Ухвала суду № 79279412, 28.12.2018, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про розстрочення виконання рішення суду

28 грудня 2018 року 810/2676/17

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Балаклицького А.І., розглянувши в м. Києві в порядку письмового провадження заяву Державної установи "Ірпінський виправний центр №132" про розстрочення виконання рішення суду в адміністративній справі за позовом Головного управління ДФС у Київській області до Державної установи "Ірпінський виправний центр №132" про стягнення податкового боргу,

в с т а н о в и в:

19 грудня 2018 року до суду надійшла заява Державної установи "Ірпінський виправний центр №132" про розстрочення виконання рішення суду в адміністративній справі №810/2676/17 на 12 (дванадцять) календарних місяців на умовах погашення податкового боргу щомісячно рівними частинами.

В обґрунтування поданої заяви заявник зазначив, що Державна установа "Ірпінський виправний центр №132" є неприбутковою організацією та може розрахуватись з боргом лише у тому випадку, якщо даний вид видатків буде забезпечений фактичним залишком коштів на рахунку з обліку особистих коштів засуджених. При цьому, заявник зауважив, що на 2019 рік такі видатки не передбачені бюджетним запитом та не можуть бути профінансовані, а тому пред'явлення виконавчих документів до Державної казначейської служби призведуть до накладення арешту на рахунки установи, що призведе до втрати виконувати завдання та функції покладені державою на виправний центр та може викликати соціальні заворушення серед засуджених, які відбувають покарання в установі. У зв'язку з зазначеними обставинами заявник зазначив, що з метою уникнення негативних наслідків, додаткового обтяження державного бюджету та для забезпечення виконання рішення суду установа була б в змозі розрахуватися з боргом поступово.

Представником позивача подано до суду клопотання, в якому просить суд відмовити у задоволенні заяви Державної установи "Ірпінський виправний центр №132" про розстрочення виконання рішення суду з тих підстав, що відповідачем не надано жодного належного та допустимого доказу в розумінні норм Податкового кодексу України та Кодексу адміністративного судочинства України, які б свідчили про наявність загрози виникнення або накопичення податкового боргу такого платника податків, а також економічного обґрунтування, яке свідчить про можливість погашення податкового боргу внаслідок застосування режиму розстрочення.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 22.12.2018 призначено до розгляду в судовому засіданні заяву про розстрочення виконання рішення суду.

У судове засідання, призначене на 28.12.2018, учасники справи не з'явились, хоча про дату, час та місце розгляду заяви повідомлялись належним чином.

Представник заявника звернувся до суду з письмовим клопотанням про розгляд заяви за його відсутності в порядку письмового провадження.

Представник позивача звернувся до суду з письмовим клопотанням, в якому просив суд розгляд заяви про розстрочення судового рішення проводити без участі представників ГУ ДФС у Київській області.

Частиною другою статті 378 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що заява про розстрочення виконання судового рішення розглядається у десятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням стягувача та боржника. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає судовому розгляду.

Відповідно до ч. 9 ст. 205 Кодексу адміністративного судочинства України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з'явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Беручи до уваги неявку уповноважених представників у судове засідання, враховуючи відсутність перешкод для розгляду заяви у судовому засіданні, судом визнано за можливе розглянути питання про розстрочення виконання рішення суду в порядку письмового провадження.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що заява про розстрочення виконання рішення суду підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

У серпні 2017 року Головне управління ДФС у Київській області звернулось до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Державної установи "Ірпінський виправний центр №132" про стягнення податкового боргу.

Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 02.10.2018 позов задоволено. Стягнуто з державної установи "Ірпінський виправний центр №132" (код ЄДРПОУ 08563725, місцезнаходження: 08298, Київська область, м. Ірпінь, смт. Коцюбинське, вул. Залізнична, буд. 1) на користь Державного бюджету України податковий борг у розмірі 384652 (триста вісімдесят чотири тисячі шістсот п'ятдесят дві) грн. 13 коп.

Вказане рішення не було оскаржено в апеляційному порядку, а тому воно набрало законної сили.

Частиною першою статті 378 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути розглянуто також за ініціативою суду.

Відповідно до частин 2, 3 статті 14 Кодексу адміністративного судочинства України судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Як вбачається з матеріалів справи, стягнення з відповідача коштів у даній справі спрямоване на погашення його заборгованості зі сплати податків до бюджету.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, урегульовані Податковим кодексом України.

Стаття 100 Податкового кодексу України передбачає розстрочення та відстрочення грошових зобов'язань або податкового боргу платника податків.

Згідно з п. 100.1, п. 100.2 ст. 100 Податкового кодексу України розстроченням, відстроченням грошових зобов'язань або податкового боргу є перенесення строків сплати платником податків його грошових зобов'язань або податкового боргу під проценти, розмір яких дорівнює розміру 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на день прийняття контролюючим органом рішення про розстрочення, відстрочення грошових зобов'язань або податкового боргу.

Платник податків має право звернутися до контролюючого органу із заявою про розстрочення та відстрочення грошових зобов'язань або податкового боргу. Платник податків, який звертається до контролюючого органу із заявою про розстрочення, відстрочення грошових зобов'язань, вважається таким, що узгодив суму такого грошового зобов'язання.

Відповідно до п. 100.4 ст. 100 Податкового кодексу України підставою для розстрочення грошових зобов'язань або податкового боргу платника податків є надання ним достатніх доказів існування обставин, перелік яких визначається Кабінетом Міністрів України, що свідчать про наявність загрози виникнення або накопичення податкового боргу такого платника податків, а також економічного обґрунтування, яке свідчить про можливість погашення грошових зобов'язань та податкового боргу та/або збільшення податкових надходжень до відповідного бюджету внаслідок застосування режиму розстрочення, протягом якого відбудуться зміни політики управління виробництвом чи збутом такого платника податків.

Пунктом 100.6 статті 100 Податкового кодексу України встановлено, що розстрочені суми грошових зобов'язань або податкового боргу (в тому числі окремо - суми штрафних (фінансових) санкцій) погашаються рівними частками починаючи з місяця, що настає за тим місяцем, у якому прийнято рішення про надання такого розстрочення.

Постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2010 №1235 затверджено Перелік обставин, що свідчать про наявність загрози виникнення або накопичення податкового боргу, і доказів існування таких обставин.

Згідно з пунктом 1 Розділу І цього Переліку обставиною, що є підставою для розстрочення грошових зобов'язань або податкового боргу заявника, є зокрема, ненадання (несвоєчасне надання) бюджетних асигнувань або бюджетних зобов'язань заявнику та/або недоведення (несвоєчасне доведення) фінансування видатків до заявника - отримувача бюджетних коштів в обсязі, достатньому для своєчасного виконання ним грошових зобов'язань та/або погашення податкового боргу, а також неперерахування (несвоєчасне перерахування) заявнику з бюджету коштів в обсязі, достатньому для своєчасного виконання ним грошових зобов'язань та/або погашення податкового боргу, у тому числі в рахунок оплати наданих заявником послуг (виконаних робіт, поставлених товарів).

Наказом Міністерства доходів і зборів України від 10.10.2013 №574, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 31.10.2013 за №1853/24385, затверджено Порядок розстрочення (відстрочення) грошових зобов'язань (податкового боргу) платників податків (надалі - Порядок).

Згідно з пунктом 1.4 Порядку розстрочення (відстрочення) грошових зобов'язань (податкового боргу) вважається наданим, якщо на підставі заяви платника податків прийнято відповідне рішення органу доходів і зборів та укладено договір про розстрочення (відстрочення). Визначення сум грошових зобов'язань (податкового боргу), що підлягають розстроченню (відстроченню), здійснюється за даними інформаційної системи, що ведеться органами доходів і зборів.

Наведене свідчить, що чинне податкове законодавство передбачає особливий порядок розстрочення податкового боргу, яким заявник не скористався.

Разом з тим, згідно з ч. 3, ч. 4 ст. 378 Кодексу адміністративного судочинства України підставою для відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: 1) ступінь вини відповідача у виникненні спору; 2) щодо фізичної особи - тяжке захворювання самої особи або членів її сім'ї, її матеріальне становище; 3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

При цьому, за правилами ч. 5 ст. 378 Кодексу адміністративного судочинства України відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення рішення, ухвали, постанови.

Дані Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань свідчать, що Державна установа "Ірпінський виправний центр №132" є державною організацією, засновником якої є Міністерство юстиції України та основним видом її діяльності є діяльність у сфері юстиції та правосуддя.

Подані відповідачем до суду копії кошторисів на 2017 рік, на 2018 рік та копії бюджетного запиту на 2019 рік обґрунтовують неможливість своєчасного погашення заявником податкового боргу.

Крім того, матеріали справи свідчать про те, що Державна установа "Ірпінський виправний центр №132" фінансується виключно за рахунок надходжень з державного бюджету.

Аналіз змісту зазначених документів свідчить про неможливість одночасного погашення заявником всієї суми заборгованості, стягнутої за постановою Київського окружного адміністративного суду від 02.10.2018, так як його наслідком стане подальше накопичування заборгованості підприємства.

Відтак, наведені відповідачем обставини, які свідчать про наявність загрози виникнення та накопичення нового податкового боргу, а також його скрутне фінансове становище об'єктивно впливають на можливість виконання судового рішення, істотно ускладнюють його виконання.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що викладені у заяві про розстрочення виконання рішення суду доводи є обґрунтованими, а заява такою, що підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 243, 248, 378 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

у х в а л и в:

Заяву Державної установи "Ірпінський виправний центр №132" про розстрочення виконання рішення суду в адміністративній справі №810/2676/17 - задовольнити.

Розстрочити виконання рішення Київського окружного адміністративного суду від 02.10.2018 у справі №810/2676/17 на 12 (дванадцять) місяців шляхом сплати податкового боргу в розмірі 384652,13 грн. рівними частинами по 32054,35 грн. (тридцять дві тисячі п'ятдесят чотири грн. 35 коп.) щомісяця, починаючи з 01 січня 2019 року по 31 грудня 2019 року.

Копію ухвали надіслати учасникам справи.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення. Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або у судовому засіданні у разі неявки учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом п'ятнадцяти днів з дня складення повного тексту ухвали.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Київський окружний адміністративний суд.

Суддя Балаклицький А. І.