Постанова № 7935266, 01.02.2010, Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Київська, 150, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95493

ПОСТАНОВА

Іменем України

01.02.10Справа №2а-12694/09/2/0170 Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого судді Яковлєва С.В. , при секретарі Слабун О.М.

розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Державної податкової інспекції у м. Сімферополь АРК

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Неаполь-Сервіс»

про стягнення заборгованості в сумі 47797,16 грн.

за участю представників:

від позивача – не з’явився;

від відповідача – не з’явився;

Суть спору: Державна податкова інспекція у м. Сімферополь АРК (далі позивач) звернулась до Окружного адміністративного суду АР Крим з адміністративним позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Неаполь-Сервіс» (далі відповідач) податкової заборгованості в сумі 47797,16 грн., у тому числі 17616,85 грн. податку на прибуток підприємств, 10504,80 грн. податку на додану вартість, 19653,41 грн. земельного податку та 22,10 грн. комунального податку. Вимоги позивача обґрунтовані тим, що відповідачем несвоєчасно проводиться сплата узгоджених податкових зобов’язань.

Позивач явку свого представника у судове засідання, яке відбулось 01.02.2010 року, не забезпечив, про час та день його проведення повідомлений належним чином, 01.02.2010 року надав клопотання про розгляд справи за відсутності його представника, у зв’язку з неможливістю явки.

Відповідач заперечення на позов до суду не надав, явку свого представника у судове засідання не забезпечив, про час та день його проведення був повідомлений належним чином через засоби масової інформації, клопотання про розгляд справи за його відсутності до суду не надав, про причини неявки суд не повідомив.

Суд, приймаючи до уваги клопотання позивача, ненадання відповідачем доказів неможливості його участі у судовому засіданні з поважних причин, відсутність у матеріалах справи клопотання про неможливість розгляду справи без участі його представника, керуючись ст. 128 КАС України, вважає можливим продовжити розгляд справи на підставі наявних доказів.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази, суд

ВСТАНОВИВ:

Відповідач 24.12.2004 року зареєстрований Виконавчим комітетом Сімферопольської міської ради АР Крим, як юридична особа, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію серії А00 № 432495, та відповідно є платником податків та зборів, передбачених Законом України «Про систему оподаткування».

Згідно зі статтею 4 Закону України «Про систему оподаткування», платниками податків і зборів (обов’язкових платежів) є юридичні особи, на яких відповідно до Законів України покладений обов’язок сплачувати податки і збори.

Пунктом 4.1 статті 4 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» встановлено, що платник податків самостійно обчислює суму податкового зобов’язання, яку вказує у податковій декларації. Податкове зобов’язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації (п.5.1. ст. 5 Закону).

Згідно з пунктом 5.3.1 статті 5 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку для подання податкової декларації.

Статтею 9 Закону України «Про систему оподаткування» встановлено, що платники податків зобов’язані сплачувати належні суми податків і зборів (обов'язкових платежів) у встановлені законами терміни.

Відповідно до пункту 10.2 статті 10 Закону України «Про податок на додану вартість» платники податку, відповідають за дотримання достовірності та своєчасності визначення сум податку, а також за повноту та своєчасність його внесення до бюджету відповідно до закону.

Судом встановлено, що відповідачем 18.02.2005 року отримано свідоцтво № 00884241 про реєстрацію платника податку на додану вартість серії НБ № 112468.

Відповідачем 22.02.2009 року та 24.03.2009 року були надані декларації з податку на додану вартість, відповідно до яких загальна сума самостійно задекларованих відповідачем податкових зобов’язань за відповідний період, з урахуванням сплати відповідачем 0,10 грн. становить 240,00 грн.

Державною податковою інспекцією в м. Сімферополь АР Крим 10.10.2008 року проведено виїзну планову перевірку відповідача з питань дотримання вимог податкового валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2006р. по 30.06.2008р.

За результатами перевірки складено акт № 7509/23-7/33326246 від 10.10.2008 року, в якому зафіксовано порушення відповідачем п.п. 7.3.1 п.7.3 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», п. 4.1 ст. 4, п.п. 11.3.1 ст. 11, п.5.1 ст. 5, п.п. 8.3.2 п.8.3 ст.8 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», ст. 15 Декрету Кабінету Міністрів України «Про місцеві податки і збори».

На підставі зазначеного акту перевірки позивачем 16.10.2008 року прийнято податкове повідомлення – рішення № 0013262301/0 про визначення суми податкового зобов’язання з податку на додану вартість у розмірі 10000,50 грн., у тому числі 6667,00 грн. за основним платежем та 3333,5 штрафних санкцій.

Зазначене податкове повідомлення – рішення було отримано відповідачем 16.10.2008 року, про що свідчить його підпис на корінці такого податкового повідомлення – рішення.

Крім того, 26.11.2008 року позивачем проведено невиїзну документальну перевірку своєчасності сплати відповідачем податку на додану вартість до бюджету, якою встановлено порушення п.п. 5.3.1. п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», про що складений акт № 8658/15-2/33326246.

За результатами перевірки позивачем прийнято податкове повідомлення-рішення №0013491502/0 від 27.11.2008 року, яким відповідач зобов’язаний сплатити штраф у сумі 203,10 грн. за платежем: податок на додану вартість. Вказане рішення отримане відповідачем 27.11.2008 року, про що свідчить підпис директора.

Також, 16.02.2009 року позивачем проведено невиїзну документальну перевірку своєчасності сплати відповідачем податку на додану вартість до бюджету, якою встановлено порушення п.п. 4.1.4. п. 4.1 ст. 4 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», про що складений акт № 1586/15-2/33326246.

На підставі цього акту перевірки позивач прийняв податкове повідомлення-рішення №0002391502/0 від 20.02.2009 року про визначення податкового зобов’язання за штрафним санкціями з податку на додану вартість в сумі 170,00 грн., яке отримане відповідачем 20.02.2009 року, про що свідчить підпис директора на корінці зазначеного податкового повідомлення-рішення.

У порядку ст. 71 КАС України відповідачем не надано доказів того, що податкові повідомлення – рішення були прийняті позивачем з порушенням вимог діючого законодавства.

Таким чином, загальна сума заборгованості відповідача перед бюджетом з податку на додану вартість становить 10504,80 грн.

Порядок, підстави та строки сплати податку на прибуток, надання податкової звітності встановлений Законом України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28.12.1994 року N 333/94, п.п. 11.1 якого передбачені такі податкові періоди: календарні квартал, півріччя, три квартали, рік.

Відповідач зобов’язаний щоквартально протягом 40 календарних днів, наступних за останнім календарним днем податкового кварталу, подавати до ДПІ в м. Сімферополь декларації з податку на прибуток.

Згідно з п.п. 16.1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» платники податку самостійно визначають суми податку, що підлягають сплаті.

Платники податку у строки, визначені законом, подають до податкового органу податкову декларацію про прибуток за звітний період, розраховану наростаючим підсумком з урахуванням від'ємного значення об'єкта оподаткування минулих податкових періодів у разі його наявності відповідно до пункту 6.1 статті 6 цього Закону. (п.п. 16.4 зазначеного Закону).

Згідно з п.п. 20.1. ст. 20 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» відповідальність за правильність нарахування, своєчасність сплати податку та дотримання податкового законодавства несе платник податку у порядку та розмірах, визначених законом.

Відповідачем в порядку податкової звітності до ДПІ в м. Сімферополь АР Крим були надані декларації з податку на прибуток: декларація № 213937 від 10.11.2008 року на суму 1860,00 грн.; декларація № 234134 від 18.12.2008 року на суму 1290,00 грн.; декларація № 285102 від 06.02.2009 року на суму 736,00 грн.; декларація № 69083 від 30.04.2009 року на суму 750,00 грн.

Загальна сума самостійно задекларованих відповідачем зобов’язань з податку на прибуток становить 4636,00 грн.

Крім того, на підставі вищезазначеного акту перевірки № 7509/23-7/33326246 від 10.10.2008 року за порушення відповідачем п. 4.1 ст. 4, п.п. 11.3.1 ст. 11, п.5.1 ст. 5, п.п. 8.3.2 п.8.3 ст.8 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», позивачем 16.10.2008 року прийнято податкове повідомлення – рішення № 0013272301/0 про визначення суми податкового зобов’язання з податку на додану вартість у розмірі 17042,00 грн., у тому числі 12704,00 грн. за основним платежем та 4338,00 штрафних санкцій.

Зазначене податкове повідомлення – рішення було отримано відповідачем 16.10.2008 року, про що свідчить його підпис директора на корінці такого податкового повідомлення – рішення.

За таких обставин, з урахуванням часткової сплати, заборгованість відповідача з податну на прибуток станом на день розгляду справи складає 17616,85 грн.

Розміри та порядок плати за використання земельних ресурсів, а також відповідальність платників та контроль за правильністю обчислення і справляння земельного податку передбачені Законом України «Про плату за землю» від 03.07.1992 року № 2535 – ХІІ.

          Відповідно до ст. 2 Закону використання землі в Україні є платним. Плата за землю здійснюється у вигляді земельного податку чи орендної плати, що визначаються в залежності від грошової оцінки земель. Власники земельних ділянок (паїв) і землекористувачі згідно з ч.2 ст. 2 Закону України «Про плату за землю» сплачують земельний податок. Статтею 15 даного нормативно-правового акту передбачено, що власники землі і землекористувачі платять земельний податок з дня виникнення права власності чи права користування земельною ділянкою.

Відповідно до ст. 13 Закону підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру, а орендної плати за земельну ділянку, яка перебуває у державній або комунальній власності, - договір оренди такої земельної ділянки.

Згідно зі ст. 14 Закону України «Про плату за землю» платники земельного податку, а також орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності (крім громадян) самостійно обчислюють суму земельного податку та орендної плати щороку за станом на 1 січня і до 1 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою центральним податковим органом, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій Платник податків має право подавати щомісячно нову звітну податкову декларацію, що не звільняє його від обов'язку подання податкової декларації до 1 лютого поточного року, у тому числі і за нововідведені земельні ділянки, що не звільняє від обов'язку подання податкової декларації протягом місяця з дня виникнення права на нововідведену земельну ділянку, протягом 20 календарних днів місяця наступного за звітним.

Згідно з договором купівлі-продажу від 29.01.2008 року відповідач євласником земельної ділянки площею 764 кв.м., що знаходиться за адресою: м. Сімферополь, вул. Морозова, 23.

З огляду на зазначене вище, відповідач є платником земельного податку та повинен у строки, встановлені чинним законодавством, подавати до податкових органів розрахунки земельного податку та своєчасно сплачувати самостійно визначені у них податкові зобов’язання.

На підставі зазначеного вище відповідачем до ДПІ в м. Сімферополі АР Крим в порядку податкової звітності були надані розрахунки земельного податку: розрахунок № 12514 від 25.02.2008 року, розрахунок № 103614 від 10.07.2008 року, розрахунок № 4408 від 30.01.2009 року.

Також, 01.10.2008 року позивачем проведено невиїзну документальну перевірку з питань своєчасності сплати відповідачем у бюджет земельного податку за період з 30.07.2008 року по 01.01.2008 року, якою встановлено порушення п.п. 5.3.1. п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», про що складений акт № 7320/15-3/33326246.

За результатами перевірки позивачем прийнято податкове повідомлення-рішення №0009281502/0 від 01.10.2008 року, яким відповідач зобов’язаний сплатити штраф у сумі 189,18 грн. за платежем: податок на землю. Вказане рішення отримане відповідачем 01.10.2008 року, про що свідчить підпис директора.

Таким чином, загальна сума заборгованості відповідача з земельного податку складає 19653,41 грн.

Види місцевих податків і зборів, їх граничні розміри та порядок обчислення і спрямований на зміцнення бюджетів місцевого самоврядування визначені Декретом Кабінету Міністрів України «Про місцеві податки і збори» від 20.05.1993 року № 56-93, відповідно до ч. 1 якого комунальний податок належить до місцевих податків.

Згідно зі ст. 15 Декрету комунальний податок справляється з юридичних осіб, крім бюджетних установ, організацій, планово-дотаційних та сільськогосподарських підприємств. Його граничний розмір не повинен перевищувати 10 відсотків річного фонду оплати праці, обчисленого виходячи з розміру неоподатковуваного мінімуму доходів громадян.

Органи місцевого самоврядування самостійно встановлюють і визначають порядок сплати місцевих податків і зборів відповідно до переліку і в межах установлених граничних розмірів ставок.

Місцеві податки і збори перераховуються до бюджетів місцевого самоврядування в порядку, визначеному Радами народних депутатів, якими вони встановлюються. Стягнення не внесених в установлений термін місцевих податків і зборів здійснюється згідно з чинним законодавством.

Порядок, підстави та строки сплати комунального податку, надання податкової звітності встановлений Положенням «Про комунальний податок», затвердженого рішенням 38 сесії 4 скликання Керченської міської ради АР Крим від 12.01.2006 року.

          Підпунктом 4.1.4. статті 4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» встановлено, що податкові декларації подаються за базовий податковий (звітний) період, що дорівнює: б) календарному кварталу або календарному півріччю (у тому числі при сплаті квартальних або піврічних авансових внесків).

Таким чином, відповідач зобов’язаний щоквартально протягом 40 календарних днів, наступних за останнім календарним днем податкового кварталу, подавати до ДПІ в м. Керч АР Крим розрахунки з комунального податку.

Відповідачем в порядку податкової звітності до позивача наданий розрахунок з комунального податку № 70414 від 05.05.2009 року на суму 22,10 грн.

Відтак, загальна сума заборгованості відповідача перед бюджетом відповідно відомостей облікової картки платника податків, з урахуванням часткової сплати, становить 47797, 16 грн., яка не сплачена в добровільному порядку.

Підпунктом 6.2.1. пункту 6.2. ст. 6 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» передбачено, що у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання в установлені строки, податковий орган надсилає такому платнику податків податкові вимоги.

У зв’язку з чим позивачем на адресу відповідача була направлені перша податкова вимога № 1/2775 від 14.10.2008 року, яка отримана директором відповідача 20.11.2008 року та друга податкова вимога № 2/3611 від 22.12.2008 року, яка однак не була отримана останнім у зв’язку з відсутністю підприємства за юридичною адресою.

          Згідно з підпунктом 6.2.4. пункту 6.2. статті 6 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21 грудня 2000 року N 2181-III встановлено, що у разі, коли податковий орган або пошта не може вручити платнику податків податкове повідомлення або податкові вимоги у зв'язку з незнаходженням посадових осіб, їх відмовою прийняти податкове повідомлення або податкову вимогу, незнаходженням фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків, податковий орган розміщує податкове повідомлення або податкові вимоги на дошці податкових оголошень, встановленій на вільному для огляду місці біля входу до приміщення податкового органу. При цьому день розміщення такої податкової вимоги або повідомлення вважається днем її вручення.

На підставі акту № 164/24-1 від 20.01.2009 року друга податкова вимога № 2/3611 розміщена на дошці податкових оголошень (повідомлень) з 20.01.2009 року.

Згідно статті 2 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» однією із задач органів податкової служби є здійснення контролю за дотриманням податкового законодавства, повною і своєчасною сплатою до бюджетів податків і зборів.

Пунктом 11 статті 11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» передбачено, що органи державної податкової служби мають право застосовувати до платників податків фінансові (штрафні) санкції, стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми недоїмки, пені у випадках, порядку і розмірах, встановлених законами України.

Відповідно до п. 11 ч. 1 ст. 10 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» державні податкові інспекції в районах, містах без районного поділу, районах у містах, міжрайонні та об`єднані державні податкові інспекції подають до судів позови до підприємств, установ, організацій та громадян про визнання угод недійсними і стягнення в доход держави коштів, одержаних ними за такими угодами, а в інших випадках— коштів, одержаних без установлених законом підстав, а також про стягнення заборгованості перед бюджетом і державними цільовими фондами.

Приймаючи до уваги те, що відповідач не надав заперечення проти позову та, у порядку, передбаченому ст. 71 КАС України, не надав доказів сплати заборгованості в сумі 47797,16 грн., суд вважає, що позовні вимоги належить задовольнити в повному обсязі.

На підставі викладеного, керуючись статтями 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1.Позов задовольнити.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Неаполь-Сервіс» (95000, АР Крим, м. Сімферополь, пр. Кірова/вул. Леніна,б.21/1, оф.410; ЄДРПОУ 33326246; р/р № 26001008000074 ВАТ «Родовід банк», м. Київ, МФО 321712; р/р №26005440460760 КРФ АКБ «Укрсоцанк», м. Сімферополь, МФО 324010; р/р № 26000013714401, № 26001013714400 АКІБ «Укрсиббанк», м. Харків, МФО 351005; р/р № 26009001937201 АКБ Європейський, МФО 380184; р/р № 26007316561 Філія ВАТ «МТБ», м. Севастополь, МФО 384748) на користь Державного бюджету заборгованість з податку на додану вартість у розмірі 10504,80 грн. (код податку 14010100 на р/р 31114029700002 в ГУ ДКУ в АРК, МФО 824026, ЄДРПОУ 43740405), з податку на прибуток підприємств у розмірі 17616,85 грн.(код податку 11021000 на р/р 31112009700002 в ГУ ДКУ в АРК, МФО 824026, ЄДРПОУ 43740405), з земельного податку в сумі 19653,41 грн. (код податку 13050102 на р/р 33210811700004 в ГУ ДКУ в АРК, МФО 824026, ЄДРПОУ 43740405), з комунального податку в сумі 22,10 (код податку 16010202 на р/р 33214828700004 в ГУ ДКУ в АРК, МФО 824026, ЄДРПОУ 43740405).

У разі неподання заяви про апеляційне оскарження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України - з дня складення в повному обсязі.

Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то постанова набирає законної сили через 10 днів з дня отримання особою копії постанови, у разі неподання нею заяви про апеляційне оскарження.

Якщо після подачі заяви про апеляційне оскарження, апеляційна скарга не подана, постанова вступає в законну силу через 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Постанова може бути оскаржена в порядку і строки передбачені ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя                                         Яковлєв С.В.