Рішення № 79308778, 16.01.2019, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Харків

16 січня 2019 р. № 2040/6710/18

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Шляхової О.М.,

при секретарі судового засідання – Молчанової О.М.,

за участі:

позивача - ОСОБА_1,

представника позивача - ОСОБА_2,

представника відповідачів – ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського окружного адміністративного суду адміністративну справу за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Управління Укртрансбезпеки у Харківській області, Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання протиправними та скасування розрахунку та постанови, -

В С Т А Н О В И В :

Позивач, Фізична особа-підприємець ОСОБА_1, звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд: визнати протиправним та скасувати розрахунок плати за проїзд великовагового та (або) великогабаритного транспортного засобу (до акту №0010353 від 02.07.2018 року) у розмірі 2301,12 євро, що був складений щодо ФО-П ОСОБА_1; визнати протиправною та скасувати постанову про застосування адміністративно - господарського штрафу № 041542 від 31.07.2018 р.

Позивач, обґрунтовує позовні вимоги тим, що Управлінням Укртрансбезпеки у Харківській області складено акт № 063547 проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт від 02.07.2018 р., акт № 0010353 про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів від 02.07.2018 р., довідку № 0023353 про результати здійснення габаритно-вагового контролю від 02.07.2018 р. та розрахунок плати за проїзд великовагових та (або) великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування, згідно якого позивачу необхідно заплатити 70368,25 грн. плати за проїзд. Крім того, на підставі вищевказаної перевірки. 31.07.2018 року, відповідачем, було винесено постанову № 041542 про застосування до нього адміністративно-господарського штрафу в сумі 1700 грн.

Позивач вважає постанову про застосування до нього адміністративно-господарського штрафу та дані габаритно-вагового контролю необґрунтованими та не підтвердженими, а дії працівників відповідача щодо складання вищевказаних актів щодо визначення суми плати за проїзд, зафіксованої в розрахунку у розмірі 2301,12 євро та щодо зобов'язання позивача сплатити суму плати – протиправними.

Ухвалою суду від 20.08.2018 року відкрито провадження по справі.

04.09.2018 року від представника відповідача надійшло клопотання про заміну неналежної сторони, а саме замінити відповідача по справі з Управління Укртрансбезпеки у Харківській області на Державну службу України з безпеки на транспорті (пр. Перемоги, 14, м. Київ, 01135, код ЄДРПОУ 39816845).

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 05.09.2018 року клопотання представника Управління Укртрансбезпеки у Харківській області про заміну неналежного відповідача – задоволено частково, залучено Державну службу України з безпеки на транспорті (01135, м. Київ, пр. Перемоги, 14) в якості другого відповідача (співвідповідача) до участі в адміністративній справі за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Управління Укртрансбезпеки у Харківській області про визнання протиправними та скасування розрахунку та постанови.

Представник відповідачів 14.09.2018 року подав до суду відзив на адміністративний позов, в якому зазначив, що всі вимоги законодавства, що регулюють взаємовідносини позивача та відповідачів, включаючи технічні та адміністративні вимоги до зважувальної техніки, останніми виконано. Водночас, представником відповідачів зазначено, що в позовній заяві Позивач зазначає, що в товарно-транспортній накладній № 272667 від 02.07.2018 повна маса автомобіля становить 39, 44 тони, а автомобіль був опломбований. Поряд з цим, Позивач не надає жодних доказів щодо того, яким чином при завантаженні транспортного засобу визначалась ця вага: чи зважувався даний транспортний засіб під час завантаження, за допомогою якого приладу це було здійснено, чи відповідали такі ваги вимогам Закону України «Про метрологію та метрологічну діяльність» тощо. Звернув увагу суду, що в товарно-транспортній накладній № 272667 від 02.07.2018, яка надавалась водієм під час перевірки, графа «номер пломби (за наявності)» не заповнена, що в свою чергу свідчить про фальсифікацію доказів Позивачем.

У зв’язку із виявленими під час здійснення габаритно-вагового контролю невідповідності фактичних вагових параметрів нормам та правилам, контролюючими особами Управління Укртрансбезпеки у Харківській області, було складено Довідку №0023353 про результати здійснення габаритно- вагового контролю від 02.07.2018 та ОСОБА_2 №0010353 про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів від 02.07.2018.

Крім того, на думку відповідача, спірний розрахунок не є актом індивідуальної дії та як наслідок не порушує прав Позивача, а отже не може бути об’єктом оскарження в порядку адміністративного судочинства України.

Позивач та його представник у судовому засіданні підтримали доводи адміністративного позову та просили суд задовольнити позов в повному обсязі, зазначивши, зокрема, що маса автомобіля не перевищувала встановлені норми. Відповідно до ТТН №272667 від 02.07.2018 року повна маса автомобіля становила 39,44 тони, при максимально допустимій масі 40,0 тон, що також суперечить показникам габаритно-вагового контролю, зафіксованим посадовими особами Укртрансбезпеки. Крім того, водій ОСОБА_4 проходив зважування в м. Одеса, де зафіксував вагу автомобіля на відео. Також вважають, що під час зважування вантажівки позивача були допущені похибки, оскільки рідина, яка перевозилась (технічна олія) не знаходилась у стані спокою, а потрібно було зачекати певний час, щоб вона не створювала коливальних рухів та зважування відбулося без похібок.

Представник відповідачів, у судовому засіданні позов не визнала та просила суд прийняти рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

Суд, вислухавши пояснення представників сторін, вивчивши доводи позову та відзиву на нього, заслухавши пояснення сторін, дослідивши зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, виходить з наступних підстав та мотивів. Судом встановлено, що ФОП ОСОБА_1 є автомобільним перевізником

Згідно товарно-транспортної накладної № 272667 від 02.07.2018 року водієм ОСОБА_4 здійснювалося перевезення товару автомобілем НОМЕР_1 та причепом АХ5026ХО з пункту завантаження: смт. Печеніги, до пункту розвантаження: м. Черноморськ, масою 39,440 тон (а.с. 8).

02.07.2018 контролюючими особами Управління Укртрансбезпеки у Харківській області, на підставі Щотижневого графіку проведення рейдових перевірок Управління Укртрансбезпеки у Харківській області в період з 02.07.2018 по 08.07.2018 та відповідно до направлення на перевірку № 029327 від 02.07.2018, на 516 км а/д «Київ - Харків - Довжанський» проводилась рейдова перевірка транспортних засобів перевізників, що здійснюють внутрішні та міжнародні перевезення вантажів та пасажирів (а.с. 53-54).

Відповідно до п. 3, 4 Порядку зупинення транспортного засобу, затвердженого Постановою КМУ № 422 від 20.05.2013 (далі - Порядок № 422), був зупинений транспортний засіб марки DАF модель ХF 105.510 реєстраційний номер НОМЕР_1 зі спеціалізованим напівпричепом-цистерною марки CLAYTON, модель СС, реєстраційний номер НОМЕР_2, які належать та використовуються позивачем.

За результатами зважування вищезазначеного транспортного засобу (чек № 95 від 02.07.2018 – а.с. 56) співробітниками Управління Укртрансбезпеки у Харківській області було встановлено, що загальна вага транспортного засобу становить - 43,950 тони, при максимально дозволеній масі для такого типу транспортного засобу - 40 тон, при цьому навантаження на строєну ось з одиночними шинами складає 26,450 тон при максимально допустимому навантаженні для даного типу Транспортного засобу 22 тон. Враховуючи, що законодавчо встановлена похибка становить 2 %, то транспортний засіб необхідно вважати невеликоваговим лише при загальній вазі 40,800 т. та навантаженні на строєну - 22,440 т.

За кермом згідно посвідчення водія ВХО № 114206 від 04.05.2018 перебував ОСОБА_4 (а.с. 60).

За результатами проведеного габаритно-вагового контролю складено:

- акт №0010353 від 02.07.2018 року про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів, яким встановлено, що габаритно - ваговий контроль проводиться в Харківській області; місце проведення габаритно-вагового контролю а/д М-03 «Київ-Харків-Довжанський», 516 км, автомобіль (тягач): DAF, модель: XF105.510, державний реєстраційний номер НОМЕР_1, причіп марки: CLAYTON, модель: CC, державний реєстраційний номер АХ5026ХO; суб’єкт, що перевіряється: ОСОБА_1, водій ОСОБА_4; найменування та вид вантажу, в тому числі небезпечного- технічна олія; маршрут із зазначенням пройденої відстані дорогами загального користування, а саме смт. Печеніги – Черноморськ – 816 км.; повна маса, тонн: нормативно допустима 40, фактична 43,95 т.; відстані між осями, метрів: 3.8, 4.2, 1.4, 1.4; осьові навантаження, тонн: нормативно допустиме 11/11/7,3/7,3/7,3 фактичне 6750/10750/8750/8350/9350 (а.с. 58).

- ОСОБА_2 № 063547 проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт від 02.07.2018 р. (а.с. 14);

- довідку № 0023353 про результати здійснення габаритно – вагового контролю від 02.07.2018 р. із зазначенням навантаження на осі, тонн: 1) 6750; 2)10750; 3) 8750; 4) 8350; 5)9350 (а.с. 57).

- відповідно до затвердженої формули (з урахуванням норм пункту 31 постанови КМУ №879 від 27.06.2007 року) розрахунок плати за проїзд великовагових та (або) великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування до акту № 0010353 від 02.07.2018 р., яким визначено здійснити позивачу проплату (переведення в гривні відповідно до курсу обміну НБУ) за проїзд автомобільними дорогами транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні у сумі 2301,12 євро. (а.с. 59).

Зі змісту вказаних документів судом встановлено, що відповідачем виявлено порушення позивачем вимог законодавства в частині перевищення транспортним засобом DAF, модель: XF105.510, державний реєстраційний номер НОМЕР_1, причіп марки: CLAYTON, модель: CC, державний реєстраційний номер АХ5026ХO. Вказане слугувало підставою для складання відповідачем спірного розрахунку плати за проїзд.

Позивач не погодився зі вказаним вище розрахунком плати за проїзд та оскаржив його до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд керується наступними приписами норм чинного законодавства.

Відповідно до п.3 «Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1567 від 08.11.2006 (далі Порядок №1567), органами державного контролю на автомобільному транспорті (далі - органи державного контролю) є Укртрансбезпека, її територіальні органи.

Державна служба України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека) та її структурні органи здійснюють функції з управління автомобільними дорогами загального користування та мають право вимагати дотримання законодавчих та нормативних актів з питань дорожнього руху.

З огляду на викладене, Державна служба України з безпеки на транспорті в особі її територіальних структурних органів – Управлінь під час здійснення своїх повноважень є органом наділеним спеціальною компетенцією, якому надано повноваження щодо реалізації політики держави з питань безпеки на автомобільному транспорті загального користування.

Відповідно п. 3, 4 Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №1567 від 08.11.2006, державний контроль на автомобільному транспорті здійснюється посадовими особами органу державного контролю шляхом проведення планових, позапланових та рейдових перевірок (перевірок на дорозі).

Так, пунктом 16 вищевказаного Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті №1567 передбачено, що під час рейдової перевірки можливе здійснення габаритно-вагового контролю.

Постановою Кабінету Міністрів України № 879 від 27.06.2007 "Про заходи щодо збереження автомобільних доріг загального користування" затверджено Порядок здійснення габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні (далі порядок № 879).

Пунктом 26 порядку 879 передбачено, що кошти, стягненні за проїзд автомобільними дорогами загального користування великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів, спрямовуються в установленому порядку до державного бюджету.

Частиною 2 ст. 29 Закону України «Про дорожній рух» визначено, що з метою збереження автомобільних доріг, вулиць та залізничних переїздів участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, допускається в порядку встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері транспорту, і за оплату, що встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до п.3 Порядку № 879 габаритно-ваговий контроль транспортних засобів на автомобільних дорогах загального користування здійснюється Укртрансбезпекою, її територіальними органами та відповідними підрозділами МВС, що забезпечують безпеку дорожнього руху.

Пунктом 6 Порядку № 879 визначено, що габаритно-ваговий контроль, крім документального, здійснюється виключно в пунктах габаритно-вагового контролю посадовими особами та/або працівниками відповідних органів.

Відповідно до п. 20 Порядку № 879 за результатами точного та/або документального габаритно-вагового контролю посадові особи та/або працівники Укртрансбезпеки або її територіальних органів визначають належність транспортного засобу до великовагових та/або великогабаритних.

Підпунктом 4 пункту 2 Порядку № 879 "габаритно-ваговий контроль" - контроль за проїздом великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування, який включає перевірку відповідності габаритно-вагових параметрів таких транспортних засобів установленим законодавством параметрам і нормам, наявності дозволу на рух за визначеними маршрутами, а також дотримання визначених у дозволі умов та режиму руху транспортних засобів.

Відповідно до п.3 Правил проїзду великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 18.01.2001 № 30, транспортний засіб з вантажем або без вантажу вважається великоваговим, якщо максимальна маса або осьова маса перевищує хоча б один з параметрів, зазначених у пункті 22.5 Правил дорожнього руху України.

Згідно підпункту 5 пункту 4 Порядку взаємодії Державної інспекції України з безпеки на наземному транспорті, Міністерства внутрішніх справ України, Державного агентства автомобільних доріг України під час організації та проведення робіт із зважування та здійснення габаритно-вагового контролю транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів на автомобільних дорогах загального користування № 1007/1207 від 10.10.2013, зазначено, що посадові особи Укртрансбезпеки під час здійснення габаритно-вагового контролю складають акт про перевищення транспортним засобом нормативних габаритних або вагових параметрів та визначають суму плати за проїзд за формулою розрахунку відповідно до пунктів 30, 31-1 Порядку про заходи щодо збереження автомобільних доріг загального користування.

Спеціальним законом, що регулює спірні правовідносини, є Закон України "Про автомобільний транспорт". Відповідно до ст. 1 Закону автомобільний перевізник - фізична або юридична особа, яка здійснює на комерційній основі чи за власний кошт перевезення пасажирів чи (та) вантажів транспортними засобами.

Статтею 6 Закону України "Про автомобільний транспорт" передбачено, що державний контроль автомобільних перевізників здійснюється шляхом проведення планових, позапланових і рейдових перевірок. Не частіше одного разу на квартал здійснюються рейдові перевірки дотримання автомобільними перевізниками вимог законодавчих і нормативно-правових актів щодо забезпечення безпеки пасажирських перевезень та безпеки дорожнього руху. При проведенні позапланових і рейдових перевірок автомобільний перевізник, що буде перевірятися, стосовно терміну проведення перевірки не інформується. Порядок здійснення державного контролю на автомобільному транспорті визначає Кабінет Міністрів України.

На виконання вимог статті 6 Закону України "Про автомобільний транспорт", постановою Кабінету Міністрів України від 8 листопада 2006 року № 1567 затверджено Порядок здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, який визначає процедуру здійснення державного контролю за додержанням суб'єктами господарювання, які провадять діяльність у сфері автомобільного транспорту, вимог законодавства про автомобільний транспорт, норм та стандартів щодо організації перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом, норм міжнародних договорів про міжнародне автомобільне сполучення, наявністю відповідних ліцензій і ліцензійних карток, виконанням ними ліцензійних умов, а також процедуру здійснення державного нагляду за забезпеченням такими суб'єктами господарювання безпеки автомобільних перевезень.

Суд зазначає, що механізм здійснення габаритно-вагового контролю великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, що використовуються на автомобільних дорогах загального користування, визначається Порядком здійснення габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27.06.2007 року №879.

Відповідно до п.28 Порядку плата за проїзд автомобільними дорогами загального користування великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу вноситься перевізником за затвердженими ставками виходячи з вагових та/або габаритних параметрів транспортного засобу, протяжності маршруту, кількості перевезень.

Згідно п.30 Порядку здійснення габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні, плата за проїзд великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу справляється за встановленими ставками залежно від маси такого транспортного засобу, навантаження на вісь (осі), габаритів та протяжності маршруту за формулою:

П = (Рзм + Рнв + Рг) х В х К,

де П - розмір плати за проїзд;

Рзм - розмір плати за перевищення загальної маси транспортного засобу за 1 кілометр проїзду;

Рнв - розмір плати за перевищення навантаження на вісь (осі) (за одиничну + за здвоєну + за строєну) транспортного засобу за 1 кілометр проїзду;

Рг - розмір плати за перевищення габаритів (за висоту + за ширину + за довжину) транспортного засобу за 1 кілометр проїзду;

В - відстань перевезення, кілометрів.

Як вбачається із матеріалів справи, у розрахунку від 02.07.2018 плати за проїзд великовагових та (або) великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування за перевищення транспортним засобом позивача DAF, модель: XF105.510, державний реєстраційний номер НОМЕР_1, причіп марки: CLAYTON, модель: CC, державний реєстраційний номер АХ5026ХO нормативних вагових параметрів транспортного засобу, у зв’язку із чим нараховано плату за проїзд у розмірі 2301,12 євро.

Судом встановлено, що Розрахунок плати за проїзд великовагового та (або) великогабаритного транспортного засобу до акту № 0010353 від 02.07.2018 виконаний відповідно до формули за наступними параметрами:

П= (Рзм + Рнв + Рг) х В х К (п. 31-1) де:

Рзм - 0,1 (загальна маса транспортного засобу від 40 до 44 тон);

Рнв - 0,84= 0,42*2 (навантаження на строєну ось з одиночними шинами перевищено на 20,23 %);

Рг - 0 (габарити не перевищують нормативно-встановлені);

В - відстань 816 км;

К — у потрійному розмірі, (перевищення від 10 до 40 відсотків).

П= (0,1+0,84) * 816 * 3 = 2301,12 євро.

Відстань покладена в розрахунок була застосована відповідно до інтернет ресурсу dellа.соm.uа, згідно даних, наведених у товарно-транспортній накладній, яка була надана перевіряючим особам водієм транспортного засобу.

Так, згідно ТТН № 272667 від 02.07.2018 пунктом навантаження зазначено - смт. Печеніги, пунктом розвантаження - Чорноморськ. Згідно даних інтернет ресурсу dellа.соm.uа відстань від смт. Печеніги, Харківської області до м. Чорноморськ, Одеської області складає 816 км.

Під час судового розгляду справи представником відповідача вказано, що відстань, покладена в розрахунок, була застосована відповідно до інтернет-ресурсу della.com.ua згідно даних, наведених у супровідних документах на вантаж, які були надані перевіряючим особам, та пояснень водія.

Суд зазначає, що вказаний спосіб, застосований у розрахунку відстані під час складання оскаржуваного у даній справі розрахунку є правомірним.

Зазначена позиція суду узгоджується із висновками Вищого адміністративного суду України, викладеними в ухвалі від 09.03.2017 року по справі №813/214/16.

Відповідно до п. 31-1 Порядку № 879 якщо рух здійснюється без відповідного дозволу або внесення плати за проїзд великовагового/великогабаритного транспортного засобу, така плата визначається за пройде ну частину маршруту по території України або за частину, яку перевізник має намір проїхати, у разі перевищення нормативу хоча б одного вагового/габаритного параметру: до 10 % - у подвійному розмірі; на 10-40 % - у потрійному розмірі; більше як на 40 % - у п’ятикратному розмірі. Розрахунок здійснюється за формулою визначеною порядком № 879 та наведеної за текстом в розрахунку, що здійснюється на пункті ГВК.

У позовній заяві позивачем в обґрунтування наявності порушень в посадових осіб відповідача вказано, що положеннями п. 19 Порядку № 879 передбачено обов'язок Укртрансбезпеки керуватись методикою, затвердженою Мінекономрозвитку.

Проте, суд зазначає, що пункт 19 Порядку № 879 виключено на підставі Постанови Кабінету Міністрів України № 671 від 30.08.2017, яка набрала чинність 08.09.2017, а отже, оскільки станом на дату проведення габаритно-вагового контролю транспортного засобу позивача, тобто 17.08.2018 року необхідність використання відповідачами під час здійснення габаритно-вагового контролю методики, затвердженої Мінекономрозвитку, не передбачена жодним нормативно-правовим актом.

Зазначена позиція суду узгоджується із висновками Верховного суду, викладеними у постанові від 02.08.2018 року по справі № 820/1420/17.

Відтак, суд приходить до висновку про те, що посадовими особами управління Укртансбезпеки було правомірно складено у відношенні позивача розрахунок плати за проїзд великовагових та (або) великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування Управління Укртрансбезпеки у Харківській області від 02.07.2018 року.

Серед критеріїв оцінювання судом рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, які одночасно є принципами адміністративної процедури, є принцип законності, що закріплений у ч.2 ст.19 Конституції України, відповідно до якого органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Таким чином, усі рішення та дії суб'єкта владних повноважень мають підзаконний характер, тобто повинні бути прийняті (вчинені) на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що визначені законом.

Під час розгляду справи позивач та представник позивача зазначали, що при виявленні порушень правил проїзду великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів посадові особи, що проводили перевірки повинні були затримати транспортний засіб. З приводу зазначених тверджень, суд зазначає наступне.

Відповідно до п. 22 порядку № 879 у разі виявлення на стаціонарних або пересувних чи автоматичних зважувальних пунктах порушення правил проїзду великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів такий транспортний засіб тимчасово затримується згідно із статтею 2652 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Згідно з ст. 2652 Кодексу України про адміністративні правопорушення у разі якщо розміщення затриманого транспортного засобу суттєво не перешкоджає дорожньому руху, крім розміщення транспортного засобу на місцях, призначених для зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, якими керують водії з інвалідністю або водії, які перевозять осіб з інвалідністю, такий транспортний засіб не може бути доставлений для зберігання на спеціальний майданчик.

В судовому засіданні представник відповідача надав пояснення, в яких зазначив, що перевіряємий транспортний засіб суттєво не перешкоджав дорожньому руху, а також зазначив, що посадові особи Укртрансбезпеки не уповноваженні затримувати транспортний засіб, оскільки вказане відноситься до компетенції Національної поліції України.

Таким чином, суд дійшов висновку, що посадові особи Укртрансбезепеки, що проводили габаритно-ваговий контроль діяли в межах та у спосіб передбачений чинним законодавством.

Суд відмічає, що позивачем не подано належних та допустимих доказів, в розумінні статей 73-74 КАС України, які б доводили протиправність розрахунку відповідача.

Між тим, суд не погоджується із доводами представника відповідачів у наданому відзиву на позов про те, що оскаржуваний у даній справі розрахунок плати за проїзд великовагового та (або) великогабаритного транспортного засобу до акту №0010353 від 02.07.2018 року не встановлює для позивача жодних обов’язків чи обмежень, тобто, повноваження відповідача у цьому випадку обмежуються лише фіксацією певних обставин та обчисленням плати у встановленому порядку, яка є не штрафною санкцією, а є сумою відшкодування матеріальних збитків державі внаслідок руйнування автомобільних доріг загального користування. Отже, на думку відповідача, спірний розрахунок не є актом індивідуальної дії та як наслідок не порушує прав позивача, а отже не може бути об’єктом оскарження в порядку адміністративного судочинства України.

Статтею 55 Конституції України кожному гарантовано право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. Саме в запровадженні механізму реального захисту громадянами своїх прав у суді полягає здійснення функцій правової держави та її утвердження як такої.

Суд зазначає, що відповідно до статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб’єктів владних повноважень.

Відповідно до ст. 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб’єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом: 1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень; 2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; 3) визнання дій суб’єкта владних повноважень протиправними та зобов’язання утриматися від вчинення певних дій; 4) визнання бездіяльності суб’єкта владних повноважень протиправною та зобов’язання вчинити певні дії; 5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб’єкта владних повноважень; 6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб’єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.

Згідно пунктом 2 частини 1 статті 4 КАС України, публічно-правовий спір - спір, у якому: хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв'язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій; або хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов'язує надавати такі послуги виключно суб'єкта владних повноважень, і спір виник у зв'язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг; або хоча б одна сторона є суб'єктом виборчого процесу або процесу референдуму і спір виник у зв'язку із порушенням її прав у такому процесі з боку суб'єкта владних повноважень або іншої особи.

З огляду на викладене контролюючі органи під час здійснення своїх повноважень діють як суб’єкти владних повноважень, а тому всі спори, які випливають із функціональної діяльності цих органів, належать до юрисдикції адміністративних судів.

Суд зазначає, що оскаржуваний у даній справі розрахунок плати за проїзд великовагових та (або) великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування за своїм змістом встановлює для позивача певний обов'язок у зв'язку з чим є рішенням суб'єкта владних повноважень в розумінні Кодексу адміністративного судочинства України.

Отже, з огляду на вказане розрахунок плати за проїзд великовагових та (або) великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування у розумінні положень Кодексу адміністративного судочинства України є рішенням суб'єкта владних повноважень, а відтак, доводи представника відповідача стосовно того, що розрахунок плати за проїзд великовагових та (або) великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування не актом індивідуальної дії та не порушує права позивача, у зв'язку з чим не може бути об'єктом оскарження в порядку адміністративного судочинства України, є необґрунтованими. Щодо обладнання габаритно-вагового комплексу суд вважає за необхідне зазначити наступне:

Відповідно до п.п. 12-13 Порядку № 879 вимірювальне і зважувальне обладнання для здійснення габаритно-вагового контролю повинне утримуватись у робочому стані; періодично проводиться повірка (метрологічна атестація) такого обладнання з подальшим клеймуванням (пломбуванням) та видачею відповідного свідоцтва спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері метрології. Під час здійснення габаритно-вагового контролю не допускається використання вимірювального і зважувального обладнання, періодична повірка (метрологічна атестація) якого не проведена, а також обладнання, що перебуває у несправному стані.

В пункті габаритно-вагового контролю в Харківській області на 516 км а/д М-03 «Київ - Харків - Довжанський» 02.07.2018 використовувались ваги - «Прилад автоматичний для зважування дорожніх транспортних засобів у русі та вимірювання навантаження на вісь 030Е-АS2-РWIА, серійний номер приладу 424, серійні номери платформ 865 та 866, введений в експлуатацію 20.12.2017.

В позовній заяві позивач зазначає, що складені співробітниками Управління Укртрансбезпеки у Харківській області документи не містять посилання на вагове обладнання, яким здійснювалось зважування транспортного засобу.

Проте, суд зазначає, що дане твердження Позивача не відповідає дійсності, адже в п. 1 Довідки № 0023353 про результати здійснення габаритно-вагового контролю від 02.07.2018 зазначено тип приладу « 030Е-АS2-РWIА» та його серійний номер.

Відповідно до частини першої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Статтею 76 КАС України передбачено, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Статтею 19 Конституції України передбачено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч.2 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

За приписами ч.1 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Розглянувши подані учасниками справи документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Експрес" не обґрунтовані, а відтак не підлягають задоволенню.

Судові витрати підлягають розподілу відповідно до приписів ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України. Керуючись ст.ст. 19, 139, 241-247, 250, 255, 293, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

У задоволенні адміністративного позову Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (63707, обл. Харківська, м. Куп'янськ, вул. Ананьїна, буд. 100, р.н.о.к.п.п. НОМЕР_3) до Управління Укртрансбезпеки у Харківській області (61022, м. Харків, майдан Свободи, 5 Держпром, 6 під., 7 пов.), Державної служби України з безпеки на транспорті (01135, м. Київ, просп. Перемоги, 14) про визнання протиправними та скасування розрахунку та постанови – відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення виготовлено 22 січня 2019 року.

Суддя Шляхова О.М.