Рішення № 79383652, 11.01.2019, Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області

Дата документу 11.01.2019

Справа № 320/6266/18

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"11" січня 2019 року Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області в складі:

головуючого - судді Калугіної І.О.,

при секретарі – Горбань Н.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Мелітополі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, за участю третьої особи: приватного нотаріуса Запорізького міського нотаріального округу ОСОБА_4, про встановлення факту проживання однією родиною, визнання права власності на спадкове майно, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області з позовом, в якому просить встановити факт його проживання однією родиною з ОСОБА_5, померлою 02 листопада 2017 року, в період часу з лютого 2012 року по 02 листопада 2017 року; визнати за ним, ОСОБА_1, в порядку спадкування за законом право власності на 1/2 частину житлового будинку №3 по 2-му пров. Чехова у м. Мелітополі Запорізької області та на земельну ділянку площею 11,1000 га на території Приазовської селищної ради кадастровий №2324555100070030055 після смерті ОСОБА_5, померлої 02 листопада 2017 року. На обґрунтування позову зазначив, що на початку лютого 2012 року до нього звернулася ОСОБА_5 та запропонувала йому постійно доглядати за нею, оскільки вона як непрацездатна та хвора людина потребувала стороннього догляду. До звернення ОСОБА_5 до нього, вони довгий час дружили та спілкувалася, у них були теплі стосунки, вона часто запрошувала його у гості у зв’язку зі святами або за допомогою. Нерідко за її проханням він купував продукти харчування та ліки. Тому, не звертаючи на те, що постійний догляд за вказаною жінкою був дуже не легкий і він це розумів, враховуючи їхні відносини та співчуття яке він відчував до ОСОБА_5, він надав таку згоду. В лютому 2012 року він переїхав до ОСОБА_5 у житловий будинок №3 по 2-му пров. Чехова у м. Мелітополі Запорізької області, став з нею жити та здійснювати за нею постійний догляд по листопад 2017 року. ОСОБА_5 називала його сином. 02 листопада 2017 року. ОСОБА_5 померла. Він разом з ОСОБА_3, рідною сестрою померлої, приймав безпосередню участь в похованні ОСОБА_5 Спадкоємцем 2 черги після смерті ОСОБА_5, є ОСОБА_3 При житті ОСОБА_5 вона уклала 10 серпня 2010 року з ОСОБА_2 попередній договір, відповідно якого зобов’язалася до 10 серпня 2011 року за власний рахунок на загальну суму 24 000 грн. здійснити капітальний ремонт систем електропостачання, водопостачання, ремонт даху, стін, вікон, каналізації, і фарбувальні та штукатурні роботи житлового будинку № 3 по 2-му провулку Чехова у м. Мелітополі Запорізької області. У свою чергу ОСОБА_2 зобов’язалась після закінчення робіт вказаних у п.1 даного договору у термін шести місяців з моменту вимоги з боку ОСОБА_5 передати їй право власності на 1/2 частину вказаного будинку. У разі невиконання зобов’язань, передбачених п.2 даного договору, даний договір є безумовною підставою для визнання права власності на 1/2 частину будинку у судовому порядку за місцем знаходження будинку. Свої зобов’язання ОСОБА_5 виконала у повному обсязі, але не звертаючи уваги на прохання виконати прийняті на себе зобов’язання з боку ОСОБА_2 вона так і не передала право власності на 1/2 частину вказаного будинку ОСОБА_5 Крім того, ОСОБА_5 на праві власності належала земельна ділянка площею 11,1 га на території Приазовської селищної ради кадастровий №2324555100070030055 на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку серія ЯГ №353422 від 14 вересня 2007 року. Вважає себе спадкоємцем 4 черги після смерті ОСОБА_5 Між ним та ОСОБА_3 існує домовленість про те, що оскільки він більше п’яті років доглядав за померлою та жив разом з нею після смерті ОСОБА_5 він як спадкоємець 4 черги спадкує право на визнання права власності на 1/2 частину житлового будинку №3 по 2-му пров. Чехова у м. Мелітополі Запорізької області та право власності у порядку спадкування на земельну ділянку площею 11,1 га на території Приазовської селищної ради кадастровий №2324555100070030055. Спадщину він прийняв фактичним шляхом, оскільки на момент смерті ОСОБА_5 мешкав разом з нею. Оскільки при житті ОСОБА_5, не оформила свої права на 1/2 частину житлового будинку №3 по 2-му пров. Чехова у м. Мелітополі Запорізької області, а також у зв’язку з тим, що у судовому порядку не встановлений факт проживання з померлою однією родиною, питання оформлення прав на спадщину він може вирішити лише у судовому порядку. Дані обставини стали підставою звернення з даним позовом до суду.

В судове засідання сторони не з’явилися.

Від позивача на адресу суду надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги підтримує, на їх задоволенні наполягає.

Від відповідача ОСОБА_2 на адресу суду надійшла заява про розгляд справи за її відсутності, просить суд задовольнити позовні вимоги частково з урахуванням обґрунтування, викладеного у її заяві про перегляд заочного рішення суду.

Відповідач ОСОБА_3 про дату, час та місце слухання справи повідомлена належним чином, про причини неявки суд не повідомила, відзиву на позов не надала.

Від третьої особи надійшла заява про розгляд справи у його відсутність. Також, в наданій заяві повідомив, що відповідач ОСОБА_3 під час оформлення своїх спадкових справ, відмовилась від прийняття будь-якого майна після смерті ОСОБА_5, окрім квартири АДРЕСА_1.

Відповідно до ч.2 ст. 247 ЦПК України, в зв’язку з неявкою всіх учасників справи в судове засідання, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, вивчивши матеріали справи, оцінивши зібрані у справі докази, вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що ОСОБА_6 на підставі свідоцтва про право на спадщину за заповітом ВЕР №014231 від 05 червня 2007 року, належить земельна ділянка, площею 11,1000 га, яка розташована на території Приазовської селищної ради Приазовського району Запорізької області для ведення особистого селянського господарства.

02 листопада 2017 року ОСОБА_5 померла, що підтверджується копією свідоцтва про смерть, актовий запис № 1243 /а.с.8/.

Після смерті ОСОБА_5, померлої 02 листопада 2017 року відкрилась спадщина на належне їй майно, а саме: земельну ділянку, площею 11,1000 га, яка розташована на території Приазовської селищної ради Приазовського району Запорізької області для ведення особистого селянського господарства.

Відповідно до ст.1262 ЦК України у другу чергу право на спадкування за законом мають рідні брати та сестри спадкодавця, його баба та дід як з боку батька, так і з боку матері.

Спадкоємцем другої черги після ОСОБА_5, померлої 02 листопада 2017 року, є її сестра ОСОБА_3, що підтверджується відповідними копіями свідоцтв про народження.

Згідно довідки голови квартального комітету №47 від 20 червня 2018 року, у житловому будинку №3 по 2-му пров. Чехова у м. Мелітополі Запорізької області в термін часу з лютого 2012 року по листопада 2017 року постійно мешкали ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, та ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2. ОСОБА_1 здійснював догляд до ОСОБА_5, купував їй продукти харчування та ліки, займався пранням її одягу, підтримував вказане житлове приміщення у належному санітарному стан і/а.с.20/.

Відповідно до ст.1262 ЦК України у четверту чергу право на спадкування за законом мають особи, які проживали зі спадкодавцем однією сім'єю не менш як п'ять років до часу відкриття спадщини.

Відповідно до роз'яснень, що містяться в п.21 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року № 7 "Про судову практику у справах про спадкування" при вирішенні спору про право на спадщину осіб, які проживали зі спадкодавцем однією сім'єю не менш як п'ять років до часу відкриття спадщини (четверта черга спадкоємців за законом), судам необхідно враховувати правила частини другої статті 3 СК про те, що сім'ю складають особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки. Зазначений п'ятирічний строк повинен виповнитися на момент відкриття спадщини і його необхідно обчислювати з урахуванням часу спільного проживання зі спадкодавцем однією сім'єю до набрання чинності цим Кодексом. До числа спадкоємців четвертої черги не входить особа, яка хоча і проживала спільно зі спадкодавцем, але перебувала у зареєстрованому шлюбі з іншою особою.

Згідно ст. 315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

Встановлення факту проживання однією сім'єю з ОСОБА_5 позивачу необхідно для належного оформлення спадщини.

Зібрані у справі докази та їх належна оцінка вказують на наявність підстав для встановлення факту проживання ОСОБА_1 однією сім'єю зі спадкодавцем ОСОБА_5 з лютого 2012 року по день смерті останньої - 02 листопада 2017 року, тобто, більше п’яти років.

Отже, позивач ОСОБА_1 є спадкоємцем четвертої черги після ОСОБА_5, померлої 02 листопада 2017 року.

Позивач прийняв спадщину після смерті спадкодавця ОСОБА_5, померлої 02 листопада 2017 року, відповідно до вимог ч.3 ст. 1268 ЦК України шляхом постійного проживання разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини.

Як вбачається зі спадкової справи № 6/2018, заведеної після смерті ОСОБА_5, померлої 02 листопада 2017 року, її сестра ОСОБА_3, звернулася з заявою про прийняття спадщини. ОСОБА_3 видано свідоцтво про право на спадщину за законом. Спадщина, на яку видане це свідоцтво, складається з однокімнатної квартири АДРЕСА_2, яка належала спадкодавцю на підставі договору купівлі-продажу від 23 червня 2010 року.

Згідно ч. 3 ст. 1268 ЦК України, спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Як передбачено ст.1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків(спадщини) від фізичної особи, яка померла(спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Відповідно до ст. 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Відповідно до ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно до ст.316 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Відповідно до ст. 317 ЦК України, власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном. На зміст права власності не впливають місце проживання власника та місцезнаходження майна.

Таким чином, судом встановлено, що позивач є спадкоємцем четвертої черги та у відповідності до ст. 1268 ЦК України, - таким, що прийняв спадщину.

Таким чином, керуючись конституційним принципом верховенства права, оцінивши всебічно, повно та об'єктивно всі наявні у справі докази окремо та у сукупності, застосовуючи відповідні норми матеріального права, утверджуючи та забезпечуючи права людини і основоположні свободи сторін, враховуючи принципи справедливості та неупередженості, суд дійшов до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають частковому задоволенню та вважає можливим встановити факт його проживання однією родиною з ОСОБА_5, померлою 02 листопада 2017 року в термін часу з лютого 2012 року по 02 листопада 2017 року та визнає за ним право власності в порядку спадкування за законом на земельну ділянку площею 11,1000 га на території Приазовської селищної ради кадастровий №2324555100070030055 після смерті ОСОБА_5, померлої 02 листопада 2017 року.

Що стосується вимоги позивача щодо визнання за ним право власності в порядку спадкування за законом на 1/2 частину житлового будинку №3 по 2-му пров. Чехова у м. Мелітополі після смерті ОСОБА_5, померлої 02 листопада 2017 року, слід зазначити наступне.

Як вбачається з матеріалів справи ОСОБА_2 є власницею житлового будинку №3 по 2-му пров. Чехова в м. Мелітополі Запорізької області, що підтверджується копіями договору купівлі-продажу житлового будинку від 14 квітня 2009 року, технічного паспорту на житловий будинок від 27 грудня 2007 року, витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно № 22688688 від 12 травня 2009 року /а.с.12-17/.

10 серпня 2010 року між ОСОБА_5 та ОСОБА_2 було укладено попередній договір про створення спільної часткової власності /а.с.10/.

Відповідно до п.1 Договору про створення спільної часткової власності ОСОБА_2 зобов’язується до 10 серпня 2011 року за власний рахунок на загальну суму 24 000 грн. здійснити капітальний ремонт систем електропостачання, водопостачання, ремонт даху, стін, вікон, каналізації, фарбування та штукатурні роботи житлового будинку №3 по 2-му пров. Чехова в м. Мелітополі.

Відповідно до п.2 Договору про створення спільної часткової власності ОСОБА_2 зобов’язується після закінчення робіт вказаних у п.1 даного договору у термін шести місяців з моменту вимоги з боку ОСОБА_5 передати їй право власності на Ѕ частину будинку № 3 по 2-му провулку Чехова в м. Мелітополі Запорізької області.

Відповідно до п.3 Договору про створення спільної часткової власності у разі невиконання зобов’язань, передбачених п.2 даного договору, даний договір є безумовною підставою для визнання права власності на Ѕ частину будинку у судовому порядку за місцем знаходження будинку.

Згідно акту виконаних робіт від 10 серпня 2011 року ОСОБА_2 виконала зобов’язання, передбачені договором про створення спільної часткової власності від 10 серпня 2010 року, а саме: здійснила капітальний ремонт систем електропостачання, водопостачання, ремонт даху, стін, вікон, каналізації, фарбування та штукатурні роботи житлового будинку №3 по 2-му пров. Чехова в м. Мелітополі Запорізької області за власний рахунок на загальну суму 24 000 грн. /а.с.11/.

Відповідно до ст. 635 ЦК України попереднім є договір, сторони якого зобов'язуються протягом певного строку (у певний термін) укласти договір у майбутньому (основний договір) на умовах, встановлених попереднім договором. Попередній договір укладається у формі, встановленій для основного договору, а якщо форма основного договору не встановлена, - у письмовій формі.

Згідно ч.ч.3,4 ст.334 ЦК України, право власності на майно за договором, який підлягає нотаріальному посвідченню, виникає у набувача з моменту такого посвідчення або з моменту набрання законної сили рішенням суду про визнання договору, не посвідченого нотаріально, дійсним. Права на нерухоме майно, які підлягають державній реєстрації, виникають з дня такої реєстрації відповідно до закону.

Попередній договір про створення спільної часткової власності від 10 серпня 2010 року та акт виконаних робіт від 10 серпня 2011 року, укладений між ОСОБА_5 та ОСОБА_2 не є підставою для визнання в порядку спадкування після смерті ОСОБА_5 права власності на Ѕ частину будинку № 3 по 2-му провулку Чехова в м. Мелітополі Запорізької області, оскільки вказані документи складені відносно об’єкта нерухомості, а значить повинні бути посвідченні нотаріально.

Відповідно до ст.219 ЦК України у разі недодержання вимоги закону про нотаріальне посвідчення одностороннього правочину такий правочин є нікчемним. Суд може визнати такий правочин дійсним, якщо буде встановлено, що він відповідав справжній волі особи, яка його вчинила, а нотаріальному посвідченню правочину перешкоджала обставина, яка не залежала від її волі.

Відповідно до ст.220 ЦК України у разі недодержання сторонами вимоги закону про нотаріальне посвідчення договору такий договір є нікчемним. Якщо сторони домовилися щодо усіх істотних умов договору, що підтверджується письмовими доказами, і відбулося повне або часткове виконання договору, але одна із сторін ухилилася від його нотаріального посвідчення, суд може визнати такий договір дійсним. У цьому разі наступне нотаріальне посвідчення договору не вимагається.

Враховуючи те, що попередній договір про створення спільної часткової власності від 10 серпня 2010 року та акт виконаних робіт від 10 серпня 2011 року, укладений між ОСОБА_5 та ОСОБА_2, нотаріально не посвідчені, відтак вони є нікчемними в силу закону, відповідно не створюють юридичних наслідків. За життя ОСОБА_5 не зверталася до суду з вимогами про визнання попереднього договору від 10 серпня 2010 року та акту виконаних робіт від 10 серпня 2011 року дійсними.

З урахуванням вищевикладеного, позовні вимоги в частині визнання за ОСОБА_1 права власності в порядку спадкування за законом на 1/2 частину житлового будинку №3 по 2-му пров. Чехова у м. Мелітополі Запорізької області після смерті ОСОБА_5, померлої 02 листопада 2017 року, задоволенню не підлягають.

Керуючись ст.ст. 219, 220, 334, 635, 1216-1218, 1262, 1268, 1270 ЦК України, ст.ст. 12, 81, 89, 130, 223, 258, 263-265, 315-317 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, за участю третьої особи: приватного нотаріуса Запорізького міського нотаріального округу ОСОБА_4, про встановлення факту проживання однією родиною, визнання права власності на спадкове майно, - задовольнити частково.

Встановити факт проживання ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, однією родиною з ОСОБА_5, померлою 02 листопада 2017 року в період часу з лютого 2012 року по 02 листопада 2017 року.

Визнати за ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, в порядку спадкування за законом право власності на земельну ділянку площею 11,1000 га, розташовану на території Приазовської селищної ради для ведення особистого селянського господарства, кадастровий №2324555100070030055, після ОСОБА_5, померлої 02 листопада 2017 року.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Запорізького апеляційного суду.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов’язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII “Перехідні положення” ЦПК України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області.

Суддя: І.О.Калугіна