Ухвала суду № 79361301, 21.01.2019, Апеляційний суд Черкаської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 11-сс/793/50/19 Справа № 712/15854/18 Категорія: ст. 176, ст.181 КПК УкраїниГоловуючий у І інстанції ОСОБА_1 Доповідач в апеляційній інстанції ОСОБА_2

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 січня 2019 року Колегія суддів судової палати в кримінальних справах апеляційного суду Черкаської області в складі:

головуючого суддів при секретарі ОСОБА_2 ОСОБА_3, ОСОБА_4 ОСОБА_5з участю прокурорівОСОБА_6, ОСОБА_7

захисника ОСОБА_8

підозрюваного ОСОБА_9

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси апеляційну скаргу прокурора Черкаської місцевої прокуратури ОСОБА_7 на ухвалу слідчого судді Соснівського районного суду м.Черкаси від 22 грудня 2018 року, якою у задоволенні клопотання слідчого СВ Черкаського ВП ГУНП в Черкаській області ОСОБА_10 про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відмовлено та застосовано відносно

ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця Російської Федерації, Іркутьської області м.Бранцьк, українця, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_2, одруженого, маючого на утриманні дитину ІНФОРМАЦІЯ_3, працюючого головним механіком в ТОВ «Комфорт-Гранд», зареєстрованого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4, проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_5, раніше не судимого, -

підозрюваному у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.369 КК України, запобіжний захід у вигляді домашнього арешту в період часу з 20-00 вечора до 06 годин ранку терміном на 60 (шістдесят) діб, тобто до 17 лютого 2019 року, включно, заборонивши йому залишати в даний час місце свого проживання за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_5. Роз'яснено підозрюваному ОСОБА_9, що відповідно до ч. 5 ст. 181 КПК України, працівники органу внутрішніх справ з метою контролю за його поведінкою, мають право з'являтися в житло, під арештом в якому він перебуває, вимагати надання усних чи письмових пояснень з питань, пов'язаних із виконанням покладених на нього зобов'язань.

Покладено на ОСОБА_9 обов'язки, передбачені ч.5 ст.194 КПК України, та зобов'язано його: за наявності здати на зберігання органу досудового розслідування паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України та в'їзд в Україну; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або роботи; утримуватись від спілкування з іншими підозрюваними, свідками в кримінальному провадженні або спілкуватися з ними з дотриманням умов, визначених слідчим суддею, судом, -

в с т а н о в и л а :

Старший слідчий СВ Черкаського відділу поліції ГУ НП в Черкаській області ОСОБА_10 звернулася з погодженим прокурором Черкаської місцевої прокуратури ОСОБА_11 із клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в межах строку досудового розслідування, що не перевищує 60 діб з утриманням у Черкаському СІЗО із можливістю внесення застави в розмірі 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб відносно підозрюваного ОСОБА_9, посилаючись на те, що в провадженні СВ Черкаського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Черкаській області перебуває кримінальне провадження, зареєстроване в Єдиному реєстрі досудових розслідувань за №12018251010008526 від 12.12.2018 р., за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого, ч. 3 ст. 369 КК України.

В ході досудового розслідування встановлено, що ОСОБА_9, будучи достовірно обізнаним про здійснення досудового розслідування старшим слідчим СУ ГУНП в Черкаській області підполковником поліції ОСОБА_12, який, відповідно до п. 2 Примітки до ст. 368 КК України є службовою особою та займає відповідальне становище, у кримінальному провадженні №12018250120000235 від 22.06.2018 р., зареєстрованого за фактом незаконної порубки дерев та зловживання владою службовими особами правоохоронного органу, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 246, ч. 2 ст. 364 КК України, діючи умисно та за попередньою змовою з ОСОБА_13, з метою повернення транспортного засобу ЗІЛ «131» д.н.з. АЕ 9885ВМ, 29 листопада 2018 року, в робочий час з 08.00 до 18.00, більш точний час в ході досудового розслідування на даний час не встановлено, перебуваючи у службовому кабінеті №101 СУ ГУНП в Черкаській області, який знаходиться на першому поверсі будівлі Управління захисту економіки в Черкаській області ДЗЕ НП України, за адресою: м. Черкаси, вул.Благовісна, 189, висловили пропозицію надати неправомірну вигоду старшому слідчому СУ ГУНП в Черкаській області ОСОБА_12 за вирішенням останнім питання щодо повернення транспортного засобу ЗІЛ «131» д.н.з. АЕ 9885ВМ.

В подальшому, ОСОБА_9, реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на надання неправомірної вигоди старшому слідчому СУ ГУНП в Черкаській області ОСОБА_12, 20.12.2018 р. близько 13 год. 10 хв., перебуваючи в службовому кабінеті №101 СУ ГУНП в Черкаській області, який знаходиться на першому поверсі будівлі Управління захисту економіки в Черкаській області ДЗЕ НП України, за адресою: м. Черкаси, вул. Благовісна, 189, усвідомлюючи протиправність своїх дій за попередньою змовою з ОСОБА_13 передали ОСОБА_12 грошові кошти в сумі 5 000 (п?яти тисяч) гривень, за повернення транспортного засобу ЗІЛ «131» д.н.з. АЕ 9885ВМ.

20.12.2018 р. ОСОБА_9 затримано в порядку ст. 208 КПК України.

21.12.2018 р. ОСОБА_9 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369 КК України - надання неправомірної вигоди за вчинення службовою особою в інтересах того, хто надає таку вигоду, чи в інтересах третьої особи будь-якої дії з використанням наданої їй влади чи службового становища, службовій особі, яка займає відповідальне становище, вчинені за попередньою змовою групою осіб.

Таким чином, у вчиненні зазначеного кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.369 КК України підозрюється ОСОБА_9, причетність якого підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами.

Ухвалою слідчого судді Соснівського районного суду м.Черкаси від 22.12. 2018 р., у задоволенні клопотання слідчої СВ Черкаського ВП ГУНП в Черкаській області ОСОБА_10 про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою – відмовлено та застосовано ОСОБА_9, підозрюваному у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.369 КК України, запобіжний захід у вигляді домашнього арешту в період часу з 20-00 вечора до 06 годин ранку терміном на 60 (шістдесят) діб, тобто до 17 лютого 2019 року, включно, заборонивши йому залишати в даний час місце свого проживання за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_5. Покладено на підозрюваного ОСОБА_9, обов’язки, перебачені ст.194 КПК України.

На вказану ухвалу слідчого судді прокурор Черкаської місцевої прокуратури ОСОБА_7 подала апеляційну скаргу, в якій просить ухвалу слідчого судді Соснівського районного суду м.Черкаси від 22.12.2018 р. про відмову застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою стосовно ОСОБА_9 скасувати через невідповідність висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження та істотне порушення судом вимог КПК України та постановити нову ухвалу, якою клопотання слідчого СВ Черкаського ВП ГУ НП в Черкаській області ОСОБА_10, погодженого прокурором Черкаської місцевої прокуратури ОСОБА_11 про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою – задовольнити та обрати відносно ОСОБА_9 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою. Апеляційні вимоги мотивувала тим, що суд не оцінив ризиків перебування на свободі підозрюваного ОСОБА_9 та не надав їм належну оцінку. Вважає, що ОСОБА_9 перебуваючи на свободі матиме можливість безперешкодно застосовувати вплив на головного свідка у кримінальному провадженні, з метою схилення заявника до дачі неправдивих показів, переслідуючи при цьому мету уникнення від кримінальної відповідальності та приховування можливих аналогічних фактів своєї злочинної діяльності, а також переслідувати мету помсти за звернення свідка, до правоохоронних органів на неправомірні дії підозрюваного. Також, слідчим суддею не враховано, що ОСОБА_9 проживає на території Київської області, що унеможливлює орган досудового розслідування належним чином здійснювати контроль за поведінкою ОСОБА_9 та проводити повне та об'єктине досудове розслідування. Зауважує, що наявність постійного місця проживання у підозрюваного ОСОБА_9 не спростовує висновків про наявність ризиків неналежної його процесуальної поведінки, не є гарантією законослухняної його поведінки та є недостатнім підтвердженням позитивної репутації останнього.

Заслухавши суддю-доповідача, який доповів матеріали судової справи, прокурорів, які підтримали апеляційну скаргу, підозрюваного ОСОБА_9 та його захисника ОСОБА_8, які заперечили проти апеляційної скарги та просили її розглянути з винесенням рішення, яким відмовити у її задоволенні та залишити рішення суду першої інстанції без змін, та пояснили, що від слідства і суду ОСОБА_9 не ховався, за викликом з'являється, як до органів досудового розслідування так і суду, має постійне місце проживання, одружений має на утриманні малолітню дитину, перевіривши матеріали в межах поданої апеляційної скарги, обговоривши її доводи, колегія суддів дійшла наступних висновків.

В силу вимог ст. ст. 131, 132 КПК України запобіжні заходи є заходами забезпечення кримінального провадження і застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.

Згідно з ч.1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу, як того вимагає ч. 1 ст. 194 КПК України, слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

При прийнятті оскаржуваного рішення слідчим суддею в повній мірі з'ясовані обставини, що враховуються при обранні запобіжного заходу (ст. 178 КПК України), а також перевірено, чи наявні зазначені у клопотанні ризики, передбачені ст. 177 КПК України.

Висновок слідчого судді про відмову в застосуванні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_9 та обрання домашнього арешту є обґрунтованим та відповідає вимогам ст.ст. 177, 178, 181, 183 КПК України.

Згідно ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим видом запобіжних заходів і повинен застосовуватись лише тоді, коли прокурор доведе, що інший запобіжний захід не забезпечить належну процесуальну поведінку підозрюваного.

Домашній арешт повинен забезпечити виконання підозрюваним всіх процесуальних рішень й дій у цьому провадженні. При порушенні умов домашнього арешту слідчий вправі клопотати про його зміну.

Відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суди України при розгляді справ застосовують Конвенцію та практику Європейського суду як джерела права.

Відповідно ст. 9 КПК України, кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.

Згідно правовій позиції викладеній у рішенні Європейського суду з прав людини від 10 лютого 2011 року по справі «Харченко проти України» (п. 80), при розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обов'язково має бути розглянуто можливість застосування інших (альтернативних) запобіжних заходів, що і було реалізовано слідчим суддею при розгляді клопотання.

Також відповідно правовій позиції викладеній у рішенні Європейського суду з прав людини від 01.06.2006 року по справі «ОСОБА_2 проти Росії», суд при перевірці законності та обґрунтованості запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, має враховувати не тільки тяжкість обвинувачення, як на визначальний чинник при оцінці ймовірності ризиків, і хоча суворість покарання є визначальним, потребу позбавлення когось волі не можна оцінювати з винятково абстрактного погляду, беручи до уваги тільки тяжкість злочину.

Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи.

Доводи апеляційної скарги прокурора про те, що підозрюваний ОСОБА_9 може незаконно впливати на свідка у даному кримінальному провадженні, а також те що ОСОБА_9 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 369 КК України, то такі доводи є безпідставними. Покликання прокурора в апеляційній скарзі на вказані обставини не є підставою застосування найбільш суворого запобіжного заходу.

Обґрунтована підозра у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст.369 КК України, та його тяжкість (на які як на підставу застосування запобіжного заходу - тримання під вартою покликається слідчий та прокурор), сама по собі, не може бути безумовною обставиною для застосування найбільш суворого запобіжного заходу.

Колегією суддів взято до уваги те, що підозрюваний, має постійне місце проживання, постійне місце роботи, одружений, має на утриманні малолітнього сина. Ці обставини підтверджують, що в нього немає наміру ухилятися від слідства, незаконно впливати на учасників провадження чи вчиняти інші злочини.

Відповідно до положень ч.ч.1, 2 ст. 181 КПК України домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби; домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.

Згідно ч.1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п'ятою статті 176 цього Кодексу.

Щодо обставин, які б свідчили про недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику, то дані обставини прокурором в суді першої та апеляційної інстанцій не доведені й доказами не підтверджені.

Відповідно до ч.4 ст. 194 КПК України, якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені п.1, п.2 ч.1 ст. 194 КПК України, але не доведе обставини, передбачені п.3 ч.1 ст. 194 КПК України, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м'який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні.

Оскільки прокурором не доведена недостатність застосування більш м'якого запобіжного заходу, колегія суддів вважає рішення слідчого судді законним та обґрунтованим.

При цьому колегія суддів, враховуючи тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному у разі визнання його винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 369 КК України, за вчинення якого передбачена максимальна міра покарання у виді позбавлення волі на строк до восьми років, а тому вважає що запобіжний захід у вигляді домашнього арешту буде достатнім для забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігатиме спробам переховуватися від органів досудового розслідування та суду.

Окрім того, підозрюваний ОСОБА_9 з'явився в судове засідання першої інстанції самостійно, в судове засідання апеляційного суду також, самостійно та вчасно з'явився і підтвердив своє бажання сприяти слідству та гарантував свою належну процесуальну поведінку.

За таких умов тримання під вартою ОСОБА_9 є безпідставним, а тому підстав для зміни чи скасування ухвали слідчого судді колегію суддів не встановлено.

За таких обставин, зазначені в апеляційній скарзі доводи і підстави, з яких прокурор просить скасувати ухвалу слідчого судді, свого підтвердження в апеляційній інстанції не знайшли.

Керуючись ст.ст.176,177,178, 181, 183, 194, 309, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів, -

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу прокурора Черкаської місцевої прокуратури ОСОБА_7 - залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді Соснівського районного суду м.Черкаси від 22 грудня 2018 року щодо обрання ОСОБА_9 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту в період часу з 20-00 вечора до 06 годин ранку терміном на 60 (шістдесят) діб, тобто до 17 лютого 2019 року, включно, заборонивши йому залишати в даний час місце свого проживання за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_5, з покладанням на нього обов’язків, передбачених ст.194 КПК України – без змін.

Ухвала остаточна і оскарженню не підлягає.

Головуючий :

Судді :