Ухвала суду № 79299943, 04.01.2019, Рівненський міський суд Рівненської області

Справа № 569/212/19

УХВАЛА

04 січня 2019 року м. Рівне

Рівненський міський суд Рівненської області:

Слідчий суддя - Ореховська К.Е.

з участю секретаря - Шкіндер І.М.

прокурора - Козінської Ю.

слідчого - Стрільчука В.М.

підозрюваної - ОСОБА_1

захисника підозрюваної - Теперик О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Рівне клопотання старшого слідчого в особливо важливих справах слідчого відділу Управління Служби безпеки України в Рівненській області майора юстиції Стрільчука Василь Михайлович яке погоджено із процесуальним керівником -прокурором відділу нагляду за підрозділами, які ведуть боротьбу з організованою злочинністю управління нагляду у кримінальному провадженні прокуратури Рівненської області радником юстиції Козінською Ю. про продовження строку тримання під вартою відносно ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, зареєстрованої та фактично проживаючої за адресою: АДРЕСА_2, українки, громадянки України, підозрюваної у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ч. 3 ст. 311, ч. 2 ст. 311 КК України,

в с т а н о в и в:

Старший слідчий в особливо важливих справах слідчого відділу Управління Служби безпеки України в Рівненській області майор юстиції Стрільчук Василь Михайлович звернувся в суд із клопотанням, яке погоджено із процесуальним керівником - прокурором відділу нагляду за підрозділами, які ведуть боротьбу з організованою злочинністю управління нагляду у кримінальному провадженні прокуратури Рівненської області радником юстиції Козінською Ю. про продовження строку тримання під вартою відносно ОСОБА_1.

В обґрунтування клопотання слідчий зазначив, що впродовж 2017-2018 років, ОСОБА_5, діючи умисно та переслідуючи мету у постійному та швидкому незаконному отриманні доходу від вчинення злочинів у сфері незаконного обігу психотропних речовин та прекурсорів, у порушення Закону України «Про обіг в Україні наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів і прекурсорів» від 08.07.1999 № 863-XIV, досягнув злочинної домовленості з ОСОБА_6 та ОСОБА_7, а також з іншими на цей час невстановленими слідством особами щодо незаконного придбання на території Республіки Польща таблеток «Cirrus» та «Acatar» з вмістом прекурсору псевдоефедрину, їх переміщення в Україну через митний кордон з приховуванням від митного контролю, зберігання, перевезення з метою збуту та збут в особливо великих розмірах іншим особам з метою використання під час виготовлення останніми психотропної речовини метамфетаміну.

Узгодивши із зазначеними особами спільний механізм вчинення таких злочинів з дотриманням заходів конспірації та безпеки, діючи з метою реалізації своїх протиправних намірів, ОСОБА_5, маючи великий попит на придбання у нього псевдоефедриновмісних таблеток, зокрема «Cirrus» та «Acatar», за невстановлених досудовим слідством обставин прийняв рішення про організацію їх придбання, а потім незаконного переміщення через митний кордон України з Республіки Польщі в Україну для подальшого збуту таким особам з числа жителів різних областей України, у тому числі Рівненської області.

З метою реалізації своїх протиправних намірів ОСОБА_5 вступив у злочинну змову з невстановленою досудовим слідством особою, яка перебувала на території Республіки Польщі, та з якою домовився про збут визначеним ним особам на території вказаної країни на постійній основі псевдоефедриновмісних таблеток, зокрема «Cirrus» та «Acatar».

Надалі, ОСОБА_5, усвідомлюючи протиправність вчинюваних дій та переслідуючи мету у запобіганні виявлення правоохоронними органами його злочинних намірів, прийняв рішення про залучення до контрабанди прекурсорів жителів Волинської області ОСОБА_6 та ОСОБА_9, систематичний перетин кордону яких не викликав би підозр у зв'язку з проживанням останніх в прикордонній зоні.

У свою чергу, ОСОБА_6 та ОСОБА_7, погодившись на пропозицію ОСОБА_5 та діючи до визначеної у групі ролі, після замовлення останнім визначеного ним обсягу таблеток «Cirrus» та «Acatar» з вмістом прекурсору «псевдоефедрин», в особливо великих розмірах, взяли на себе зобов'язання щодо забезпечення їх отримання в Республіці Польщі, переміщення через митний кордон України з приховуванням від митного контролю та подальшу передачу замовнику через водіїв маршрутних перевізників у заздалегідь обумовлений ним населений пункт.

Так, у третій декаді березня 2018 року ОСОБА_5 черговий раз у вказаний спосіб досягнув злочинної домовленості з ОСОБА_6 та ОСОБА_9 щодо контрабандного переміщення таких таблеток з Республіки Польщі в Україну, забезпечивши їх грошовими коштами.

Після цього, з метою реалізації спільних з ОСОБА_5 вказаних протиправних намірів, ОСОБА_6 та ОСОБА_7 придбали 24 березня 2018 року на території Республіки Польщі 16786 таблеток «Cirrus» та 18000 таблеток «Acatar», які розфасували у різні упакування та надали їм маскувальний вигляд шляхом поміщення під внутрішню частину обшивки салону автомобіля НОМЕР_1 задля унеможливлення їх виявлення у ході проходження митного контролю під час слідування на територію України.

Надалі, ОСОБА_6 та ОСОБА_7, діючи згідно з попередньою домовленістю з ОСОБА_5, та з метою реалізації спільного злочинного умислу в частині контрабанди псевдоефедриновмісних таблеток, перемістили 24.03.2018 з Республіки Польщі в Україну через митний пост «Ягодин» Волинської митниці ДФС України 16786 таблеток «Cirrus» та 18000 таблеток «Acatar» з приховуванням від митного контролю.

Згідно з Таблицею № 3 «Великі та особливо великі розміри прекурсорів, що знаходяться у незаконному обігу», затвердженої Наказом МОЗ України від 01.08.2000 № 188, псевдоефедрин, вагою понад 6 грам, є особливо великим розміром.

Водночас, для забезпечення безперебійного і надійного функціонування створеного ОСОБА_5 в частині вчинення незаконного збуту таблеток «Cirrus», «Acatar», що містять прекурсор - псевдоефедрин, налагодив на постійній основі незаконний збут таких таблеток шляхом їх відправлення на замовлення клієнтів у різні області України, у тому числі Рівненської, за таких обставин.

Після надходження від замовника на адресу ОСОБА_5 пропозицій щодо орієнтовного терміну спільної співпраці, обсягів, асортименту поставок способу та виду оплати і переказу коштів за такі операції, останній забезпечує покупця такими таблетками шляхом їх пересилання у поштових відправленнях на вказані ним реквізити через різноманітні установи поштового зв'язку із застосуванням засобів, що обтяжують їх виявлення.

Так, ОСОБА_1, діючи умисно та переслідуючи мету у постійному та швидкому незаконному отриманні доходу від вчинення особливо тяжких злочинів у сфері незаконного обігу психотропних речовин та прекурсорів, у порушення Закону України «Про обіг в Україні наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів і прекурсорів» від 08.07.1999 № 863-XIV та інших нормативно-правових актів, вступила у злочинну змову з ОСОБА_5 щодо незаконного придбання у такий спосіб контрабандно ввезених Україну оптових партій таблеток «Cirrus» з вмістом псевдоефедрину, їх подальшого зберігання, пересилання, перевезення з метою збуту та збуту.

З метою реалізації своїх протиправних намірів ОСОБА_1 відшукала в Інтернет-мережі сайт, адміністратором якого був ОСОБА_5, та досягнула з ним домовленості щодо деталей вчинення на постійній основі тяжких злочинів у сфері незаконного обігу психотропних речовин та прекурсорів у вищевказаний спосіб.

Зокрема, ОСОБА_1 будучи обізнаною про методи діяльності правоохоронних органів та заходи, які останні здійснюють з метою викриття причетних до неї осіб, дотримувалася правил конспірації та завчасно надавала ОСОБА_5 вигадані реквізити одержувача посилки, у якій містилися псевдоефедриновмісні таблетки, однак у подальшому особисто їх отримувала у відділеннях ТОВ «Нова Пошта».

Так, діючи на виконання свого злочинного задуму, ОСОБА_1 у третій декаді березня 2018 року у черговий раз погодила з ОСОБА_5 незаконне придбання у такий спосіб наступної контрабандно ввезеної в Україну партії блістерів «Cirrus» у кількості 200 одиниць, по 14 таблеток у кожному.

У свою чергу, повністю усвідомлюючи характер своїх суспільно-небезпечних дій та бажаючи їх настання, з метою незаконного придбання таблеток «Cirrus» у кількості 2800 одиниць, 26.03.2018 ОСОБА_1 перерахувала на банківський рахунок ОСОБА_5 грошові кошти у розмірі 58000 гривень.

Після цього, задля безпечної доставки у м. Полтаву та отримання вказаної посилки з наявними у ній таблетками «Cirrus» ОСОБА_10 у цьому випадку визначила як її одержувача особу з установчими даними ОСОБА_11, якому не відомо про обставини вчинюваного злочину, однак для можливості отримання такого відправлення вказала власний номер телефону НОМЕР_3.

У подальшому, ОСОБА_1, продовжуючи вчиняти свій протиправний задум щодо незаконного обігу прекурсорів, одержала 31.03.2018 у м. Полтава у відділенні № 20 ТОВ «Нова Пошта» відправлення № 59000327784726 згідно з вищевказаним замовленням.

Після отримання такого відправлення, ОСОБА_1 перевезла його на транспортному засобі марки «Chevrolet» д.н.з. НОМЕР_2 у гаражне приміщення № 11, яке знаходиться по вул. Стешенка, 6 та у якому і зберігала його з наявним у ньому відповідним замовленням у кількості 200 блістерів з таблетками.

У ході проведення 31 березня 2018 року співробітниками Управління СБ України в Рівненській області обшуку гаражного приміщення АДРЕСА_3, було виявлено та вилучено отримане ОСОБА_1 зазначене поштове відправлення із його вмістом та протиправну діяльність останньої у сфері незаконного обігу психотропних речовин і прекурсорів припинено.

Також, о 13 год. 47 хв. 31.03.2018 ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_3 затримано за підозрою у вчинення злочину, передбаченого ч. 3 ст. 311 КК України, а 01.04.2018 їй вручено повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 311 КК України - незаконне придбання, зберігання, перевезення прекурсорів з метою використання під час виготовлення психотропних речовин, за попередньою змовою групою осіб, в особливо великих розмірах, з метою збуту та їх збуті.

Поряд з цим, 29.12.2018 ОСОБА_5 вручено повідомлення про підозру у вчиненні численних злочинів, передбачених ч. 3 ст. 28 ч. 2 ст. 311, ч. 3 ст. 311, ч. 3 ст. 305, ч. 2 ст. 306, ч. 1 ст. 263 КК України, а ОСОБА_1 у вчиненні злочинів, передбачених ч. 3 ст. 311, ч. 2 ст. 311 КК України.

Обгрунтованість підозри ОСОБА_12 до вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 311 КК України, підтверджується зібраними у ході досудового розслідування матеріалами, а також іншими матеріалами кримінального провадження у їх сукупності.

Сукупність матеріалів на даному етапі кримінального провадження до моменту з'ясування істини у ньому є достатньою для висновку про обґрунтованість підозри ОСОБА_10 у вчиненні інкримінованих кримінальних правопорушень, відповідає критеріям, сформованих в практиці Європейського суду з прав людини, зокрема, позиції у рішенні від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», якою відзначено, що термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення; а також позиції у рішенні від 30 серпня 1990 року у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства», якою відзначено, що вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення.

Надалі, 02.04.2018 на підставі розгляду клопотання слідчого, яке погоджене прокурором у кримінальному провадженні, слідчий суддя Рівненського міського суду постановив ухвалу про застосування щодо підозрюваної ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою з одночасним визначенням застави у розмірі 150 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб у сумі 264 300 грн. (двісті шістдесят чотири тисячі триста гривень). Цією ж ухвалою суду визначено перелік покладених на вказану підозрювану обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, у разі внесення за останнього застави, а саме: прибувати на виклик слідчого, прокурора із встановленою періодичністю, прибувати на виклик слідчого, прокурора та суду; не відлучатися із населеного пункту, у якому він проживає без дозволу слідчого, прокурора та суду; носити електронний засіб контролю; здати на зберігання слідчому свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд та в'їзд в Україну; утримуватися від спілкування зі свідками та іншими підозрюваними у даному кримінальному провадженні.

Окрім цього, 22.05.2018 слідчий суддя Рівненського міського суду постановив ухвалу про продовження строку застосування щодо підозрюваного ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою із збереженням раніше визначеної застави у розмірі 150 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб у сумі 264 300, 00 грн. на строк 60 днів, який закінчується 21.07.2018. Водночас, за результатами розгляду апеляційної скарги сторони захисту на вказану ухвалу суду з метою зміни запобіжного заходу на більш м'ягкий, апеляційний суд залишив таку скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін у повному обсязі.

Надалі, 19.07.2018 слідчий суддя Рівненського міського суду постановив ухвалу про продовження строку застосування щодо підозрюваного ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою із збереженням раніше визначеної застави у розмірі 150 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб у сумі 264 300, 00 грн. на строк 60 днів, який закінчується 16.09.2018. Заразом, за результатами розгляду апеляційної скарги сторони захисту на вказану ухвалу суду з метою зміни запобіжного заходу на більш м'ягкий, апеляційний суд залишив таку скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін у повному обсязі. Крім цього, Рівненський міський суд 30.08.2018 відмовив стороні захисту зміні підозрюваній запобіжного заходу з тримання під вартою на домашній арешт.

У подальшому, 13.09.2018 слідчий суддя Рівненського міського суду постановив ухвалу про продовження строку застосування стосовно підозрюваної ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою із збереженням раніше визначеної застави у розмірі 150 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб у сумі 264 300, 00 грн. на строк 60 днів, який закінчується 11.11.2018.

Окрім цього, 09.11.2018 слідчий суддя Рівненського міського суду постановив ухвалу про продовження строку застосування щодо підозрюваного ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою із збереженням раніше визначеної застави у розмірі 150 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб у сумі 264 300, 00 грн. на строк 60 днів, який закінчується 08.01.2019. Водночас, за результатами розгляду апеляційної скарги сторони захисту на вказану ухвалу суду з метою зміни запобіжного заходу на більш м'ягкий, апеляційний суд залишив таку скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін у повному обсязі.

Водночас, на даній стадії досудового розслідування не отримано всіх висновків призначуваних експертиз, а також інших документів, призвело до ускладнення збирання доказів, як наслідок їх дослідження та оцінки щодо фактичних обставин вчинення зазначених кримінальних правопорушень, а прийняття передчасного кінцевого процесуального рішення може вкрай негативно вплинути на повноту та об'єктивність досудового розслідування.

Незважаючи на те, що підозрюваним у провадженні ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_9 вручено повідомлення про підозру у вчиненні зазначених кримінальних правопорушень, на різних етапах органом досудового розслідування встановлено нові обставини вчинення вказаними та іншими особами інших кримінальних правопорушень, відповідно 28 липня, 24 та 25 грудня 2018 року зареєстровано понад 100 кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 28 ч. 2 ст. 311, ч. 3 ст. 311, ч. 3 ст. 305, ч. 2 ст. 306, ч. 1 ст. 263 КК України

З урахуванням наведеного, постала необхідність у дослідженні всіх обставин вчинення ними та іншими невстановленими особами як вказаних так і інших злочинів, у тому числі у сфері незаконного обігу наркотичних засобів та психотропних речовин, а також кримінальних правопорушень проти громадської безпеки. Зокрема, у цьому провадженні досліджуються обставини причетності до вищевказаних злочинів інших громадян України та Республіки Польщі, які, будучи обізнані про притягнення вказаних осіб до кримінальної відповідальності за вчинення таких злочинів, можуть отримувати консультації щодо ходу розслідування даного провадження.

Тому, 02.01.2019 процесуальний керівник виніс постанову про виділення стосовно ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_9, ОСОБА_13, ОСОБА_1, матеріалів досудового розслідування в окреме провадження № 22019180000000001, а всі інші епізоди злочинної діяльності як вказаних так і інших осіб будуть і надалі досліджуватися у кримінальному провадженні № 22017180000000103, щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Після цього, 02.01.2019 прокурор у кримінальному провадженні надала органу досудового розслідування доручення про відкриття матеріалів у цьому провадженні та на даний час триває ознайомлення підозрюваних та їх адвокатів з матеріалами кримінального провадження.

Як вбачається з вищевикладеного, на цій стадії слідства здобуто відомості, які мають істотне значення для оцінки всіх раніше здобутих доказів, зокрема стосовно обставин вчинення у латентній формі вищевказаних злочинів впродовж тривалого періоду часу у складі стійкої організованої групи з чітким розподілом ролей, із залученням до вказаної протиправної діяльності інших на даний час невстановлених осіб як на території України так і Республіки Польща, з дотриманням всіх притаманних такому злочинному об'єднанню правил та норм.

Також, для виконання у повному обсязі вимог ст.ст. 2, 9, 92, 93, 94 КПК України, 11.09.2018 перший заступник Генерального прокурора України виніс постанову про продовження строку досудового розслідування у кримінальному провадженні № 22017180000000103 до 10-ти місяців, тобто до 25.01.2019.

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженка м. Полтава, зареєстрована та фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2, українка, громадянка України обґрунтовано підозрюється у вчиненні тяжких злочинів, передбачених ч. 2 ст. 311, ч. 3 ст. 311 КК України, за який законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від п'яти до восьми років.

Відповідно до вимог п.4 ч.1 ст.184 КПК України, під час досудового слідства встановлено наявність ризиків, передбачених у п.п. 1-5, ч.1 ст. 177 КПК України, а саме: можливість переховуватися від органів досудового розслідування та суду; знищити, сховати, або спотворити документи, які мають істотне значення для встановлення обставини кримінального правопорушення; незаконно впливати на свідків, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється.

Вказані ризики існують та вони не зменшилися за період застосування щодо підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, продовжують бути актуальними, оскільки на цей час у зазначеному та іншому кримінальному провадженні не встановлено всіх фактичних обставин та інших осіб, причетних до вчинення тяжких та особливо тяжких кримінальних правопорушень, які характеризуються латентністю їх організації та подальшої реалізації у сфері незаконного обігу психотропних речовин та прекурсорів, у зв'язку з чим необхідний тривалий період часу для отримання доказів, які можуть бути використані під час судового розгляду та притягнення їх до кримінальної відповідальності. Водночас, перебування підозрюваної на волі призведе до неможливості повного та об'єктивного досудового розслідування з вищенаведених причин, оскільки останній може перешкоджати досудовому розслідуванню шляхом знищення документів та речей, які ще не відшукані стороною обвинувачення та можуть мати значення для кримінального провадження, впливати на свідків та інших осіб з метою приховування вказаної протиправної діяльності шляхом схиляння останніх до надання органу досудового розслідування неправдивих показань, повідомлення інших осіб, які причетні до вчинення зазначених злочинів, про факти які йому стали відомі у ході слідства, що може вкрай негативно вплинути на його хід та кінцеві результати, а також впливати іншим чином.

ОСОБА_1 може знищити, спотворити документи (квитанції, накладні, записники, блокноти, магнітні та інші носії інформації, тощо), які стосуються придбання та збуту вказаних прекурсорів, а також інших документів, які вказують на причетність осіб до вчинення зазначеного та інших кримінальних правопорушень.

Також, у матеріалах кримінального провадження містяться достатні відомості, які дають підстава вважати, що ОСОБА_1, діючи за попередньою змовою з іншими особами, систематично незаконно придбавала у ОСОБА_5 таблетки «Cirrus» з вмістом прекурсору, при цьому вартість декількох таких партій становить на «чорному ринку» понад 400 000 гривень, а їх збут міг вкрай негативно вплинути на суспільство в цілому та спричинити особливо тяжкі наслідки здоров'ю громадян.

Крім того, у матеріалах кримінального провадження наявні відомості про те, що контрабандне переміщення вищевказаних псевдоефедриновмісних таблеток за організації ОСОБА_5 відбувалося із систематичністю один раз у тиждень, як мінімум з вересня 2017 року по березень 2018 року, та обсяг кожної партії складав у середньому близько 1000 блістерів, тобто близько 14000 таблеток «Cirrus», а ціна одного блістера складала близько 260 гривень. Отже, підсумовуючи обсяг придбаних та проданих за вказаний період таких таблеток дає можливість підрахувати орієнтовний оборот коштів для їх незаконного обігу за такою формулою 6місяцівх4тижніх1000блістерівх260=6 240 000 гривень. Водночас велику частину контрабандно ввезених в Україну таких таблеток у ОСОБА_5 придбавала впродовж тривалого періоду часу саме ОСОБА_1

Водночас, систематичне придбання ОСОБА_1 зазначених прекурсорів з метою подальшого збуту та їх збут на так званому «чорному ринку», а також залучення до такої діяльності інших осіб свідчить про наявність стійких зв'язків у кримінальному середовищі та перебування на волі останньої може призвести до не притягнення до кримінальної відповідальності осіб, які здійснювали їх придбання, зберігання, перевезення з метою збуту, збут, а також дії яких можуть кваліфікуватися за іншими статтями КК України.

Отже, враховуючи наявність всіх ознак вважати про систематичність вчинення таких злочинів, орган досудового розслідування приходить до висновку про її схильність до вчинення злочинів у зазначеній сфері і обізнаність про джерела отримання заборонених та обмежених в обігу зазначених речовин, що як наслідок може призвести до невиконання завдань кримінального судочинства у разі перебування на волі підозрюваної. З урахуванням вказаних фактів можна прийти до висновку, що ОСОБА_1 може продовжувати вчиняти такі злочини та/або вчинити новий злочин, у тому числі у сфері незаконного обігу психотропних речовин та прекурсорів.

Поряд з цим, у ході проведення 10.11.2017 обшуку за місцем фактичного проживання ОСОБА_1 було виявлено та вилучено документи щодо проведення співробітниками поліції у вказаному приміщенні обшуку з метою відшукання наркотичних засобів, психотропних речовин, прекурсорів, за результатами якого було вилучено 100 блістерів по 10 таблеток «Ефіна», що дає підстави вважати про неодноразовість здійснення ним таких злочинів у сфері незаконного обігу психотропних речовин і прекурсорів.

Водночас, у ході проведення слідчих дій встановлено інші фати перерахунку коштів на рахунки ОСОБА_5 та інших осіб та в органу досудового розслідування є достатні підстави вважати, що зазначені операції здійснювалися задля вчинення злочинів у вказаній сфері.

Також, ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_3 має у приватній власності 2/3 житлового приміщення, яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 та одним з джерел існування останньої є саме вчинення злочинів у сфері незаконного обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів.

У сукупності, зазначене вище свідчить про високий рівень її матеріального забезпечення та близьких осіб, а також про те, що остання тільки за вказаний період часу використовувала для незаконного обігу грошові кошти у великих сумах, відповідно можливість внесення нею чи іншими особами застави в межах від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Враховуючи вказані обставини, у разі застосування стосовно ОСОБА_1, іншого запобіжного заходу ніж тримання під вартою, остання, усвідомлюючи про неминучість покарання за вчинення злочинів у вигляді позбавлення волі на вищевказаний термін, може переховуватися від органу досудового розслідування та суду як на території України так і за кордоном.

Аналіз поведінки підозрюваної ОСОБА_1 та інших підозрюваних у даному провадженні свідчить про стійкий намір запобігати встановленню органом досудового розслідування всіх фактичних обставин вчинюваних вищевказаних злочинів та вищевказаним чином перешкоджати кримінальному провадженню.

На підставі викладеного орган досудового розслідування приходить до висновку про неможливість запобігати вищевказаним ризикам шляхом застосування щодо ОСОБА_1 більш м'якого запобіжного заходу ніж тримання під вартою на цій стадії в інтересах найбільш повного, оперативного та ефективного досудового розслідування та судового розгляду, оскільки лише наявність запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою спроможна забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного, орган досудового розслідування виходить у тому числі з тих обставин, що кримінальні правопорушення, у вчиненні яких підозрюється ОСОБА_1, має надзвичайно високий ступінь суспільної небезпеки, присутність якої, не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи підозрюваного та існує доцільність забезпечити високі стандарти охорони загально суспільних прав та інтересів, порушення яких може вкрай негативно вплинути на суспільство у цілому.

Заразом, з метою забезпечення у повному обсязі вимог ст.ст. 2, 91-94 КПК України, а також інших положень цього Кодексу, суду за доцільно врахувати виняткову складність даного кримінального провадження, наявність факту вчинення зазначених кримінальних правопорушень у латентній формі та з чіткими правилами конспірації їх організації як підозрюваною так і іншими особами, необхідністю проведення значної кількості слідчих та процесуальних дій, та на основі такої мотивації застосувати щодо підозрюваної ОСОБА_1 запобіжний захід на строк до 25.01.2019 для забезпечення повного та об'єктивного здійснення досудового розслідування та подальшого судового розгляду.

Застосування судом стосовно ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та визначення розміру застави в межах, які передбачені п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України, не зможе гарантувати виконання підозрюваною покладених на неї обов'язків, у зв'язку з чим сторона обвинувачення при розгляді судом даного заходу забезпечення клопоче про збереження визначеного раніше розміру застави у розмірі 150 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб у сумі 264 300 грн. (двісті шістдесят чотири тисячі триста гривень).

На підставі викладеного, враховуючи наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_1 кримінальних правопорушень, за яке законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від 5 до 8 років, та факт наявності перелічених ризиків, що дають достатні підстави вважати, що підозрювана може знищити, сховати, або спотворити документи, які мають істотне значення для встановлення обставини кримінального правопорушення; незаконно впливати на свідків; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, а також для забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваного.

В судовому засіданні слідчий та прокурор клопотання підтримали з підстав зазначених у клопотанні. Крім того, в судовому засіданні слідчий та прокурор обґрунтували обставини, які перешкоджають завершенню досудового розслідування. Просили продовжити строк тримання під вартою ОСОБА_1

Захисник підозрюваної заперечив щодо продовження строку тримання під вартою в межах строку досудового розслідування. Та просив змінити ОСОБА_1 захід у вигляді тримання під вартою на більш м»ягкий запобіжний захід.

Підозрювана підтвердила думку захисту.

Заслухавши слідчого, підозрюваної, захисника, думку прокурора, дослідивши надані матеріали справи, слідчий суддя приходить до наступного висновку.

Судом встановлено, що в провадженні старшого слідчого в особливо важливих справах слідчого відділу Управління Служби безпеки України в Рівненській області перебувають матеріали кримінального провадження № 22019180000000001 від 02.01.2019 (яке виділене з матеріалів кримінального провадження № 22017180000000103 від 08.12.2017), за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 305, ч. 3 ст. 311, ч. 3 ст. 28 ч. 2 ст. 311, ч. 2 ст. 306, ч. 1 ст. 263 КК України.

о 13 год. 47 хв. 31.03.2018 ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_3 затримано за підозрою у вчинення злочину, передбаченого ч. 3 ст. 311 КК України, а 01.04.2018 їй вручено повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 311 КК України - незаконне придбання, зберігання, перевезення прекурсорів з метою використання під час виготовлення психотропних речовин, за попередньою змовою групою осіб, в особливо великих розмірах, з метою збуту та їх збуті.

29.12.2018 ОСОБА_1 вручено повідомлення про підозру у вчиненні злочинів, передбачених ч. 3 ст. 311, ч. 2 ст. 311 КК України.

02.04.2018 ухвалою слідчого судді щодо підозрюваної ОСОБА_1 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з одночасним визначенням застави у розмірі 150 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб у сумі 264 300 грн. (двісті шістдесят чотири тисячі триста гривень). Цією ж ухвалою суду визначено перелік покладених на вказану підозрювану обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, у разі внесення за останнього застави, а саме: прибувати на виклик слідчого, прокурора із встановленою періодичністю, прибувати на виклик слідчого, прокурора та суду; не відлучатися із населеного пункту, у якому він проживає без дозволу слідчого, прокурора та суду; носити електронний засіб контролю; здати на зберігання слідчому свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд та в'їзд в Україну; утримуватися від спілкування зі свідками та іншими підозрюваними у даному кримінальному провадженні.

22.05.2018 слідчий суддя Рівненського міського суду постановив ухвалу про продовження строку застосування щодо підозрюваного ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою із збереженням раніше визначеної застави у розмірі 150 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб у сумі 264 300, 00 грн. на строк 60 днів, який закінчується 21.07.2018. Водночас, за результатами розгляду апеляційної скарги сторони захисту на вказану ухвалу суду з метою зміни запобіжного заходу на більш м'ягкий, апеляційний суд залишив таку скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін у повному обсязі.

19.07.2018 слідчий суддя Рівненського міського суду постановив ухвалу про продовження строку застосування щодо підозрюваного ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою із збереженням раніше визначеної застави у розмірі 150 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб у сумі 264 300, 00 грн. на строк 60 днів, який закінчується 16.09.2018. Заразом, за результатами розгляду апеляційної скарги сторони захисту на вказану ухвалу суду з метою зміни запобіжного заходу на більш м'ягкий, апеляційний суд залишив таку скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін у повному обсязі. Крім цього, Рівненський міський суд 30.08.2018 відмовив стороні захисту зміні підозрюваній запобіжного заходу з тримання під вартою на домашній арешт.

13.09.2018 слідчий суддя Рівненського міського суду постановив ухвалу про продовження строку застосування стосовно підозрюваної ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою із збереженням раніше визначеної застави у розмірі 150 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб у сумі 264 300, 00 грн. на строк 60 днів, який закінчується 11.11.2018.

09.11.2018 слідчий суддя Рівненського міського суду постановив ухвалу про продовження строку застосування щодо підозрюваного ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою із збереженням раніше визначеної застави у розмірі 150 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб у сумі 264 300, 00 грн. на строк 60 днів, який закінчується 08.01.2019. Водночас, за результатами розгляду апеляційної скарги сторони захисту на вказану ухвалу суду з метою зміни запобіжного заходу на більш м'ягкий, апеляційний суд залишив таку скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін у повному обсязі.

Для виконання у повному обсязі вимог ст.ст. 2, 9, 92, 93, 94 КПК України, 11.09.2018 перший заступник Генерального прокурора України виніс постанову про продовження строку досудового розслідування у кримінальному провадженні № 22017180000000103 до 10-ти місяців, тобто до 25.01.2019.

Відповідно до ст.177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам:1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Відповідно до ст. 199 КПК України, клопотання про продовження строку тримання під вартою має право подати прокурор, слідчий за погодженням з прокурором не пізніше ніж за п'ять днів до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою. Клопотання про продовження строку тримання під вартою подається до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого здійснюється досудове розслідування. Клопотання про продовження строку тримання під вартою, крім відомостей, зазначених у статті 184 цього Кодексу, повинно містити: 1) виклад обставин, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з'явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою; 2) виклад обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою. Слідчий суддя зобов'язаний розглянути клопотання про продовження строку тримання під вартою до закінчення строку дії попередньої ухвали згідно з правилами, передбаченими для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини доцільність продовження строку тримання під вартою ґрунтується на презумпції, що з перебігом ефективного розслідування справи зменшуються ризики, які стали підставою для взяття особи під варту на початковій стадії розслідування. Кожне наступне продовження строку тримання під вартою має містити детальне обґрунтування ризиків, що залишаються та їх аналіз, як підстава для втручання в право особи на свободу. При цьому, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Забезпечення таких стандартів, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.

Аналогічне відображення принципів вирішення питання застосування щодо особи запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою міститься і в положеннях ст.ст.177,178,183 КПК України.

Продовжити строк тримання під вартою ОСОБА_1 є необхідно, так як підозрювана взята під варту з підстав запобігання можливості перешкодити встановленню істини у кримінальній справі.

В судовому засіданні прокурором обґрунтовані строки продовження досудового розслідування та надані суду відповідні матеріали.

Слідчий суддя враховує, що ОСОБА_1 обґрунтовано підозрюється у вчиненні злочинів передбачених за ч. 3 ст. 311, ч. 2 ст. 311 КК України, за які передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від п'яти до восьми років, а також наявність ризиків, що дають достатні підстави вважати, що підозрювана може переховуватися від органів досудового розслідування та суду; знищити, сховати, або спотворити документи, які мають істотне значення для встановлення обставини кримінального правопорушення; незаконно впливати на свідків, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється.

Вказані ризики існують та вони не зменшилися за період застосування щодо підозрюваної запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, продовжують бути актуальними, оскільки на цей час у зазначеному та іншому кримінальному провадженні не встановлено всіх фактичних обставин та інших осіб, причетних до вчинення тяжких та особливо тяжких кримінальних правопорушень, які характеризуються латентністю їх організації та подальшої реалізації у сфері незаконного обігу психотропних речовин та прекурсорів, у зв'язку з чим необхідний тривалий період часу для отримання доказів, які можуть бути використані під час судового розгляду та притягнення їх до кримінальної відповідальності. Водночас, перебування підозрюваної на волі призведе до неможливості повного та об'єктивного досудового розслідування з вищенаведених причин, оскільки останній може перешкоджати досудовому розслідуванню шляхом знищення документів та речей, які ще не відшукані стороною обвинувачення та можуть мати значення для кримінального провадження, впливати на свідків та інших осіб з метою приховування вказаної протиправної діяльності шляхом схиляння останніх до надання органу досудового розслідування неправдивих показань, повідомлення інших осіб, які причетні до вчинення зазначених злочинів, про факти які йому стали відомі у ході слідства, що може вкрай негативно вплинути на його хід та кінцеві результати, а також впливати іншим чином.

ОСОБА_1 може знищити, спотворити документи (квитанції, накладні, записники, блокноти, магнітні та інші носії інформації, тощо), які стосуються придбання та збуту вказаних прекурсорів, а також інших документів, які вказують на причетність осіб до вчинення зазначеного та інших кримінальних правопорушень.

Як передбачено ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, законним та обґрунтованим визнається арешт особи, коли він є необхідним для запобігання вчиненню нею правопорушення чи її втечі після його вчинення, а також для забезпечення виконання будь-якого обов'язку, встановленого законом.

Зі змісту ст. 197 КПК України вбачається, що строк дії ухвали слідчого судді, суду про тримання під вартою або продовження строку тримання під вартою не може перевищувати шістдесяти днів. Строк тримання під вартою обчислюється з моменту взяття під варту, а якщо взяттю під варту передувало затримання підозрюваного, обвинуваченого, - з моменту затримання. У строк тримання під вартою включається час перебування особи в медичному закладі під час проведення стаціонарної психіатричної експертизи. У разі повторного взяття під варту особи в тому ж самому кримінальному провадженні строк тримання під вартою обчислюється з урахуванням часу тримання під вартою раніше. Строк тримання під вартою може бути продовжений слідчим суддею в межах строку досудового розслідування в порядку, передбаченому цим Кодексом.

При вирішенні питання про продовження строку тримання підозрюваної під вартою, слідчий суддя враховує докази, що свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчинені ОСОБА_1 кримінальних правопорушень передбачених за ч. 3 ст. 311, ч. 2 ст. 311 КК України, санкція покарання яких передбачає позбавлення волі, а також характер вчиненого, минуле й особисті та соціальні обставини життя, а також зв'язки з суспільством.

Крім того, що ризики, передбачені ст. 177 КПК є реальними та триваючими, вони виключають можливість зміни міри запобіжного заходу щодо підозрюваного на більш м'який, так як альтернативні запобіжні заходи на даний час не забезпечать належний рівень процесуальної поведінки підозрюваного.

Обставини, зазначені у клопотанні, виправдовують подальше тримання підозрюваного під вартою. Відсутні передумови для застосування підозрюваному менш суворого виду запобіжного заходу.

Крім того, судом встановлено, що строк досудового розслідування у кримінальному провадженні № 22017180000000103 продовжено до 10-ти місяців, тобто до 25.01.2019, про що надані суду відповідні матеріали.

Згідно ч. 3 ст. 183 КПК України слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов"язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов"язків передбачених цим кодексом.

Відповідно до ч. 4 ст. 182 КПК України розмір застави визначається з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених ст. 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Враховуючи матеріальне становище підозрюваної, наявність у підозрюваної та членів її сім"ї нерухомого майна, тяжкість кримінального правопорушення, за яке він підозрюється, вважаю за необхідне залишити розмір застави у розмірі 150 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, оскільки внесення застави саме в такому розмірі може гарантувати виконання підозрюваною покладених на неї обов'язків . Також слід залишити обов"язки визначені у відповідності до статті 194 КПК України зазначені в ухвалі від 02.04.2018 року.

Відповідно до ч. 4 ст. 202 КПК України підозрюваний звільняється з-під варти після внесення застави, визначеної у даній ухвалі, якщо в уповноваженої службової особи місця ув'язнення, під вартою в якому він перебуває, відсутнє інше судове рішення, що набрало законної сили і прямо передбачає тримання останнього під вартою.

Таким чином, з метою попередження можливості вчинення ОСОБА_10 нових злочинів, забезпечення виконання ним процесуальних рішень, суд вважає, що наявні всі обґрунтовані підстави для задоволення клопотання.

Керуючись ст.ст. 176,177,184,186,193 КПК України, слідчий суддя -

У Х В А Л И В:

Клопотання слідчого задовольнити.

Продовжити запобіжний захід тримання під вартою ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, зареєстрованої та фактично проживаючої за адресою: АДРЕСА_2, українки, громадянки України, підозрюваній у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених за ч. 3 ст. 311, ч. 2 ст. 311КК України - в межах строку досудового розслідування, а саме до 25.01.2019 року.

Встановити строк дії ухвали до 25 січня 2019 року..

Залишити ОСОБА_1 розмір застави у межах 150 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб у сумі 264 300 грн. (двісті шістдесят чотири тисячі триста гривень) у національній грошовій одиниці, яка може бути внесена як самим підозрюваним так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) за наступними реквізитами: (отримувач коштів: ГУК у м.Києві/м.Київ/22030200, код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783 Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП) Код банку отримувача (МФО): 899998, Рахунок отримувача: 31217205026001 Код класифікації доходів бюджету: 22030200, який покладений ухвалою Рівненського міського суду від 26.10.2018 року про застосовування запобіжного заходу.

У разі внесення застави покласти на підозрювану ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, обов'язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме: прибувати до слідчого чи прокурора із встановленою періодичністю; прибувати на виклик слідчого, прокурора та суду; не відлучатися із населеного пункту, в якому де вона проживає без дозволу слідчого, прокурора або суду; носити електронний засіб контролю; здати на зберігання слідчому свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд та в'їзд в Україну; утримуватися від спілкування зі свідками та іншими підозрюваними у даному кримінальному провадженні.

Вказані обов'язки покладаються на підозрюваного до 25 січня 2019 року.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Контроль за виконанням підозрюваним обов'язків покласти на слідчого та прокурора у цьому ж кримінальному провадженні.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Рівненського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення.

Слідчий суддя Рівненського міського суду К.Е. Ореховська