролюючі органи зобов'язані зарахувати кошти, що сплачує такий платник податків, в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків. У такому ж порядку відбувається зарахування коштів, що надійдуть у рахунок погашення податкового боргу платника податків відповідно до статті 95 цього Кодексу або за рішенням суду у випадках, передбачених законом. Спрямування коштів платником податків на погашення грошового зобов'язання перед погашенням податкового боргу забороняється, крім випадків спрямування цих коштів на виплату заробітної плати та єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.

Згідно до пункту 110.1 статті 110 Податкового кодексу України, платники податків, податкові агенти та/або їх посадові особи несуть відповідальність у разі вчинення порушень, визначених законами з питань оподаткування та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Підпунктом 14.1.162 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України визначено, що пеня - сума коштів у вигляді відсотків, нарахованих на суми грошових зобов'язань, не сплачених у встановлені законодавством строки. Порядок нарахування пені визначений відповідно до статті 129 Податкового кодексу України. Відповідно до пункту 126.1 статті 126 Податкового Кодексу України у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання (Крім випадків, передбачених пунктом 126.2 цієї статті), протягом строків, Визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах:

- при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу;

- при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.

Відповідно до приписів пункту 126.2 статті 126 Податкового Кодексу України у разі порушення платником податків строку сплати до бюджету узгодженого грошового зобов'язання, передбаченого абзацом другим підпункту 222.1.2 пункту 222.1 ст. 222 цього Кодексу, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу в розмірі 20 відсотків суми такого грошового зобов'язання.

Отже, пунктом 127.1 статті 127 Податкового кодексу України передбачено, що ненарахування і неутримання та/або несплата (неперерахування) податків платником податків, у тому числі податковим агентом, до або під час виплати доходу на користь іншого платника податків, - тягне за собою накладення штрафу у розмірі 25 відсотків суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету. Ті самі дії, вчинені повторно протягом 1095 днів, - тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі 50 відсотків суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету. Дії, передбачені абзацом першим цього пункту, вчинені протягом 1096 днів втретє та більше, - тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі 75 відсотків суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету.

Положення статті 126 Податкового кодексу України щодо застосування штрафної санкції застосовується у випадку, коли має місце несвоєчасність сплати платником податків узгодженої суми грошового зобов'язання. При цьому розмір такої санкції прямо залежить від часу затримки такої сплати.

Тобто, у разі якщо платник податків не сплачує суми самостійно визначеного грошового зобов'язання протягом строків, передбачених Податковим кодексом України, такий платник податків притягується до відповідальності відповідно до статті 126 Податкового кодексу України.

Таким чином, статтею 127 Податкового кодексу України встановлено міру відповідальності, яка покладається на платника податків, у тому числі і на податкового агента, саме за несплату (неперерахування) податків, до або під час виплати доходу на користь іншого платника податків, при цьому розмір штрафних санкцій за вчинення такого порушення визначається (обчислюється) не відповідно до часу затримки такої несплати (як передбачено статтею 126 Податкового кодексу України), а залежно від кількості допущених порушень протягом певного періоду часу. Тобто склад порушення передбачає, що нарахування, сплата чи утримання податку не відбулися до чи на момент виплати доходу.

Враховуючи викладене, судом під час розгляду справи встановлено прострочення сплати узгоджених податкових зобов'язань з податку на доходи фізичних осіб.

Отже, суд погоджується з висновками відповідача, викладеними в актах перевірок, та вважає, що Комунальне підприємство "Підприємство комунальної власності" Енергодарської міської ради в порушення вимог підпункту 168.1.2 пункту 168.1 статті 168, підпункту "а" пункту 176.2 статті 176 Податкового кодексу України податок на доходи фізичних осіб, утриманий з заробітної плати після виплати оподатковуваного доходу, до бюджету перераховано несвоєчасно.

Відповідно до частини 1 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до частин 1 та 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Позивачем не доведено належними доказами відсутність у нього обов'язку своєчасно сплачувати податок на доходи з фізичних осіб.

В свою чергу, відповідачем було доведено належними доказами правомірність прийнятого податкового повідомлення - рішення.

Таким чином, суд погоджується з висновком відповідача щодо порушення позивачем вимог підпункту 168.1.2 пункту 168.1 статті 168, підпункту "а" пункту 176.2 статті 176 Податкового кодексу України.

Відповідно до частин 1 та 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень. У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

З огляду на встановлені в судовому засіданні обставини справи та досліджені докази, суд приходить до висновку про відсутність підстав для скасування податкового повідомлення-рішення Головного Управління ДФС України у Запорізькій області від 23 лютого 2018 року № 0009921306, а позовні вимоги позивача щодо скасування вказаного податкового повідомлення-рішення вважає необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Окрім того, згідно ст.139 КАС України, сплачений при зверненні до суду з даним позовом судовий збір не підлягає поверненню позивачу.

Керуючись статтями 2, 9, 77, 241, 243-246, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні адміністративного позову Комунального підприємства "Підприємство комунальної власності" Енергодарської міської ради (71503, Запорізька область, м. Енергодар, пр. Будівельників, буд. 17, офіс 5-1; код ЄДРПОУ 32166551) до Головного управління ДФС у Запорізькій області (69107, м. Запоріжжя, пр. Соборний, буд. 166; код ЄДРПОУ 39396146) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення відмовити в повному обсязі.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його (її) проголошення, а якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення у повному обсязі виготовлено та підписано 11 січня 2019 року.

Суддя М.С. Лазаренко