Рішення № 79295766, 18.01.2019, Київський районний суд м. Одеси

______________________

Справа № 520/16836/18

Провадження № 2/520/1139/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18.01.2019 року

Київський районний суд м. Одеси у складі:

головуючого судді Калашнікової О.І.

при секретарі Шеховцевій О.В.,

розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Одесі цивільну справу за правилами спрощеного позовного провадження за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 Київського відділу державної виконавчої служби міста ОСОБА_3 територіального управління юстиції в Одеській області, третя особа: ПАТ "Всеукраїнський ОСОБА_4" про звільнення майна з – під арешту,

в с т а н о в и в:

01.11.2018 року позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовними вимогами до ОСОБА_2 Київського відділу державної виконавчої служби м. Одеси Головного територіального управління юстиції в Одеській області, третьої особи - ПАТ "Всеукраїнський ОСОБА_4" та просить суд ухвалити рішення, яким скасувати арешт, накладений постановою державного виконавця Другого Київського відділу державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції, зареєстрований 29.04.2010 року Одеською філією державного підприємства «Інформаційний центр» Міністерства юстиції України, на 1/6 частину квартири №14, що знаходиться за адресою: м. Одеса, пр-кт Свободи, 78 (реєстраційний номер обтяження 9786874).

Представник позивача ОСОБА_5 надала заяву про розгляд справи за її відсутності, зазначивши, що позовні вимоги підтримує в повному обсязі.

Представник відповідача ОСОБА_2 Київського відділу державної виконавчої служби м. Одеси Головного територіального управління юстиції в Одеській області до судового засідання не з’явився, відзив на позов не надав, повідомлявся належним чином, причини неявки суду не повідомив.

Судом встановлено наступне:

Рішенням Київського районного суду м. Одеси від 27 липня 2009 року по справі №2-3230/09 задоволені позовні вимоги ВАТ «ВіЕйБіБанк» і стягнуто з ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором на користь Відкритого акціонерного товариства «Всеукраїнський ОСОБА_4» у розмірі 54 743,06 грн., з яких: 54 171, 35 грн. – заборгованість за кредитним договором, а саме: 49 203,00 гривень – загальна заборгованість за кредитом; 2186,65 гривень – прострочена заборгованість по відсоткам; 2682,37 гривень – пеня за несвоєчасне повернення кредиту; 99,33 гривень – пеня за несвоєчасне повернення процентів; судовий збір у розмірі 541,71грн., та витрати на оплату ІТЗ у розмірі 30 гривень. 06.10.2009 року на примусове виконання рішення суд видав виконавчий лист № 2-3230/09.

У 2010 році старшим державним виконавцем Другого Київського відділу державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції ОСОБА_6 було відкрито виконавче провадження з виконання вищезазначеного виконавчого листа №2-3230/09р. В межах виконавчого провадження державний виконавець Другого Київського відділу державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції 29.04.2010 року виніс постанову про арешт (реєстраційний номер обтяження 9786874 ) нерухомого майна боржника ОСОБА_1, а саме - 1/6 частини квартири № 14, що знаходиться за адресою: м. Одеса, пр.-кт. Свободи, 78 та належить боржнику ОСОБА_1 на праві приватної власності. Постанову про арешт 29.04.2010 року було внесено до державного реєстру заборон Одеською філією державного підприємства «Інформаційний центр» Міністерства юстиції України.

На виконання рішення суду ОСОБА_1 сплатив банку 27080,84 грн.

Постановою старшого державного виконавця Васильєва Ю.Ю. від 30.12. 2011 року зазначений вище виконавчий лист повернуто Банку з підстав, визначених п.4 ст.47 Закону України «Про виконавче провадження», в редакції, що була чинна станом на грудень 2011 року.

30 березня 2016 року ОСОБА_4 звернувся до Київського районного суду м. Одеси з заявою про поновлення пропущеного строку для пред’явлення виконавчого документу до виконання. Ухвала Київського районного суду м. Одеси від 19 квітня 2016 року про задоволення заяви ПАТ «ВіЕйБі Банк» про поновлення пропущеного строку для пред’явлення виконавчого документу до виконання скасована 06 червня 2016 року апеляційним судом Одеської області і справу направлено на новий розгляд.

В подальшому Київський райсуд м. Одеси 27 липня 2016 року виніс ухвалу про відмову ПАТ «ВіЕйБі Банк» у задоволенні заяви про поновлення пропущеного строку для пред’явлення виконавчого документу до виконання. Ухвала набрала законної сили 06.08.2016 року.

10 березня 2017 року ПАТ «ВіЕйБі Банк» повторно звернувся до Київського районного суду м. Одеси з заявою про поновлення пропущеного строку для пред’явлення виконавчого документу до виконання. Ухвалою Київського районного суду м. Одеси від 25 травня 2017 року у задоволенні заяви ПАТ «ВіЕйБі Банк» про поновлення пропущеного строку для пред’явлення виконавчого документу до виконання відмовлено. Ухвала набрала законної сили 31.05.2017 року.

В березні 2017 року ПАТ «ВіЕйБі» звернувся до суду з вимогами ухвалити рішення, яким стягнути з ОСОБА_1 на користь банку заборгованість в сумі 164 017,56 грн. за кредитним договором №86/06ф, укладеним 08 червня 2006 року між (нині ПАТ) «ВіЕйБі» і ОСОБА_1, стверджуючи, що відповідач ухиляється від виконання зобов’язань за договором кредиту.

18.10.2017 року позов Публічного ОСОБА_4 товариства «Всеукраїнський ОСОБА_4» в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ОСОБА_7 до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором кредиту залишено без задоволення.

Постановою апеляційного суду Одеської області від 15 травня 2018 року апеляційна скарга банку була залишена без задоволення, а рішення Київського райсуду м. Одеси від 18 жовтня 2017 року без змін.

21.10.2016 року ОСОБА_1 звернувся до виконавчої служби з питання щодо скасування постанови про арешт майна та заборону на його відчуження від 29.04.2010 року.

У виконавчій службі ОСОБА_1 отримав роз’яснення щодо неможливості скасування постанови про арешт майна боржника, тому як станом на теперішній час за ним є борг, не сплачено виконавчий збір та витрати на проведення виконавчих дій, також відповідно до частини 5 ст.59 Закону України «Про виконавче провадження» ( в редакції 02.06.2016 р., який набрав чинності 05.10.2016 року.) у всіх інших випадках арешт може бути знятий за рішенням суду.

Представник позивача доводить, що наявність арешту на майно ОСОБА_1 - на 1\6 частину квартири 14 по пр.-ту. Свободи, 78 в м. Одесі, порушує право власності позивача на це майно, що відновити право позивача є можливим тільки в судовому порядку. Посилаючись на положення ст.16 ЦК України, позивач вимагає ухвалити судове рішення про звільнення майна з під арешту шляхом скасування постанови державного виконавця про арешт майна та заборону на його відчуження.

Дослідивши надані до позову документи суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав:

Статтею 391 ЦК України передбачено, що власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

Згідно ст. 16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Відповідно до правової позиції ВСУ України від 15.05.2013 року у справі № 6-26цс13 вимоги особи, що ґрунтуються на її праві власності на арештоване майно, розглядаються за правилами, установленими для розгляду позовів про звільнення майна з-під арешту.

Відповідно до п.п. 9.9., 9.10 Порядку роботи з документами в органах державної виконавчої служби, затвердженого наказом Міністерства юстиції України № 2274/5 від 25.12.2008 року строк зберігання переданих до архіву виконавчих проваджень та здавальних описів (завершених виконавчих проваджень) становить три роки, після чого вони підлягають знищенню. Отже на даний час дане виконавче провадження знищено через закінчення трирічного терміну його зберігання, а інші виконавчі провадження з цього приводу відсутні.

Відповідно до ч.ч. 1,2 ст.40 ЗУ «Про виконавче провадження», у разі закінчення виконавчого провадження (крім офіційного оприлюднення повідомлення про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури, закінчення виконавчого провадження за судовим рішенням, винесеним у порядку забезпечення позову чи вжиття запобіжних заходів, а також, крім випадків не стягнення виконавчого збору або витрат виконавчого провадження, не стягнення основної винагороди приватним виконавцем), повернення виконавчого документа до суду, який його видав, арешт, накладений на майно (кошти) боржника, знімається, відомості про боржника виключаються з Єдиного реєстру боржників, скасовуються інші вжиті виконавцем заходи щодо виконання рішення, а також проводяться інші необхідні дії у зв'язку із закінченням виконавчого провадження.

З огляду на викладене, вимоги ОСОБА_1 є доведеними, обґрунтованими і підлягають задоволенню

Керуючись ст.259,263-265,268 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити.

Звільнити з під арешту 1/6 частину квартири №14 в будинку №78 по пр.-ту Свободи в м.Одесі (реєстраційний номер обтяження 9786874), який накладено постановою державного виконавця Другого Київського відділу державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції, зареєстрований 29.04.2010 року Одеською філією державного підприємства «Інформаційний центр» Міністерства юстиції України.

Дане рішення є підставою для виключення з Єдиного реєстру заборон відчужень об’єктів нерухомого майна відомостей про обтяження 1/6 частину квартири № 14, що знаходиться за адресою: м. Одеса, пр.-кт. Свободи, 78.

Рішення може бути оскаржене до Одеського апеляційного суду через Київський райсуд м. Одеси протягом 30 днів з дня його проголошення.

Повний текст судового рішення виготовлено 18.01.2019 року.

Суддя Калашнікова О. І.