Постанова № 7935250, 11.02.2010, Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Київська, 150, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95493

ПОСТАНОВА

Іменем України

11.02.10Справа №2а-14695/09/4/0170 о 14:10

Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого судді Циганової Г.Ю. , при секретарі судового засідання Заєвській Н.В., за участі представників сторін:

від позивача - Птіцин О.М.;

від відповідача - Ходжаметова З.Р., Козичева Т.Ю.;

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтерклуб-ЛТД"

до Державної податкової інспекції в м. Керчі АР Крим

про скасування податкових повідомлень-рішень

Товариство з обмеженою відповідальністю «Інтреклуб-ЛТД» (далі – позивач) звернулось до адміністративного суду із позовом до Державної податкової інспекції в м. Керчі АР Крим (далі – відповідач) про скасування податкового повідомлення-рішення №0002222301/0 від 23.11.2009 року. Під час судового розгляду позивач змінив позовні вимоги, просив скасувати податкове повідомлення-рішення від 21.12.2009 року №0002222301/1 та податкове повідомлення-рішення від 21.12.2009 року №0002412301/1. Позов мотивовано помилковістю висновків податкового органу про заниження позивачем об’єкту оподаткування податком на прибуток підприємств. Вказані висновки зроблені податковим органом за результатами планової виїзної перевірки з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства і пов’язані із тим, що, на думку відповідача, позивач у взаємовідносинах із контрагентом, який не є резидентом України, застосовував ціни, нижчі за звичайні. Позивач посилається на те, що податковим органом не було дотримано встановленої законом процедури визначення суми податкового зобов'язання через застосування звичайних цін, крім того дані податкового органу про справедливу ринкову ціну на фрахтові ставки по договорам тайм-чартеру буксирів не відповідають конкретним обставинам справи (не враховані особливості конструкції буксиру).

Ухвалами суду від 11.12.2009 року відкрито провадження у справі, після закінчення підготовчого провадження справу призначено до судового розгляду.

Ухвалою суду від 26.01.2010 року позовну заяву залишено без розгляду в частині вимог про скасування податкового повідомлення-рішення №0002222301/0 від 23.11.2009 року.

В судовому засіданні представник позивача позов підтримав, надав пояснення по суті справи.

Представники відповідача в судовому засіданні проти позову заперечували, надали письмові заперечення, в яких просили відмовити в задоволенні позову, посилаючись на те, що при встановленні рівня звичайних цін відповідачем була використана інформація Науково-дослідного проектно-конструкторського інституту морського флоту України при Державному департаменті морського і річкового транспорту України, інформація про результати досліджень щодо використання морського буксиру класу регістру КМ УЛ П в регіоні Азово-Чорноморського басейну, дані Державного-інформаційно-аналітичного центру моніторингу товарних ринків Міністерства економіки України. В результаті проведеного дослідження податковим органом визначено звичайну ціну тайм-чартерної ставки на портовий морський буксир потужністю 1200 к. с., Регістру КМ УЛ П, 1983 року побудови у розмірі 900,00 доларів США на добу, в той час як позивач у взаємовідносинах із підприємством «URVIN LLC. USA» застосовував ціну 340,00 доларів США. У зв'язку із цим при проведенні перевірки було встановлено заниження позивачем сум валових доходів і визначено суму податкового зобов'язання у спірних податкових повідомленнях-рішеннях.

Заслухавши представників сторін, дослідивши матеріали справи та оцінивши наявні у справі докази в їх сукупності, суд, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач є юридичною особою, ідентифікаційний код 20692655, перебуває на податковому обліку в Державній податковій інспекції в м. Керчі АР Крим.

Посадовими особами відповідача проведено планову виїзну перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2007 року по 30.06.2009 року,за наслідками якої складено акт №1791/23-1/20692655 (а.с. 11-42).

За висновками акту перевірки встановлено порушення позивачем вимог пп. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України від 28.12.1994 року №334/94-ВР «Про оподаткування прибутку підприємств» (далі – Закон №334) в результаті чого занижена сума податку на прибуток підприємств в розмірі 461287,00 грн.

На підставі даного акту прийнято податкове повідомлення-рішення №0002222301/0 від 23.11.2009 року, яким, згідно із пп. «б» пп. 4.2.2 п. 4.2 ст. 4, пп. 17.1.3 п. 17.1 ст. 17 Закону України від 21.12.2000 року №2181-ІІІ «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетом та державними цільовими фондами» (далі – Закон №2181) позивачу визначено суму податкового зобов'язання з податку на прибуток підприємств у розмірі 672173,20 грн., в тому числі за основним платежем 461287,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями – у розмірі 210886,20 грн. (а.с. 10).

Позивач оскаржив дане повідомлення-рішення в порядку апеляційного узгодження відповідно до ст. 5 Закону №2181, за наслідками розгляду скарги платника податку, відповідачем прийнято рішення від 21.12.2009 року №20009/10/25-0 (а.с. 185-187), податкове повідомлення-рішення №0002222301/0 від 23.11.2009 року залишено без змін, збільшено розмір штрафних (фінансових) санкцій на 19757,30 грн.

У зв'язку із цим відповідачем прийняті спірні податкові повідомлення-рішення.

Судом встановлено, що висновки податкового органу про порушення позивачем правил оподаткування з податку на прибуток підприємств пов’язані із наступними обставинами.

Згідно із договором універсального тайм-чартеру від 02.11.2004 року і додатковими угодами до нього (а.с. 43-51, 53-59) позивач, як судновласник, передав у фрахт компанії «URVIN LLC» (США) судно – морський буксир «Криптон» (клас по регістру КМ*УЛ П, буксир, 1983 року побудови, потужність – 1200 к. с.)з оплатою 340,00 доларів США на добу.

В акті перевірки (а.с. 15, 16) зазначено, що за даними Науково-дослідного проектно-конструкторського інституту морського флоту при Державному департаменті морського і річкового транспорту Міністерства транспорту та зв'язку України усереднена тайм-чартерна ставка для портового буксиру наведеного класу, типу, потужності і року побудови на ринку України та міжнародному ринку в цінах 2007 року становить: при укладенні договору тайм-чартеру на строк до трьох місяців – 900 доларів США; на строк до одного року – 800 доларів США. Крім того, в ході проведення перевірки встановлено, що за договором універсального тайм-чартеру, буксир, який належить позивачу в період з 26.09.2008 року по 26.12.2008 року знаходився в порту «Южний» Одеської області і ставка тайм-чартеру складала 1460 доларів США на добу.

Таким чином, податковим органом застосовано усереднену ставку фрахту у розмірі 900,00 доларів США за добу, що, згідно із актом перевірки, відповідає звичайній ціні. На підставі цього встановлено розмір валових доходів від тайм-чартеру за період з червня 2007 року по червень 2009 року і зроблено висновок про заниження позивачем валових доходів на загальну суму 1845149,50 грн. (а.с. 17).

Оцінюючи правомірність позовних вимог, суд встановив наступне.

Згідно із підпунктами 7.4.1, 7.4.3 п. 7.4 ст. 7 Закону №334 доход, отриманий платником податку від продажу товарів (робіт, послуг) пов'язаним особам, визначається виходячи із договірних цін, але не менших за звичайні ціни на такі товари (роботи, послуги), що діяли на дату такого продажу.

Положення підпунктів 7.4.1, 7.4.2 поширюються також на операції з особами, які не є платниками податку, встановленого статтею 10 цього Закону, або сплачують податок на прибуток за іншими, ніж платник податку, ставками.

Посилаючись на порушення вказаних норм, представники відповідача зазначили, що компанія «URVIN LLC» (США) не є платником податку на прибуток підприємств згідно із Законом №334, тому вказані норми поширюються на відносини щодо оподаткування отриманого позивачем доходу за договором універсального тайм-чартеру від 02.11.2004 року.

Разом із тим, суд погоджується із доводами позивача щодо порушення податковим органом порядку визначення суми податкового зобов'язання за допомогою «звичайних цін» з огляду на таке.

Згідно із п. 1.20 ст. 1 Закону №334 якщо цим пунктом не встановлено інше, звичайною вважається ціна товарів (робіт, послуг), визначена сторонами договору. Якщо не доведене зворотне, вважається, що така звичайна ціна відповідає рівню справедливих ринкових цін. Обов'язок доведення того, що ціна договору не відповідає рівню звичайної ціни у випадках, визначених цим Законом, покладається на податковий орган у порядку, встановленому законом.

Згідно із пп. 1.20.10 п. 1.20 ст. 1 Закону №334 донарахування податкових зобов'язань платника податку податковим органом внаслідок визначення звичайних цін здійснюється за процедурою, встановленою законом для нарахування податкових зобов'язань за непрямими методами.

Відповідно до п. 4.3.5 п. 4.3 ст. 4 Закону №2181 рішення про застосування непрямих методів приймається податковим органом за місцезнаходженням платника податків за наявності підстав, визначених у підпункті 4.3.1 цього пункту. Нарахування податкових зобов'язань з використанням непрямого методу здійснюється виключно податковими органами. Рішення про сплату податкових зобов'язань приймається у судовому порядку за поданням керівника (його заступника) відповідного податкового органу.

Таким чином, процедура донарахування податкових зобов'язань платника податку податковим органом внаслідок визначення звичайних цін у будь-якому разі повинна включати наступні етапи: прийняття податковим органом рішення про застосування звичайних цін; направлення до суду подання про сплату нарахованих із застосуванням «звичайних цін» сум податків; прийняття судом відповідного рішення.

Зазначену правову позицію поділяє Державна податкова адміністрація України, яка є центральним органом державної податкової служби (лист від 30.09.2009 року №21255/7/15-0217 та наказ ДПА України від 31.12.2009 року №756 «Про внесення змін до наказу ДПА України від 11.09.2008 року №584 та Методичних рекомендацій щодо оформлення матеріалів перевірок, затверджених цим наказом»). Крім того, на необхідності дотримання податковим органом визначеної законом процедури нарахування податкових зобов'язань із застосуванням непрямих методів при встановленні «звичайних цін», звернуто увагу в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 11 березня 2009року у справі №К-17808/08 за позовомВідкритого акціонерного товариства «Рівнеазот» доРівненської об’єднаної державної податкової інспекції провизнання недійсним податкового повідомлення-рішення.

За таких обставин суд погоджується із тим, що податковим органом порушено визначені законом умови донарахування податкового зобов'язання із застосуванням «звичайних цін», не доведено у встановленому порядку рівня звичайної ціни тайм-чартерної ставки на портовий морський буксир потужністю 1200 к. с., Регістру КМ УЛ П, 1983 року побудови у розмірі 900,00 доларів США на добу, що є підставою для висновку про протиправність визначення суми податкового зобов'язання як за основним платежем, так і за штрафними (фінансовими) санкціями, застосованими відповідно до пп. 17.1.3 п. 17.1 ст. 17 Закону №2181.

Таким чином, позов підлягає задоволенню.

Враховуючи, що позивачем заявлено вимоги лише про скасування спірних податкових повідомлень-рішень, а не про визнання їх протиправним і скасування, як це передбачено для правових актів індивідуальної дії, суд, керуючись ч. 2 ст. 11 КАС України, вважає можливим в цій частині вийти за межі позовних вимог.

Відповідно до ст. 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

В судовому засіданні 11.02.2010 року оголошено вступну і резолютивну частини постанови, постанову у повному обсязі складено 16.02.2010 року.

Керуючись ст. ст. 11, 94, 158-163, 167 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1.          Адміністративний позов задовольнити.

2.          Визнати протиправним і скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в м. Керчі АР Крим від 21.12.2009 року №0002222301/1 про визначення Товариству з обмеженою відповідальністю «Інтерклуб-ЛТД» суми податкового зобов'язання з податку на прибуток підприємств у розмірі 672173,20 грн., в тому числі за основним платежем – 461287,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями – 210886,20 грн.

3.          Визнати протиправним і скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в м. Керчі АР Крим від 21.12.2009 року №0002412301/1 про визначення Товариству з обмеженою відповідальністю «Інтерклуб-ЛТД» суми податкового зобов'язання з податку на прибуток підприємств за штрафними (фінансовими) санкціями у розмірі 19757,30 грн.

4.          Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтерклуб-ЛТД» 3,40 грн. судових витрат.

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня складення в повному обсязі у разі неподання заяви про апеляційне оскарження (апеляційної скарги).

Якщо після подачі заяви про апеляційне оскарження апеляційна скарга не подана, постанова набуває законної сили через 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Протягом 10 днів з дня складання постанови в повному обсязі через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим до Севастопольського апеляційного адміністративного суду може бути подана заява про апеляційне оскарження, після подачі якої протягом 20 днів може біти подана апеляційна скарга.

Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження (10 днів).

Суддя                                         Циганова Г.Ю.