Ухвала суду № 7937501, 01.07.2009, Севастопольський апеляційний адміністративний суд

Копія

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Ухвала

Іменем України

01.07.2009           Справа № 2-а-181/08/0170

                    Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді          Горошко Н.П.,

суддів           Єланської О.Е. , Омельченка В. А.                      секретар судового засідання          Галайдіна Г.І.

сторони не з'явилися

розглянувши апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства "Сивашський аніліно-фарбовий завод" на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя Трещова О.Р.) від 24.12.2008 у справі № 2-а-181/08

за позовом Відкритого акціонерного товариства "Сивашський аніліно-фарбовий завод" (Промзона, м.Армянськ, Красноперекопський район, Автономна Республіка Крим, 96012)

до Красноперекопської об'єднаної державної податкової інспекції Автономної Республіки Крим (вул. Північна, 2, м.Красноперекопськ, Автономна Республіка Крим, 96000

про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень

                                                            ВСТАНОВИВ:

                    Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 24.12.2008 у справі № 2-а-181/08 у задоволенні позову Відкритого акціонерного товариства "Сивашський аніліно-фарбовий завод" до Красноперекопської об'єднаної державної податкової інспекції Автономної Республіки Крим про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень відмовлено.

                    Не погодившись з рішенням суду, Відкрите акціонерне товариство "Сивашський аніліно-фарбовий завод" звернулося з апеляційною скаргою, вважає, що оскаржувана постанова ухвалена з порушенням норм матеріального і процесуального права, просить її скасувати, ухвалити нову постанову, якою позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.           

                    Ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 27.02.2009 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Відкритого акціонерного товариства "Сивашський аніліно-фарбовий завод".

                    Ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 09.03.2009 закінчено підготовку та призначено справу до апеляційного розгляду.

                    В судове засідання сторони не з'явилися, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.

          Відповідно до частини 4 статті 196 Кодексу адміністративного судочинства України, судова колегія знаходить можливим апеляційний розгляд справи за відсутності нез’явившихся сторін, визнаючи достатніми для розгляду апеляційної скарги наявні в матеріалах справи письмові докази.

                    Заслухавши доповідача по справі, перевіривши матеріали справи в межах апеляційної скарги, судова колегія вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що позивач - Відкрите акціонерне товариство "Сивашський аніліно-фарбовий завод" звернулося до Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим з адміністративним позовом до Красноперекопської об’єднаної державної податкової інспекції в Автономній Республіці Крим про визнання недійсними податкових повідомлень–рішень від 18.06.2008 № 0000381501/0 на суму штрафних санкцій 1530,00грн. та № 0000381501/0 від 18.06.2008 року на суму штрафних санкцій 3060,00грн.

Позивач уточнив позовні вимоги та просив суд скасувати податкові повідомлення рішення № 0000381501/0 та № 0000391501/0 від 18.06.2008 року.

Відповідно до підпункту 2.1.4 п. 2.1. статті 2 Закону України “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” № 2191-ІІІ від 21.12.2000 податкові органи визнані контролюючими органами стосовно податків і зборів (обов’язкових платежів), які справляються до бюджетів та державних цільових фондів. Отже, вони наділені компетенцією, визначеною підпунктом 2.2.1 пункту 2.2. статті 2 Закону здійснювати перевірки своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати зазначених податків.

Виходячи із аналізу статті 10 Закону України “Про державну податкову службу в Україні”, підпункту 7.7.5 пункту 7.7 статті 7 Закону України “Про податок на додану вартість” від 03.04.1997 № 168/97-ВР органи державної податкової служби уповноважені здійснювати контроль за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування та сплати податку на додану вартість, податку на прибуток та надавати висновки про суми цього податку, які підлягають відшкодуванню з бюджету.

          Судом встановлено, що позивач - Відкрите акціонерне товариство “Сивашський аніліно-фарбовий завод” зареєстровано виконавчим комітетом Армянської міської Ради Автономної Республіки Крим як суб’єкт підприємницької діяльності –юридична особа, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію суб’єкта підприємницької діяльності від 23.02.1996 та з 06.12.2004 включено до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців згідно з довідкою серії АБ № 105947.

Постановою Господарського суду Автономної Республіки Крим від 10.10.2006 позивач визнаний банкрутом та відкрита ліквідаційна процедура у відповідності до вимог Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”.

Відповідно до довідки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців серії АБ № 105947 станом на 01.09.2008 відповідач не ліквідований, здійснює діяльність, тому має виконувати всі обов’язки, у тому числі щодо виконання податкового законодавства, належного нарахування та сплати податків.

02.06.2008 Красноперекопською об’єднаною державною податковою інспекцією в Автономній Республіці Крим на підставі ст. 11 Закону України від 04.12.1990 № 509-ХІІ “Про державну податкову службу в Україні” проведена перевірка Відкритого акціонерного товариства “Сивашський аніліно-фарбовий завод”, якою встановлені порушення п.п. 4.1.4 п. 4.1 статті 4 Закону України “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”, підпункту 7.8.1. пункту 7.8 статті 7 Закону України “Про податок на додану вартість”, пункту 16.04 статті 16 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств”.

          За результатами перевірки складено акт про результати документальної невиїзної (камеральної) перевірки з питання своєчасності подання податкової звітності з податку на додану вартість та податку на прибуток за період з 01.01.2006 по 02.06.2008 від 02.06.2008 № 557/15-0/04601995.

На підставі акту перевірки відповідачем складено податкове повідомлення–рішення № 0000381501/0 від 18.06.2008 про податкове зобов’язання за штрафними санкціями у сумі 1530,00грн.          та повідомлення–рішення № 0000391501/0 від 18.062008 про податкове зобов’язання за штрафними санкціями у сумі 3060,00грн.

          Судом встановлено, що позивач є платником податку на прибуток з 01.03.1996, що підтверджується довідкою про взяття на облік платника податків Красноперекопської об’єднаної державної податкової інспекції в Автономній Республіці Крим.

Отже, Відкрите акціонерне товариство “Сивашський аніліно-фарбовий завод” зобов’язано щоквартально протягом 40 календарних днів, наступних за останнім календарним днем податкового кварталу, подавати до Красноперекопської об’єднаної державної податкової інспекції в Автономній Республіці Крим декларації з податку на прибуток.

Згідно п. 1.3. статті 1 Закону України “Про податок на додану вартість” № 168/97-ВР від 03.04.1997 платником податку визнана особа, яка згідно з цим Законом зобов'язана здійснювати утримання та внесення до бюджету податку, що сплачується покупцем, або особа, яка імпортує товари на митну територію України.

Позивач є платником податку на додану вартість, що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію платника податку на додану вартість № 100124701, виданого 27.06.2008.

Отже Відкрите акціонерне товариство “Сивашський аніліно-фарбовий завод” зобов’язано щомісячно протягом 20 календарних днів, наступних за останнім календарним днем податкового місяця, подавати до Красноперекопської об’єднаної державної податкової інспекції в Автономній Республіці Крим декларації з податку на додану вартість.

Відповідно до п. 9.8. ст. 9 Закону України "Про податок на додану вартість" реєстрація платником податку на додану вартість діє до дати її анулювання, яка відбувається у випадках, якщо: ліквідаційна комісія платника податку, оголошеного банкрутом, закінчує роботу або платник податку ліквідується за власним бажанням чи за рішенням суду (фізична особа позбувається статусу суб'єкта господарювання.

Анулювання реєстрації на підставах, визначених у підпунктах "б"-"ґ" цього пункту, здійснюється за ініціативою відповідного податкового органу або такої особи.

У разі анулювання реєстрації платник податку позбавляється права на нарахування податкового кредиту та отримання бюджетного відшкодування, але у строки, визначені законом, є зобов'язаним погасити суму податкових зобов'язань або податкового боргу з цього податку, що виникли до такого анулювання, за їх наявності, незалежно від того, чи буде така особа залишатися зареєстрованою як платник цього податку на дату сплати такої суми податку, чи ні.

Згідно абзацу “а” підпункту 4.2.2. пункту 4.2. статті 4 Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” від 21.12.2000 № 2181-III контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму податкового зобов'язання платника податків у разі, якщо платник податків не подає у встановлені строки податкову декларацію.

Відповідно до п. 9.8. ст. 9 Закону України "Про податок на додану вартість" платник податку зобов'язаний повернути податковому органу реєстраційне свідоцтво:

-якщо анулювання реєстрації здійснюється за ініціативою платника податку, - разом із наданням заяви про таке анулювання;

-якщо анулювання реєстрації здійснюється за ініціативою податкового органу, - протягом двадцяти календарних днів від дня прийняття рішення про анулювання.

У цьому випадку затримка у поверненні такого свідоцтва прирівнюється до затримки у наданні податкової звітності з цього податку.

Судом встановлено, що в період з вересня 2006 року до січня 2008 року ліквідаційна комісія працювала, заяв про анулювання реєстрації ВАТ “Сивашський аніліно-фарбовий завод” платником податку на додану вартість до відповідача не надавала.

Законом України "Про податок на додану вартість" передбачено, що реєстрація платника податку на додану вартість анулюється не з моменту визнання боржника банкрутом, а з моменту закінчення роботи ліквідаційної комісії.

Відповідно до статті 5 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” провадження у справах про банкрутство регулюється цим Законом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законодавчими актами України.

Будь-яких обмежень щодо застосування Закону України “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами й державними цільовими фондами” для нарахування штрафних санкцій, визначення податкових зобов’язань зазначений Закон не містить.

Відповідно до статей 1 та 12 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", мораторій на задоволення вимог кредиторів - це зупинення виконання боржником грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), термін виконання яких настав до дня введення мораторію, а також припинення заходів, спрямованих на забезпечення виконання цих зобов'язань та зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), застосованих до прийняття рішення про введення мораторію. Протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів не нараховуються неустойка (штраф, пеня), не застосовуються інші санкції за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов'язань та зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів).

Таким чином, дія мораторію поширюється лише на задоволення вимог конкурсних кредиторів.

Що стосується зобов'язань поточних кредиторів, то за цими зобов'язаннями, згідно із загальними правилами, нараховуються неустойка (штраф, пеня), застосовуються інші санкції за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов'язань та зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), у тому числі за неподання податкової звітності.

Мораторій не зупиняє виконання боржником грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), які виникли після введення мораторію, а отже, і не припиняє заходів, спрямованих на їх забезпечення.

Суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що невиконання таких зобов'язань є правопорушенням, отже, нарахування санкцій, застосування заходів забезпечення за не виконання згаданих зобов'язань та примусове стягнення на підставі виконавчих документів коштів на виконання таких грошових зобов'язань та зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), а також штрафних санкцій, є правомірним.

Враховуючи те, що штрафні санкції за неподання податкових декларацій виникли після порушення провадження у справі про банкрутство та введення мораторію, дія мораторію на виконання цих податкових зобов'язань не поширюється.

Статтею 23 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" передбачені наслідки визнання боржника банкрутом та зазначено наслідки прийняття господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури, в тому числі й припинення нарахування штрафних санкцій за всіма видами заборгованості банкрута.

Штрафні санкції за ненадання звітності, нараховані після визнання особи банкрутом за невиконання зазначеного зобов’язання в цей період, не є його заборгованістю, на яку не можуть нараховуватися санкції, оскільки є за своєю суттю адміністративними, а не економічними.

Так, статтею 23 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" передбачено, що з дня прийняття господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури вимоги за зобов'язаннями боржника, визнаного банкрутом, що виникли під час проведення процедур банкрутства, можуть пред'являтися тільки в межах ліквідаційної процедури.

Згаданим Законом встановлено, що після визнання боржника банкрутом можуть бути вчинені операції з реалізації майна, які підлягають оподаткуванню та банкрут зобов’язаний видавати податкові накладні покупцям.

Так, відповідно до статті 25 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" ліквідатор з дня свого призначення здійснює такі повноваження: приймає до свого відання майно боржника, вживає заходів по забезпеченню його збереження; виконує функції з управління та розпорядження майном банкрута; пред'являє до третіх осіб вимоги щодо повернення дебіторської заборгованості банкруту; має право отримувати кредит для виплати вихідної допомоги працівникам, що звільняються внаслідок ліквідації банкрута, який відшкодовується в першу чергу згідно зі статтею 31 цього Закону за рахунок коштів, одержаних від продажу майна банкрута; реалізує майно банкрута для задоволення вимог, включених до реєстру вимог кредиторів, у порядку, передбаченому цим Законом.

Статтею 30 Закону передбачено, що після проведення інвентаризації та оцінки майна банкрута ліквідатор розпочинає продаж майна банкрута на відкритих торгах, якщо комітетом кредиторів не встановлено інший порядок продажу майна банкрута.

Здійснення продажу майна банкрута, сплата з цих операцій всіх податків, виплата заробітної плати та удержання з неї податку з доходів фізичних осіб тощо, а відповідно й облік зазначених операцій в податковій звітності є зобов’язаннями, що пов’язані із здійснення ліквідаційної процедури. Отже нарахування штрафних санкцій за невиконання таких зобов’язань також пов’язано з ліквідаційною процедурою.

          Таким чином, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що позивач зобов’язаний був надавати податкову звітність з податку на прибуток та податку на додану вартість, своєчасно здати свідоцтво платника податків, після оголошення його банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури.

Відповідно до пункту 11 Інструкції про порядок застосування та стягнення сум штрафних (фінансових) санкцій органами державної податкової служби, затвердженої Наказом Державної податкової адміністрації України № 110 від 17.03.2001 податкове повідомлення-рішення або рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій за розглядом матеріалів перевірки приймає керівник органу державної податкової служби або його заступник за формою та згідно з вимогами, установленими Порядком направлення органами державної податкової служби України податкових повідомлень платникам податків та рішень про застосування штрафних (фінансових) санкцій, затвердженим наказом Державної податкової адміністрації України від 21.06.2001 № 253, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 06.07.2001 за № 567/5758 (із змінами та доповненнями), протягом десяти робочих днів від дня реєстрації акта перевірки або вручення його поштою платнику податків (на підставі відмітки на поштовому повідомленні), а за наявності заперечень посадових осіб платника податків щодо акта перевірки - протягом трьох робочих днів, наступних за днем розгляду заперечень і надання (надсилання) письмової відповіді платнику податків.

Як вбачається з поштового повідомлення № 10094189 позивач отримав акт 04.06.2008, про що відповідачу стало відомо 05.06.2008 отже, граничний строк прийняття рішення був 16.06.2008, оскільки 15.06.2008 був вихідний день.

Суд першої інстанції правомірно зазначив, що порушення відповідачем на 2 два дні строку прийняття податкових повідомлень–рішень від 18.06.2008 № 0000381501/0№ та № 0000391501/0 не може бути визнано суттєвим порушенням, оскільки фінансові санкції застосовані вірно та обґрунтовано.

Підпунктом 17.1.1 п.17.1. статті 17 Закону “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” встановлено, що платник податків, який не подає податкову декларацію у строки, визначені законодавством, сплачує штраф у розмірі десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за кожне таке неподання або її затримку.

Зважаючи на викладене, судова колегія дійшла висновку, що постанова суду першої інстанції ухвалена з дотриманням норм матеріального і процесуального права та не вбачає підстав для її скасування.

                    Керуючись статтями 195, 196, п. 1 ч. 1 ст. 198, 200, п. 1 ч. 1 ст. 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

                    Апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства "Сивашський аніліно-фарбовий завод" залишити без задоволення.

                    Постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 24.12.2008 у справі № 2-а-181/08 залишити без змін.

                    Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення.

                    Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця з моменту проголошення.

Головуючий суддя          підпис                              Н.П.Горошко

Судді           підпис                               О.Е.Єланська підпис                               В.А.Омельченко Повний текст судового рішення виготовлений 07.07.09

З оригіналом згідно

Головуючий суддя                                                             Н.П.Горошко