Рішення № 79342882, 28.12.2018, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

28 грудня 2018 року № 826/8935/17

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі: судді Клименчук Н.М., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1

до Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби міста Києва Головного територіального управління юстиції у м. Києві

про скасування постанови №49404823 від 21.06.2017,

ВСТАНОВИВ:

До Окружного адміністративного суду м. Києва звернулася ОСОБА_1 з позовом до Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби міста Києва Головного територіального управління юстиції у м. Києві про скасування постанови №49404823 від 21.06.2017.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що оскаржувана постанова прийняття відповідачем протиправно, оскільки на момент її прийняття рішення Київського районного суду м. Полтави у цивільній справі №552/3018/16-ц від 23.05.2017 не набрало законної сили.

Відповідач свої заперечення проти позовних вимог ОСОБА_1 обґрунтовує тим, що з моменту винесення рішення Київським районним судом м. Полтави у цивільній справі №552/3018/16-ц від 23.05.2017 та на момент прийняття постанови про поновлення вчинення виконавчих дій від 16.06.2017 строк для оскарження зазначеного рішення закінчився.

Ухвалою суду від 19 липня 2017 року провадження у адміністративній справі №826/8935/17 відкрито, призначено судовий розгляд справи на 08 вересня 2017 року, яке в подальшому було відкладено на 28 вересня 2017 року.

У судовому засіданні 28 листопада 2017 року представник позивача позов підтримав у повному обсязі.

Представник відповідача проти задоволення позовних вимог ОСОБА_1 заперечив.

Суд ухвалив відкласти розгляд справи до 07 листопада 2017 року.

Разом з тим, через канцелярію суду представниками сторін заявлені клопотання про розгляд справи у порядку письмового провадження.

Враховуючи, що матеріали справи у достатній мірі характеризують взаємовідносини сторін, відсутність потреби у заслуховуванні свідків чи експерта, у судовому засіданні 07.11.2017 судом ухвалено продовжувати розгляд справи у порядку письмового провадження.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті суд встановив.

На підставі виконавчого напису нотаріуса Київського міського нотаріального округу Чуловського Володимира Анатолійовича від 31 серпня 2014 року, зареєстрованого в реєстрі 31 серпня 2014 року за №3122, старшим державним виконавцем відділу державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції у м. Києві Бучко Віталієм Васильовичем 23 листопада 2015 року відкрито виконавче провадження №49404823 про звернення стягнення на:

- нежилі приміщення ( в літ.В) з приміщення №1 по приміщення №12 (групи приміщень №20а) загальною площею 91,30 кв.м., що знаходяться за адресою: АДРЕСА_2, що належать на праві власності ОСОБА_1.

В подальшому, 15.01.2016 року старшим державним виконавцем відділу державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції у м. Києві Бучко Віталієм Васильовичем при примусовому виконанні виконавчого провадження №49404823 винесено постанову про призначення суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання для участі у виконавчому провадженні.

Не погоджуюсь з результатами висновку про вартість майна та рецензії на звіт про належну оцінку майна, ОСОБА_1 звернулась до Київського районного суду м. Полтава з позовом до Приватного підприємства «Центр незалежної оцінки» та Товариства з обмеженою відповідальністю «Експертна служба України» про визнання недійсними висновку майна та рецензії на звіт про незалежну оцінку майна.

Ухвалою Київського районного суду м. Полтава від 29.06.2016 відкрито провадження у цивільній справі №552/3018/16-ц за позовом ОСОБА_1 до Приватного підприємства «Центр незалежної оцінки» та Товариства з обмеженою відповідальністю «Експертна служба України» про визнання недійсними висновку майна та рецензії на звіт про незалежну оцінку майна.

Крім того, 05.07.2016 року ухвалою Київського районного суду м. Полтава задоволено заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову та зупинено реалізацію арештованого майна ОСОБА_1:

- нежилі приміщення ( в літ.В): з приміщення №1 по приміщення №12 (групи приміщень №20а) загальною площею 91,30 кв.м., що знаходяться за адресою: АДРЕСА_2, що належать на праві власності ОСОБА_1.

На підставі вказаного, 13.07.2016 року старшим державним виконавцем відділу державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції у м. Києві Савчук Іванною Іванівною при примусовому виконанні виконавчого провадження №49404823 винесено постанову про зупинення виконавчого провадження №49404823.

В подальшому, 16.06.2017 головним державним виконавцем Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби міста Києва Головного територіального управління юстиції у м. Києві Бучко Віталієм Васильовичем при примусовому виконанні виконавчого провадження №49404823 винесено постанову про поновлення виконавчих дій.

21.06.2017 головним державним виконавцем Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби міста Києва Головного територіального управління юстиції у м. Києві Бучко Віталієм Васильовичем при примусовому виконанні виконавчого провадження №49404823 винесено постанову про призначення суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання для участі у виконавчому провадженні.

Вважаючи рішення відповідача щодо призначення суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання від 21.06.2017 протиправним, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи, суд виходить із наступного.

Згідно з статтею 1 Закону України «Про виконавче провадження» №1404-VIII від 02.06.2016 (надалі Закон №1404), виконавче провадження, як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 18 Закону №1404-VІІІ виконавець зобов'язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.

Відповідно до статті 20 Закону №1404-VІІІ для з'ясування та роз'яснення питань, що виникають під час здійснення виконавчого провадження і потребують спеціальних знань, виконавець виносить постанову про залучення експерта або спеціаліста (кількох експертів або спеціалістів), а для проведення оцінки майна - суб'єктів оціночної діяльності - суб'єктів господарювання.

Експертом або спеціалістом може бути будь-яка дієздатна особа, яка має необхідні знання, кваліфікацію та досвід роботи у відповідній галузі.

Експерт або спеціаліст зобов'язаний надати письмовий висновок, а суб'єкт оціночної діяльності - суб'єкт господарювання - письмовий звіт з питань, що містяться в постанові, протягом 15 робочих днів з дня ознайомлення з постановою виконавця. Цей строк може бути продовжений до 30 робочих днів за погодженням з виконавцем.

За недостовірну чи необ'єктивну оцінку майна суб'єкт оціночної діяльності - суб'єкт господарювання несе відповідальність у порядку, встановленому законом, а оцінювач - кримінальну відповідальність, про що він має бути попереджений виконавцем.

Згідно із пунктом 8 розділу II Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої Наказом Міністерства юстиції України №512/59 від 02.04.2012, для з'ясування та роз'яснення питань, що виникають під час здійснення виконавчого провадження і потребують спеціальних знань, виконавець з власної ініціативи або за заявою сторін призначає своєю постановою експерта або спеціаліста (у разі необхідності - кількох експертів або спеціалістів), а для оцінки майна (майнових прав) - суб'єктів оціночної діяльності - суб'єктів господарювання, а також у разі потреби - перекладача.

Визначення вартості майна та оцінка майна боржника регулюється статтею 57 Закону №1404-VІІІ та полягає у такому.

Визначення вартості майна боржника здійснюється за взаємною згодою сторонами виконавчого провадження.

У разі якщо сторони виконавчого провадження, а також заставодержатель у 10-денний строк з дня винесення виконавцем постанови про арешт майна боржника не досягли згоди щодо вартості майна та письмово не повідомили виконавця про визначену ними вартість майна, виконавець самостійно визначає вартість майна боржника. Звіт про оцінку майна має бути складений не раніше дати винесення постанови про арешт такого майна.

У разі якщо сторони виконавчого провадження не дійшли згоди щодо визначення вартості майна, визначення вартості майна боржника здійснюється виконавцем за ринковими цінами, що діють на день визначення вартості майна.

Для проведення оцінки за регульованими цінами, оцінки нерухомого майна, транспортних засобів, повітряних, морських та річкових суден виконавець залучає суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання.

У разі якщо визначити вартість майна (окремих предметів) складно, виконавець має право залучити суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання для проведення оцінки майна.

Виконавець повідомляє про результати визначення вартості чи оцінки майна сторонам не пізніше наступного робочого дня після дня визначення вартості чи отримання звіту про оцінку. У разі якщо сторони не згодні з результатами визначення вартості чи оцінки майна, вони мають право оскаржити їх у судовому порядку в 10-денний строк з дня отримання відповідного повідомлення. Сторона вважається ознайомленою з результатами визначення вартості чи оцінки арештованого майна, якщо їй надіслано повідомлення про результати визначення вартості чи оцінки майна за адресою, зазначеною у виконавчому документі, або за місцем фактичного проживання чи перебування такої сторони, достовірно встановленим виконавцем.

Оскарження в судовому порядку результатів визначення вартості чи оцінки майна не зупиняє передачі майна на реалізацію, крім випадків зупинення передачі майна на реалізацію судом.

Звіт про оцінку майна у виконавчому провадженні є дійсним протягом шести місяців з дня його підписання суб'єктом оціночної діяльності - суб'єктом господарювання. Після закінчення цього строку оцінка майна проводиться повторно.

Пунктом 3 частини 1 статті 3 Закону №1404 встановлено, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі виконавчих написів нотаріусів.

Суд не погоджується з доводами представника відповідача щодо законності дій державного виконавця щодо призначення суб'єкта оціночної діяльності-суб'єкта господарювання як наслідок незаконності дій щодо поновлення вчинення виконавчих дій, виходячи з наступного.

Пунктом 2 частини 1 статі 34 Закону №1404 визначено, що виконавець зупиняє вчинення виконавчих дій у разі зупинення судом стягнення на підставі виконавчого документа.

Аналогічні приписи містилися в п. 4 ч. 1 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження» № 606-XIV від 21.04.1999, який був чинним станом на дату прийняття відповідачем постанови про зупинення виконавчого провадження №49404823 від 13.07.2016.

Як вже зазначалося вище, ухвалою Київського районного суду м. Полтава від 05.07.2016 року у цивільній справі №552/3018/16-ц вжито заходи забезпечення позову шляхом зупинення стягнення на підставі виконавчого напису нотаріуса Київського міського нотаріального округу Чуловського Володимира Анатолійовича від 31 серпня 2014 року, зареєстрованого в реєстрі 31 серпня 2014 року за №3122, в рамках виконавчого провадження ВП№49404823, відкритого 13.07.2016 ВДВС Шевченківського районного управління юстиції у м. Києві. У зв'язку з цим постановою старшого державного виконавця ВДВС Шевченківського районного управління юстиції у м. Києві від 13.07.2016 на підставі п. 4 ч. 1 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження» № 606-XIV від 21.04.1999 зупинено виконавче провадження №49404823 до закінчення строку дії заходів забезпечення.

Відповідач вказує, що 09.06.2017 на його адресу надійшло рішення Київського районного суму м. Полтави №552/3018/16-ц від 23.05.2017 щодо визнання недійсним висновку Товариства з обмеженою відповідальністю «Експертна служба України» від 22 січня 2016 року, а також визнано недійсною рецензію на звіт про незалежну оцінку майна, а саме: на нежилі приміщення ( в літ.В): з приміщення №1 по приміщення №12 (групи приміщень №20а) загальною площею 91,30 кв.м., що знаходяться за адресою: АДРЕСА_2.

Частиною 1 статті 233 ЦПК України визначено, що рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Разом з тим, як в вбачається з матеріалів справи, на вищевказане рішення Київського районного суму м. Полтави №552/3018/16-ц від 23.05.2017 відповідачем - ТОВ «Експертна служба України» до Апеляційного суду Полтавської області подано апеляційну скаргу.

Крім того, з копії матеріалів виконавчого провадження № 49404823 вбачається, що на рішенні Київського районного суду м. Полтави №552/3018/16-ц від 23.05.2017 міститься відмітка Київського районного суму м. Полтави про те, що станом на 30 травня 2017 року дане рішення законної сили не набрало.

Частиною 5 статті 35 Закону №1404 визначено, що після усунення обставин, що стали підставою для зупинення вчинення виконавчих дій, виконавець не пізніше наступного робочого дня з моменту, коли йому стало про це відомо, зобов'язаний продовжити примусове виконання рішення у порядку, встановленому цим Законом, про що виносить відповідну постанову.

Разом з тим, на момент прийняття головним державним виконавцем Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби міста Києва Головного територіального управління юстиції у м. Києві Бучком Віталієм Васильовичем, а саме - 21 червня 2017 року, постанови про призначення суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання для участі у виконавчому провадженні, рішення Київського районного суму м. Полтави №552/3018/16-ц від 23.05.2017 законної сили не набрало, а відтак, були відсутніми підстави для скасування заходів, вжитих ухвалою Київського районного суду м. Полтави від 05.07.2016 року.

Частиною 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно із частиною другою статті 72 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно з ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

За вказаних обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що доводи позивача є обґрунтованими, а вимоги такими, що належить задовольнити.

Згідно з ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Судом встановлено, що під час звернення до суду позивачем сплачено судовий збір в сумі 640,00 грн згідно платіжного доручення №17 від 17 липня 2017 року.

Понесені позивачем судові витрати у вигляді сплаченого судового збору в розмірі 640,00 грн підлягають стягненню з Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби міста Києва Головного територіального управління юстиції у м. Києві відповідно до положень статті 139 КАС України.

Керуючись ст.ст. 2, 6, 8, 9, 77, 243 - 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ВИРІШИВ :

1. Адміністративний позов ОСОБА_1 (АДРЕСА_1 РНОКПП: НОМЕР_1) задовольнити у повному обсязі.

2. Скасувати постанову головного державного виконавця Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби міста Києва Головного територіального управління юстиції у м. Києві Бучко Віталія Васильовича у виконавчому провадженні №49404823 від 21.06.2017 року про призначення суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання для участі у виконавчому провадженні.

3. Стягнути судовий збір у розмірі 640,00 грн. на користь ОСОБА_1 (АДРЕСА_1 РНОКПП: НОМЕР_1) за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень - Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби міста Києва Головного територіального управління юстиції у м. Києві (01032, м. Київ, вул. Саксаганського, 110, код ЄДРПОУ 34967593).

Рішення суду набирає законної сили в строк і порядку, передбачені статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України. Рішення суду може бути оскаржено за правилами, встановленими ст. ст. 293, 295 - 297 КАС України.

Відповідно до п/п. 15.5 п. 15 Розділу VII «Перехідні положення» КАС України в редакції Закону № 2147-VIII до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Суддя Н.М. Клименчук