Ухвала суду № 79335797, 21.01.2019, Святошинський районний суд міста Києва

пр. № 2/759/2655/19

ун. № 759/19313/18

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 січня 2019 року суддя Святошинського районного суду м. Києва Бабич Н.Д., розглянувши заяву представника позивача ОСОБА_1 про вжиття заходів щодо забезпечення позову по цивільній справі за позовною заявою ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ОСОБА_4 про витребування майна з чужого незаконного володіння, -

ВСТАНОВИВ:

Представник позивача ОСОБА_2 - ОСОБА_1 29.11.2018 звернулася до Святошинського районного суду м. Києва з позовом до відповідачів ОСОБА_3 та ОСОБА_4 про витребування майна з чужого незаконного володіння. Позовна заява надійшла в провадження судді Ульяновській О.В.

Ухвалою судді Святошинського районного суду м. Києва Ул'яновської О.В. від 10.12.2018 було задоволено заяву представника позивача ОСОБА_1 про відвід судді та згідно протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 03.01.2019, вказану справу передано 08.01.2019 в провадження судді Бабич Н.Д.

Ухвалою судді Святошинського районного суду м. Києві від 11.01.2019 позовну заяву ОСОБА_5 було залишено без руху та надано позивачу десятиденний строк для усунення недоліків позовної заяви з дня отримання ухвали.

Після усунення недоліків позивачем, ухвалою судді Святошинського районного суду м. Києва Бабич Н.Д. від 21.01.2019 було відкрито провадження у вказаній справі з подальшим розглядом в загальному позовному провадженні.

Одночасно з подачею позову до суду, представником позивача ОСОБА_1 було подано заяву щодо забезпечення позову, відповідно до вимог якої остання просила суд вжити заходів щодо забезпечення позову по справі, шляхом накладення арешту на квартиру АДРЕСА_1

Подана заява була мотивована представником позивача тим, що 29.11.2013 між ОСОБА_6, як продавцем, та ОСОБА_2, як покупцем, укладено договір купівлі-продажу, на підставі якого продавець передає, а покупець приймає у власність належну продавцю на праві власності квартиру АДРЕСА_1. В подальшому, за позовом ОСОБА_6, рішенням Святошинського районного суду м. Києва від 16.03.2017, яке частково залишено без змін рішенням Апеляційного суду м. Києва від 14.12.2017, вказаний договір було визнано недійсним. Остаточним судовим рішенням, постановленим у даній справі в задоволенні позовних вимоги відмовлено в повному обсязі (постанова ВС від 03.10.2018). 21.05.2017 ОСОБА_6 померла, після її смерті спадкоємцем її прав та обов'язків став відповідач ОСОБА_3, який був допущений у справі про визнання договору купівлі-продажу недійсним на стадії апеляційного оскарження, як правонаступник на підставі заповіту складеного на його ім'я.

Проте, в ході розгляду справи про визнання правочину недійсним, відповідач ОСОБА_3 без волі позивача ОСОБА_2 відчужив спірну квартиру, у зв'язку з чим позивач ОСОБА_2 звернулась на даний час з позовом до Святошинського районного суду м. Києва про витребування майна з чужого незаконного володіння та просить витребувати спірну квартиру у кінцевого теперішнього власника ОСОБА_4. З метою недопущення неконтрольованого відчуження спірної квартири, у зв'язку з чим розгляд даної справи може бути затягнуто на невизначений час, представник позивача вважає за необхідне вжити заходів щодо забезпечення позову шляхом накладення арешту на спірну квартиру АДРЕСА_1

Згідно Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно від 28.11.2018р. власником спірної квартири є ОСОБА_4, на підставі договору купівлі-продажу квартири від 27.09.2018р.

Відповідно до ч. 1 ст. 153 ЦПК України, заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.

Вивчивши матеріали цивільної справи та заяву про забезпечення позову, враховуючи принципи здійснення цивільного судочинства, співмірність заходів забезпечення позову із заявленими позовними вимогами, суд приходить до висновку про те, що вказана заява представника позивача підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Згідно ст. 149 ЦПК України, суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених ст. 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. У відповідності до ст. 150 ЦПК України позов забезпечується, зокрема, забороною вчиняти певні дії, або ж зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку.

Відповідно до ч. 5 ст. 153 ЦПК України, залежно від обставин справи суд може забезпечити позов повністю або частково. Разом з цим, суд може застосувати кілька видів забезпечення позову.

Відповідно до ч. 2 ст. 149 ЦПК України, забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Так, ст. 150 ЦПК України передбачено, що позов забезпечується: накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб; забороною вчиняти певні дії; встановленням обов'язку вчинити певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов'язання; зупиненням продажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку; передачею речі, яка є предметом спору, на зберігання іншим особам, які не мають інтересу в результаті вирішення спору; зупиненням митного оформлення товарів чи предметів; арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; іншими заходами, необхідними для забезпечення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів, якщо такий захист або поновлення не забезпечуються заходами, зазначеними у пунктах 1-9 цієї частини.

Відповідно до п.6 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22.12.2006 «Про практику застосування судами процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», особам, які беруть участь у справі, має бути гарантована реальна можливість захистити свої права при вирішенні заяви про забезпечення позову.

Пунктом 1 вищезазначеної постанови визначено, що забезпечення позову - це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог. А відповідно до п. 4 вказується, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Таким чином, суд вивчивши матеріали справи, враховуючи заявлені позовні вимоги, вважає, що заява про забезпечення позову підлягає задоволенню, а тому необхідно накласти арешт на квартиру АДРЕСА_1

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 149-153, 352-354 ЦПК України, суддя, -

ПОСТАНОВИВ:

Заяву представника позивача ОСОБА_2 - адвоката ОСОБА_1 про забезпечення позову - задовольнити.

Накласти арешт на квартиру № АДРЕСА_1, власником якої є ОСОБА_4, - до розгляду справи по суті.

Зазначити дані позивача: ОСОБА_2, РНОКПП - НОМЕР_1, місце проживання: АДРЕСА_3

Зазначити дані відповідачів: ОСОБА_3, РНОКПП - НОМЕР_2, місце проживання: 03148, АДРЕСА_2; ОСОБА_4, РНОКПП - невідомий, місце проживання: АДРЕСА_4

Копію ухвали для виконання направити до Святошинського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у м. Києві (03148, м. Київ, вул. Гната Юри, 9).

Ухвала суду підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження.

Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її складання.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу ХІІІ «Перехідні положення» Цивільного процесуального кодексу України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи через Святошинський районний суд міста Києва.

Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Суддя: Бабич Н.Д.