Рішення № 79308777, 21.01.2019, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 січня 2019 р. Справа № 520/10146/18

Суддя Харківського окружного адміністративного суду Шевченко О.В., розглянувши в письмовому провадженні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Харківського обласного військового комісаріату про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

До Харківського окружного адміністративного суду звернувся позивач, ОСОБА_1, з адміністративним позовом до Харківського обласного військового комісаріату, в якому просить суд:

- визнати протиправною бездіяльність Харківського обласного військового комісаріату, яка полягає у не поданні у 15-тиденний строк з дня реєстрації всіх документів розпорядникові бюджетних коштів та висновку щодо можливості виплати одноразової грошової допомоги військовослужбовцю ОСОБА_1, якому встановлено II групу інвалідності, внаслідок поранення, пов’язаного з виконанням обов’язків військової служби при перебуванні в країнах, де велись бойові дії (додаток 13 до Положення, затвердженого наказом МОУ № 530) та належним чином оформлений пакет документів, наданий заявником разом з заявою про призначення і виплату одноразової грошової допомоги у зв’язку з інвалідністю від 31.05.2018 року у відповідності до Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», «Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов’язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2013 р. № 975 та Положення про організацію в Міністерстві оборони України роботи з обчислення вислуги років для призначення пенсій військовослужбовцям і соціального забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та членів їх сімей, затверджене наказом Міністерства оборони України від 14.08.2014 р. № 530;

- зобов’язати Харківський обласний військовий комісаріат подати до Міністерства оборони України висновок щодо можливості виплати одноразової грошової допомоги військовослужбовцю - ОСОБА_1 , якому встановлено II групу інвалідності, внаслідок поранення, пов'язаного з виконанням обов’язків військової служби при перебуванні а країнах, де велись бойові дії (додаток 13 до Положення, затвердженого наказом МОУ № 530) та належним чином оформлений пакет документів, наданий заявником разом з заявою про призначення і виплату одноразової грошової допомоги у зв’язку з інвалідністю від 31.05.2018 року у відповідності до Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», «Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановленім інвалідності військовослужбовців, військовозобов’язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2013 р. № 975 та Положення про організацію в Міністерстві оборони України роботи з обчислення вислуги років для призначення пенсій військовослужбовцям і соціального забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та членів їх сімей, затверджене наказом Міністерства оборони України від 14.08.2014 р. № 530.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначив, що з 10.03.2010 позивачу вперше встановлена ІІІ група інвалідності, інвалідність виникла внаслідок проходження служби та участі позивача у бойових діях в період з 01.04.1981 року по 27.12.1983 року у складі діючої армії в Республіці Афганістан. Водночас, представник позивача зазначив, що з 01.08.2017 року позивачу з тих же підстав встановлено ІІ групу інвалідності з 18.04.2012 року строком до 01.05.2013 року. З 29.04.2013 року позивач підтверджено ІІ групу інвалідності до 01.05.2016 року. З 22.12.2014 року позивачу підтверджено та безстроково встановлено ІІ групу інвалідності. З огляду на викладене, в силу положень ст. 16 Закону України Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їхніх сімей та Порядку № 975 - обов'язок щодо призначення та виплати позивачу одноразової грошової допомоги у зв'язку із встановленням йому інвалідності внаслідок поранення, контузії та наступних захворювань, пов'язаних з виконанням обов'язків військової служби, покладений саме на МО України. 31.05.2018 року позивач звернувся із письмовою заявою до Харківського обласного військового комісаріату, в якій просив призначити та виплатити одноразову грошову допомогу у зв'язку із встановленням інвалідності. Проте. 10.09.2018 року позивач отримав від Харківського обласного військового комісаріату відповідь, якою відмовлено в призначенні та виплаті йому одноразової грошової допомоги у зв'язку із встановленням інвалідності, оскільки інвалідність встановлена понад тримісячний термін з моменту звільнення з військової служби та позивачем не надано документ, що свідчить про причини та обставини поранення.

Не погоджуючись з такою відмовою відповідача, позивач за захистом своїх соціальних прав звернувся до суду з даним позовом. Просив суд задовольнити вимоги адміністративного позову у повному обсязі.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 19.11.2018 року відкрито спрощене провадження по даній справі в порядку, передбаченому ст. 263 КАС України та запропоновано відповідачу надати відзив на позов.

Копія вказаної ухвали була надіслана та вручена відповідачу, що підтверджується повідомленнями про вручення поштового відправлення.

28.11.2018 року (Вх. №01-26/63931/18) від представника відповідача до канцелярії суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому він просив відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог в повному обсязі зазначивши, що позивачу встановлено ІІІ групу інвалідності первинно у 2010 році, ІІ групу інвалідності у 2012 році, звільнений позивач з військової служби у 1983 році, тому підстави для складання та направлення його до Міністерства оборони у Харківського обласного військового комісаріату відсутні.

У відповіді на позов від 08.12.2018 року (Вх. № 01-26/65946/18) позивач підтримав свою позицію, викладену позовній заяві та просив суд його задовольнити. Також зазначив, що відповідач необґрунтовано поклав на себе повноваження щодо прийняття рішення по суті самої виплати зазначеної одноразової грошової допомоги, хоча згідно п.4.7 Положення № 530 Харківський ОВК має лише скласти висновок відповідно до додатку 13 та направити документи до розпорядника бюджетних коштів - Міністерства Оборони України. Згідно п.13 Порядку № 975, МО України приймає рішення про призначення або відмову в призначенні зазначеної одноразової грошової допомоги. На момент звернення до відповідача із заявою про виплату та призначення одноразової грошової допомоги діяв саме Порядок № 975, саме тому позивач і керується положеннями вказаного Порядку.

Дослідивши матеріали справи, суд виходить з наступного.

Згідно даних військового квітка серії СО № 461525 та довідки Центрального архіву Міністерства оборони РФ від 31.10.2002 року, а згодом - у ЗСУ, ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 проходив військову службу у Збройних Силах колишнього Союзу РСР з 20.11.1981 року по 27.12. 1983 року. В період з 01.04.1981 рокупо 27.12.1983 року позивач приймав участь в бойових діях на території демократичної республіки Афганістан у складі військової частини польова пошта 78864 (а.с. 22 - 25).

Під час бойових дій на території Афганістану позивач отримав множинні вогнепальні осколкові поранення, контузію у 1982 році, в результаті чого 25.02.2010 року Військово-лікарська комісія Північного регіону Міністерства оборони України визначила, що його поранення (контузія), так, пов'язані з виконанням обов’язків військової служби при перебуванні в країнах, де велись бойові дії, що підтверджено копіями витягу з протоколу засідання Військово-лікарської комісії Північного регіону МОУ по встановленню причинного зв'язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв від 25.02.2010 року та висновку експерта МОЗ України № 644-02/10 від 03.02.2012 року (19 - 20).

Матеріалами справи підтверджено, що з 10 березня 2010 року ОСОБА_1 первинно встановлено ІІІ групи інвалідності наслідок поранення, пов’язаного з виконанням обов’язків військової служби при перебуванні в країнах, де велись бойові дії зі строком дії до 01.04.2012 року (черговий переогляд 10.03.2012 р.), що підтверджується копією довідки до акту огляду МСЕК Серія ХАР-08 № 017405 від 10.03.2010 року (а.с. 15).

3 18 квітня 2012 року ОСОБА_1 встановлено II групи інвалідності внаслідок поранення, у в’язаного з виконанням обов’язків військової служби при перебуванні в країнах, де велись бойові дії зі строком дії до 01.05.2013 року (черговий переогляд 15.04.2013 р.), що підтверджується копією довідки до акту огляду МСЕК Серія 10-ААА № 622620 від 18.04.2012 року (16).

Так, з 29 квітня 2013 року ОСОБА_1 встановлено II групи інвалідності внаслідок поранення. повязв’язаного з виконанням обов’язків військової служби при перебуванні в країнах, де велись бойові дії зі строком дії до 01.05.2016 року (черговий переогляд 15.04.2016 р.), що підтверджується довідкою до акту огляду МСЕК Серія 10-ААБ № 204187 від 29.04.2013 року (а.с. 17).

З 22 грудня 2014 року ОСОБА_1 безстроково встановлено II групи інвалідності внаслідок поранення, пов’язаного з виконанням обов’язків військової служби при перебуванні в країнах, де велись бойові дії, що також підтверджується довідкою до акту огляду МСЕК Серія 10-ААБ № 204866 від 22.12.2014 року (18).

Позивач має статус ветерана війни - інваліда війни ІІ групи з 22.12.2014 року, що підтверджено копією посвідчення серія Є № 118962 від 28.0І.2015 року, виданого відділом соціального захисту населення Московського району м. Харкова УПЗН (а.с. 13).

Як свідчать матеріали справи, 31.05.2018 року ОСОБА_1 вперше звернувся до Харківського обласного комісара з заявою про призначення і виплату йому одноразової грошової допомоги у зв’язку з встановленням інвалідності внаслідок поранення, пов’язаного з виконанням обов’язків військової служби при перебуванні в країнах, де велись бойові дії, та надав увесь необхідний пакет документів згідно п. 4.7 Положення, в тому числі і витяг з протоколу ВЛК Північного регіону від 25.02.2012 р, якими встановлено зв’язок між отриманим контузією та пораненням під час виконання бойових завдань на території Республіки Афганістан та фактом встановлення інвалідності.

08.06.2018 року позивач отримав від Харківського ОВК лист за вих. № 1713-ВСЗ, яким повідомлено про здійснення запиту до МСЕК для отримання завіреної копії довідки МСЕК по 2-ій групі інвалідності позивача (а.с. 26).

Проте, 10.09.2018 року позивач отримав відповідь на свою заяву про призначення та виплату ОГД у зв'язку з встановлення інвалідності від Харківського обласного військового комісаріату за вих. №2510/1103 від 07.09.1018 року, з якої вбачається що позивач не має право на отримання одноразової грошової допомоги у зв'язку із встановленням інвалідності внаслідок поранення, пов’язаного з виконанням обов’язків військової служби при перебуванні в країнах, де велись бойові дії, оскільки він інвалідність йому встановлена понад тримісячний термін з моменту звільнення з військової служби та позивачем не надано документ, що свідчить про причини та обставини поранення, контузії, зокрема, що воно не пов'язано із вчиненням особою кримінального чи адміністративного правопорушення, не є наслідком вчинення нею дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп’яніння або навмисного намивного спричинення собі тілесного ушкодження (а.с. 27).

Не погоджуючись із позицією та рішенням відповідача, позивач звернувся до Харківського окружного адміністративного суду із зазначеним позовом.

По суті заявлених вимог суд зазначає наступне.

Відповідно до ст.1 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" ( надалі - Закон), соціальний захист військовослужбовців - діяльність (функція) держави, спрямована на встановлення системи правових і соціальних гарантій, що забезпечують реалізацію конституційних прав і свобод, задоволення матеріальних і духовних потреб військовослужбовців відповідно до особливого виду їх службової діяльності, статусу в суспільстві, підтримання соціальної стабільності у військовому середовищі. Це право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, у старості, а також в інших випадках, передбачених законом.

Згідно з ч.1 ст. 16 Закону, одноразова грошова допомога у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві (далі - одноразова грошова допомога), - гарантована державою виплата, що здійснюється особам, які згідно з цим Законом мають право на її отримання.

Постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2013 року № 975 затверджено Порядок призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов’язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві (далі по тексту – Порядок).

Даний Порядок визначає механізм призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності (далі - одноразова грошова допомога) військовослужбовців, військовозобов’язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві (далі - військовослужбовець, військовозобов’язаний та резервіст).

Пунктом 11 Порядку передбачено, що військовослужбовець, військовозобов’язаний та резервіст, якому виплачується одноразова грошова допомога у разі настання інвалідності чи втрати працездатності без встановлення йому інвалідності, подає уповноваженому органу такі документи: заяву про виплату одноразової грошової допомоги у зв’язку з встановленням інвалідності чи часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності; довідку медико-соціальної експертної комісії про встановлення групи інвалідності або відсотка втрати працездатності із зазначенням причинного зв'язку інвалідності чи втрати працездатності. До заяви додаються копії: постанови відповідної військово-лікарської комісії щодо встановлення причинного зв’язку поранення (контузії, травми або каліцтва), захворювання; документа, що свідчить про причини та обставини поранення (контузії, травми або каліцтва), зокрема про те, що воно не пов’язане із вчиненням особою кримінального чи адміністративного правопорушення або не є наслідком вчинення нею дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп’яніння, або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження; сторінок паспорта з даними про прізвище, ім’я та по батькові і місце реєстрації; документа, що засвідчує реєстрацію фізичної особи у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків, виданого органом доходів і зборів (для фізичної особи, яка через свої релігійні переконання відмовляється від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків, офіційно повідомила про це відповідний орган доходів і зборів та має відмітку в паспорті громадянина України, - копію сторінки паспорта з такою відміткою).

Пунктом 12 Порядку визначено, що призначення і виплата одноразової грошової допомоги військовослужбовцям, військовозобов’язаним та резервістам, яких призвано на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, здійснюється Міноборони, іншими центральними органами виконавчої влади, що здійснюють керівництво військовими формуваннями та правоохоронними органами, та іншими органами державної влади, військовими формуваннями та правоохоронними органами, в яких передбачено проходження військової служби військовослужбовцями, навчальних (або перевірочних) та спеціальних зборів - військовозобов’язаними, проходження служби у військовому резерві - резервістами (далі - розпорядник бюджетних коштів).

Пунктом 13 Порядку передбачено, що керівник уповноваженого органу подає у 15-денний строк з дня реєстрації всіх документів розпорядникові бюджетних коштів висновок щодо виплати одноразової грошової допомоги, до якого додаються документи, зазначені в пунктах 10 і 11 цього Порядку. Розпорядник бюджетних коштів приймає у місячний строк після надходження зазначених документів рішення про призначення або відмову у призначенні одноразової грошової допомоги і надсилає його разом з документами уповноваженому органові для видання наказу про виплату такої допомоги особам, які звернулися за нею, або у разі відмови для письмового повідомлення заявника із зазначенням мотивів відмови.

Наказом Міністерства оборони України 14.08.2014 р. № 530 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 20 жовтня 2014 р. за № 1294/26071) затверджено Положення про організацію в Міністерстві оборони України роботи з обчислення вислуги років для призначення пенсій військовослужбовцям і соціального забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та членів їх сімей, додатком 13 до якого затверджено форму висновку про призначення одноразової грошової допомоги, передбаченої ст. 16 Закону.

Розглядаючи вказану справу та беручи до уваги позицію відповідача про відсутність підстав для призначення одноразової грошової допомоги, викладеної у листі від 07.09.2018 року суд вказує, що відповідач у даних спірних правовідносинах не наділений повноваженнями з надання оцінки щодо наявності чи відсутності підстав для призначення одноразової грошової допомоги, враховуючи конкретні обставини.

Такі дискреційні повноваження є у розпорядника бюджетних коштів - МО України.

Відповідач у відповідності до положень п. 13 Порядку, обтяжений обов'язком з подання у 15-денний строк з дня реєстрації всіх документів розпорядникові бюджетних коштів - МО України, саме висновку щодо виплати одноразової грошової допомоги, до якого додаються документи, зазначені в пунктах 10 і 11 цього Порядку.

Суд зауважує, що бездіяльність суб'єкта владних повноважень - це пасивна поведінка суб'єкта владних повноважень, яка може мати вплив на реалізацію прав, свобод, інтересів фізичної чи юридичної особи.

Судом встановлено факт бездіяльності відповідача, що полягав у невиконанні свого визначеного нормативно - правовими актами обов’язку надати у 15-денний строк з дня реєстрації всіх документів розпорядникові бюджетних коштів - МО України, висновок щодо виплати позивачу одноразової грошової допомоги у зв'язку з встановленням йому ІІ групи інвалідності.

За таких обставин, суд задовольняє позовну вимогу про визнання протиправною бездіяльності Харківського обласного військового комісаріату, яка полягає у не поданні у 15-тиденний строк з дня реєстрації всіх документів розпорядникові бюджетних коштів та висновку щодо можливості виплати одноразової грошової допомоги військовослужбовцю ОСОБА_1, якому встановлено II групу інвалідності, внаслідок поранення, пов’язаного з виконанням обов’язків військової служби при перебуванні в країнах, де велись бойові дії (додаток 13 до Положення, затвердженого наказом МОУ № 530) та належним чином оформлений пакет документів, наданий заявником разом з заявою про призначення і виплату одноразової грошової допомоги у зв’язку з інвалідністю від 31.05.2018 року.

Щодо задоволення позовної вимоги про зобов’язання Харківського обласного військового комісаріату подати до Міністерства оборони України висновок щодо можливості виплати одноразової грошової допомоги військовослужбовцю - ОСОБА_1 , якому встановлено II групу інвалідності, внаслідок поранення, пов'язаного з виконанням обов’язків військової служби при перебуванні а країнах, де велись бойові дії (додаток 13 до Положення, затвердженого наказом МОУ № 530) та належним чином оформлений пакет документів, наданий заявником разом з заявою про призначення і виплату одноразової грошової допомоги у зв’язку з інвалідністю від 31.05.2018 року, як способі відновлення порушеного права позивача, суд зазначає наступне.

Спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення ( Постанова Верховного Суду України від 16 вересня 2015 року у справі 826/4418/14).

Так, Європейський суд з прав людини у рішенні від 13.01.2011 (остаточне) по справі “ЧУЙКІНА ПРОТИ УКРАЇНИ” (CASE OF CHUYKINA v. UKRAINE) (Заява N 28924/04) констатував: “ 50. Суд нагадує, що процесуальні гарантії, викладені у статті 6 Конвенції, забезпечують кожному право звертатися до суду з позовом щодо своїх цивільних прав та обов'язків. Таким чином стаття 6 Конвенції втілює “право на суд”, в якому право на доступ до суду, тобто право ініціювати в судах провадження з цивільних питань становить один з його аспектів (див. рішення від 21 лютого 1975 року у справі “Голдер проти Сполученого Королівства” (Golder v. theUnitedKingdom), пп. 28 - 36, Series A N 18). Крім того, порушення судового провадження саме по собі не задовольняє усіх вимог пункту 1 статті 6 Конвенції. Ціль Конвенції гарантувати права, які є практичними та ефективними, а не теоретичними або ілюзорними. Право на доступ до суду включає в себе не лише право ініціювати провадження, а й право отримати “вирішення” спору судом. Воно було б ілюзорним, якби національна правова система Договірної держави дозволяла особі подати до суду цивільний позов без гарантії того, що справу буде вирішено остаточним рішенням в судовому провадженні. Для пункту 1 статті 6 Конвенції було б неможливо детально описувати процесуальні гарантії, які надаються сторонам у судовому процесі провадженні, яке є справедливим, публічним та швидким, не гарантувавши сторонам того, що їхні цивільні спори будуть остаточно вирішені (див. рішення у справах “Мултіплекс проти Хорватії” (Multiplex v. Croatia), заява N 58112/00, п. 45, від 10 липня 2003 року, та “Кутіч проти Хорватії” (Kutic v. Croatia), заява N 48778/99, п. 25, ECHR 2002-II)".

Таким чином, суд задовольняє позовну вимогу зобов'язального характеру, оскільки вказане є дотриманням судом гарантій на те, що спір між сторонами буде остаточно вирішений.

Відповідно до ч.1 ст.2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб’єктів владних повноважень.

За приписами ч. 1,2 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Проте, відповідач не довів правомірності своїх дій (бездіяльності) щодо не направлення до МОУ відповідних документів для призначення позивачу одноразової грошової допомоги.

Отже, розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Розподіл судових витрат не здійснюється, оскільки позивач звільнений від плати судового збору відповідно до Закону України "Про судовий збір".

Керуючись ст. ст. 2, 6-10, 13, 14, 77, 139, 205, 242-246, 250, 255, 257-262, 293, 295, п.п.15.5 п.15 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1, адреса: 61121, АДРЕСА_1; адреса для кореспонденції: 61072, АДРЕСА_2) до Харківського обласного військового комісаріату (код ЄДРПОУ 08166355, адреса: 61052, м. Харків, вул. Коцарська, 56) про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити.

Визнати протиправною бездіяльність Харківського обласного військового комісаріату, яка полягає у не поданні у 15-тиденний строк з дня реєстрації всіх документів розпорядникові бюджетних коштів та висновку щодо можливості виплати одноразової грошової допомоги військовослужбовцю ОСОБА_1, якому встановлено II групу інвалідності, внаслідок поранення, пов’язаного з виконанням обов’язків військової служби при перебуванні в країнах, де велись бойові дії (додаток 13 до Положення, затвердженого наказом МОУ № 530) та належним чином оформлений пакет документів, наданий ОСОБА_1 разом з заявою про призначення і виплату одноразової грошової допомоги у зв’язку з інвалідністю від 31.05.2018 року у відповідності до Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», «Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов’язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2013 р. № 975 та Положення про організацію в Міністерстві оборони України роботи з обчислення вислуги років для призначення пенсій військовослужбовцям і соціального забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та членів їх сімей, затверджене наказом Міністерства оборони України від 14.08.2014 р. № 530.

Зобов’язати Харківський обласний військовий комісаріат подати до Міністерства оборони України висновок щодо можливості виплати одноразової грошової допомоги військовослужбовцю - ОСОБА_1, якому встановлено II групу інвалідності, внаслідок поранення, пов'язаного з виконанням обов’язків військової служби при перебуванні а країнах, де велись бойові дії (додаток 13 до Положення, затвердженого наказом МОУ № 530) та належним чином оформлений пакет документів, наданий ОСОБА_1 разом з заявою про призначення і виплату одноразової грошової допомоги у зв’язку з інвалідністю від 31.05.2018 року у відповідності до Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», «Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановленім інвалідності військовослужбовців, військовозобов’язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2013 р. № 975 та Положення про організацію в Міністерстві оборони України роботи з обчислення вислуги років для призначення пенсій військовослужбовцям і соціального забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та членів їх сімей, затверджене наказом Міністерства оборони України від 14.08.2014 р. № 530.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно - телекомунікаційної системи шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Суддя Шевченко О.В.