Постанова № 7938630, 09.02.2010, Окружний адміністративний суд міста Севастополя

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

ПОСТАНОВА

Іменем України

09.02.10Справа №2а-2518/09/2770 Окружний адміністративний суд міста Севастополя в складі: судді Майсак О.І.,

при секретарі: Слонімець Т.І.,

за участю: представника позивача Колягіна В.В. (дов. б/н від 19.11.2009 р.); представника відповідача Шульгі К.В. (довіреність № 7110/09/10-0 від 17.11.2009 року);

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Підприємства «Будівельне управління Чорноморського флоту Міністерства оборони Російської Федерації»до Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Севастополя про визнання відсутньої компетенції (повноважень) у відповідача щодо нарахування (утриманого) позивачем податку з фізичних осіб за період з 01.04.2008 по 31.03.2009 в рахунок погашення утвореної до 01.04.2008 заборгованості, пені та санкції по податку з доходів фізичних осіб; зобов’язання здійснити певні дії,

встановив:

Підприємства «Будівельне управління Чорноморського флоту Міністерства оборони Російської Федерації» звернулось до Окружного адміністративного суду м. Севастополя із адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Севастополя про визнання відсутньої компетенції (повноважень) у відповідача щодо нарахування (утриманого) позивачем податку з фізичних осіб за період з 01.04.2008 по 31.03.2009 в рахунок погашення утвореної до 01.04.2008 заборгованості, пені та санкції по податку з доходів фізичних осіб; зобов’язання здійснити певні дії. Вказує, що за результатами планової виїзної перевірки позивача відповідачем було складено акт № 70/23-1/30120798/3342/10 від 30.06.2009 «Про результати планової виїзної перевірки Підприємства «Будівельне управління Чорноморського флоту Міністерства оборони Російської Федерації»з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2008 по 31.03.2009. Відповідно до акту перевірки встановлено, що позивач порушив п. 1.15 ст. 1, п. 19.1 ст. 19 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб»не перерахував податок з доходів фізичних осіб, утриманий в період з квітня 2008 року по лютий 2009 року, допустив заборгованість по вказаному податку в сумі 2444793,38 грн. Вказану заборгованість на думку позивача, ним сплачено у повному обсязі. Але відповідачем було зараховано до сплати в рахунок заборгованості, яка виникла у попередніх періодах. Позивач вважає, що у відповідача не має компетенції щодо здійснення вказаних дій.

Ухвалою від 25 листопада 2009 року відкрито провадження по адміністративній справі. Ухвалою від 26 листопада 2009 року закінчено підготовче провадження по адміністративній справі та справа призначена до судового розгляду.

У судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги повністю, вважає їх обґрунтованими та просить позов задовольнити. Вказує, що результатами планової виїзної перевірки позивача відповідачем було складено акт № 70/23-1/30120798/3342/10 від 30.06.2009 «Про результати планової виїзної перевірки Підприємства «Будівельне управління Чорноморського флоту Міністерства оборони Російської Федерації»з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2008 по 31.03.2009. Відповідно до акту перевірки встановлено, що позивач порушив п. 1.15 ст. 1, п. 19.1 ст. 19 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб»не перерахував податок з доходів фізичних осіб, утриманий в період з квітня 2008 року по лютий 2009 року, допустив заборгованість по вказаному податку в сумі 2444793,38 грн. На думку позивача, порушення податкового законодавства відсутні, виходячи з наступного. На період з 01.04.2008 року по 31.03.2009 року своєчасно нарахував, утримував та перераховував податок з доходів фізичних осіб, отриманих відповідними особами у вказаний період. Так у вказаний період позивач нарахував податок з доходів фізичних осіб в загальній сумі 2318077,76 грн. та фактично перерахував в бюджет податок в загальній сумі 2742473,06 грн., що підтверджується первинними платіжними документами по перерахуванню податку та податковими розрахунками (форми 1-ДФ) суми прибутку, нарахованого (утриманого) в інтересах платника податку, а також суми утриманого з них податку. Сплачені податкові зобов’язання було зараховано відповідачем в рахунок попередньої заборгованості, яка виникла раніше. Такі дії, на думку позивача, не входять до компетенції відповідача.

Представник відповідача з адміністративним позовом не погоджується повністю, просить у задоволенні відмовити. Обґрунтовує свої заперечення тим, що за результатами проведення неодноразових перевірок позивача, Державною податковою інспекцією у Ленінському районі м. Севастополя були зафіксовані порушення ст. 8 Закону України „Про податок з доходів фізичних осіб”, яки виразилися в неперерахуванні (несвоєчасному перерахуванні) до бюджету податку з доходів фізичних осіб за фактом виплати заробітної плати працівниками підприємства. Що стосується доводів позивача про відсутність компетенції у податкового органу відносно зарахуванню сплат в рахунок погашення податкової заборгованості попередніх періодів, то ця позиція, на думку представника відповідача не відповідає вимогам п.п. 7.7 ст. 7 Закону України „Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами і державними цільовими фондами”. Відповідно до якої податковий борг погашається попередньо погашенню податкових зобов’язань, як не є податковим боргом, у порядку календарної черговості його виникнення. Отже заборгованість по податку з доходів фізичних осіб, яка виникла у попередніх періодах належала до сплати в бюджет у першочерговому порядку.

          Згідно пункту 1 статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України компетенція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень, дій чи бездіяльності тощо. Окружним адміністративним судам підсудні адміністративні справи, у яких однією зі сторін є орган державної влади, інший державний орган на підстав пункту 2 статті 18 Кодексу адміністративного судочинства України. Тому, з огляду на вказане, спір належить розглядати за правилами Кодексу адміністративного судочинства України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, дослідивши інші докази в межах позовних вимог, суд дійшов висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню.

Судом встановлено наступне. Підприємство «Будівельне управління Чорноморського флоту Міністерства оборони Російської Федерації»зареєстровано Ленінською районною державною адміністрацією у м. Севастополі 02.04.1993 року, та перебуває на обліку в Державній податковій інспекції в Ленінському районі м. Севастополя як платник податків і зборів.

На підставі направлення на перевірку від 25.05.2009 року № 268/01-055, виданого Державною податковою інспекцією у Ленінському районі м. Севастополя була проведена планова виїзна перевірка Підприємства «Будівельне управління Чорноморського флоту Міністерства оборони Російської Федерації»з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2008 року по 31.03.2009 року. За результатами перевірки було складено акт № 70/23-1/30120798/3342/10 від 30.06.2009 року про результати планової виїзної перевірки Підприємства «Будівельне управління Чорноморського флоту Міністерства оборони Російської Федерації»з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2008 року по 31.03.2009 року (том 1 а.с.7-38).

Також працівниками ДПІ у Ленінському районі в м. Севастополі були проведені документальні перевірки правильності та своєчасності перерахування до бюджету податку з доходів фізичних осіб за періоди з 01.01.2006 року по 31.12.2006 року (довідка до акту перевірки № 42/23-01/30120798/10/1638 від 06.04.2007 року (том 2 а.с.14-15), з 01.01.2007 року по 31.03.2008 року (довідка до акту перевірки № 85/23-1/30120798/6302/10 від 22.07.2008 року (том 2 а.с.12-13), з 01.04.2009 року по 31.08.2009 року (акт перевірки № 150/17-227/30120798/5412/10 від 06.10.2009 року (том 2 а.с.9-11). Встановлено порушення з боку позивача статті 8 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб», яки виразилися в неперерахуванні до бюджету податку з доходів фізичних осіб за фактом виплати заробітної плати працівникам підприємства. Станом на 31.08.2009 року підприємство має заборгованість зі сплати податку з доходів фізичних осіб у розмірі 4201998,43 грн.

Статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до пункту 1 ч. 1 ст. 11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні»органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України, мають право: 1) здійснювати документальні невиїзні перевірки (на підставі поданих податкових декларацій, звітів та інших документів, пов'язаних з нарахуванням і сплатою податків та зборів (обов'язкових платежів) незалежно від способу їх подачі), а також планові та позапланові виїзні перевірки своєчасності, достовірності, повноти нарахування і сплати податків та зборів (обов'язкових платежів), додержання валютного законодавства юридичними особами, їх філіями, відділеннями, іншими відокремленими підрозділами, що не мають статусу юридичної особи, а також фізичними особами, які мають статус суб'єктів підприємницької діяльності чи не мають такого статусу, на яких згідно із законами України покладено обов'язок утримувати та/або сплачувати податки і збори (обов'язкові платежі), крім Національного банку України та його установ (далі - платники податків).

Згідно із п. 3 ч. 1, ч. 3 ст. 9 Закону України «Про систему оподаткування»платники податків і зборів (обов’язкових платежів) зобов’язані сплачувати належні суми податків і зборів (обов’язкових) платежів у встановлені законом терміни.

Судом встановлено, що позивач дійсно за період з 01.04.2008 року по 31.03.2009 року своєчасно нараховував, утримував та перераховував податок з доходів фізичних осіб, отриманих відповідними особами у вказаний період. Так за період з 01.04.2008 року по 31.03.2009 року позивач нарахував податок з фізичних осіб в загальній сумі 2318077,76 грн. та фактично перерахував в бюджет податок в загальній сумі 2742473,06 грн., що підтверджується первинними документами по перерахуванню податку та податковим розрахункам (форми 1-ДФ) суми доходу, нарахованого (оплаченого) в інтересах платників податку, а також суми утриманого із їх податку.

Відповідно до Порядку «Про затвердження форми податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку (ф. N 1ДФ) та Порядку заповнення та подання податковими агентами податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку», затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України № 451 від 29.09.2003 року, порядок заповнення та подання податковими агентами податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку за ф. N 1ДФ (далі - Порядок) регулює заповнення і подання органам державної податкової служби України податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, та сум утриманого з них податку (далі - податковий розрахунок) відповідно до вимог підпункту "б" пункту 19.2 статті 19 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб" (далі - Закон).

Законом України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», який є спеціальним законом з питань оподаткування і установлює порядок погашення зобов’язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов’язкових платежів), нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовується до платників податків, визначено вичерпаний перелік заходів, які вживаються контролюючим органом з метою погашення платниками податків податкового боргу. Серед таких заходів немає зміни призначення платежу, самостійно визначеного платником податків.

Отже, у разі недотримання платником податків порядку погашення податкового боргу та виконання податкових зобов’язань, передбаченого пунктом 7.7 статті 7 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», податковий орган не наділений правом чи обов’язком змінювати призначення платежу, визначене платником податків.

          Суд не може погодитися зі ствердженням позивача, що у ДПІ у Ленінському районі м. Севастополя не було повноважень щодо зарахування сум податку з доходів фізичних осіб перерахованих податковим агентом за відповідний період в рахунок погашення податкової заборгованості попередніх періодів, оскільки така позиція не відповідає вимогам п.п. 7.7 ст. 7 Закону України „Про податок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами і державними цільовими фондами”, оскільки заборгованість по податку з доходів фізичних осіб, яка виникла у попередніх періодах належала до сплати в бюджет у першочерговому порядку.

Відповідно до п.п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»№ 2181-III від 21.12.2000 року (далі Закон № 2181-ІІІ), податковий борг погашається попередньо погашенню податкових зобов'язань, які не є податковим боргом, у порядку календарної черговості його виникнення, а в разі одночасного його виникнення за різними податками, зборами (обов'язковими платежами) - у рівних пропорціях.

          Відповідно до п.п. 8.1.2 п. 8.1 ст. 8 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб»№ 889-IV від 22.05.2003 року (далі –Закон № 889-IV), податок підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету під час виплати оподатковуваного доходу єдиним платіжним документом. Банки не мають права приймати платіжні документи на виплату доходу, які не передбачають сплати (перерахування) цього податку до бюджету. Якщо оподатковуваний дохід нараховується, але не виплачується платнику податку особою, що його нараховує, то податок, який підлягає утриманню з такого нарахованого доходу, підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для місячного податкового періоду.

          Згідно з п. 1.15 ст. 1 Закону № 889-IV, податковий агент - юридична особа (її філія, відділення, інший відокремлений підрозділ) або фізична особа чи представництво нерезидента - юридичної особи, які незалежно від їх організаційно-правового статусу та способу оподаткування іншими податками зобов'язані нараховувати, утримувати та сплачувати цей податок до бюджету від імені та за рахунок платника податку, вести податковий облік та подавати податкову звітність податковим органам відповідно до закону, а також нести відповідальність за порушення норм цього Закону.

          Згідно з п. 17.1 ст. 17 Закону № 889-IV, особою, відповідальною за нарахування, утримання та сплату (перерахування) до бюджету податку з доходів у вигляді заробітної плати, є працедавець (самозайнята особа), який виплачує такі доходи на користь платника податку (такої самозайнятої особи).

          Пунктом 19.2 ст. 19 Закону № 889-IV передбачено, що особи, які відповідно до цього Закону мають статус податкових агентів, зобов'язані: а) своєчасно та повністю нараховувати, утримувати та сплачувати (перераховувати) до бюджету податок з доходу, який виплачується на користь платника податку та оподатковується до або під час такої виплати та за її рахунок; б) надавати у строки, встановлені законом для податкового кварталу, якщо інше не визначено нормами цього Закону, податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, а також сум утриманого з них податку податковому органу за місцем свого розташування. У разі коли зазначена особа протягом звітного кварталу не виплачує такі доходи або виплачує доходи не всім платникам податку, зазначена звітність не подається або подається стосовно платників податку, які фактично отримали такі доходи. Запровадження інших форм звітності із зазначених питань не припускається; в) надавати платнику податку на його вимогу відомості про суму виплаченого на його користь доходу, суму застосованих соціальних податкових пільг та суму утриманого податку; г) надавати податковому органу інші відомості з питань оподаткування доходів окремого платника податку в обсягах та за процедурою, визначеною цим Законом та Законом України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами".           

          Відповідно до п. 5.4 Інструкції «Про порядок ведення органами державної податкової служби оперативного обліку платежів до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється органами державної податкової служби України», затвердженої наказом Державної податкової адміністрації України від 18.07.2005 року № 276 облік платежів, за якими не передбачено подання платником податкової звітності до органів державної податкової служби, та надходжень на погашення простроченої заборгованості за бюджетними позичками, крім випадків донарахування таких платежів за актами документальних перевірок, ведеться загальною сумою у реєстрі надходжень та повернень.

          При цьому посилання позивача на п. 5.4 Інструкції «Про порядок ведення органами державної податкової служби оперативного обліку платежів до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється органами державної податкової служби України», затвердженої наказом Державної податкової адміністрації України від 18.07.2005 року № 276, у якості підтвердження своїх доводів не може бути прийнятим до уваги, оскільки встановлює лише те, що облік надходжень платежів, за якими не передбачено подання податкової звітності, здійснюється загальною сумою. Тобто цім положенням закріплене право податкової інспекції зараховувати платежі за певний період однією сумою незалежно від кількість платіжних доручень, наданих платником на перерахування податку з доходів фізичних осіб. Але це ніяк не впливає на порядок зарахування цих сум у порядку черговості виникнення податкового боргу та зобов’язань відповідно до п.п. 7.7 ст. 7 Закону № 2181.

          Крім того, необхідно вказати, що підприємством в платіжних дорученнях на перерахування сум податку з доходів фізичних осіб в призначенні платежу вказані саме попередні періоди, за які сплачується податок з доходів фізичних осіб, що підтверджується платіжним дорученням № 52 від 25.12.2008 року (призначення платежу: податок з доходів фізичних осіб за вересень, жовтень 2007 року по строку 25.12.2008 року, перераховано повністю), платіжним дорученням № 1767 від 17.12.2008 року (призначення платежу: 15% податок з доходів фізичних осіб по рах. 94 від 10.10.2008 року ч/н Олифиренко Л.М. без ПДВ), платіжним дорученням № 1690 від 28.11.2008 року (призначення платежу: податок з доходів фізичних осіб із заробітної платні громадян за серпень 2007 року перераховано повністю без ПДВ), платіжним дорученням № 1689 від 28.11.2008 року (призначення платежу: податок з доходів фізичних осіб із заробітної платні громадян за липень 2007 року перераховано повністю без ПДВ), платіжним дорученням № 1541 від 11.11.2008 року (призначення платежу: податок з доходів фізичних осіб за червень 2007 року –138441,89 грн., за липень 2007 року –61558,11 грн. по строку 11.11.2008 року перераховано повністю), платіжним дорученням № 1455 від 31.10.2008 року (призначення платежу: податок з доходів фізичних осіб за березень 2007 року –53463,27 грн., квітень 2007 року –242734,95 грн., травень 2007 року –163471,9 грн., червень 2007 року –40383,88 грн. по строку 31.10.2008 року перераховано повністю), платіжним дорученням № 1347 від 23.09.2008 року (призначення платежу: податок з доходів фізичних осіб за серпень, вересень, жовтень, листопад, грудень 2006 року по строку 23.09.2008 року перераховано повністю), платіжним дорученням № 1363 від 30.09.2008 року (призначення платежу: податок з доходів фізичних осіб за грудень 2006 року, січень, лютий, березень 2007 року по строку 30.09.2008 року перераховано повністю), платіжним дорученням № 1159 від 07.08.2008 року (призначення платежу: податок з доходів фізичних за червень, липень 2008 року по строку 07.08.2008 року перераховано повністю без ПДВ) (т.2 а.с.261-266).

З урахуванням викладеного, судом робиться висновок, щодо правомірності нарахування відповідачем (утриманого) позивачем податку з фізичних осіб за період з 01.04.2008 по 31.03.2009 в рахунок погашення утвореної до 01.04.2008 заборгованості, пені та санкції по податку з доходів фізичних осіб, та відсутність підстав для задоволення адміністративного позову у повному обсязі.

          Постанова складено у повному обсязі 12 лютого 2010 року.

          На підставі викладеного, керуючись статтями 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд –

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні адміністративного позову відмовити.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення постанови заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку частини 5 статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана в строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку.

Суддя                              підпис                                        О.І. Майсак