Рішення № 79434398, 14.01.2019, Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Справа № 185/1572/18

Провадження № 2/185/233/19

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

14 січня 2019 року Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі головуючого судді Головіна В.О., з участю секретаря судового засідання Кривозуб А.А., розглянувши у відкритому заочному судовому засіданні в м. Павлограді, за правилами спрощеного позовного провадження, цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Перший український міжнародний банк», треті особи – приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу ОСОБА_2, приватний виконавець виконавчого округу Дніпропетровської області ОСОБА_3 про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню

В С Т А Н О В И В

07 березня 2018 року позивач звернувся до суду з позовом до Публічного акціонерного товариства «Перший український міжнародний банк», треті особи – приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу ОСОБА_2, приватний виконавець виконавчого округу Дніпропетровської області ОСОБА_3 про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, який 29.03.2018 року уточнив, та в якому просив суд визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис № 1655, виданий 11.05.2017 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_2.

В обґрунтування позову позивач зазначив, що 08 жовтня 2013 року між ним та Акціонерним товариством «ОСОБА_4 Капітал» (правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство «Перший український міжнародний банк» надалі - ПУМБ) було укладено кредитний договір, за умовами якого ним отримано 22880 гривень на споживчі потреби з кінцевим строком повернення 09 жовтня 2016 року. Щомісячний платіж за даним договором становив 1087,36 грн. Свої зобов’язання за даним договором він припинив виконувати 07 березня 2014 року. Наприкінці лютого 2018року на його підприємстві ВСП «Шахта Павлоградська» працівниками ПУМБ при переоформленні зарплатної пластикової картки йому була надана копія постанови приватного виконавця виконавчого округу Дніпропетровської області ОСОБА_5 від 09.11.2017року «Про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника», з якої він дізнався про існування оскаржуваного виконавчого напису. Вважає, що виконавчий напис вчинений з порушенням статті 88 Закону України «Про нотаріат» та пункту 3.1 частини 3 глави 16 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, оскільки заборгованість, що зазначена у виконавчому напису не відповідає дійсності. Відповідачем та приватним нотаріусом не були враховані квитанції про сплату заборгованості за кредитним договором, що підтверджує спірність заборгованості, яка зазначена у виконавчому напису. При цьому, під час вчинення виконавчого напису нотаріусом не витребувано у відповідача первинних бухгалтерських документів щодо видачі кредиту та здійснення його повного чи часткового погашення та документи, які встановлюють прострочення виконання зобов'язання, а тому у нотаріуса були відсутні підстави вважати, що розмір заборгованості, а також суми відсотків та пені були безспірними, що є підставою вважати виконавчий напис таким, що не підлягає виконанню. Також відповідач не повідомив його про порушення ним зобов'язань та не направив попередження про звернення стягнення на заробітну плату. Також вважає, що виконавчий напис виданий 11.05.2017 року, зі спливом трирічного строку позовної давності. Вважає дії відповідача є неправомірні та такі, що не відповідають нормам чинного законодавства та крім того, розрахунок заборгованості за кредитом, суми простроченої заборгованості по процентах, пені за несвоєчасне виконання зобов’язань вчинено з порушенням і їх загальна вартість не відповідає дійсності, що призведе у разі стягнення за даними написами до надмірної переплати.

Ухвалою Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 30 березня 2018 року задоволено заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову, відповідно до якої забезпечено позов по цивільній справі 185/1572/18, шляхом зупинення стягнення на підставі виконавчого напису № 1655, вчиненого 11.05.2017 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_2 щодо стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ «ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ ОСОБА_6» грошових коштів у сумі 32137,11 грн. за кредитним договором № GP-5204926 від 08.10.2013 року, до набрання законної сили рішенням суду по даній справі.

У судове засіданні позивач, та його представник не з’явилися, проте на адресу суду від представника надійшла заява, відповідно до якої остання просить суд розглядати справу за їх відсутності, позовні вимоги підтримує у повному обсязі, та не заперечує проти винесення судом заочного рішення.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, був повідомлений про місце, дату та час слухання справи належним чином. Про причини неявки суд не повідомив. Письмовий відзив на позов не надавав.

Третя особа приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу ОСОБА_2 у судове засідання не з'явилася, та на виконання ухвали суду від 03.09.2018 року про витребування копій документів по цивільній справі 185/1572/18, надала суду заяву про розгляд справи за її відсутності з копіями відповідних документів.

Третя особа приватний виконавець виконавчого округу Дніпропетровської області ОСОБА_3 у судове засідання не з'явився, та на виконання ухвали суду від 03.09.2018 року про витребування копій документів по цивільній справі 185/1572/18, надав суду заяву про розгляд справи за його відсутності з копіями відповідних документів.

Суд, зі згоди позивача, ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.

Дослідивши письмові матеріали справи, вислухавши пояснення позивача, та аналізуючи все у своїй сукупності, суд вважає, що позов підлягає задоволенню повністю за наступних обставин.

Судом при дослідженні матеріалів справи встановлено, що 11.05.2017 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_2, за реєстровим номером № 1655, було вчинено виконавчий напис, яким стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПАТ «ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ ОСОБА_6» грошових коштів у сумі 31537,11 грн. за кредитним договором № GP-5204926 від 08.10.2013 року, які складаються з наступного:

- Заборгованість за сумою кредиту у розмірі 18641,20 грн.;

- Заборгованість за процентами у розмірі 952,55 грн.;

- Заборгованість за комісією у розмірі 11943,36 грн.

Стягнення заборгованості проводиться за період з 19 квітня 2016 року по 18 квітня 2017 року.

Також з ОСОБА_1 на користь ПАТ «ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ ОСОБА_6» стягнуто плати за вчинення цього виконавчого напису нотаріусом, згідно ст. 31 ЗУ «Про нотаріат» у розмірі 600,00 грн.(арк.с.87).

На підставі вищевказаного виконавчого напису приватним виконавцем виконавчого округу Дніпропетровської області ОСОБА_3 18 жовтня 2017 року винесена постанова про відкриття виконавчого провадження про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ «ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ ОСОБА_6» заборгованості за кредитним договором № GP-5204926 від 08.10.2013 року у розмірі 32137,11 грн.(арк.с.110), а також винесено постанову від 09 листопада 2017 року, відповідно до якої звернено стягнення на дохід ОСОБА_1, який останній отримує з ПАТ «ДТЕК Павлоградвугілля».(арк.с.9).

Статтею 87 Закону України «Про нотаріат» передбачено, що для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до ст. 88 Закону України «Про нотаріат», нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.

Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до п.п. 1.1, 3.1, 3.2, 3.3, 3.4, 3.5 глави 16 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року за № 296/5, для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість, або на правочинах, що передбачають звернення стягнення на майно на підставі виконавчих написів. Нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем. Безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172. Якщо для вимоги, за якою вчиняється виконавчий напис, законом установлено інший строк давності, виконавчий напис вчиняється у межах цього строку. Строки, протягом яких може бути вчинено виконавчий напис, обчислюються з дня, коли у стягувача виникло право примусового стягнення боргу. При вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.99 № 1172.

Постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172 затверджено Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів (далі - Перелік).

Відповідно до пункту 1 Переліку для одержання виконавчого напису для стягнення заборгованості за нотаріально посвідченими угодами подаються, зокрема, оригінал нотаріально посвідченої угоди; документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов’язання.

Відповідно до пункту 2 Переліку для одержання виконавчого напису з підстав, що випливають з кредитних відносин додаються: оригінал кредитного договору; засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості.

Пунктом 2.2 глави 16 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України 22 лютого 2012 року №296/5, визначено, що вчинення виконавчого напису в разі порушення основного зобов'язання та (або) умов іпотечного договору здійснюється нотаріусом після спливу тридцяти днів з моменту надісланих іпотекодержателем повідомлень - письмової вимоги про усунення порушень іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця.

Отже, суд має встановити, що банком нотаріусу надано всі необхідні документи, що підтверджують безспірність заборгованості, наявність доказів належного направлення та отримання позивачем письмової вимоги про усунення порушень. Такого правового висновку дійшов Верховний Суд України у справі №6-158цс15 від 20 травня 2015 року.

В матеріалах справи відсутні будь-які докази на підтвердження того, що ПАТ «ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ ОСОБА_6» направляв позивачу лист з вимогою про усунення порушення стосовно зобов’язання із зазначенням у листі вимоги стислого змісту порушених зобов’язань, що дає суду можливість дійти висновку, що ані банк ані нотаріус належним чином не повідомляли ОСОБА_1 про наявність заборгованості по кредитному договору, у зв’язку з чим ОСОБА_1 був позбавлений можливості бути вчасно проінформованим про наявність заборгованості та можливості або оспорити вимоги ПАТ «ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ ОСОБА_6», або ж виконати їх, що не може свідчити про безспірність суми, пред’явленої до стягнення.

Таким чином, ОСОБА_1 не отримував вимоги про можливе стягнення заборгованості за кредитним договором шляхом вчинення виконавчого напису нотаріуса. Нотаріусом, у свою чергу, не було перевірено надіслання такої вимоги і отримання її позивачем, що унеможливило подання останнім нотаріусу обґрунтованих заперечень щодо вчинення виконавчого напису або письмової згоди.

Також нотаріус не з'ясував чи не пропущено банком строк позовної давності, не встановив коли було здійснено останню оплату по кредиту. Період стягнення у виконавчому написі зазначено з 19 квітня 2016 року по 18 квітня 2017 року.

З матеріалів справи не вбачається, що при вчиненні напису нотаріус отримував від банку та від позивача первинні бухгалтерські документи щодо видачі кредиту та здійснення його часткового погашення (квитанції, платіжні доручення, меморіальні ордери, розписки, чеки тощо), тому у нотаріуса були відсутні підстави вважати, що розмір заборгованості перед банком, суми штрафних санкцій та процентів, зазначені у написі, є безспірними.

Отже, нотаріус при вчиненні напису не переконався належним чином у безспірності розміру сум, що підлягають стягненню за написом, та дотримання стягувачем вимог закону щодо трирічного строку подання про вчинення виконавчого напису з часу настання у нього права на звернення з вимогами по кожному окремому щомісячному платежу, чим порушив норми ст. 88 Закону України «Про нотаріат», п.284 Інструкції та п.1 Переліку.

Відповідно до ч. 1 ст. 19 ЦПК України, суди розглядають в порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

Згідно ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Статтею 81 ЦПК України, визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

За таких обставин, враховуючи вищевикладене, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими, доведеними та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 7 ст. 158 ЦПК України, у разі ухвалення судом рішення про задоволення позову заходи забезпечення позову продовжують діяти протягом дев’яноста днів з дня набрання вказаним рішенням законної сили або можуть бути скасовані за вмотивованим клопотанням учасника справи.

Судові витрати по справі підлягають розподілу відповідно до ст. 141 ЦПК України, проте оскільки позивача звільнено від сплати судового збору на підставі ЗУ «про судовий збір», то суд приходить до висновку, що судові витрати на сплату судового збору компенсувати за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Керуючись ст. ст.263, 264, 265, 280-282 ЦПК України суд –

В И Р І Ш И В

Позов ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Перший український міжнародний банк», треті особи – приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу ОСОБА_2, приватний виконавець виконавчого округу Дніпропетровської області ОСОБА_3 про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, задовольнити.

Визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис, вчинений 11 травня 2017 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_2, зареєстрований в реєстрі за № 1655 про стягнення з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_2, РНОКПП: НОМЕР_1, на користь Публічного акціонерного товариства «Перший український міжнародний банк» заборгованості за кредитним договором № GP-5204926 від 08.10.2013 року за період з 19 квітня 2016 року по 18 квітня 2017 року в розмірі 32137,11 грн.

Судові витрати по сплаті судового збору компенсувати за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Апеляційна скарга подається до Дніпровського апеляційного суду.

Суддя: ОСОБА_7