Ухвала суду № 79383656, 24.01.2019, Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області

Дата документу 24.01.2019

Справа № 320/632/19

1-кс/320/453/19

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 січня 2019 року Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області у складі:

слідчого судді - Урупи І.В.

за участі:

секретаря судового засідання – Литвиненко В.Є.,

прокурора — ОСОБА_1,

підозрюваного — ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Мелітополі клопотання слідчого Мелітопольського ВП ГУНП в Запорізькій області ОСОБА_3, у кримінальному провадженні ЄРДР №12019080140000140 від 14 січня 2019 року, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, не одруженого, не працюючого, ІНФОРМАЦІЯ_3, який проживає без реєстрації за адресою: Запорізька область, Мелітопольський район, с. Новобогданівка, вулиця Центральна, будинок № 80, такого, що має судимості:

- 19.08.1997 Василівським районним судом Запорізької області за ст. 140 ч.2, 3, 42,43 КК України до 4 років 6 місяців позбавлення волі;

- 04.04.2002 Василівським районним судом Запорізької області за ст. 185 ч. 2, 186 ч.2, 70 КК України до 4 років позбавлення волі;

- 04.05.2006 Василівським районним судом Запорізької області за ст. 289 ч. 2, 69 КК України до 2 років позбавлення волі;

- 30.01.2009 Василівським районним судом Запорізької області за ст. 186 ч. 2, 69, 296 ч.1, 395,70,72 КК України до 3 років позбавлення волі. 20.06.2011 звільнився по відбуттю строку покарання;

- 13.12.2012 Василівським районним судом Запорізької області за ст. 190 ч. 2, 185 ч.2,3, 70 КК України до 3 років позбавлення волі. 11.08.2015 звільнився по відбуттю строку покарання;

- 02.11.2018 Запорізьким апеляційним судом за ст. 185 ч. 2 КК України до 1 року обмеження волі;

що підозрюється у вчинені кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України,

ВСТАНОВИВ:

До Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області надійшло клопотання слідчого Мелітопольського ВП ГУНП в Запорізькій області ОСОБА_3 погоджене прокурором Мелітопольської місцевої прокуратури ОСОБА_1про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_2.

Клопотання обґрунтовано тим, що ОСОБА_2 підозрюється в тому, що 14 січня 2019 року, приблизно о 08 годин 00 хвилин, знаходячись на території домоволодіння №9, яке розташоване за адресою: Запорізька область, Мелітопольський район, село Новобогданівка, вулиця Чернишевського, маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, діючи повторно, з корисливих мотивів, скориставшись тим, що за його діями ніхто не спостерігає, шляхом пошкодження вхідних дверей, проник до приміщення вищевказаного домоволодіння, яке є житлом, звідки таємно викрав майно, яке належить ОСОБА_4, а саме: цифровий ефірний приймач Т2, марки «ROMSAT», моделі «TR-1017HD», чорного кольору, вартістю 620 гривень, чим заподіяв потерпілій матеріальну шкоду.

Таким чином, ОСОБА_2 підозрюється у вчинені таємного викрадення чужого майна (крадіжка), вчиненого повторно, поєднаного з проникненням у житло, тобто кримінальному правопорушенні (злочину), передбаченому ч.3 ст.185 КК України.

23.01.2018 ОСОБА_2 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України.

ОСОБА_2, підозрюється у вчиненні тяжкого умисного корисливого злочину, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, за яке передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк до шести років. Будучи раніше судимим за вчинення умисних корисливих злочинів, ОСОБА_2 є особою без стійких соціальних зв’язків, місця реєстрації не має, не одружений, офіційно не працевлаштований, постійного джерела доходів не має. Крім того ОСОБА_2 після засудження підозрюється у вчиненні нового корисливого злочину, що свідчить про те, що на шлях виправлення не став, та продовжує злочинну діяльність, тому є достатні підстави вважати, що він може вчинити інше кримінальне правопорушення, та з метою ухилення від кримінальної відповідальності буде переховуватися від органів досудового розслідування та суду.

Обставини, що дають підстави підозрювати ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), підтверджуються:

-протоколами огляду місця події від 14.01.2019;

-протоколом допиту потерпілої ОСОБА_4;

-протоколом огляду предмету від 14.01.2019;

-постановою про визнання речових доказів від 14.01.2019;

-протоколом допиту свідка ОСОБА_5;

-протоколом допиту свідка ОСОБА_6В;

-протоколом допиту свідка ОСОБА_7;

-протоколом допиту свідка ОСОБА_8;

-повідомлення про підозру ОСОБА_2 від 23.01.2019;

-протоколом допиту підозрюваного ОСОБА_2 від 23.01.2019.

Згідно з п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як: до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до п’яти років.

У зв’язку з викладеним, існують наступні ризики, передбачені ч. 1 ст. 177 КК України, а саме підозрюваний ОСОБА_2 може:

1)переховуватися від органу досудового розслідування та суду;

2)незаконно впливати на свідків та потерпілих;

3)продовжити вчиняти кримінальні правопорушення.

Слідчий вважає, що жоден із більш м’яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України, з наступних підстав:

- при обранні особистого зобов’язання та домашнього арешту підозрюваний зобов’язується не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, житла, в якому він проживає чи перебуває, без дозволу слідчого. Відсутність у підозрюваного ОСОБА_2 місця реєстрації та постійного місця мешкання, унеможливлює обрання до нього таких запобіжних заходів;

- особи, які заслуговують на довіру та поручаться за виконання підозрюваним ОСОБА_2 обов’язків, передбачених ст. 194 КПК України, відсутні, а, отже, відсутність таких осіб, унеможливлює застосування відносно нього запобіжних заходів у вигляді особистої поруки та застави.

Враховуючи те, що підозрюваний ОСОБА_2 є особою без стійких соціальних зв’язків, місця реєстрації не має, не одружений, офіційно не працевлаштований, постійного джерела доходів не має, раніше не одноразово судимий, що свідчить про неможливість запобігання встановленим ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України, при застосуванні до підозрюваного ОСОБА_2 більш м’яких запобіжних заходів, ніж тримання під вартою, які не забезпечать належної процесуальної поведінки підозрюваного під час проведення досудового розслідування та судового розгляду.

На підставі ст. 107 КПК України здійснюється фіксування кримінального провадження за допомогою технічних засобів. Відповідно до вимог ст. 108 КПК України ведеться журнал судового засідання.

Підозрюваний в судовому засіданні свою причетність до вчинення злочину підтвердив, проти клопотання не заперечував.

Прокурор просив задовольнити клопотання та обрати щодо підозрюваного запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, посилаючись на обґрунтованість підозри та доведеність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України.

Дослідивши матеріали кримінального провадження, заслухавши учасників процесу, суд вважає, що клопотання підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як слідує із наданих суду матеріалів кримінального провадження ОСОБА_2 обґрунтовано підозрюється у скоєнні вищезазначеного злочину.

Згідно з п.5 ч.2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як: до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки.

Відповідно до ст. 178 КПК України слідчий суддя враховує: вагомість наявних доказів про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні кримінального правопорушення, в якому підозрюється ОСОБА_2, дані про особу, на які посилався слідчий в клопотанні, тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному, а також конкретні обставини кримінального правопорушення.

З наданих слідчому судді матеріалів вбачаться, що ОСОБА_2 обґрунтовано підозрюється у вчиненні умисного тяжкого злочину, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, за вчинення якого передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк до шести років, що підтверджується наступними доказами: протоколами огляду місця події від 14.01.2019; протоколом допиту потерпілої ОСОБА_4; протоколом огляду предмету від 14.01.2019; постановою про визнання речових доказів від 14.01.2019; протоколом допиту свідка ОСОБА_5; протоколом допиту свідка ОСОБА_6В; протоколом допиту свідка ОСОБА_7; протоколом допиту свідка ОСОБА_8; повідомлення про підозру ОСОБА_2 від 23.01.2019; протоколом допиту підозрюваного ОСОБА_2 від 23.01.2019.

ОСОБА_2, характеризується негативно, зареєстрованого місця проживання не має, неодноразово притягувався до кримінальної відповідальності, вироком Запорізького апеляційного суду від 02.11.2018 засуджений за ст. 185 ч. 2 КК України до 1 року обмеження волі, офіційно не працевлаштований, постійного джерелу доходу не має. Вказані обставини у сукупності дають підстави вважати, що ОСОБА_2усвідомлюючи ступінь тяжкості злочину за яким він підозрюється та невідворотності покарання за його вчинення, з метою ухилення від кримінального покарання може без перешкод залишити своє місце проживання та переховуватися від органів досудового розслідування та суду, вчинити інше кримінальне правопорушення, що свідчить про наявність існування ризиків передбачених ст. 177 КПК України.

Запобігти ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, неможливо при застосуванні до ОСОБА_2запобіжного заходу більш м’якого, ніж тримання під вартою.

Таким чином, вважаю, що існують наступні ризики, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме те, що підозрюваний ОСОБА_2може: переховуватися від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на свідків та потерпілих,вчинити інше кримінальне правопорушення, що свідчить про наявність існування ризиків передбачених ст. 177 КПК України.

У зв’язку з вищевикладеним, слідчий суддя вважає, що запобігти ризикам передбаченим ст. 177 КПК України неможливо, при застосуванні до нього запобіжного заходу, більш м’якого, ніж тримання під вартою.

При обранні особистого зобов’язання та домашнього арешту підозрюваний зобов’язується не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, житла, в якому він проживає чи перебуває, без дозволу слідчого. Відсутність у підозрюваного ОСОБА_2 місця реєстрації та постійного місця мешкання, унеможливлює обрання до нього таких запобіжних заходів;

Особи, які заслуговують на довіру та поручаться за виконання підозрюваним ОСОБА_2 обов’язків, передбачених ст. 194 КПК України, відсутні, а, отже, відсутність таких осіб, унеможливлює застосування відносно нього запобіжних заходів у вигляді особистої поруки та застави.

Також враховуючи матеріальне становище підозрюваного, який не працює та доходів не має, обрання відносно ОСОБА_2 запобіжного заходу у вигляді застави згідно ч. 4 ст. 183 КПК України також неможливо.

У розумінні практики Європейського суду з прав людини, тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту. У справі «Ілійков проти Болгарії» №33977/96 від 26 липня 2001 року ЄСПЛ зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів».

Оскільки встановлені ризики, визначені ч. 1 ст. 177 КПК України, відносно підозрюваного на даний час існують слідчий суддя вважає, що даний захід забезпечення кримінального провадження у вигляді тримання під вартою виправдовує такий ступінь втручання у права і свободи обвинуваченого.

Європейський суд з прав людини у рішенні „Подвезько проти України крім іншого зазначає, що пункт 1 статті 5 Конвенції вимагає, що для того, щоб позбавлення свободи не вважалося свавільним, недостатньо самого факту застосування цього заходу згідно з національним законодавством - він також повинен бути необхідним за конкретних обставин. На думку Суду, тримання під вартою відповідно до підпункту «c» пункту 1 статті 5 Конвенції має відповідати вимозі пропорційності, яка обумовлює існування обґрунтованого рішення, в якому здійснюється оцінка відповідних аргументів «за» і «проти» звільнення.

У відповідності до п.п. 61, 62 рішення Європейського суду з прав людини від 24 липня 2003 року по справі «Смирнов проти Росії», наявність підстав для утримання під вартою повинно бути оцінено по кожній конкретній справі з урахуванням всіх обставин справи. Довготривале утримання під вартою може бути виправданим лише при наявності конкретних ознак того, що цього вимагають інтереси суспільства, які незважаючи на наявність презумпції невинності, перевищують інтереси забезпечення поваги до свободи.

Так, ОСОБА_2 підозрюється у вчиненні злочину передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, який у відповідності до ст. 12 КК України віднесено до категорії тяжкого злочину, наявність ризиків передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України встановлено в судовому засіданні, та враховані всі данні про особу підозрюваного, а тому вважаю, що більш м'який запобіжний захід не зможе запобігти зазначеним ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України, та забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваної та виконання нею процесуальних обов’язків.

Застосування тримання під вартою, незважаючи на презумпцію невинуватості, з урахуванням серйозності висунутої підозри, наявності ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, на даному етапі є адекватним превентивним заходом, а тому відносно ОСОБА_2 слід застосувати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Відповідно до ч.3 ст.183 КПК України слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків передбачених цим Кодексом.

Враховуючи матеріальне становище підозрюванго, тяжкість правопорушення у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_2, а саме у скоєнні умисного тяжкого злочину, слідчий суддя вважає за необхідне визначити заставу відповідно до ч. 5 ст. 182 КПК України у вигляді 20 розмірівпрожиткового мінімуму для працездатних осіб, оскільки внесення застави саме в такому розмірі може гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків.

Відповідно до ч. 7 ст. 182 КПК України у випадках, передбачених частинами третьою або четвертою статті 183 цього Кодексу, підозрюваний, обвинувачений або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Крім цього, суд вважає за необхідне відповідно до норм ч.3 ст.183 та ч.5 ст.194 КПК України у разі внесення застави покласти на підозрюваного такі обов'язки: прибувати до слідчого СВ Мелітопольського відділу ГУНП в Запорізькій області із встановленою періодичністю; не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 177, 178, 182, 183,192, 193,194, 196, 197, 199, 202, 205, 309 КПК України, слідчий суддя,

У Х В А Л И В:

Клопотання слідчого Мелітопольського ВП ГУНП в Запорізькій області ОСОБА_3, у кримінальному провадженні ЄРДР №12019080140000140 від 14 січня 2019 року, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, задовольнити.

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк 60 днів в Запорізькому СІЗО.

Строк тримання під вартою обчислювати з 18 годин10 хвилин 24 січня 2019 року до 18 години10 хвилин 24 березня 2019 року.

Строк дії ухвали визначити тривалістю до 18 години10 хвилин 24 березня 2019 року.

Одночасно визначити запобіжний захід у вигляді застави для забезпечення виконання ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, обов'язків, визначених КПК України.

Розмір застави визначити у межах 20розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб в сумі 38420 грн. у національній грошовій одиниці, яка може бути внесена як самим підозрюваним так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на наступний депозитний рахунок № рахунку 37319085001205 відкритий ГУДКУ в Запорізькій області, МФО 820172 отримувач платежу ТУ ДСА в Запорізькій області, код ЄДРПОУ 26316700, призначення: обов'язково зазначати інформацію про ухвалу суду, який обрав заставу мірою запобіжного заходу, ПІБ підозрюваного.

У разі внесення застави покласти на підозрюваного ОСОБА_2 наступні обов'язки: прибувати до слідчого Мелітопольського відділу ГУНП в Запорізькій області із встановленою періодичністю; не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання.

Термін дії обов'язків, покладених судом, у разі внесення застави визначити до 18 години10 хвилин 24 березня 2019 року.

Ухвала підлягає негайному виконанню.

Ухвала може бути оскаржена протягом 5 днів з дня її оголошення безпосередньо до Запорізького апеляційного суду.

Слідчий суддя: