Рішення № 79492921, 22.01.2019, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 січня 2019 року (о 15 год. 20 хв.)Справа № 808/1983/18 м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Батрак І.В.,

за участю секретаря Лялько Ю.В.,

представника позивача Самохвалової К.В.,

представника відповідача Киян Я.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Державної Азовської морської екологічної інспекції

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Аскет Шиппінг»

про застосування заходів реагування

ВСТАНОВИВ:

Державна Азовська морська екологічна інспекція (далі - Інспекція, позивач) звернулась до Запорізького окружного адміністративного суду із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Аскет Шиппінг» (далі - ТОВ «Аскет Шиппінг», відповідач), в якому просить застосувати до відповідача заходи реагування у сфері державного нагляду (контролю) у вигляді тимчасового зупинення виконання робіт з експлуатації обладнання, що має неорганізовані викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря при проведенні навантажувально-розвантажувальних робіт за схемою причал-судно сипких вантажів на причалах ДП «БФ «АМПУ» до отримання дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря.

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що під час проведення позапланової перевірки державними інспекторами з охорони навколишнього природного середовища Азовського моря було зафіксовано, що відповідачем не отримано дозвіл на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря, таким чином, не виконано пункт 5 припису до акту №76 від 11.09-18.09.2017, а також допускається експлуатація обладнання, що має неорганізовані викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря при проведенні навантажувально-розвантажувальних робіт за схемою причал-судно сипких вантажів (зернові) на причалах ДП «БФ «АМПУ» за відсутністю дозволу на викиди, таким чином не виконується пункт 6 припису до акту №76 від 11.09-18.09.2017, що є порушенням ст. 10, 11 Закону України «Про охорону атмосферного повітря». Оскільки господарська діяльність підприємства здійснюється з порушенням вимог і умов чинного законодавства, пов'язаних з викидами забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарним джерелом, позивач звернувся до суду із вказаним позовом з метою зупинення відповідачем проведення робіт, пов'язаних з забрудненням атмосферного повітря.

Ухвалою судді від 04.06.2018 відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з викликом учасників справи, призначене перше судове засідання на 03 липня 2018 року. Відповідачу запропоновано у 15-денний строк з дня отримання ухвали надати відзив на позовну заяву.

Відповідно до ухвали суду від 03.07.2018 розгляд справи був відкладений на 26 липня 2018 року.

Ухвалою суду від 26.07.2018 провадження у справі зупинене за клопотанням представників сторін з метою надання часу для примирення до 04 жовтня 2018 року.

04 жовтня 2018 року провадження у справі поновлено.

Відповідач позов не визнав, надав до матеріалів справи відзив на позовну заяву (вх. №31390 від 04.10.2018), у якому, зокрема, пояснює, що ТОВ «Аскет Шиппінг» провадить стивідорну діяльність у морському порту з перевалки зернових та масляничних культур на морські судна, навантажувально-розвантажувальні роботи на морські судна проводяться за допомогою мобільного перевантажувального обладнання. За робочою технологічною картою підприємства сипучий вантаж доставляється до причалу порту транспортними засобами та зсипається до перевантажувального бункеру, розміщеного біля борту судна. Посилається на приписи Закону України «Про охорону атмосферного повітря», постанови Кабінету Міністрів України №302 від 13.03.2002, наказ Міністерства охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки від 10.02.1995 №7 та зауважує, що під стаціонарним джерелом забруднення атмосфери розуміється підприємство, цех, агрегат, установка або інший нерухомий об'єкт, що зберігає свої просторові координати протягом певного часу і здійснює викиди забруднюючих речовин в атмосферу. Вказує, що навантажувально-розвантажувальні роботи на морські судна ТОВ «Аскет Шиппінг» проводить на причалах ДП «БФ АМПУ» №1, 2, 3, 4, 5, 8, 9, постійно міняючи дислокацію перевантажувального обладнання, крім того, мобільне перевантажувальне обладнання не має обов'язкової ознаки стаціонарного джерела, а саме - обладнання не є нерухомим об'єктом. За таких обставин, на думку відповідача, перевантажувальне обладнання для перевалки зернових вантажів не є стаціонарним джерелом викидів забруднюючих речовині дія Постанови КМУ від 13.03.2002 №302 «Про затвердження Порядку проведення та оплати робіт, пов'язаних з видачею дозволів на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами…» на них не поширюється. Наголошує також, що відповідачем проведено інвентаризацію викидів забруднюючих речовин, зі змісту якої вбачається, що вантажно-розвантажувальні роботи на причалі не є джерелом викидів забруднюючих речовин. У зв'язку із викладеним, просить у задоволенні позову відмовити.

Згідно з ухвалою суду від 04.10.2018 провадження у справі зупинене за клопотанням представників сторін з метою надання часу для примирення до 15 листопада 2018 року.

У період з 29.10.2018 по 19.11.2018 суддя Батрак І.В. була відсутня на роботі на підставі листка непрацездатності, що підтверджується довідкою від 20.11.2018 №02-35/18/64, у зв'язку із чим розгляд справи призначений на 11 грудня 2018 року.

Представником позивача надано суду додаткові пояснення по справі (вх. №40212 від 07.12.2018), у яких із посиланням на ст. 1, 10, 11, 33 Закону України «Про охорону атмосферного повітря», Інструкцію про зміст та порядок складання звіту проведення інвентаризації викидів забруднюючих речовин на підприємстві, затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки від 18.02.1995 №7, постанову КМУ від 13.03.2002 №302, зазначає, що при проведенні перевантажувальних робіт відбуваються неорганізовані викиди забруднюючих речовин від стаціонарних джерел, які зберігають свої просторові координати протягом певного часу, та повинні відбуватися за наявністю дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря. Таким чином, вважає, що лист ТОВ «СПКІ» від 23.06.2017 №29А, який відповідач додає до матеріалів справи, некоректно трактує законодавчу базу, чим приймає сторону захисту відповідача, а Звіт по інвентаризації викидів забруднюючих речовин на промислових майданчик ТОВ «Аскет Шиппінг» (м. Бердянськ, вул. Горького,2) є неповним, адже не містить дані про джерела викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря.

Відповідно до ухвали суду від 11.12.2018 продовжено процесуальний строк, визначений ухвалою суду від 04.10.2018, до 22 січня 2019 року.

22 січня 2019 року на адресу суду від представника відповідача надійшли додаткові письмові пояснення (вх №2703), у яких додатково звертає увагу суду, що ТОВ «Аскет Шиппінг» - портовий оператор, який здійснює діяльність у морському порту Бердянськ. Діяльність з перевалки вантажів на морські судна здійснюється за допомогою технологічно пересувного обладнання, яке, на думку відповідача, не є стаціонарним джерелом забруднення атмосфери, оскільки не відповідає обов'язковим критеріям, що визначені у Наказі Міністерства охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки України від 10.02.1995 № 7 «Про затвердження Інструкції про зміст та порядок складання звіту проведення інвентаризації викидів забруднюючих речовин на підприємстві» (далі за текстом - Інструкція). Так, за приписами Інструкції стаціонарне джерело забруднення атмосфери - підприємство, цех, агрегат, установка або інший нерухомий об'єкт, що зберігає свої просторові координати протягом певного часу і здійснює викиди забруднюючих речовин в атмосферу. Вважає, що оскільки технологічне обладнання не є нерухомим об'єктом, не зважаючи на те, що воно зберігає певний час просторові координати в момент навантаження вантажу на морське судно, воно не може вважатися стаціонарним джерелом викиду забруднюючих речовин в атмосферу. Крім того, наголошує, що таке ж технологічне обладнання ТОВ «Аскет Шиппінг» використовує на складах зберігання зерна для здійснення вантажно-розвантажувальних робіт, де в процесі використання воно зберігає свої просторові координати певний проміжок часу, однак згідно зі звітом по інвентаризації викидів забруднюючих речовин на промисловий майданчик за адресою м. Бердянськ, вул. Туристична, 1-і, 1-е, 1-з (є в матеріалах справи) джерелом викиду забруднюючих речовин є не саме обладнання, за допомогою якого відбувається процес навантаження- розвантаження, а ворота закритого складу. Таким чином, по аналогії: якщо таке обладнання в одному місці його використання не є джерелом викиду забруднюючих речовин на підставі чого таке ж саме обладнання буде вважатися джерелом викидів в іншому місці використання, тому вважає, що експлуатація технологічного обладнання не потребує отримання спеціального дозволу, оскільки обладнання є рухомим об'єктом та не підпадає під визначення стаціонарного джерела викидів забруднюючих речовин. У зв'язку з цим вимога позивача щодо зупинення виконання робіт з експлуатації обладнання, що має неорганізовані викиди забруднюючих речовин при проведенні вантажно-розвантажувальних робіт до отримання дозволу на викиди забруднюючих речовин не ґрунтується на нормах чинного законодавства.

Представник позивача у судовому засіданні в режимі відеоконференції позовні вимоги підтримав у повному обсязі, надав пояснення аналогічні викладеним у позові та додаткових поясненнях, а також додаткові усні пояснення. Просить адміністративний позов задовольнити повністю.

Представник відповідача у судовому засіданні проти позову заперечив, надавши пояснення, аналогічні викладеним у відзиві та письмових поясненнях. Просить у задоволенні позову відмовити у повному обсязі.

На підставі статті 243 КАС України в судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини рішення та оголошено про час виготовлення рішення у повному обсязі.

Розглянувши та дослідивши надані документи, заслухавши пояснення представників сторін, судом встановлені наступні обставини.

З 11.09.2017 по 18.09.2017 Державною Азовською морською екологічною інспекцією проведено планову перевірку дотримання вимог природоохоронного законодавства в галузі охорони атмосферного повітря, водних і земельних ресурсів щодо поводження з відходами та небезпечними речовинами суб'єктом господарювання ТОВ «Аскет Шиппінг»: 70100, Запорізька область, м. Бердянськ, вул. Горького, 2, за результатами якої складено відповідний акт №76.

За результатами проведеної перевірки позивачем серед іншого встановлено, що в результаті здійснення підприємством навантажувально-розвантажувальних робіт відбуваються неорганізовані викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря, інвентаризація джерел викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря на підприємстві не проводилась, обґрунтовуючі документи відсутні. Дозвіл на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря при проведенні навантажувально-розвантажувальних робіт підприємство не отримувало, що є порушенням ст. 10, 11 Закону України «Про охорону атмосферного повітря».

З метою усунення порушень природоохоронного законодавства, виявлених під час проведення планової перевірки позивачем винесено припис до акту №76 від 11.09-18.09.2017, яким, зокрема, в частині охорони атмосферного повітря запропоновано ТОВ «Аскет Шиппінг»:

п. 4 - провести інвентаризацію викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря. Розробити документи, у яких обґрунтовуються обсяги викидів, для отримання дозволу на викиди - до 19.10.2017;

п. 5 - отримати дозвіл на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря - до 19.12.2017;

п. 6 - не допускати експлуатацію обладнання, що має неорганізовані викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря при проведенні навантажувально-розвантажувальних робіт за відсутності дозволу на викиди - з 19.09.2017.

На підставі наказу від 05.05.2018 №102 про проведення позапланової перевірки та направлення від 05.05.2018 №133 на проведення позапланової перевірки виконання ТОВ «Аскет Шиппінг» приписів до акту №76 від 11.09-18.09.2017 у період з 07.05.2018 по 08.05.2018 фахівцями Державної Азовської морської екологічної інспекції проведено позаплановий захід державного нагляду (контролю) щодо додержання суб'єктом господарювання вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів, за результатами якого складений відповідний Акт №58.

Як зазначено у висновках Акту (Розділ VI), перевіркою виявлено наступні порушення відповідачем, зокрема, ст. 10, 11 Закону України «Про охорону атмосферного повітря», а саме:

не отримано дозвіл на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря, таким чином не виконано п. 5 припису до акту №76 від 11.09.-18.09.2017;

перевіркою встановлено наступне порушення: допускається експлуатація обладнання, що має неорганізовані викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря при проведенні навантажувально-розвантажувальних робіт за схемою причал-судно сипких вантажів (зернові) на причалах ДП «БФ «АМПУ» за відсутності дозволу на викиди, таким чином, не виконується п. 6 припису до акту №76 від 11.09-18.09.2017.

За фактом порушення відповідачем правоохоронного законодавства позивачем складено протокол про адміністративне правопорушення від 07.05.2018 № 013564.

Разом з цим, 08.05.2018 винесено постанову про накладення адміністративного стягнення №72/013564, якою посадову особу підприємства ТОВ «Аскет Шиппінг» притягнуто до адміністративної відповідальності та накладено штраф у розмірі 680,00 грн., який сплачено останньою добровільно у повному обсязі.

У зв'язку із виявленими порушеннями позивач звернувся до суду із даним позовом для застосування заходів реагування у сфері державного нагляду (контролю).

Ураховуючи викладене, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, суд вважає позовні вимоги такими, що не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч.1 ст.5 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» від 25.06.1991 № 1264-XII (далі - Закон № 1264-XII) державній охороні і регулюванню використання на території України підлягають: навколишнє середовище, як сукупність природних і природно-соціальних умов та процесів, природні ресурси, як залучені в господарський обіг, так і невикористовувані в народному господарстві в даний період (земля, надра, води, атмосферне повітря, ліс та інша рослинність, тваринний світ), ландшафти та інші природні комплекси.

Згідно з п. п. "а", "д", "е" ч.1 ст.20-2 Закону № 1264/ХІІ до компетенції центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів, у сфері охорони навколишнього природного середовища належить: організація і здійснення у межах компетенції державного нагляду (контролю) за додержанням центральними органами виконавчої влади та їх територіальними органами, місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування в частині здійснення делегованих їм повноважень органів виконавчої влади, підприємствами, установами та організаціями незалежно від форми власності та господарювання, громадянами України, іноземцями та особами без громадянства, а також юридичними особами - нерезидентами вимог законодавства, зокрема, про охорону атмосферного повітря; щодо наявності дозволів, лімітів та квот на спеціальне використання природних ресурсів, дотримання їх умов; щодо наявності дозволів, лімітів та квот на спеціальне використання природних ресурсів, дотримання їх умов; одержання безоплатно в установленому порядку необхідних для виконання покладених на нього завдань інформації, документів і матеріалів від державних органів та органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій усіх форм власності та їх посадових осіб, фізичних осіб; надання обов'язкових до виконання приписів щодо усунення виявлених порушень вимог законодавства з питань, що належать до його компетенції, інформування дозвільних органів про надані приписи суб'єктам господарювання, що здійснюють діяльність на підставі дозволів у сфері охорони навколишнього природного середовища, та здійснення контролю за їх виконанням.

Статтею 35 Закону України № 1264-XII встановлено, що державний контроль у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів. Виконавчі органи сільських, селищних, міських рад здійснюють державний контроль у сфері охорони навколишнього природного середовища.

Порядок здійснення державного контролю за охороною навколишнього природного середовища та використанням природних ресурсів визначається цим Законом та іншими законами України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 19.04.2017 № 275 затверджено Положення про Державну екологічну інспекцію України (далі - Положення), пунктом 1 якого визначено, що Державна екологічна інспекція України (Держекоінспекція) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра екології та природних ресурсів і який реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів.

Пунктом 2 Положення встановлено, що Держекоінспекція у своїй діяльності керується Конституцією і законами України, указами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, іншими актами законодавства.

Підпунктом 1, 2 пункту 3 Положення визначено, що основними завданнями Держекоінспекції є:

1) реалізація державної політики із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів;

2) здійснення у межах повноважень, передбачених законом, державного нагляду (контролю) за додержанням вимог законодавства, зокрема, щодо: охорони земель, надр; екологічної та радіаційної безпеки; охорони і використання територій та об'єктів природно-заповідного фонду; охорони, захисту, використання і відтворення лісів; збереження, відтворення і невиснажливого використання біологічного та ландшафтного різноманіття; раціонального використання, відтворення і охорони об'єктів тваринного та рослинного світу; ведення мисливського господарства та здійснення полювання; охорони, раціонального використання та відтворення вод і відтворення водних ресурсів; охорони атмосферного повітря; формування, збереження і використання екологічної мережі; стану навколишнього природного середовища; поводження з відходами, небезпечними хімічними речовинами, пестицидами та агрохімікатами; здійснення заходів біологічної і генетичної безпеки стосовно біологічних об'єктів природного середовища під час створення, дослідження та практичного використання генетично модифікованих організмів у відкритій системі.

Положенням про Державну екологічну інспекцію України, затвердженим Указом Президента України від 13.04.2011 № 454, визначено, що Держекоінспекція України входить до системи органів виконавчої влади та утворюється для забезпечення реалізації державної політики із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів.

Пунктом 7 цього ж Положення визначено, що Держекоінспекція України здійснює свої повноваження безпосередньо та через свої територіальні органи в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, морські екологічні інспекції (Азовська, Азово-Чорноморська, Північно-Західного регіону Чорного моря).

Згідно з ч. 1 розділу І Положення про Державну Азовську морську екологічну інспекцію, затвердженого Наказом Державної екологічної інспекції України № 652 від 28.09.2017, Державна Азовська морська екологічна інспекція є територіальним органом Державної екологічної інспекції України та їй підпорядковується.

Відповідно до п.4 ч. 2 розділу II вказаного Положення Інспекція здійснює державний нагляд (контроль) за додержанням територіальними органами центральних органів виконавчої влади, місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування в частині здійснення делегованих їм повноважень органів виконавчої влади, підприємствами, установами та організаціями незалежно від форми власності і господарювання, громадянами України, іноземцями та особами без громадянства, а також юридичними особами - нерезидентами вимог законодавства про охорону атмосферного повітря, зокрема, щодо наявності та додержання умов дозволів на викиди забруднюючих речовин.

Правові, організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов'язки та відповідальність суб'єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначені Законом України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» від 05.04.2007 № 877-V (далі - Закон № 877-V).

Згідно зі ст. 1 Закону № 877-V державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб'єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища; заходи державного нагляду (контролю) - планові та позапланові заходи, які здійснюються шляхом проведення перевірок, ревізій, оглядів, обстежень та інших дій.

Частиною 5 ст. 4 Закону № 877-V встановлено, що виробництво (виготовлення) або реалізація продукції, виконання робіт, надання послуг суб'єктами господарювання можуть бути зупинені повністю або частково виключно за рішенням суду. Відновлення виробництва (виготовлення) або реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг суб'єктами господарювання після призупинення можливе з моменту отримання органом державного нагляду (контролю), який ініціював призупинення, повідомлення суб'єкта господарювання про усунення ним усіх встановлених судом порушень.

Згідно з ч. 7 ст. 7 Закону України № 877-V на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду. У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п'яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу.

В обґрунтування позовних вимог Інспекція зазначає, що під час проведення позапланової перевірки державними інспекторами з охорони навколишнього природного середовища Азовського моря було зафіксовано, що відповідачем не отримано дозвіл на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря, таким чином, не виконано пункт 5 припису до акту №76 від 11.09-18.09.2017, а також допускається експлуатація обладнання, що має неорганізовані викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря при проведенні навантажувально-розвантажувальних робіт за схемою причал-судно сипких вантажів (зернові) на причалах ДП «БФ «АМПУ» за відсутністю дозволу на викиди, таким чином не виконується пункт 6 припису до акту №76 від 11.09-18.09.2017, що є порушенням ст. 10, 11 Закону України «Про охорону атмосферного повітря».

Щодо суті виявлених порушень природоохоронного законодавства судом встановлено наступне.

Приписами ст. 10 Закону України «Про охорону атмосферного повітря» від 16.10.1992 № 2707-XII (далі - Закон № 2707-ХІІ) передбачено, що підприємства, установи, організації та громадяни - суб'єкти підприємницької діяльності, що здійснюють викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря та діяльність яких пов'язана з впливом фізичних та біологічних факторів на його стан, зобов'язані: здійснювати організаційно-господарські, технічні та інші заходи щодо забезпечення виконання вимог, передбачених стандартами та нормативами екологічної безпеки у галузі охорони атмосферного повітря, дозволами на викиди забруднюючих речовин тощо; вживати заходів щодо зменшення обсягів викидів забруднюючих речовин і зменшення впливу фізичних факторів; забезпечувати безперебійну ефективну роботу і підтримання у справному стані споруд, устаткування та апаратури для очищення викидів і зменшення рівнів впливу фізичних та біологічних факторів; здійснювати контроль за обсягом і складом забруднюючих речовин, що викидаються в атмосферне повітря, і рівнями фізичного впливу та вести їх постійний облік; заздалегідь розробляти спеціальні заходи щодо охорони атмосферного повітря на випадок виникнення надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру і вживати заходів для ліквідації причин, наслідків забруднення атмосферного повітря; забезпечувати здійснення інструментально-лабораторних вимірювань параметрів викидів забруднюючих речовин стаціонарних і пересувних джерел та ефективності роботи газоочисних установок; забезпечувати розроблення методик виконання вимірювань, що враховують специфічні умови викиду забруднюючих речовин; використовувати метрологічно атестовані методики виконання вимірювань і повірені засоби вимірювальної техніки для визначення параметрів газопилового потоку і концентрацій забруднюючих речовин в атмосферному повітрі та викидах стаціонарних і пересувних джерел; здійснювати контроль за проектуванням, будівництвом і експлуатацією споруд, устаткування та апаратури для очищення газопилового потоку від забруднюючих речовин і зниження впливу фізичних та біологічних факторів, оснащення їх засобами вимірювальної техніки, необхідними для постійного контролю за ефективністю очищення, дотриманням нормативів гранично допустимих викидів забруднюючих речовин і рівнів впливу фізичних та біологічних факторів та інших вимог законодавства в галузі охорони атмосферного повітря; своєчасно і в повному обсязі сплачувати екологічний податок. Виконання заходів щодо охорони атмосферного повітря не повинно призводити до забруднення ґрунтів, вод та інших природних об'єктів.

При цьому, за визначенням, наведеним у статті 1 Закону № 2707-ХІІ, джерелом викиду є об'єкт (підприємство, цех, агрегат, установка, транспортний засіб тощо), з якого надходить в атмосферне повітря забруднююча речовина або суміш таких речовин.

Частиною 1 ст. 11 Закону № 2707-ХІІ встановлено, що для забезпечення екологічної безпеки, створення сприятливого середовища життєдіяльності, запобігання шкідливому впливу атмосферного повітря на здоров'я людей та навколишнє природне середовище здійснюється регулювання викидів найбільш поширених і небезпечних забруднюючих речовин, перелік яких встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Згідно з ч.5 ст.11 Закону № 2707-ХІІ викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами можуть здійснюватися після отримання дозволу, виданого суб'єкту господарювання, об'єкт якого належить до другої або третьої групи, обласними, Київською, Севастопольською міськими державними адміністраціями, органом виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань охорони навколишнього природного середовища за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері санітарного та епідемічного благополуччя населення.

Підпунктом 1.15.5 пункту 1.15 розділу І Інструкції про зміст та порядок складання звіту проведення інвентаризації викидів забруднюючих речовин на підприємстві, затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки України від 10.02.1995 № 7, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 15 березня 1995 року за № 61/597, встановлено, що стаціонарне джерело забруднення атмосфери - підприємство, цех, агрегат, установка або інший нерухомий об'єкт, що зберігає свої просторові координати протягом певного часу і здійснює викиди забруднюючих речовин в атмосферу.

Згідно з п. 2, 3 Порядку проведення та оплати робіт, пов'язаних з видачею дозволів на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами, обліку підприємств, установ, організацій та громадян - підприємців, які отримали такі дозволи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.03.2002 № 302, передбачено, що дозвіл на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами (далі - дозвіл) - це офіційний документ, який дає право підприємствам, установам, організаціям та громадянам-підприємцям (далі - суб'єкт господарювання) експлуатувати об'єкти, з яких надходять в атмосферне повітря забруднюючі речовини або їх суміші, за умови дотримання встановлених відповідних нормативів граничнодопустимих викидів та вимог до технологічних процесів у частині обмеження викидів забруднюючих речовин протягом визначеного в дозволі терміну. Дозвіл видається суб'єкту господарювання за формою, встановленою Мінприроди України.

Стаціонарне джерело забруднення атмосфери - підприємство, цех, агрегат, установка або інший нерухомий об'єкт, що зберігає свої просторові координати протягом певного часу і здійснює викиди забруднюючих речовин в атмосферу (п. 1.14.5 Інструкції про зміст та порядок складання звіту проведення інвентаризації викидів забруднюючих речовин на підприємстві (далі за текстом - Інструкція)). Стаціонарним джерелом викидів шкідливих (забруднюючих) речовин в атмосферне повітря будь-яке (точкове, площинне і т. д.) джерело з організованим або неорганізованим викидом шкідливих (забруднюючих) речовин в атмосферне повітря, що функціонує і тимчасово в межах території підприємства.

Стаціонарні джерела викидів шкідливих (забруднюючих) речовин а атмосферне повітря поділяються на два типи:

- джерела з організованим викидом;

- джерела з неорганізованим викидом.

Під організованим джерелом викиду розуміється викид, який надходить в атмосферу через спеціально споруджені газоходи, повітропроводи та труби; під неорганізованим викидом розуміється викид, який надходить в атмосферу у вигляді ненаправленого потоку газу внаслідок порушення герметичності устаткування, відсутності або незадовільної роботи вентиляційних систем, місцевих відсмоктувачів у місцях завантаження, вивантаження або зберігання сировини, палива, напівпродуктів і т.д. (п. 1.14.10, 1.14.11 Інструкції про зміст та порядок складання звіту проведення інвентаризації викидів забруднюючих речовин на підприємстві).

Судом встановлено, що ТОВ «Аскет Шиппінг» провадить стивідорну діяльність у морському порту з перевалки зернових та масляничних культур на морські судна. Навантажувально-розвантажувальні роботи на морські судна проводяться за допомогою мобільного перевантажувального обладнання. За робочою технологічною картою ТОВ «Аскет Шиппінг» сипучий вантаж доставляється до причалу порту транспортними засобами та зсипається до перевантажувального бункеру, розміщеного біля борту судна.

Згідно з пунктом 7 Порядку розроблення та затвердження нормативів граничнодопустимих викидів забруднюючих речовин із стаціонарних джерел, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1780 від 28.12.2001, перелік типів устаткування, за якими розробляються нормативи граничнодопустимих викидів забруднюючих речовин із стаціонарних джерел, визначається Мінприроди.

Наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України №317 від 16.08.2004 затверджено Перелік типів устаткування, для яких розробляються нормативи граничнодопустимих викидів забруднюючих речовин із стаціонарних джерел, у якому відсутнє перевантажувальне обладнання для перевалки зернових та харчових вантажів.

Крім того, із пояснень представника відповідача встановлено та позивачем не спростовано, що навантажувально-розвантажувальні роботи на морські судна ТОВ «Аскет Шиппінг» проводить на причалах ДП «БФ АМПУ» № 1, 2, 3, 4, 5, 8, 9, постійно міняючи дислокацію перевантажувального обладнання, отже, мобільне перевантажувальне обладнання не має обов'язкової ознаки стаціонарного джерела, а саме - обладнання не є нерухомим об'єктом. Оскільки технологічне обладнання не є нерухомим об'єктом, не зважаючи на те, що воно зберігає певний час просторові координати в момент навантаження вантажу на морське судно, воно не може вважатися стаціонарним джерелом викиду забруднюючих речовин в атмосферу.

За таких обставин, перевантажувальне обладнання для перевалки зернових вантажів не є стаціонарним джерелом викидів забруднюючих речовин і дія Постанови КМУ від 13.03.2002 №302 «Про затвердження Порядку проведення та оплати робіт, пов'язаних з видачею дозволів на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами, обліку підприємств, установ, організацій та громадян - підприємців, які отримали такі дозволи» на них не поширюється.

Із матеріалів справи вбачається, що на виконання вимог припису ТОВ «Аскет Шиппінг» провело інвентаризацію викидів забруднюючих речовин. Зі змісту проведеної інвентаризації викидів забруднюючих речовин ТОВ «Аскет Шиппінг» вбачається, що вантажно-розвантажувальні роботи на причалі не є джерелом викидів забруднюючих речовин.

Як зазначає відповідач, таке ж саме технологічне обладнання підприємство використовує на складах зберігання зерна для здійснення вантажно-розвантажувальних робіт, де в процесі використання воно зберігає свої просторові координати певний проміжок часу. Однак, згідно звіту по інвентаризації викидів забруднюючих речовин на промисловий майданчик за адресою: м. Бердянськ, вул. Туристична, 1-і, 1-е, 1-з , який долучений до матеріалів справи, джерелом викиду забруднюючих речовин є не саме обладнання, за допомогою якого відбувається процес навантаження- розвантаження, а ворота закритого складу.

Крім того, у 2017 році ТОВ «Аскет Шиппінг» звернулося до Спеціалізованого проектно-конструкторського інституту із запитом про надання роз'яснення з питань необхідності отримання дозволу на викиди забруднюючих речовин при перевантаженні вантажу за допомогою мобільного перевантажувального обладнання за схемою «причал-судно», на який листом № 29А від 23.06.2017 ТОВ «СПКІ» зазначило, що якщо б перевантажувальне обладнання знаходилося б постійно в межах підприємства, в визначеному місці причалу і працювало б на цьому самому місці тривалий час, їх можна було б віднести до стаціонарних неорганізованих джерел і відповідачу необхідно було б отримати дозвіл на викиди. Зазначено також, що якщо ж навантажувально-розвантажувальні роботи на морські судна проводяться по всій території морського порту, міняючи дислокацію перевантажувального обладнання вони не є стаціонарними джерелами і дія Постанови КМУ від 13.03.2002 № 302 на них не поширюється.

За таких обставин, суд погоджується з поводами відповідача та вважає, що експлуатація технологічного обладнання не потребує отримання спеціального дозволу, оскільки обладнання є рухомим об'єктом та не підпадає під визначення стаціонарного джерела викидів забруднюючих речовин.

Також у квітні 2018 року ТОВ «Аскет Шиппінг» звернулося до Департаменту екології та природних ресурсів Запорізької обласної адміністрації із запитом щодо надання роз'яснень з приводу необхідності отримання дозволу на викиди за відсутності у підприємства під час здійснення навантажувально-розвантажувальних робіт за варіантом «авто-судно» стаціонарних джерел викидів.

Так, листом від 17.05.2018 № 853/021-22/04.1 Департаментом екології надано відповідь щодо необхідності оформлення дозволу на викиди, а саме у листі зазначено, що відповідно до п. 4 ст. 4-1 Закону України «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності» у разі надання на підставі договору оренди чи інших договорів у тимчасове користування приміщень та обладнання за умови збереження виду діяльності і стану цих приміщень та обладнання у орендаря або іншого користувача не вимагається отримання документа дозвільного характеру на їх використання (експлуатацію), крім потенційно небезпечних об'єктів та в разі експлуатації машин, механізмів, устаткування (далі - устаткування) підвищеної небезпеки, якщо інше не встановлено законом.

Під час винесення рішення судом враховано також, що із змісту позовної заяви не можливо встановити, яке саме технологічне обладнання (його марку, дату випуску, основні характеристики тощо) позивач просить тимчасово заборонити використовувати ТОВ «Аскет Шиппінг», не зазначено також адресу за якою таке обладнання знаходиться.

Відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Як встановлено ч. 1 ст. 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

На підставі викладеного, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві вимоги позивача є необґрунтованими, недоведеними та такими, що не підлягають задоволенню.

Враховуючи положення ст. 139 КАС України, питання про розподіл судових витрат судом не вирішується.

Керуючись ст. ст. 139, 241-246 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

В задоволенні адміністративного позову Державної Азовської морської екологічної інспекції (75500, Херсонська область, м. Генічеськ, вул. Соборна, буд. 26, код ЄДРПОУ 37989735) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Аскет Шиппінг» (71112, Запорізька область, м. Бердянськ, вул. Горького, 2 код ЄДРПОУ 35355771) про застосування заходів реагування відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Третього апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Повний текст рішення виготовлений 28.01.2019.

Суддя І.В. Батрак