Рішення № 79378888, 16.01.2019, Богунський районний суд м. Житомира

Справа №295/7245/16-ц

Категорія 26

2/295/209/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16.01.2019 року м. Житомир

Богунський районний суд м. Житомира у складі:

головуючого судді Перекупка І.Г.,

при секретарі Поліщук К.Г.,

представника позивача ОСОБА_1,

за участю представника відповідача ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Богунського районного суду м. Житомира справу за позовом ОСОБА_3 товариства «Укрсоцбанк» до ОСОБА_4, ОСОБА_5 про стягнення сум по кредитному договору,-

В С Т А Н О В И В:

До Богунський районний суд м. Житомира звернулося Акціонерне товариство «Укрсоцбанк» (далі АТ «Укрсоцбанк») з позовом до ОСОБА_4, ОСОБА_5 про стягнення сум по кредитному договору. В обгрунтування позовних вимог вказав, що 29.04.2008 р. між позивачем та відповідачем, ОСОБА_4 було укладено договір не відновлювальної кредитної лінії № 280/44-266, за яким останньому видано кредит у розмірі 150 000 доларів США зі сплатою 14,00 процентів річних. Виконання зобов’язань по кредитному договору забезпечено договором поруки № 3325 від 29.04.2008 р. укладеним між позивачем та ОСОБА_5.

Умови договору відповідач ОСОБА_4 протягом тривалого часу не виконує належним чином, щомісячно кредит не погашає. За таких обставин позивач просить стягнути в солідарному порядку з відповідачів заборгованість по кредитному договору, яка станом на 02.03.2016 р. становить 408 256,73 доларів США, яка складається з: заборгованості за кредитом 148 999,81 доларів США; заборгованості за відсотками 164 785,37 доларів США; заборгованості по пені за несвоєчасне повернення кредиту 32 632,30 доларів США; заборгованості по пені за несвоєчасне повернення відсотків 61 839,25 доларів США.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав повністю.

Представник відповідачки ОСОБА_5 проти задоволення позову заперечував.

Відповідач ОСОБА_4 в судове засідання не з‘явився, належним чином повідомлений про день, час і місце розгляду справи.

Враховуючи, що в матеріалах справи зібрано достатньо доказів про взаємовідносини сторін, суд вважає за можливе розглянути справу у відсутності ОСОБА_4

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню, а саме.

Судом встановлено, що 29.04.2008 р. між позивачем та відповідачем ОСОБА_4 було укладено договір не відновлювальної кредитної лінії № 280/44-266, за яким останньому видано кредит у розмірі 150 000 доларів США зі сплатою 14,00 процентів річних. Виконання зобовязань по кредитному договору забезпечено договором поруки № 3325 від 29.04.2008 р. укладеним між позивачем та ОСОБА_5

Умови договору відповідач ОСОБА_4 протягом тривалого часу не виконує належним чином, щомісячно кредит не погашає. За таких обставин позивач просить стягнути в солідарному порядку з відповідачів заборгованість по кредитному договору, яка станом на 02.03.2016 р. становить 408 256,73 доларів США, яка складається з: заборгованості за кредитом 148 999,81 доларів США; заборгованості за відсотками 164 785,37 доларів США із визначенням гривневого еквівалентру за курсом НБУ станом на дату ухвалення рішення суду та 2 558 783,04 грн. заборгованості по пені, яка визначена за курсом НБУ на дату розрахунку боргу (заборгованість по пені за несвоєчасне повернення кредиту 32 632,30 доларів США та заборгованість по пені за несвоєчасне повернення відсотків 61 839,25 доларів США.).

Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобовязується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобовязується повернути кредит та сплатити проценти (ч. 1 ст. 1048 ЦК України).

Договір є обовязковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обовязків (ч. 1 ст. 626 ЦК України).

Визначення поняття зобовязання міститься у ч. 1 ст. 509 ЦК України.

Відповідно до цієї норми зобовязання це правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно з нормою ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

У разі порушення зобовязання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: зміна умов зобов'язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди (ст. 611 ЦК України).

Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦК України).

Одним із видів порушення зобовязання є прострочення невиконання зобов‘язання в обумовлений сторонами строк.

Якщо в зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню в цей строк (термін).

Як убачається з матеріалів справи, сторони встановили як строк дії договору до повного погашення позичальником заборгованості за кредитами та процентами за користування ними, кінцевий строк повернення кредиту до 28.04.2023 р.

Наслідки прострочення позичальником повернення позики визначено у ст. 1050 ЦК України. Якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до ст. 1048 цього Кодексу (ч. 2 ст. 1050 ЦК України).

Суд не вбачає підстав для застосування строку позовної давності заявленої відповідачами виходячи із наступного.

Як вбачається із матеріалів справи в тому числі заяв обох відповідачів про перегляд заочного рішення суду, 10.05.2011 р. приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_6 вчинено виконавчий напис на іпотечному договору від 29.04.2008 р. укладеному між банком та ОСОБА_4 в забезпечення виконання зобов‘язань по договору відновлювальної кредитної лінії №280/44-266 від 29.04.2008 р. У виконавчому написі пропонується звернути стягнення на предмет іпотеки в рахунок погашення заборгованості по кредитному договору визначеної станом на 04.03.2011 р., яка становить 228 261,83 доларів США.

ОСОБА_4 було відомо про виконавчий напис нотаріуса, але він його не оскаржував в судовому порядку, а відповідно весь час погоджувався із розміром зобов‘язання по кредитному договору визначеного у виконавчому написі нотаріуса.

Крім того, в протоколі судового засідання від 26.10.2017 р. (арк. 77) зазначається, що представник ОСОБА_4 наголосив про можливість мирного вирішення питання з приводу заборгованості по Кредитному договору, ОСОБА_4 був присутнім у судовому засіданні і не заперечував повідомлене його представником, тобто борг не заперечувався і було бажання мирного врегулювання спору.

Згідно ч. 1 ст. 264 ЦК України, перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов'язку.

Відповідно до ч. 3 ст. 264 ЦК України після переривання перебіг позовної давності починається заново.

Таким чином позовна давність переривалася шляхом визнання ОСОБА_4 свого зобов‘язання, а відповідно позивач не пропустив строк позовної давності.

Щодо позовних вимог до поручителя ОСОБА_5 то суд вважає, що порука є припиненою і в цій частині позов не підлягає до задоволення, а саме.

Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником (ч. 1 ст. 553 ЦК України).

Направляючи вимогу про повне дострокове виконання зобов‘язання по кредитному договору та отримуючи виконавчий напис нотаріуса 10.05.2011 р. на всю суму боргу станом на 04.03.2011 р. банк скористався своїм правом та змінив кінцеву дату повного виконання зобов‘язання, відповідно для поруки минув шестимісячний строк вимоги і вона припинилася, оскільки із позовною вимогою до поручителя позивач звернувся у 2016 р.

Згідно ч. 4 ст. 559 ЦК України порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. У разі якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців з дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя, якщо інше не передбачено законом. Якщо строк основного зобов'язання не встановлений або встановлений моментом пред'явлення вимоги, порука припиняється, якщо кредитор не пред'явить позову до поручителя протягом одного року з дня укладення договору поруки, якщо інше не передбачено законом.

Враховуючи, що договором поруки для дії поруки не встановлений строк то порука на дату ухвалення рішення суду є припиненою.

Відповідно до ст. 533 ЦК України якщо у зобовязанні визначено грошовий еквівалент в іноземні валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом.

Національний банк України встановив станом на 16.01.2019 р. (дата винесення рішення) такий офіційний курс гривні до іноземної валюти: 28,166809 грн. за 1 долар США.

Таким чином, на користь позивача з відповідача слід стягнути заборгованість станом на 02.03.2016 р. по кредиту та процентам в сумі 8 838 327,23 грн., яка еквівалентна 313 785,18 доларів США за курсом НБУ станом на день ухвалення судового рішення та пені у розмірі 2 558 783,59 грн.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір в сумі 165 865,91 грн.

На підставі ст. ст. 627, 1048, 1054 ЦК України, Закону України «Про захист прав споживачів», Закону України «Про Національний банк України», Декрету Кабінету Miнicтpiв України «Про систему валютного регулювання та валютного контролю», керуючись ст. ст.10, 12, 15, 265, 354 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_3 товариства «Укрсоцбанк» до ОСОБА_4, ОСОБА_5 про стягнення сум по кредитному договору, задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_4, 11.10.1973 р. н. на користь позивача ОСОБА_3 товариства «Укрсоцбанк» в рахунок заборгованості по кредитному договору № 280/44-266 від 29.04.2008 р. 11 397 110 (одинадцять мільйонів триста дев’яносто сім тисяч сто десять грн.) 80 коп. в тому числі: суму заборгованості за кредитом 4 196 849 (чотири мільйони сто дев’яносто шість тисяч вісімсот сорок дев’ять грн.) 19 коп.; суму заборгованості за відсотками 4 641 478 (чотири мільйони шістсот сорок одна тисяча чотириста сімдесят вісім грн.) 04 коп.; суму пені за несвоєчасне повернення кредиту 2 558 783 (дві мільйони п’ятсот п’ятдесят вісім тисяч сімсот вісімдесят три грн.) 59 коп.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 товариства «Укрсоцбанк» судовий збір в розмірі 165865,91 грн.

У решті позовних вимог відмовити.

Рішення може бути оскаржене до Житомирського апеляційного суду через Богунський районний суд м.Житомира шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення виготовлено та підписано 21.01.2019 року.

Суддя Богунського районного

суду м. Житомира І.Г. Перекупка