Ухвала суду № 79342898, 24.12.2018, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1УХВАЛА

про відмову у відкритті провадження в адміністративній справі

24 грудня 2018 року м. Київ № 640/21374/18

Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Клименчук Н.М., ознайомившись з заявою

Товариства з обмеженою відповідальністю "Ріелт Прайм" доДержавного реєстратора - приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Марцинкевич Лілії Анатоліївни провизнання протиправним та скасування рішення про державну реєстрацію права власностіВ С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Ріелт Прайм" звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Державного реєстратора - приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Марцинкевич Л.А., в якому просить суд визнати протиправним та скасувати рішення відповідача, індексний номер 44440998 від 06.12.2018 року про державну реєстрацію права власності на нежитловий будинок - адмінкорпусу (літ. Г), загальною площею 7787,80 кв.м., що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Дегтярівська, 21, реєстраційний номер об'єкту нерухомого майна 905988780000.

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи належить позовну заяву розглядати в порядку адміністративного судочинства.

Відповідно до частини першої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Частина перша статті 19 Кодексу адміністративного судочинства України передбачає, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема: спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження; спорах з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби; спорах між суб'єктами владних повноважень з приводу реалізації їхньої компетенції у сфері управління, у тому числі делегованих повноважень.

Визначаючи критерії належності спору до адміністративної юрисдикції, слід враховувати не тільки критерії розмежування юрисдикції за суб'єктним складом, а також з'ясовувати предмет спору, про яке право йдеться у спірних правовідносинах та чи немає спору про права.

Визначальною ознакою для правильного вирішення спору є характер правовідносин, з яких виник спір. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.

Публічно-правовим, вважається, зокрема, спір, у якому сторони правовідносин виступають одна щодо іншої не як рівноправні і в якому одна зі сторін виконує публічно-владні управлінські функції та може вказувати або забороняти іншому учаснику правовідносин певну поведінку, давати дозвіл на передбачену законом діяльність тощо.

Необхідною ознакою суб'єкта владних повноважень є здійснення ним публічно-владних управлінських функцій. Ці функції суб'єкт повинен виконувати саме в тих правовідносинах, у яких виник спір.

До юрисдикції адміністративного суду належить спір, який виник між двома (кількома) суб'єктами стосовно їх прав та обов'язків у конкретних правових відносинах, у яких хоча б один суб'єкт законодавчо вповноважений владно керувати поведінкою іншого (інших) суб'єкта (суб'єктів), а останній (останні) відповідно зобов'язаний виконувати вимоги та приписи такого суб'єкта владних повноважень. Аналогічна правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 23 травня 2018 року у справі №914/2006/17.

Проте, спір, що розглядається, не є спором між учасниками публічно-правових відносин, оскільки відповідач, приймаючи оскаржуване рішення про державну реєстрацію права власності на нерухоме майно, не мав публічно-правових відносин саме з позивачем. Прийняті відповідачем оскаржувані рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень стосуються реєстрації прав.

Приватноправові відносини вирізняються наявністю майнового чи немайнового особистого інтересу учасника. Спір має приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням або загрозою порушення, як правило, майнового приватного права чи інтересу.

Визнання протиправним і скасування рішення, внесення записів про скасування у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно записів про реєстрацію права власності за третьою особою є захистом прав позивача на нерухоме майно від їх порушення іншою особою, за якою зареєстровано право щодо того ж самого нерухомого майна.

Відповідно до змісту позову, позивачем позовні вимоги обґрунтовано протиправність дій відповідача щодо вчинення реєстраційних відносно об'єкта нерухомого майна, що належало ТОВ"ФК"Каліпсо Фінанс".

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що дана справа є спором про цивільне право, тобто має приватноправовий характер.

При вирішенні подібного спору Велика Палата Верховного Суду у постанові від 04 вересня 2018 року у справі №823/2042/16 (провадження 11-377апп18) дійшла висновку, що спір про скасування рішення, запису щодо державної реєстрації права має розглядатися як спір, що пов'язаний з порушенням цивільних прав позивача на майно іншою особою, за якою зареєстровано аналогічне право щодо того ж майна; належним відповідачем у такій справі є особа, право на майно якої оспорюється та щодо якої здійснено аналогічний запис у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно. Участь державного реєстратора в якості співвідповідача (якщо позивач вважає його винним у порушені прав) у спорі не змінює його цивільно-правового характеру.

Також Велика Палата Верховного Суду вважає, що оскільки позивач не був заявником стосовно оскаржуваних реєстраційних дій, тобто останні були вчинені за заявою іншої особи, такий спір є спором про цивільне право незалежно від того, чи здійснено державну реєстрацію прав на нерухоме майно з дотриманням державним реєстратором вимог законодавства та чи заявляються, окрім вимог про скасування оспорюваного рішення, запису в державному реєстрі прав, також вимоги про визнання недійсними правочинів, на підставі яких прийнято оспорюване рішення, здійснено оспорюваний запис.

Таким чином, даний спір не є публічно-правовим, а має приватноправовий характер і, з огляду на суб'єктний склад сторін спору має вирішуватися за правилами господарського судочинства.

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 170 Кодексу адміністративного судочинства України суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо заяву не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.

Відповідно до частини шостої статті 170 Кодексу адміністративного судочинства України у разі відмови у відкритті провадження в адміністративній справі з підстави, встановленої пунктом 1 частини першої цієї статті, суд повинен роз'яснити позивачеві, до юрисдикції якого суду віднесено розгляд такої справи.

З огляду на викладене Окружний адміністративний суд міста Києва дійшов висновку, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Ріелт Прайм" до Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Марцинкевич Л.А. про скасування рішень про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, внесення записів належить розглядати за правилами Господарського процесуального кодексу України відповідним господарським судом.

Керуючись ст.ст. 283, 241-243, 248, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва,

У Х В А Л И В:

1.Відмовити у відкритті провадження за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Ріелт Прайм".

2. Копію ухвали надіслати заявнику.

Відповідно до ч. 2 ст. 256 КАС України (з урахуванням положень ч. 1 ст. 272 КАС України), ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.

Відповідно до ч. 6 ст. 283 КАС України ухвалу про відмову в прийнятті заяви може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом 24 годин з моменту її постановлення з урахуванням положень ст.ст. 292, 293, 294, 296, 297 КАС України та п/п. 15.5 п. 15 Розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції Закону № 2147-VIII).

Суддя Н.М. Клименчук