Постанова № 7935261, 09.02.2010, Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Київська, 150, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95493

ПОСТАНОВА

Іменем України

09.02.10Справа №2а-7007/09/6/0170 (11:18)

Окружний адміністративний суд АРК у складі головуючого суддіЛатиніна Ю.А. , при секретарі Лєбєдєвій О. М., за участю:

представника позивача - Чуйко Олена Дмитрівна, довіреність № б.н. від 01.02.10,

представника відповідача - Болібкової Алли Валеріївни, довіреність № 81/0-0 від 17.08.09, розглянув адміністративну справу

за позовом Підприємства "Арніка"

до Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим

про визнання рішення недійсним

Суть спору. Позивач звернувся до Окружного адміністративного суду АРК з позовом про визнання недійсним рішення Державної податкової інспекції м. Сімферополя № 00042303 від 09.01.09.

Позовні вимоги обґрунтовані недотриманням працівниками відповідача порядку проведення перевірки відповідно до Закону України "Про державну податкову службу: без наказу керівника відповідача та рішення суду. Також позивач посилається на відсутність порушень, зазначених в акті перевірки.

Ухвалами суду від 03.06.09 відкрито провадження в адміністративній справі, закінчено підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.

Ухвалою суду від 09.02.09 відповідача ДПІ ум. Сімферополі АРК замінено на ДПІ в м. Сімферополі АРК.

У ході судового розгляду справи позивач заявив клопотання про зміну предмету позову, згідно якого просить визнати недійним та скасувати рішення № 0000042303 від 09.01.09 у частині стягнення з підприємства "Арніка" штрафних санкцій у розмірі 8161,00 грн.

Позивач на уточнених позовних вимогах наполягав з підстав зазначених у позові, просив вимоги задовольнити.

Відповідач проти позову заперечує з посиланням на порушення позивачем п. 1, 13 ст. 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", які зазначені в акті перевірки. Також відповідач посилається на дотримання ним встановленого законами України "Про державну податкову службу", "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" порядку проведення перевірки позивача.

Дослідив матеріали справи, заслухав сторін, суд

ВСТАНОВИВ:

22.12.08 працівниками ДПІ в м. Сімферополь АРК була проведена перевірка Підприємства «Арніка» щодо дотримання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій, за результатами якої складений акт № 000659/1977/01/09/23/31072709 (а.с. 65-67).

Перевіркою встановлені порушення позивачем п. 1,2,4,5,9,13 ст. 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг".

Зазначені порушення знайшли свої проявлення в наступному:

- не проведення розрахункової операції через РРО на суму 13,60 грн., не видача відповідного розрахункового документу (п. 1, 2);

-проведення розрахункових операцій через не опломбоване РРО у встановленому порядку та не забезпечення цілісності пломби РРО (п. 4, 5);

- не зберігання в книзі обліку розрахункових операцій щоденного фіскального звіту (Z-звіту) (п. 9);

- невідповідність сум наявних грошових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, зазначених у денному звіті РРО , сума невідповідності склала 330,80 грн.;

Рішенням ДПІ в м. Сімферополь АРК про застосування штрафних (фінансових) санкцій № 0000042303 від 09.01.09 до позивача застосовані штрафні (фінансові) санкції у розмірі 10 902,00 грн. на підставі п. 1 ст. 17, 22 Закону України "Про застосування реєстратора розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" (а. с. 12).

Оцінюючи вимоги позивача щодо порушення відповідачем встановленого Законом України "Про державну податкову службу" порядку проведення перевірки, судом встановлено наступне.

Частина 2 статті 19 Конституції України зобов'язує органи державної влади, їх посадових осіб діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Враховуючи наведені конституційні положення, органи державної податкової служби зобов'язані діяти виключно у меж ах їх компетенції та у спосіб, передбачений законом. Право податкової інспекції на проведення перевірки підлягає законодавчим обмеженням та реалізується з дотриманням порядку, встановленого законом.

Зокрема, право на проведення перевірок по контролю за здійсненням розрахункових операцій в сфері готівкового та безготівкового обігу органів державної податкової служби закріплено у п.2 ст.11 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" і ч.1 ст.16 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг".

Відповідно до ч.4 ст.16 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" планові або позапланові перевірки осіб, що використовують реєстратори розрахункових операцій, розрахункові книжки або книги обліку розрахункових операцій, здійснюються в порядку, передбаченому законодавством України.

Відповідно до п. 2 ст. 11 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" із змінами та доповненнями органи державної податкової служби мають право здійснювати контроль за дотриманням порядку проведення готівкових розрахунків за послуги у встановленому законом порядку.

Вказана перевірка була проведена відповідно до вищезгаданого пункту статті 11 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" з метою здійснення контролю за дотриманням порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги) у встановленому законом, і наявність ліцензій на здійснення видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню відповідно до законодавства.

Згідно статті 11-1 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" перевірки, які проводяться в межах повноважень податкових органів, визначених Законами України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування і послуг", "Про державне регулювання виробництва і обороту спирту етилового, коньячного і плодового алкогольних напоїв і тютюнових виробів" відносяться до позапланових. При цьому слід вказати, що ці позапланові перевірки не відносяться до позапланових виїзних перевірок, в ході яких перевіряється платник податків з питань своєчасності, достовірності, повнота нарахування і сплати ним податків і зборів (обов'язкових платежів).

Отже норми ст. 11 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" в частині проведення позапланових виїзних перевірок, не розповсюджується на перевірки порядку проведення розрахунків за товари (послуги) і інших вимог Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування і послуг", Закону України "Про патентування деяких видів підприємницької діяльності", Закону України "Про державне регулювання виробництва і обороту спирту етилового, коньячного і плодового алкогольних напоїв і тютюнових виробів", а поняття позапланова перевірка та позапланова виїзна перевірка не тотожні.

Вимоги до податкового органу проводити планову перевірку за письмовим рішенням керівника, надіслання письмового повідомлення платнику податків про проведення перевірки, які встановлені частинами 2 і 4 статті 11-1 вказаного Закону стосуються документальних перевірок.

Стаття 11-2 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" встановлює, що посадові особи ОДПС вправі приступити до проведення планової або позапланової виїзної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цім та іншими законами України, та за умови надання платнику податків під розписку направлення на перевірку, в якому зазначаються дата його видачі, назва органу державної податкової служби, які проводитимуть перевірку. Направлення на перевірку є дійсними за умови наявності підпису керівника ОДПС, скріпленого відповідною печаткою.

Також, відповідно до статей 15, 16 Закону України № 265/95 передбачено проведення органами державної податкової служби планових і позапланових перевірок дотримання норм цього Закону. При цьому способи проведення перевірок законом не встановлені. Тому податкові органи мають право застосувати які-небудь способи перевірки, якщо при цьому не порушуються вимоги Конституції України, законів України і інших законодавчих актів.

Статтею 11-1 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" передбачені підстави і порядок проведення органами державної податкової служби планових і позапланових виїзних перевірок своєчасності, достовірності, повноти нарахування і сплати податків і зборів (обов'язкових платежів).

Як слідує з матеріалів справи, при проведенні перевірки 22.12.08 не проводилася перевірка до питаннях своєчасності, достовірності, повноти нарахування і сплати податків і зборів, і тому посилання на відсутність підстав, передбачених ч. 6 ст. 11-1 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" є безпідставною. Вищезгадана перевірка проведена в рамках повноважень податкових органів, визначених Законом України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування і послуг", що не є перевіркою своєчасності, достовірності, повноти нарахування і сплати податків і зборів.

Таким чином, підстави і порядок проведення перевірок суб'єктів господарювання, які використовують реєстратори розрахункових операцій, визначені Законом України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування і послуг" і п. 2.6 застосувань 2 до наказу ДПА України від 11.10.05 № 441 "Про затвердження Методичних рекомендацій про порядок складання плану-графіка перевірок суб'єктів господарювання і взаємодії між структурними підрозділами при їх проведенні" і проводяться по окремих щомісячних планах органів державної податкової служби.

Приймаючи до уваги наявність в матеріалах справи досліджені судом направлення на перевірку позивача № 8373 від 18.12.08 (а. с. 13), № 8374 від 18.12.08 (а. с. 14) та плану графіку проведення перевірок об’єктів торгівлі, громадського харчування та послуг на грудень 2008 (а. с. 62-63), суд прийшов до висновку, що порядок вищезазначеної перевірки позивача дотриманий відповідачем відповідно до вимог діючого законодавства України.

Судом встановлено, що наказ на проведення перевірок не містить доказів його ознайомлення позивачем. Проте, зазначене порушення могло бути підставою для не допуску посадових осіб, вказаних в направленнях на проведення перевірки до її проведення, як це передбачено ч. 2 ст. 11-2 Закону №509. Позивач таким правом не скористався, оскільки перевірка фактично була проведена, що підтверджується відміткою про ознайомлення і отримання примірнику акту перевірки, відповідним підписом позивача на направленнях на перевірку, поясненнями позивача, даними в судовому засіданні.

Суд не приймає до уваги посилання позивача на участь у проведенні вищезазначеної перевірки 22.12.08 працівників податкової міліції, оскільки така участь позивачем не доведена та спростовується актом перевірки.

При цьому, оцінюючи докази в їх сукупності, суд вважає позовні вимоги необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно положень ст. 1 Закону України "Про застосування реєстратора розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" реєстратори розрахункових операцій застосовуються фізичними особами - суб'єктами підприємницької діяльності або юридичними особами (їх філіями, відділеннями, іншими відокремленими підрозділами) (далі - суб'єкти підприємницької діяльності), які здійснюють операції з розрахунків у готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також уповноваженими банками та суб'єктами підприємницької діяльності, які виконують операції купівлі-продажу іноземної валюти.

Так, згідно ст. 3 Закону України "Про застосування реєстратора розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані:

проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок (п. 1);

видавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, розрахунковий документ встановленої форми на повну суму проведеної операції (п. 2);

забезпечувати цілісність пломб реєстратора розрахункових операцій та незмінність його конструкції та програмного забезпечення (п. 4);

у разі незастосування реєстраторів розрахункових операцій у випадках, визначених цим Законом, проводити розрахунки з використанням книги обліку розрахункових операцій та розрахункової книжки з додержанням встановленого порядку їх ведення, крім випадків, коли ведеться облік через електронні системи прийняття ставок, що контролюються у режимі реального часу Державним казначейством України (п. 5);

щоденно друкувати на реєстраторах розрахункових операцій (за виключенням автоматів з продажу товарів (послуг)) фіскальні звітні чеки і забезпечувати їх зберігання в книгах обліку розрахункових операцій (п. 9);

забезпечувати відповідність сум готівкових коштів на місці проведення розрахунків коштів сумі коштів, яка зазначена в денному звіті реєстратора розрахункових операцій, а у випадку використання розрахункової книжки – загальній сумі продажу з розрахунковими квитанціями, виданими з початку робочого дня (п. 13).

При цьому розрахунковий документ - документ встановленої форми та змісту (касовий чек, товарний чек, розрахункова квитанція, проїзний документ тощо), що підтверджує факт продажу (повернення) товарів, надання послуг, отримання (повернення) коштів, купівлі-продажу іноземної валюти, надрукований у випадках, передбачених цим Законом, і зареєстрований у встановленому порядку реєстратором розрахункових операцій або заповнений вручну.

Оцінюючи наявність порушень позивачем п. 1,2 ст. 3 вищезазначеного Закону, суд встановив, що 22.12.08 позивачем не проведена через РРО сума у розмірі 13,60 грн. Так, згідно х-звітів від 22.12.08 станом на 13 г. 46 хв. та 13 г 47 хв. (а.с. 67) готівка склала відповідно 10,80 грн. та 3,10 грн., при цьому відповідна сума у х-звітах не відображена, що свідчить про порушення позивачем вищевказаних норм.

Позивачем не надані докази відсутності з його боку порушень передбачених п. 1,2 ч. 1 ст. 3 Закону України "Про застосування реєстратора розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", а саме застосування ним до та під час перевірки реєстратор розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або застосування зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок. Також позивачем не доведений факт видачі розрахунковий документ встановленої форми на повну суму проведеної операції

Суд приймає також до уваги, що позивачем зазначений факт не заперечувався.

Згідно ч. 3 ст. 72 КАС України обставини, які визнаються сторонами, можуть не доказуватися перед судом, якщо проти цього не заперечують сторони і в суду не виникає сумніву щодо достовірності цих обставин та добровільності їх визнання

Вирішуючи позовні вимоги щодо порушення позивачем п. 4,5 ст. 3 Закону України "Про застосування реєстратора розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" судом встановлено, що на РРО № 0109003498 пломбу на передньої панелі у місці з'єднання верхньої та нижньої части корпусу РРО пломбу не можна ідентифікувати, та на РРО № 01090003497 пломба на передньої панелі у місці з'єднання верхньої та нижньої части корпусу РРО відсутня, що підтверджується фотознімками (а.с. 109-114). При цьому, суд звертає увагу, що довідка ПП "Гама-Юг" про опломбування РРО від 13.12.07 не свідчить про фактичну наявність пломб вищезазначених РРО станом на 22.12.08 - дату перевірки. Отже, позивачем порушені приписи п. 4,5 ст. 3 Закону України "Про застосування реєстратора розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг".

Вирішуючи питання про наявність порушень позивачем п. 9 ст. 3 судом досліджені спірні z-звіти (а.с. 17-44) та прийнятий до уваги факт відсутності заперечень з боку позивача щодо наявності порушення вищезазначеної норми. Позивач не згодний лише з порядком застосування штрафних санкцій за кожний епізод порушення норм окремо.

Суд звертає при цьому увагу на те, що відповідно до пункту 9 статті 3 Закону України від 06.07.95 р. N 265-ВР "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" (далі - Закон N 265) суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, зобов'язані щоденно друкувати на реєстраторах розрахункових операцій фіскальні звітні чеки і забезпечувати їх зберігання в книгах обліку розрахункових операцій.

Згідно з пунктом 4 статті 17 Закону N 265 за порушення вимог цього Закону до суб'єктів підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), за рішенням відповідних органів державної податкової служби України застосовуються фінансові санкції у розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі невиконання щоденного друку фіскального звітного чеку або його не зберігання в книзі обліку розрахункових операцій.

Отже, у разі встановлення факту незабезпечення зберігання 25 фіскальних звітних чеків у книзі обліку розрахункових операцій до суб'єкта господарювання застосовується штрафна (фінансова) санкція на суму 8500,00 грн. (340,0 грн. х 25) згідно з пунктом 4 статті 17 Закону N 265.

Враховуючи вищевикладене, суб'єкти господарювання відповідно до пункту 9 статті 3 Закону N 265 зобов'язані щоденно друкувати на реєстраторах розрахункових операцій фіскальні звітні чеки і забезпечувати їх зберігання в книгах обліку розрахункових операцій. Нормами Закону N 265 не передбачено випадків звільнення суб'єктів господарювання від невиконання щоденного друку фіскальних звітних чеків на реєстраторі розрахункових операцій, в тому числі якщо в окремі дні роботи торгової точки розрахункові операції не проводились.

Оцінюючи наявність в діянні позивача, що мало місце 22.12.08 порушень п. 13 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстратора розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» судом встановлено наступне.

Згідно денному Х-звітів від 22.12.08 сума проведена через РРО склала 10,80 грн та 203,10 грн. відповідно (а.с. 36). При цьому відповідно до опису грошових коштів позивача від 22.12.08 наявність грошової коштів склала 358,3 грн. без урахування суми покупці в ході перевірки.

Посилання позивача на Наказ Підприємства "Арніка" про ліміт каси № 7 від 01.03.02 (а.с. 57), згідно якого сума ліміту каси двох РРО позивача склала 150,00 грн. що зумовило позивача не проводити через РРО суми, що перевищили межу 150 грн. не приймаються судом до уваги, оскільки спірні правовідносини регулюються саме Законом України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері громадянського харчування, торгівлі, послуг", а не Постановою Національного банку України "Про затвердження Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні (Типові форми NN КО-1, КО-2, КО-3, КО-4, КО-5)" N 637 від 15.12.2004. При цьому суд, зазначає, що обов'язок позивача дотримуватися ліміту каси не пов'язаний з обов'язком позивача проведення через РРО операції господарської діяльності.

Посилання позивача на належність виявленої спірної суми до ліміту каси для розміну грошових коштів не приймаються судом уваги, оскільки згідно до положень п. 23 Постанови Кабінету Міністрів України "Про затвердження Порядку провадження торговельної діяльності та правил торговельного обслуговування населення" касир та інший працівник, з якими споживач розраховується за товар, під час проведення розрахунку повинен чітко назвати суму, що підлягає сплаті, суму, одержану від споживача, і покласти гроші окремо на видному місці, оформити розрахунковий документ на повну суму покупки, назвати споживачеві належну йому суму здачі та видати її разом з розрахунковим документом.

Касир та інший працівник, які мають право одержувати від споживача гроші за проданий товар, зобов'язані приймати без обмежень банкноти і монети Національного банку (у тому числі пам'ятні, ювілейні монети, зношені банкноти та монети), які є засобами платежу, за номінальною вартістю, а також забезпечувати наявність у касі банкнот і монет для видачі здачі.

Правильність розрахунку споживач перевіряє на місці, не відходячи від каси.

Забороняється зберігання на місці проведення розрахунку (в касі, грошовому ящику, сейфі тощо) готівки, що не належить суб'єкту господарювання, а також особистих речей касира чи інших працівників.

Положення ч. 1 ст. 71 КАС України передбачають, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Позивачем не доведений факт забезпечування ним відповідності сум готівкових коштів на місці проведення розрахунків коштів сумі коштів, яка зазначена в денному звіті реєстратора розрахункових операцій.

Отже, судом встановлені порушення позивачем приписів п. 1,2,13 ст. 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг".

За таких обставин, суд вважає, що у ході проведення перевірки позивача 22.12.08 відповідач діяв у спосіб, передбачений ст. 19 Конституції України відповідно до діючого законодавства України та правомірно застосував штрафні (фінансові санкції).

Отже, суд вважає позовні вимоги необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

За змістом положень ст. 94 КАС України у разі відмови в задоволенні позову судові витрати, понесені відповідачем з Державного бюджету України йому не повертаються.

Постанова у повному обсязі була складена та підписана 15.02.10

Керуючись ст. ст. 94, 160-163, ст. 167, 168 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні позову відмовити повністю.

У разі неподання заяви про апеляційне оскарження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України - з дня складення в повному обсязі.

Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то постанова набирає законної сили через 10 днів з дня отримання особою копії постанови, у разі неподання нею заяви про апеляційне оскарження.

Якщо після подачі заяви про апеляційне оскарження, апеляційна скарга не подана, постанова вступає в законну силу через 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Постанова може бути оскаржена в порядку і строки передбачені ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя                                         Латинін Ю.А.