Рішення № 79279404, 28.12.2018, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 грудня 2018 року справа № 810/4218/18

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кушнової А.О., за участю секретаря судового засідання Сакевич Ж.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Трактор-Хата" до Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області та Державної фіскальної служби України про визнання протиправними та скасування рішень та зобов'язання вчинити певні дії,

Суть спору: до Київського окружного адміністративного суду звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю "Трактор-Хата" (далі - позивач або ТОВ "Трактор-Хата") з позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області (далі - відповідач-1 або ГУ ДФС у Київській області) та Державної фіскальної служби України (далі - відповідач-2 або ДФС України), в якому позивач просить суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення комісії Головного управління Державної фіскальної служби України у Київській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладно/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації від 13.06.2018 №790428/41707623 відносно податкової накладної ТОВ "Трактор-Хата" від 17.05.2018 №5;

- зобов'язати Державну фіскальну службу України здійснити реєстрацію податкової накладної від 17.05.2018 №5, виписаної ТОВ "Трактор-Хата" замовнику ТОВ "Нова-Технологія" (код ЄДРПОУ 40209437), на суму 150 000,00 грн., у т.ч. ПДВ - 25000,00 грн., днем фактичного подання - 05.06.2018.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 20.08.2018 (суддя Кушнова А.О.) відкрито провадження в адміністративній справі №810/4218/18, постановлено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження та призначено судове засідання по справі.

Також до Київського окружного адміністративного суду звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю "Трактор-Хата" з позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області та Державної фіскальної служби України, в якому позивач просить суд:

- визнати протиправними та скасувати рішення комісії Головного управління Державної фіскальної служби України у Київській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації від 27.06.2018 №821506/41707623, №821507/41707623, №821508/41707623 відносно податкових накладних ТОВ "Трактор-Хата" від 25.05.2018 №9, від 29.05.2018 №10, від 31.05.2018 №11;

- зобов'язати Державну фіскальну службу України здійснити реєстрацію податкових накладних від 25.05.2018 №9, від 29.05.2018 №10, від 31.05.2018 №11, виписаних ТОВ "Трактор-Хата" замовнику ТОВ "Нова-Технологія" (код ЄДРПОУ 40209437), відповідно на суму 50000,00 грн., у т.ч. ПДВ - 8333,33 грн., на суму 50000,00 грн., у т.ч. ПДВ - 8333,33 грн., на суму 40497,23 грн., у т.ч. ПДВ - 6749,54 грн., днем їх фактичного подання - 12.06.2018 - накладна №9 та 15.06.2018 - накладні № 10 та №11.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 20.08.2018 (суддя Кушнова А.О.) відкрито провадження в адміністративній справі №810/4219/18, постановлено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження та призначено судове засідання по справі.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 20.09.2018 адміністративні справи № 810/4218/18 та №810/4219/18 об'єднано в одне провадження, присвоєно об'єднаному провадженню № 810/4218/18.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначив про те, що на адресу позивача надійшли рішення комісії Головного управління Державної фіскальної служби України у Київській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації від 27.06.2018 №821506/41707623, №821507/41707623, №821508/41707623 та від 13.06.2018 №790428/41707623, якими позивачу відмовлено у реєстрації податкових накладних від 25.05.2018 №9, від 29.05.2018 №10, від 31.05.2018 №11 та від 17.05.2018 №5.

Позивач зазначив про те, що ТОВ "Трактор-Хата" категорично не погоджується із оскаржуваними рішеннями, вважає їх необґрунтованими та протиправними, такими, що не базуються на нормах чинного законодавства України та фактичних матеріалах справи, складеними відповідачем з перевищенням повноважень, наданих йому статтями 19-1, 20 ПК України, та не у спосіб, закріплений у статті 201 ПК України.

Так, позивач вказує, що з метою реєстрації у відповідності до ПК України в ЄРПН податкових накладних від 25.05.2018 №9, від 29.05.2018 №10, від 31.05.2018 №11 та від 17.05.2018 №5 були отримані Квитанції № 1, в яких повідомлялось, що документи були прийняті на центральному рівні ДФС України, але реєстрацію зупинено у відповідності до п. 201.16 ст. 216 ПК України, оскільки ці податкові накладні відповідають критеріям оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення їх реєстрації в ЄРПН, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 13.06.2017 № 567. В квитанціях пропонувалось надати пояснення та/або копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкових накладних.

Позивач відмітив, що з метою усунення непорозумінь з відповідачем ТОВ «Трактор-Хата» на адресу ДФС України було направлено Повідомлення про подання пояснень та копій документів щодо податкових накладних від 25.05.2018 №9, від 29.05.2018 №10, від 31.05.2018 №11 та від 17.05.2018 №5.

У той же час, як наголошує позивач, не зважаючи на надані пояснення та не враховуючи жодного із первинних документів, що у повній мірі підтверджують законність та реальність господарських операцій між позивачем та його контрагентом, відповідач прийняв оскаржувані рішення. Як вказує позивач, спірні рішення не містять жодних юридичних обґрунтувань та підстав для відмови у реєстрації податкових накладних від 25.05.2018 №9, від 29.05.2018 №10, від 31.05.2018 №11 та від 17.05.2018 №5, окрім загального посилання на те, що підприємством не надано копій документів. У той час як позивачем на адресу відповідача були надіслані повідомлення про надання пояснень та копій документів щодо податкових накладних від 25.05.2018 №9, від 29.05.2018 №10, від 31.05.2018 №11 та від 17.05.2018 №5, а саме: пояснення, договір №010218 від 01.02.2018, договір №020218 від 02.02.2018, рахунки до договорів, акти виконаних робіт та банківські виписки.

Позивач звернув увагу, що жодних із інших підстав для відмови у реєстрації податкових накладних від 25.05.2018 №9, від 29.05.2018 №10, від 31.05.2018 №11 та від 17.05.2018 №5 спірні рішення ДФС не містять. При цьому, в оскаржуваних рішеннях ГУ ДФС у Київській області будь-яким логічним, змістовим та юридичним чином не спростовує реальність та товарність господарських операцій між ТОВ «Трактор-Хата» та TOB «НОВА- ТЕХНОЛОГІЯ». Також, як вказує позивач, будь-яких належних, допустимих та достатніх доказів того, що правочини між позивачем та ТОВ «НОВА-ТЕХНОЛОГІЯ» не відбулись, або є фіктивними (удаваними) та безтоварними, або що у сторін правочину був наявним умисел щодо порушення податкового законодавства задля отримання виключно податкової вигоди, податковий орган в оскаржуваних рішеннях не наводить.

Крім цього, позивач відмітив, що у спірних рішеннях відповідача не вказано жодного об'єктивного та документально підтвердженого доказу на підтвердження тези про складення позивачем первинних документів по господарських операціях з TOB «НОВА- ТЕХНОЛОГІЯ» з порушенням законодавства або про їх недостатність для прийняття рішень про реєстрацію податкових накладних.

Також, позивач вказав, що всупереч вимогам п.п."в" п.п.201.16.1 п.201 ПК України квитанції надані відповідачем платнику податків під час первинної реєстрації податкових накладних від 25.05.2018 №9, від 29.05.2018 №10, від 31.05.2018 №11 та від 17.05.2018 №5 не містять жодного переліку документів, які є достатніми для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію таких податкових накладних в ЄРПН та витребовуються ДФС у ТОВ «Трактор-Хата» з цією метою.

Головне управління ДФС у Київській області позов не визнало та подало відзив на позовну заяву, в якому зазначило, що позивачем під час звернення до контролюючого органу для реєстрації податкових накладних від 25.05.2018 №9, від 29.05.2018 №10, від 31.05.2018 №11 та від 17.05.2018 №5 не було надано копії первинних документів, що підтверджують безпосереднє здійснення господарських операцій, а тому, на думку відповідача-1, прийняття спірних рішень відповідає вимогам чинного законодавства.

Державна фіскальна служба України позов не визнала та подала відзив на позовну заяву, в якому зазначила, що позивачем під час звернення до контролюючого органу для реєстрації податкових накладних від 25.05.2018 №9, від 29.05.2018 №10, від 31.05.2018 №11 та від 17.05.2018 №5 не було надано копії первинних документів, що підтверджують безпосереднє здійснення господарських операцій.

Також, Головним управлінням ДФС у Київській області подано доповнення до відзиву на позовну заяву, в якому зазначило, що ТОВ «Трактор-Хата» на момент прийняття оскаржуваних рішень не надано платіжних документів по господарських операціях з TOB «НОВА- ТЕХНОЛОГІЯ».

Таким чином, як вказує відповідач-1, позивачем не надано документів, необхідних для прийняття Комісією рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі, встановлених п. 14 Порядку зупинення реєстрації ПН/РК.

У судове засідання, призначене на 15.11.2018, з'явились представники сторін.

У судовому засіданні 15.11.2018 представником позивача заявлено письмове клопотання про розгляд справи №810/4218/18 в порядку письмового провадження.

Суд зазначає, що на вказаному клопотанні наявна відмітка представника відповідачів щодо продовження розгляду справи у порядку письмового провадження не заперечує.

Відповідно до частини дев'ятої статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Враховуючи, що матеріали справи у достатній мірі характеризують взаємовідносини сторін, відсутність потреби у заслуховуванні свідків чи експерта, протокольною ухвалою суду від 15.11.2018 постановлено здійснювати подальший розгляд справи №810/4218/18 у порядку письмового провадження.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши усі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

в с т а н о в и в:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Трактор-Хата" (ідентифікаційний код 41707623, місцезнаходження: 09300, Київська обл., Володарський район, село Надросівка, вулиця Лесі Українки, будинок 15) зареєстроване як юридична особа 06.11.2017, що підтверджується випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (том 2, а.с.72-73) та витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (том 2, а.с.74-78).

ТОВ "Трактор-Хата" взяте на облік в якості платника податків з 06.11.2017 та станом на день розгляду справи судом перебуває на обліку у Володарському відділенні Білоцерківської ОДПІ ГУ ДФС у Київській області, що підтверджується відомостями з ЄДР.

Також, позивач зареєстрований як платник податку на додану вартість з 01.01.2018, про що свідчить Витяг №1810094500003 з Реєстру платників податку на додану вартість, сформованого 21.02.2018 та виданого Володарським відділенням Білоцерківської ОДПІ ГУ ДФС у Київській області (том 2, а.с.79).

Судом встановлено, що ТОВ "Трактор-Хата" подало Заяву про приєднання від 19.03.2018 №1 до договору про визнання електронних документів від 30.11.2017 №1002001, згідно із якою позивач приєднується до договору про визнання електронних документів від 30.11.2017 №1002001, примірну форму якого визначено Порядком обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 06.06.2017 №557, та розміщено на субсайті офіційного веб-порталу ДФС. Автор (ТОВ "Трактор-Хата") приєднується до Договору шляхом приєднання до всіх його умов в цілому. З моменту направлення автором (ТОВ "Трактор-Хата") цієї заяви та прийняття її контролюючим органом сторони набувають прав та обов'язків, визначених договором, та несуть відповідальність за їх невиконання та/або неналежне виконання згідно з чинним законодавством України (том 1, а.с.156).

01.02.2018 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Трактор-Хата" (Виконавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Нова-Технологія" (Замовник) було укладено договір про надання інформаційно-консультаційних послуг №010218, пунктом 1.1. якого визначено, що замовник доручає, а виконавець зобов'язується надати йому, у відповідності до умов даного договору, спеціальну інформацію та кваліфіковані консультації щодо пошуку, придбання та подальшої реалізації спецтехніки, а саме: бульдозера Caterpillar, а замовник зобов'язується прийняти послуги та оплатити їх (далі - Договір №010218, том 1, а.с.43-44).

Відповідно до пункту 1.2. Договору №010218 виконавець надає замовникові наступні послуги: консультація з приводу моделей бульдозерів, на які найбільший попит в Україні; інспекція вибраних варіантів; інформаційний супровід в процесі купівлі, перевезення та розмитнення спецтехніки; Консультації з приводу технічної підготовки бульдозера в т.ч. інформаційний супровід при пошуку запчастин та деталей; інформаційні консультації при пошуках клієнтів на даний бульдозер в т.ч. фактичний пошук; інформаційний супровід в процесі переговорів з клієнтами.

Згідно з пунктом 2.1. Договору №010218 замовник протягом 3-х днів з моменту підписання даного договору надає виконавцю всі необхідні документи та інформацію для якісного виконання завдання.

Пунктом 2.2. Договору №010218 визначено, що замовник оплачує рахунки, пов'язані із підготовкою та отриманням необхідної інформації, а саме: дзвінки за кордон, платні веб-сайти з пошуку техніки і т.д.

Відповідно до пункту 3.1. Договору №010218 замовник виплачує виконавцю винагороду в розмірі 150000,00 (сто п'ятдесят тисяч) грн., в тому числі ПДВ - 25000,00 (двадцять п'ять тисяч) грн.

Згідно з пунктом 3.3. Договору №010218 оплата проводиться наступним чином: протягом 3-х днів з моменту підписання акту здачі-приймання робіт 100% винагороди, зазначеної в п. 3.1. цього договору.

Пунктом 4.2. Договору №010218 визначено, що здача-приймання виконаних робіт здійснюється сторонами за Актом здачі-приймання в місці знаходження виконавця.

Відповідно до пункту 6.1. Договору №010218 договір набирає чинності з дати його укладення (підписання) сторонами та діє до моменту повного та належного виконання сторонами усіх своїх зобов'язань за цим договором.

З матеріалів справи вбачається, що 15.05.2018 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Трактор-Хата" (Виконавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Нова-Технологія" (Замовник) було складено та підписано акт приймання-передачі наданих послуг, відповідно до пункту 1 якого визначено, що виконавцем надано, а замовником прийнято послуги в повному обсязі відповідно до умов Договору №010218 від 01.02.2018, а саме: комплекс інформаційно-консультаційних послуг, що допомогли вибрати модель, привезти бульдозер Caterpillar D 5M 2002 року та реалізувати його клієнту згідно Договору поставки №НТ/14/1/0218 віл 14.02.2018 між замовником (ТОВ «Нова-Технологія) та покупцем ТОВ «Енерго-Сила».

Згідно з пунктом 3 вищевказаного акту сума винагороди виконавця, що підлягає виплаті замовником становить 150000,00 (сто п'ятдесят тисяч) грн., в тому числі ПДВ - 25000,00 (двадцять п'ять тисяч) грн. (том 1, а.с.41).

17.05.2018 ТОВ "Трактор-Хата" (постачальник) було виставлено ТОВ "Нова-Технологія" (платник) рахунок-фактуру №17052018 на загальну суму 150000,00 грн., у тому числі ПДВ 25000,00 грн. (том 1, а.с.42). Вказаним рахунком було визначено назву, од., кількість, ціну без ПДВ та суму без ПДВ, а саме: оплата за послуги підбору, ремонту, продажу спецтехніки: бульдозера САТ.

Судом встановлено, що замовником ТОВ "Нова-Технологія" було перераховано позивачу в якості оплати за послуги підбору, ремонту, продажу спецтехніки згідно рахунку №17052018 від 17.05.2018, кошти у розмірі 150000,00 грн., що підтверджується випискою банку ПАТ «Креді Агріколь Банк» по рахунку ТОВ "Трактор-Хата" 26007500307516 станом на 17.05.2018 (том 1, а.с.75).

Відповідно до вимог Податкового кодексу України, ТОВ "Трактор-Хата" було складено податкову накладну №5 від 17.05.2018 на загальну суму 150000,00 грн., у тому числі ПДВ 25000,00 грн. (том 1, а.с.14) та направлено електронними засобами зв'язку до ДФС України для її реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

За результатом обробки цієї податкової накладної, 05.06.2018 позивач отримав квитанцію №1, відповідно до якої податкова накладна №5 від 17.05.2018 прийнята, але її реєстрацію зупинено (том 1, а.с.15).

В якості підстави для зупинення реєстрації податкової накладної відповідачем вказано таке: «відповідно до п.201.16 ст.201 Податкового кодексу України реєстрація ПН/РК від 17.05.2018 №5 в Єдиному реєстрі податкових накладних зупинена. ПН/РК відповідає вимогам пп.1.6 п.1 "Критеріїв ризиковості платника податку". Пропонуємо надати пояснення та/або копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних. Додатково повідомляємо: показник "D"=0, "P"=».

11.06.2018 позивачем було направлено до контролюючого органу повідомлення №3 про подання пояснень та копій документів щодо податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрацію яких зупинено, до якого додано копії 7 документів (том 1, а.с.16) та копії документів щодо податкової накладної, реєстрацію якої зупинено (том 1, а.с.17-24).

Вказане повідомлення з доданими до нього документами було прийнято до розгляду Державною фіскальною службою України, про що свідчить квитанція №2 від 12.06.2018 (том 1, а.с.25).

За результатом розгляду наданих позивачем пояснень та документів комісією Головного управління ДФС у Київській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації (далі - Комісія Головного управління ДФС у Київській області), було прийнято рішення від 13.06.2018 №790428/41707623 про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, яким у реєстрації податкової накладної від 17.05.2018 №5 було відмовлено (том 1, а.с.26-27).

В якості підстави для прийняття такого рішення Комісією Головного управління ДФС у Київській області вказано про ненадання платником податку копій таких документів: договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлені повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи, банківські виписки з особових рахунків.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем була подана скарга від 14.06.2018 на зазначене рішення, яким просило скасувати рішення комісії контролюючого органу за зареєструвати податкову накладну/розрахунок коригування, до якої додано копії 11 документів (том 1, а.с.28) та копії документів щодо податкової накладної, реєстрацію якої зупинено (том 1, а.с.29-39).

Вказана скарга з доданими до неї документами була доставлена до Державної фіскальної служби України, про що свідчить квитанція №1 від 15.06.2018 (том 1, а.с.40).

Також, з матеріалів справи вбачається, що 02.02.2018 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Трактор-Хата" (Виконавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Нова-Технологія" (Замовник) було укладено договір про надання інформаційно-консультаційних послуг №020218, пунктом 1.1. якого визначено, що замовник доручає, а виконавець зобов'язується надати йому, у відповідності до умов даного договору, спеціальну інформацію та кваліфіковані консультації щодо пошуку, придбання та подальшої реалізації спецтехніки, а саме: телескопічного навантажувача JCB, а замовник зобов'язується прийняти послуги та оплатити їх (далі - Договір №020218, том 2, а.с.40-41).

Відповідно до пункту 1.2. Договору №020218 виконавець надає замовникові наступні послуги: консультація з приводу моделей телескопічних навантажувачів, на які найбільший попит в Україні; інспекція вибраних варіантів; інформаційний супровід в процесі купівлі, перевезення та розмитнення спецтехніки; Консультації з приводу технічної підготовки телескопічного навантажувача в т.ч. інформаційний супровід при пошуку запчастин та деталей; інформаційні консультації при пошуках клієнтів на обраний телескопічний навантажувач в т.ч. фактичний пошук; інформаційний супровід в процесі переговорів з клієнтами.

Згідно з пунктом 2.1. Договору №020218 замовник протягом 3-х днів з моменту підписання даного договору надає виконавцю всі необхідні документи та інформацію для якісного виконання завдання.

Пунктом 2.2. Договору №020218 визначено, що замовник оплачує рахунки, пов'язані із підготовкою та отриманням необхідної інформації, а саме: дзвінки за кордон, платні веб-сайти з пошуку техніки і т.д.

Відповідно до пункту 3.1. Договору №020218 замовник виплачує виконавцю винагороду в розмірі 140497,23 (сто сорок тисяч чотириста дев'яносто сім) грн. 23 коп., в тому числі ПДВ - 23416,21 грн.

Згідно з пунктом 3.3. Договору №020218 оплата проводиться наступним чином: протягом 3-х днів з моменту підписання акту здачі-приймання робіт 100% винагороди, зазначеної в п. 3.1. цього договору.

Пунктом 4.2. Договору №020218 визначено, що здача-приймання виконаних робіт здійснюється сторонами за Актом здачі-приймання в місці знаходження виконавця.

Відповідно до пункту 6.1. Договору №020218 договір набирає чинності з дати його укладення (підписання) сторонами та діє до моменту повного та належного виконання сторонами усіх своїх зобов'язань за цим договором.

31.05.2018 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Трактор-Хата" (Виконавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Нова-Технологія" (Замовник) було складено та підписано акт приймання-передачі наданих послуг, відповідно до пункту 1 якого визначено, що виконавцем надано, а замовником прийнято послуги в повному обсязі відповідно до умов Договору №020218 від 02.02.2018, а саме: комплекс інформаційно-консультаційних послуг, що допомогли вибрати модель, привезти телескопічний навантажувач JCB 535-125 2008 року та реалізувати його клієнту згідно Договору поставки №НТ/14/2/0218 віл 14.02.2018 між замовником (ТОВ «Нова-Технологія) та покупцем ТОВ «Енерго-Сила».

Згідно з пунктом 3 вищевказаного акту сума винагороди виконавця, що підлягає виплаті замовником становить 140497,23 (сто сорок тисяч чотириста дев'яносто сім) грн. 23 коп., в тому числі ПДВ - 23416,21 грн. (том 2, а.с.34).

17.05.2018 ТОВ "Трактор-Хата" (постачальник) було виставлено ТОВ "Нова-Технологія" (платник) рахунок-фактуру №17052018/1 на загальну суму 140497,23 грн., у тому числі ПДВ 23416,21 грн. Вказаним рахунком було визначено назву, од., кількість, ціну без ПДВ та суму без ПДВ, а саме: оплата за послуги підбору, ремонту, продажу спецтехніки: телескопічний навантажувач JCB 535-125 (том 2, а.с.35).

Судом встановлено, що замовником ТОВ "Нова-Технологія" було перераховано позивачу в якості оплати за послуги підбору, ремонту, продажу спецтехніки згідно рахунку №17052018 від 17.05.2018 кошти у загальному розмірі 140497,23 грн., що підтверджується наступним:

- кошти у розмірі 50000,00 грн. перераховані позивачу на підставі документу №237, що підтверджується випискою банку ПАТ «Креді Агріколь Банк» по рахунку ТОВ "Трактор-Хата" 26007500307516 станом на 25.05.2018 (том 2, а.с.36);

- кошти у розмірі 50000,00 грн. перераховані позивачу на підставі документу №253, що підтверджується випискою банку ПАТ «Креді Агріколь Банк» по рахунку ТОВ "Трактор-Хата" 26007500307516 станом на 29.05.2018 (том 2, а.с.37-38);

- кошти у розмірі 40497,23 грн. перераховані позивачу на підставі документу №241, що підтверджується випискою банку ПАТ «Креді Агріколь Банк» по рахунку ТОВ "Трактор-Хата" 26007500307516 станом на 08.06.2018 (том 2, а.с.39).

Відповідно до вимог Податкового кодексу України, ТОВ "Трактор-Хата" було складено податкову накладну №9 від 25.05.2018 на загальну суму 50000,00 грн., у тому числі ПДВ 8333,33 грн. (том 2, а.с.14) та направлено електронними засобами зв'язку до ДФС України для її реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

За результатом обробки цієї податкової накладної, позивач отримав 12.06.2018 №1, відповідно до якої податкова накладна №9 від 25.05.2018 прийнята, але її реєстрацію зупинено (том 2, а.с.15).

В якості підстави для зупинення реєстрації податкової накладної відповідачем вказано таке: «відповідно до п.201.16 ст.201 Податкового кодексу України реєстрація ПН/РК від 25.05.2018 №9 в Єдиному реєстрі податкових накладних зупинена. ПН/РК відповідає вимогам пп.1.6 п.1 "Критеріїв ризиковості платника податку". Пропонуємо надати пояснення та/або копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних. Додатково повідомляємо: показник "D"=0, "P"=108426.83».

Також, відповідно до вимог Податкового кодексу України, ТОВ "Трактор-Хата" було складено податкову накладну №10 від 29.05.2018 на загальну суму 50000,00 грн., у тому числі ПДВ 8333,33 грн. (том 2, а.с.16) та направлено електронними засобами зв'язку до ДФС України для її реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

За результатом обробки цієї податкової накладної, позивач отримав 15.06.2018 №1, відповідно до якої податкова накладна №10 від 29.05.2018 прийнята, але її реєстрацію зупинено (том 2, а.с.17).

В якості підстави для зупинення реєстрації податкової накладної відповідачем вказано таке: «відповідно до п.201.16 ст.201 Податкового кодексу України реєстрація ПН/РК від 29.05.2018 №10 в Єдиному реєстрі податкових накладних зупинена. ПН/РК відповідає вимогам пп.1.6 п.1 "Критеріїв ризиковості платника податку". Пропонуємо надати пояснення та/або копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних. Додатково повідомляємо: показник "D"=0, "P"=108426.83».

Крім цього, відповідно до вимог Податкового кодексу України, ТОВ "Трактор-Хата" було складено податкову накладну №11 від 31.05.2018 на загальну суму 40497,23 грн., у тому числі ПДВ 6749,54 грн. (том 2, а.с.18) та направлено електронними засобами зв'язку до ДФС України для її реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

За результатом обробки цієї податкової накладної, позивач отримав 15.06.2018 №1, відповідно до якої податкова накладна №11 від 31.05.2018 прийнята, але її реєстрацію зупинено (том 2, а.с.19).

В якості підстави для зупинення реєстрації податкової накладної відповідачем вказано таке: «відповідно до п.201.16 ст.201 Податкового кодексу України реєстрація ПН/РК від 31.05.2018 №11 в Єдиному реєстрі податкових накладних зупинена. ПН/РК відповідає вимогам пп.1.6 п.1 "Критеріїв ризиковості платника податку". Пропонуємо надати пояснення та/або копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних. Додатково повідомляємо: показник "D"=0, "P"=108426.83».

23.06.2018 позивачем було направлено до контролюючого органу повідомлення №6 про подання пояснень та копій документів щодо податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрацію яких зупинено, з приводу зупинених податкових накладних від 25.05.2018 №9, від 29.05.2018 №10 та від 31.05.2018 №11, до якого додано копії 6 документів (том 2, а.с.20) та копії документів щодо податкових накладних, реєстрацію яких зупинено (том 2, а.с.21-27).

За результатом розгляду наданих позивачем пояснень та документів комісією Головного управління ДФС у Київській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації (далі - Комісія Головного управління ДФС у Київській області), було прийнято рішення від 27.06.2018 №821506/41707623 про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, яким у реєстрації податкової накладної №9 від 25.05.2018 було відмовлено.

В якості підстави для прийняття такого рішення Комісією Головного управління ДФС у Київській області вказано про ненадання платником податків копій таких документів: первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні (том 2, а.с.28-29).

Також, комісією Головного управління ДФС у Київській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації (далі - Комісія Головного управління ДФС у Київській області), було прийнято рішення від 27.06.2018 №821507/41707623 про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, яким у реєстрації податкової накладної №11 від 31.05.2018 було відмовлено.

В якості підстави для прийняття такого рішення Комісією Головного управління ДФС у Київській області вказано про ненадання платником податків копій таких документів: первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні (том 2, а.с.30-31).

Крім цього, комісією Головного управління ДФС у Київській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації (далі - Комісія Головного управління ДФС у Київській області), було прийнято рішення від 27.06.2018 №821508/41707623 про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, яким у реєстрації податкової накладної №10 від 29.05.2018 було відмовлено.

В якості підстави для прийняття такого рішення Комісією Головного управління ДФС у Київській області вказано про ненадання платником податків копій таких документів: первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні (том 2, а.с.32-33).

Не погоджуючись з правомірністю прийняття спірних рішень від 13.06.2018 №790428/41707623, від 27.06.2018 №821506/41707623, від 27.06.2018 №821507/41707623 та від 27.06.2018 №821508/41707623, позивач звернувся до суду з вимогою про визнання їх протиправними та скасування, з приводу чого суд зазначає таке.

Відповідно до пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України (тут і далі - ПК України, в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Згідно з пунктом 201.10 статті 201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.

Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.

Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Такий Порядок був затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 № 1246 (з наступними змінами, далі - Порядок №1246).

Згідно з пунктом 12 Порядку №1246 після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки, зокрема, наявності підстав для зупинення реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування.

Згідно з пунктом 13 Порядку №1246 за результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (далі - квитанція).

Пунктом 14 Порядку №1246 визначено, що квитанція в електронній формі надсилається платнику податку протягом операційного дня та є підтвердженням прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування. Примірник квитанції в електронній формі зберігається в ДФС.

Пунктом 3 Порядку №1246 закріплено, що операційний день триває в робочі дні з 8-ї до 20-ї години. Технічне обслуговування та регламентні роботи, що потребують зупинки Реєстру, не проводяться протягом операційного дня, крім аварійних випадків. Якщо 15 число або останній день місяця припадають на вихідний, святковий або неробочий день, такий день вважається операційним днем.

Відповідно до пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Порядок зупинення реєстрації податкової накладної /розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №117 (далі - Порядок №117, в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Відповідно до пунктів 6, 7 Порядку №117 у разі коли за результатами моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну / розрахунок коригування, відповідає критеріям ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної / розрахунку коригування зупиняється.

У разі коли за результатами моніторингу податкова накладна / розрахунок коригування відповідають критеріям ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної / розрахунку коригування, складених платником податку, який має позитивну податкову історію платника податку, реєстрація таких податкової накладної / розрахунку коригування зупиняється.

Згідно з пунктом 10 Порядку №117 критерії ризиковості платника податку, критерії ризиковості здійснення операцій, перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку, визначає ДФС та надсилає на погодження Мінфіну в електронній формі через систему електронної взаємодії органів виконавчої влади.

Мінфін у дводенний строк погоджує або надсилає ДФС на доопрацювання визначені у цьому пункті критерії та перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку.

Про визначені критерії ризиковості платника податку, критерії ризиковості здійснення операцій, перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку, ДФС інформує Комітет Верховної Ради України з питань податкової та митної політики.

ДФС оприлюднює на своєму офіційному веб-сайті погоджені критерії ризиковості платника податку, критерії ризиковості здійснення операцій, перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку.

Згідно з пунктами 12, 13 Порядку №117 у разі зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування. Така квитанція є підтвердженням зупинення такої реєстрації.

У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування зазначаються:

1) номер та дата складання податкової накладної / розрахунку коригування;

2) порядковий номер, номенклатура товарів/послуг продавця, код товару згідно з УКТЗЕД / послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг, зазначені у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрація яких зупинена;

3) критерій(ї) ризиковості платника податку та/або критерій(ї) ризиковості здійснення операцій, на підставі якого(их) зупинено реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі, із розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку;

4) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі.

Таким чином, законодавчо закріплено, що після надсилання платником податку складеної ним податкової накладної (розрахунку коригування) до ДФС України в автоматизованому режимі (тобто без участі працівників контролюючого органу) проводиться перевірка відповідності цієї податкової накладної (розрахунку коригування) критеріям ризиковості платника податку, критеріям ризиковості здійснення операцій та показникам позитивної податкової історії платника податку.

Суд зазначає, що критерії ризиковості платника податку та критерії ризиковості здійснення операцій розміщені Державною фіскальною службою України на своєму офіційному веб-сайті за таким посиланням: http://sfs.gov.ua/media-tsentr/novini/331616.html.

Згідно з пунктом 1.6 Критеріїв ризиковості платника податку, які були зазначені відповідачем в квитанціях №1 від 05.06.2018, від 12.06.2018 та від 15.06.2018 в якості підстави для зупинення реєстрації податкових накладних №5 від 17.05.2018, №9 від 25.05.2018, №10 від 29.05.2018 та №11 від 31.05.2018 комісії головних управлінь ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДФС можуть розглядати питання щодо встановлення ризиковості платника податків, а саме:

- платник податку зареєстрований (перереєстрований) за адресою, що знаходиться на непідконтрольній території України (зона АТО, АР Крим);

- дата реєстрації платником податку на додану вартість не перевищує трьох місяців з дати такої реєстрації;

- платник податку-юридична особа, який не має відкритих рахунків у банківських установах, крім рахунків в органах державної казначейської служби України (крім бюджетних установ);

- платник податку, посадова особа та/або засновник якого був посадовою особою та/або засновником суб'єкта господарювання, якого ліквідовано за процедурою банкрутства протягом останніх трьох років;

- платником податку не подано контролюючому органу податкову звітність з податку на додану вартість за два останні звітні періоди всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та абзацу першого пункту 49.2 і пункту 49.18 статті 49 Податкового кодексу України;

- платником податку на прибуток не подано контролюючому органу фінансову звітність за останній звітний період всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та пункту 46.2 статті 46 Податкового кодексу України (далі - Кодекс);

- наявна податкова інформація, що свідчить про наявність ознак здійснення ризикових операцій платником.

Отже, наведений пункт 1.6 Критеріїв ризиковості платника податку містить у собі декілька підстав для віднесення платника податку до переліку ризикових, у зв'язку з чим для того, щоб відповідати вимогам обґрунтованості рішень суб'єкта владних повноважень, рішення контролюючого органу про зупинення реєстрації податкової накладної через її відповідність вимогам п.1.6 цих Критеріїв має містити посилання на конкретні обставини, наявність яких є підставою для віднесення платника податку до переліку ризикових.

Відповідно до Порядку формування територіальними органами та структурними підрозділами ДФС переліку ризикових платників податків, затвердженого наказом ДФС України від 21.03.2018 №144 (який діяв до моменту його скасування на підставі наказу ДФС України від 03.08.2018 №522, тобто був чинним на момент виникнення спірних правовідносин), усі платники податків, що подають на реєстрацію податкові накладні / розрахунки коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), перевіряються ДФС на відповідність критеріям ризиковості, які затверджено Державною фіскальною службою України та погоджено з Міністерством фінансів України (далі - Критерії).

Керівники комісій головних управлінь ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДФС, які приймають рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації (далі - Комісія), забезпечують розгляд питань на засіданні Комісії щодо внесення платників податків до переліку ризикових платників податків / виключення з переліку ризикових платників податків згідно з п. 1.6 Критеріїв.

Засідання Комісії щодо розгляду питань про внесення платників податків до переліку ризикових платників податків / виключення з переліку ризикових платників податків проводиться згідно з порядком, передбаченим постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року № 117 "Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних", та оформлюється протоколом.

До протоколу засідання Комісій обов'язково додаються: перелік платників податків, щодо яких виявлено ознаки ризиковості, згідно з п. 1.6 Критеріїв; матеріали, на підставі яких платників податків віднесено до такого переліку; інша інформація, що розглядається Комісією.

За результатами засідання Комісії та протокольно прийнятого рішення (внесення платників податків до переліку ризикових платників податків / виключення з переліку ризикових платників податків) голова Комісії забезпечує негайне внесення інформації щодо включення / виключення зазначених платників до/із переліку платників податків в режимі "Журнал ризикових платників податків" розділу "Робота Комісії регіонального рівня" підсистеми "Аналітична система" ІТС "Податковий блок" як платників з ознаками ризиковості.

У той же час, під час розгляду справи відповідачем не було надано суду протокол засідання Комісії із відображеним у ньому рішенням про віднесення позивача до переліку ризикових платників податків, а також матеріали, на підставі яких платника податків віднесено до такого переліку, у той час як підстави для зупинення реєстрації податкових накладних №5 від 17.05.2018, №9 від 25.05.2018, №10 від 29.05.2018 та №11 від 31.05.2018 (у тому числі обставини віднесення позивача до переліку ризикових платників податків) є спірними, не визнаються позивачем, а отже, потребують доведення у судовому засіданні.

Суд звертає увагу на те, що квитанції №1 від 05.06.2018, від 12.06.2018 та від 15.06.2018 містять лише загальне посилання на п.1.6 Критеріїв ризиковості платника податку, без зазначення конкретних обставин, за наявності яких платника податку можна віднести до переліку ризикових, що, за відсутності доведення правомірності віднесення позивача до переліку ризикових платників податків, свідчить про те, що зупинення реєстрації податкових накладних №5 від 17.05.2018, №9 від 25.05.2018, №10 від 29.05.2018 та №11 від 31.05.2018 було здійснено відповідачем необґрунтовано.

Відповідно до пункту 14 Порядку №117 перелік документів, необхідних для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі, включає в себе:

- договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них;

- договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлені повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції;

- первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні;

- розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків;

- документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачена договором та/або законодавством.

Суд зауважує, що вказаний перелік документів є вичерпним та розширеному тлумаченню не підлягає.

З матеріалів справи вбачається, що після зупинення реєстрації податкових накладних №5 від 17.05.2018, №9 від 25.05.2018, №10 від 29.05.2018 та №11 від 31.05.2018 позивачем були подані до комісії Головного управління ДФС у Київській області документи, передбачені пунктом 14 Порядку №117, для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Відповідно до пункту 16 Порядку №117 письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 14 цього Порядку, платник податку подає до ДФС в електронній формі засобами електронного зв'язку, визначеними ДФС, з урахуванням вимог Законів України "Про електронний цифровий підпис", "Про електронні документи та електронний документообіг" та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.

Згідно з пунктами 18-21 Порядку №117 письмові пояснення та копії документів, подані платником податку до контролюючого органу відповідно до пункту 15 цього Порядку, розглядаються комісіями контролюючих органів.

Комісії контролюючих органів складаються з комісій регіонального рівня (комісії головних управлінь ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників ДФС) та комісії центрального рівня (ДФС).

Зазначені комісії приймають рішення про:

- реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі;

- відмову у реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі.

Підставами для прийняття комісіями контролюючих органів рішення про відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування є:

- ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено;

- ненадання платником податку копій документів відповідно до підпункту 4 пункту 13 цього Порядку;

- надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства.

З матеріалів справи вбачається, що в спірному рішенні комісії Головного управління ДФС у Київській області від 13.06.2018 №790428/41707623 в якості підстави для відмови в реєстрації податкової накладної від 17.05.2018 №5 зазначено про ненадання платником податку копій таких документів:

- договорів, довіреностей, актів керівного органу платника податку, якими оформлені повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції;

- первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні;

- розрахункових документів, банківських виписок з особових рахунків.

Отже, у спірному рішенні комісії Головного управління ДФС у Київській області фактично було лише процитоване положення пункту 14 Порядку №117, а саме: третій, четвертий та п'ятий абзаци цього пункту, тобто викладена загальна норма без зазначення конкретних документів, яких, на думку відповідача, не вистачає для здійснення реєстрації податкової накладної від 17.05.2018 №5, а також без повідомлення причин, за яких надані позивачем документи не були враховані.

Крім цього, з матеріалів справи вбачається, що в спірних рішеннях комісії Головного управління ДФС у Київській області від 27.06.2018 №821506/41707623, від 27.06.2018 №821507/41707623 та від 27.06.2018 №821508/41707623 в якості підстави для відмови в реєстрації податкових накладних №9 від 25.05.2018, №11 від 31.05.2018 та №10 від 29.05.2018 зазначено про ненадання платником податку копій таких документів:

- первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні.

Отже, у спірних рішеннях комісії Головного управління ДФС у Київській області фактично було лише процитоване положення пункту 14 Порядку №117, а саме: четвертий абзац цього пункту, тобто викладена загальна норма без зазначення конкретних документів, яких, на думку відповідача, не вистачає для здійснення реєстрації податкових накладних №9 від 25.05.2018, №11 від 31.05.2018 та №10 від 29.05.2018, а також без повідомлення причин, за яких надані позивачем документи не були враховані.

Суд зазначає, що в якості недостатності наданих платником податку документів для прийняття комісією Головного управління ДФС у Київській області рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування слід розуміти надання таким платником не всіх документів, передбачених пунктом 14 Порядку №117.

Організаційні та процедурні засади діяльності комісій, які приймають рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, визначені Порядком роботи комісій, які приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №117 (далі - Порядок роботи комісії).

Згідно з пунктом 7 цього Порядку Комісія контролюючого органу складається з голови, заступника голови, секретаря та не менше ніж семи членів.

Відповідно до пункту 14 Порядку роботи комісії члени комісії контролюючих органів мають право: ознайомлюватися з матеріалами, поданими на розгляд комісії, та брати участь у їх перевірці; переглядати всю інформацію про платників податку на додану вартість, наявну в ДФС; подавати пропозиції з питань, що розглядаються; викладати окрему думку, оформлену в письмовій формі; вносити пропозиції до порядку денного засідання комісії.

Згідно з пунктом 17 Порядку роботи комісії засідання комісії контролюючого органу є правоможним за умови присутності на ньому не менше двох третин її затвердженого персонального складу.

Засідання комісії контролюючого органу проводиться обов'язково кожного робочого дня, а в разі наявності документів для розгляду - два рази на день.

Рішення комісії контролюючого органу приймається шляхом відкритого голосування.

Рішення комісії контролюючого органу приймається більшістю голосів присутніх на засіданні членів такої комісії.

Під час засідання секретарем комісії контролюючого органу ведеться протокол, в якому фіксуються прийняті рішення та надані доручення.

Протокол підписується головою комісії контролюючого органу (у разі його відсутності - заступником), заступником голови комісії, секретарем комісії та членами комісії, які брали участь у засіданні.

Пунктом 22 Порядку роботи комісії передбачено, що розгляд питання на засіданні комісії контролюючого органу включає такі етапи:

- доповідь секретаря комісії;

- доповідь члена комісії, співдоповідь (у разі потреби);

- внесення пропозицій членами комісії, їх обговорення;

- оголошення головою комісії рішення про припинення обговорення питання;

- голосування;

- оголошення головою комісії результатів голосування;

оформлення протоколу, який підписується учасниками засідання.

Таким чином, на відміну від зупинення реєстрації податкової накладної (розрахунку коригування), яке відбувається в автоматизованому режимі засобами програмного забезпечення ДФС України, прийняття рішення про реєстрацію/відмову у реєстрації податкової накладної (розрахунку коригування) потребує проведення комісією контролюючого органу відповідного засідання, на якому членами комісії розглядаються та аналізуються надані платником податків документи та пояснення з метою прийняття обґрунтованого рішення зі спірного питання.

У той же час, суд звертає увагу на те, що у спірних рішеннях від 13.06.2018 №790428/41707623, від 27.06.2018 №821506/41707623, від 27.06.2018 №821507/41707623 та від 27.06.2018 №821508/41707623 про відмову в реєстрації податкових накладних від 17.05.2018 №5, №9 від 25.05.2018, №11 від 31.05.2018 та №10 від 29.05.2018 не наведені мотиви неврахування чи відхилення наданих позивачем пояснень та документів, а також не зазначено, яких саме документів, окрім тих, що були надані позивачем, не вистачає для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної.

Комісією Головного управління ДФС у Київській області лише процитовано норму законодавства без будь-якої конкретизації обставин: чи то надані позивачем копії документів складені з порушеннями вимог законодавства, а якщо так, то яких саме; чи то копії наданих документів є недостатніми для прийняття позитивного рішення, а якщо так, то яких саме документів згідно з наведеним в пункті 14 Порядку №117 переліку не надано позивачем; чи то існують обидві зазначені передумови для відмови в реєстрації.

Відповідно до частини другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони, серед іншого, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).

Водночас, суд зауважує, що спірне рішення фактично не містить чіткого визначення підстав та мотивів для прийняття Комісією Головного управління ДФС у Київській області рішення про відмову в реєстрації податкової накладної, що свідчить про його необґрунтованість.

Керуючись закріпленим в частині четвертій статті 9 КАС України принципом офіційного з'ясування всіх обставин у справі, який передбачає вжиття судом передбачених законом заходів, необхідних для з'ясування всіх обставин у справі, суд зазначає таке.

Відповідно до інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань видами діяльності позивача є: Допоміжна діяльність у рослинництві (код КВЕД 01.61); торгівля автомобілями та легковими автотранспортними засобами (код КВЕД 45.11); торгівля іншими автотранспортними засобами (код КВЕД 45.19); технічне обслуговування та ремонт автотранспортних засобів (код КВЕД 45.20); роздрібна торгівля деталями та приладдям для автотранспортних засобів (код КВЕД 45.32); оптова торгівля сільськогосподарськими машинами й устаткованням (основний, код КВЕД 46.61); надання в оренду сільськогосподарських машин і устатковання (код КВЕД 77.31).

Згідно пояснень позивача, що не були спростовані відповідачем, позивач до моменту укладання договорів із зазначеним підприємством пересвідчився щодо його державної реєстрації та добропорядного статусу. Тобто, на момент укладення та виконання правочинів у вказаних реєстрах була відсутня жодна інформація стосовно фіктивності або незаконного (протиправного) характеру діяльності ТОВ "Нова-Технологія", так само як і відсутня інформація щодо непроведення державної реєстрації вказаного підприємства внаслідок дефектів у його правовому статусі, відсутності у нього затребуваних державою документів на посвідчення легальності, або обов'язкових ознак для набуття правосуб'єктності, або відсутності цього підприємства за юридичною адресою. Крім того, за наданою контрагентом інформацією позивачем було встановлено, що на момент укладення договорів та їх виконання ТОВ "Нова-Технологія" перебувало на обліку у контролюючих органах як платник податків та зборів, жодних зауважень чи застережень до його діяльності органи ДФС України не висловлювали.

Суд зазначає, що всі документи, надані позивачем на підтвердження реальності господарських операцій з ТОВ "Нова-Технологія", не мають дефекту форми, змісту або походження, які у силу ч.2 ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність", п.2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 №88, спричинили б втрату первинними документами юридичної сили, та підтверджують факт здійснення господарських операцій.

Разом з тим, Комісія Головного управління ДФС у Київській області, не зважаючи на надіслані позивачем повідомлення та додані до них документи, прийняла спірні рішення від 13.06.2018 №790428/41707623, від 27.06.2018 №821506/41707623, від 27.06.2018 №821507/41707623 та від 27.06.2018 №821508/41707623 про відмову в реєстрації податкових накладних від 17.05.2018 №5, №9 від 25.05.2018, №11 від 31.05.2018 та №10 від 29.05.2018, без зазначення, як було вказано вище, мотивів неврахування поданих позивачем документів.

Суд вважає за доцільне зазначити, що відповідно до ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини" практика Європейського Суду з прав людини є джерелом права та підлягає застосуванню національними судами при розгляді справ.

В своїй судовій практиці Європейський суд з прав людини підкреслює особливу важливість принципу "належного урядування". Він передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб (рішення у справах "Беєлер проти Італії" [ВП] (Beyeler v. Italy [GC]), заява № 33202/96, п. 120, ECHR 2000-I, "Онер'їлдіз проти Туреччини" [ВП] (Oneryildiz v. Turkey [GC]), заява № 48939/99, п. 128, ECHR 2004-XII, "Megadat.com S.r.l. проти Молдови" (Megadat.com S.r.l. v. Moldova), заява № 21151/04, п. 72, від 8 квітня 2008 року, і "Москаль проти Польщі" (Moskal v. Poland), заява № 10373/05, п. 51, від 15 вересня 2009 року). Зокрема, на державні органи покладено обов'язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок (див., наприклад, рішення у справах "Лелас проти Хорватії" (Lelas v. Croatia), заява № 55555/08, п. 74, від 20 травня 2010 року, і "Тошкуце та інші проти Румунії" (ToscutaandOthers v. Romania), заява № 36900/03, п. 37, від 25 листопада 2008 року) і сприятимуть юридичній визначеності у цивільних правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси (див. зазначені вище рішення у справах "Онер'їлдіз проти Туреччини" (Oneryildiz v. Turkey), п. 128, та "Беєлер проти Італії" (Beyeler v. Italy), п. 119).

Крім того, Резолюцією Комітету Міністрів Ради Європи 77 (31) від 28.09.1977 урядам держав-членів рекомендовано керуватися у своєму праві й адміністративній практиці принципами, які наводяться у додатку до цієї резолюції.

Ці принципи застосовуються для захисту осіб, як фізичних, так і юридичних, в адміністративних процедурах відносно будь-яких індивідуальних заходів або рішень, які були прийняті в ході здійснення публічної влади і які за своїм характером безпосередньо впливають на їхні права, свободи або інтереси (адміністративні акти).

В ході реалізації цих принципів слід ураховувати належним чином вимоги щодо належного та ефективного управління, а також інтереси третіх сторін та основні публічні інтереси. У випадках, коли вимоги зумовлюють необхідність внесення змін або вилучення одного чи більше принципів у конкретних випадках або в специфічних сферах публічної адміністрації, слід докласти всіх можливих зусиль, відповідно до фундаментальних цілей цієї резолюції, для досягнення якомога вищого ступеня справедливості.

Такими принципами, згідно з Додатком до Резолюції, зокрема, є:

- право бути вислуханим, що означає, що щодо будь-якого адміністративного акта, який за своїм характером може несприятливо впливати на права, свободи або інтереси особи, така особа може пред'явити факти й аргументи та, у відповідних випадках, докази, що будуть ураховані адміністративним органом;

- виклад мотивів, що означає, що якщо адміністративний акт є таким, що за своїм характером несприятливо впливає на права, свободи або інтереси особи, така особа отримує інформацію про мотиви, на яких він ґрунтується. Інформація про мотиви зазначається в акті або передається відповідній особі, за її запитом, у письмовій формі протягом розумного строку.

З урахуванням наведеного, суд зазначає, що дії Комісії Головного управління ДФС у Київській області по прийняттю спірного рішення, в якому не наведені мотиви його ухвалення та не зазначені підстави неврахування наданих позивачем документів та пояснень, свідчать про порушення відповідачем як принципу належного урядування, так і принципів, закріплених в Резолюції Комітету Міністрів Ради Європи 77 (31) від 28.09.1977, свідчать про непрозорість та непередбачуваність дій відповідача, що перешкоджають можливості платника податків планувати в подальшому свою господарську діяльність.

Відповідно до положень статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Такий підхід узгоджується з практикою Європейського суду з прав людини. Так, у пункті 110 рішення від 23 липня 2002 року у справі "Компанія "Вестберґа таксі Актіеболаґ" та Вуліч проти Швеції" Суд визначив, що "…адміністративні суди, які розглядають скарги заявників стосовно рішень податкового управління, мають повну юрисдикцію у цих справах та повноваження скасувати оскаржені рішення. Справи мають бути розглянуті на підставі поданих доказів, а довести наявність підстав, передбачених відповідними законами, для призначення податкових штрафів має саме податкове управління".

Однак, під час розгляду справи відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не надав суду належних і достатніх доказів, які спростовували б твердження позивача, не навів мотивів прийняття спірних рішень та неврахування наданих позивачем Комісією Головного управління ДФС у Київській області документів, а відтак, не довів правомірності своїх рішень

Таким чином, суд дійшов висновку, що враховуючи наявність у позивача передбачених чинним законодавством України документів, які свідчать про реальність проведення господарських операцій між позивачем та ТОВ «Нова-Технологія», та приймаючи до уваги те, що такі документи були надані відповідачеві, останній не мав правових підстав для прийняття рішень від 13.06.2018 №790428/41707623, від 27.06.2018 №821506/41707623, від 27.06.2018 №821507/41707623 та від 27.06.2018 №821508/41707623 про відмову в реєстрації податкових накладних від 17.05.2018 №5, №9 від 25.05.2018, №11 від 31.05.2018 та №10 від 29.05.2018.

За таких обставин, суд дійшов висновку про обґрунтованість та необхідність задоволення позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Трактор-Хата» про скасування спірних рішень комісії Головного управління ДФС у Київській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, від 13.06.2018 №790428/41707623, від 27.06.2018 №821506/41707623, від 27.06.2018 №821507/41707623 та від 27.06.2018 №821508/41707623.

Щодо позовних вимог про зобов'язання Державної фіскальної служби України здійснити реєстрацію податкової накладної від 17.05.2018 №5, виписаної ТОВ "Трактор-Хата" замовнику ТОВ "Нова-Технологія" (код ЄДРПОУ 40209437), на суму 150000,00 грн., у т.ч. ПДВ - 25000,00 грн., днем фактичного подання - 05.06.2018, та податкових накладних від 25.05.2018 №9, від 29.05.2018 №10 та від 31.05.2018 №11, виписаних ТОВ "Трактор-Хата" замовнику ТОВ "Нова-Технологія" (код ЄДРПОУ 40209437), відповідно на суму 50000,00 грн., у т.ч. ПДВ - 8333,33 грн., на суму 50000,00 грн., у т.ч. ПДВ - 8333,33 грн., на суму 40497,23 грн., у т.ч. ПДВ - 6749,54 грн., днем їх фактичного подання - 12.06.2018 - накладна №9 та 15.06.2018 - накладні № 10 та №11, суд зазначає таке.

Відповідно до пунктів 201.1, 201.10 статті 201 Податкового кодексу України реєстрацію податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних віднесено до обов'язків платника податків.

Натомість, наведені норми розраховані на відсутність спірних правовідносин, позаяк у випадку зупинення реєстрації податкової накладної механізм її подальшої реєстрації в ЄРПН є іншим, оскільки відповідні повноваження законодавчо покладені на Комісію ДФС України.

Згідно з пунктом 28 Порядку №117 податкова накладна/розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється у день настання однієї з таких подій:

- прийнято та набрало чинності рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі;

- набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі;

- протягом п'яти робочих днів не прийнято та/або не зареєстровано в окремому Реєстрі податкових накладних /розрахунків коригування, реєстрація яких зупинена, комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі щодо платників податку, у яких обсяг постачання, зазначений в податкових накладних / розрахунках коригування, зареєстрованих у Реєстрі в поточному місяці, з урахуванням поданих податкової накладної / розрахунку коригування на реєстрацію в Реєстрі, становить менше 30 млн. гривень;

- протягом семи робочих днів не прийнято та/або не зареєстровано в окремому Реєстрі податкових накладних /розрахунків коригування, реєстрація яких зупинена, комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі щодо платників податку, у яких обсяг постачання, зазначений в податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих у Реєстрі в поточному місяці, з урахуванням поданих податкової накладної / розрахунку коригування на реєстрацію в Реєстрі, становить більше 30 млн. гривень включно.

Відповідно до пунктів 19-20 Порядку №1246 податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється у день настання однієї з таких подій:

- прийняття в установленому порядку та набрання чинності рішенням про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування;

- набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження до ДФС відповідного рішення);

- неприйняття та/або відсутність реєстрації в установленому порядку рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування.

У разі надходження до ДФС рішення суду про реєстрацію або скасування реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування, яке набрало законної сили, такі податкові накладні та/або розрахунки коригування реєструються після проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), або їх реєстрація скасовується. При цьому датою реєстрації або скасування реєстрації вважається день, зазначений в такому рішенні, або день набрання законної сили рішенням суду.

Отже, реєстрація в ЄРПН податкової накладної, реєстрацію якої попередньо було зупинено, є повноваженням ДФС України.

Враховуючи встановлені судом обставини протиправного прийняття Комісією Головного управління ДФС у Київській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації та відсутність законодавчо закріплених перешкод для такої реєстрації, суд вважає, що належним та ефективним способом захисту порушеного права позивача є саме зобов'язання ДФС України зареєструвати в ЄРПН спірні податкові накладні.

При цьому, вирішуючи питання про належного відповідача у справі, суд зазначає таке.

Відповідно до пункту 6 Порядку роботи комісій, які приймають рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, затвердженого постановою КМУ від 21.02.2018 №117, до складу комісії центрального рівня включаються посадові особи ДФС.

Комісія контролюючого органу складається з голови, заступника голови, секретаря та не менше ніж семи членів (п. 7 Порядку роботи комісії).

Голова комісії центрального рівня та її персональний склад затверджується ДФС (п.8 Порядку роботи комісії).

Згідно з пунктом 26 Порядку роботи комісії матеріально-технічне та організаційне забезпечення діяльності комісії контролюючого органу здійснює орган ДФС, в якому сформована така комісія.

Таким чином, Комісія ДФС України не є окремим органом державної влади, а діє у складі ДФС України та складається з її посадових осіб.

Відповідно до частини третьої статті 43 Кодексу адміністративного судочинства України здатність особисто здійснювати свої адміністративні процесуальні права та обов'язки, у тому числі доручати ведення справи представникові (адміністративна процесуальна дієздатність), належить органам державної влади, іншим державним органам, органам влади Автономної Республіки Крим, органам місцевого самоврядування, їх посадовим і службовим особам, підприємствам, установам, організаціям (юридичним особам).

Отже, оскільки Комісія ДФС України не є окремим державним органом чи структурним підрозділом державного органу, належним відповідачем у справі є саме Державна фіскальна служба України, яка є роботодавцем осіб, що входять до складу Комісії.

Згідно з частиною четвертою статті 245 КАС у випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов'язати відповідача - суб'єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.

Пленум Вищого адміністративного суду України в пункті 10.3 Постанови від 20.05.2013 № 7 "Про судове рішення в адміністративній справі" зазначив, що суд може ухвалити постанову про зобов'язання відповідача прийняти рішення певного змісту, за винятком випадків, коли суб'єкт владних повноважень під час адміністративних процедур відповідно до закону приймає рішення на основі адміністративного розсуду.

Згідно з Рекомендацією Комітету Міністрів Ради Європи № R(80)2 стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої Комітетом Міністрів 11.03.1980, під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

Згідно з пунктом 1.6 Методології проведення антикорупційної експертизи, затвердженої Наказом Міністерства юстиції України від 24.04.2017 № 1395/5, дискреційні повноваження - це сукупність прав та обов'язків органів державної влади та місцевого самоврядування, осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, що надають можливість на власний розсуд визначити повністю або частково вид і зміст управлінського рішення, яке приймається, або можливість вибору на власний розсуд одного з декількох варіантів управлінських рішень, передбачених нормативно-правовим актом, проектом нормативно-правового акта.

Таким чином, дискреція - це елемент управлінської діяльності. Вона пов'язана з владними повноваженнями і їх носіями - органами державної влади та місцевого самоврядування, їх посадовими і службовими особами. Дискрецію не можна ототожнювати тільки з формалізованими повноваженнями - вона характеризується відсутністю однозначного нормативного регулювання дій суб'єкта. Він не може ухилятися від реалізації своєї компетенції, але і не має права виходити за її межі.

Тобто дискреційні повноваження - це законодавчо встановлена компетенція владних суб'єктів, яка визначає ступінь самостійності її реалізації з урахуванням принципу верховенства права; ці повноваження полягають в застосуванні суб'єктами адміністративного розсуду при здійсненні дій і прийнятті рішень.

Отже, у разі відсутності у суб'єкта владних повноважень законодавчо закріпленого права адміністративного розсуду при вчиненні дій/прийнятті рішення, та встановлення у судовому порядку факту протиправної поведінки відповідача, зобов'язання судом суб'єкта владних повноважень прийняти рішення конкретного змісту не можна вважати втручанням у дискреційні повноваження, адже саме такий спосіб захисту порушеного права є найбільш ефективним та направлений на недопущення свавілля в органах влади.

З урахуванням тієї обставини, що під час розгляду справи у суді позивачем доведено надання ним до Головного управління ДФС у Київській області всіх документів, визначених Порядком №117 як достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної в ЄРПН, та підтвердження належної форми та змісту цих документів, суд вважає, що у даному випадку у відповідача відсутня дискреція як можливість вибору на власний розсуд одного з декількох варіантів управлінських рішень, у зв'язку з чим повний та ефективний захист порушеного права позивача потребує зобов'язання ДФС України здійснити реєстрацію податкових накладних від 17.05.2018 №5, №9 від 25.05.2018, №11 від 31.05.2018 та №10 від 29.05.2018 в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Відповідно до положень статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Відповідно до статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Україною Законом №475/97-ВР від 17.07.1997, кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Отже, обираючи спосіб захисту порушеного права, слід зважати й на його ефективність з точки зору статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

У пункті 145 рішення від 15 листопада 1996 року у справі Чахал проти Об'єднаного Королівства (Chahal v. theUnitedKingdom, (22414/93) [1996] ECHR 54) Європейський суд з прав людини зазначив, що згадана норма гарантує на національному рівні ефективні правові засоби для здійснення прав і свобод, що передбачаються Конвенцією, незалежно від того, яким чином вони виражені в правовій системі тієї чи іншої країни.

Таким чином, суть цієї статті зводиться до вимоги надати заявникові такі міри правового захисту на національному рівні, що дозволили б компетентному державному органові розглядати по суті скарги на порушення положень Конвенції й надавати відповідний судовий захист, хоча держави - учасники Конвенції мають деяку свободу розсуду щодо того, яким чином вони забезпечують при цьому виконання своїх зобов'язань. Крім того, Суд указав на те, що за деяких обставин вимоги статті 13 Конвенції можуть забезпечуватися всією сукупністю засобів, що передбачаються національним правом.

Стаття 13 вимагає, щоб норми національного правового засобу стосувалися сутності небезпідставної заяви за Конвенцією та надавали відповідне відшкодування. Зміст зобов'язань за статтею 13 також залежить від характеру скарги заявника за Конвенцією. Тим не менше, засіб захисту, що вимагається згаданою статтею повинен бути ефективним як у законі, так і на практиці, зокрема, у тому сенсі, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави (п. 75 рішення Європейського суду з прав людини у справі Афанасьєв проти України від 5 квітня 2005 року (заява № 38722/02)).

Отже, ефективний засіб правового захисту у розумінні статті 13 Конвенції повинен забезпечити поновлення порушеного права і одержання особою бажаного результату; винесення рішень, які не призводять безпосередньо до змін в обсязі прав та забезпечення їх примусової реалізації, не відповідає розглядуваній міжнародній нормі.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 13.01.2011 (остаточне) по справі "ЧУЙКІНА ПРОТИ УКРАЇНИ" (CASE OF CHUYKINA v. UKRAINE) (Заява N 28924/04) констатував: "50. Суд нагадує, що процесуальні гарантії, викладені у статті 6 Конвенції, забезпечують кожному право звертатися до суду з позовом щодо своїх цивільних прав та обов'язків. Таким чином стаття 6 Конвенції втілює "право на суд", в якому право на доступ до суду, тобто право ініціювати в судах провадження з цивільних питань становить один з його аспектів (див. рішення від 21 лютого 1975 року у справі "Голдер проти Сполученого Королівства" (Golder v. theUnitedKingdom), пп. 28 - 36, Series A N 18). Крім того, порушення судового провадження саме по собі не задовольняє усіх вимог пункту 1 статті 6 Конвенції. Ціль Конвенції гарантувати права, які є практичними та ефективними, а не теоретичними або ілюзорними. Право на доступ до суду включає в себе не лише право ініціювати провадження, а й право отримати "вирішення" спору судом. Воно було б ілюзорним, якби національна правова система Договірної держави дозволяла особі подати до суду цивільний позов без гарантії того, що справу буде вирішено остаточним рішенням в судовому провадженні. Для пункту 1 статті 6 Конвенції було б неможливо детально описувати процесуальні гарантії, які надаються сторонам у судовому провадженні, яке є справедливим, публічним та швидким, не гарантувавши сторонам того, що їхні цивільні спори будуть остаточно вирішені (див. рішення у справах "Мултіплекс проти Хорватії" (Multiplex v. Croatia), заява N 58112/00, п. 45, від 10 липня 2003 року, та "Кутіч проти Хорватії" (Kutic v. Croatia), заява N 48778/99, п. 25, ECHR 2002-II)".

У даному випадку, задоволення позовної вимоги щодо зобов'язання ДФС України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні Товариства з обмеженою відповідальністю "Трактор-Хата" №5 від 17.05.2018, №9 від 25.05.2018, №11 від 31.05.2018 та №10 від 29.05.2018, є дотриманням судом гарантій того, що спір між сторонами буде остаточно вирішений.

На підставі викладеного суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Судом встановлено, що під час звернення до суду позивачем було сплачено судовий збір у загальному розмірі 7048,00 грн. згідно платіжного доручення №145 від 26.07.2018 на суму 3524,00 грн., оригінал якого міститься у матеріалах справи (том 1, а.с.2) та згідно платіжного доручення №146 від 26.07.2018 на суму 3524,00 грн., оригінал якого міститься у матеріалах справи (том 2, а.с.2).

Сплачений позивачем судовий збір підлягає стягненню на його користь за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Київській області, оскільки спірні рішення саме комісії регіонального рівня призвели до спірних правовідносин.

На підставі викладеного, керуючись статтями 243-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

в и р і ш и в:

1. Адміністративний позов задовольнити у повному обсязі.

2. Визнати протиправним та скасувати рішення Комісії Головного управління ДФС у Київській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації від 13.06.2018 №790428/41707623 про відмову в реєстрації податкової накладної від 17.05.2018 №5.

3. Визнати протиправним та скасувати рішення Комісії Головного управління ДФС у Київській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації від 27.06.2018 №821506/41707623 про відмову в реєстрації податкової накладної від 25.05.2018 №9.

4. Визнати протиправним та скасувати рішення Комісії Головного управління ДФС у Київській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації від 27.06.2018 №821507/41707623 про відмову в реєстрації податкової накладної від 31.05.2018 №11.

5. Визнати протиправним та скасувати рішення Комісії Головного управління ДФС у Київській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації від 27.06.2018 №821508/41707623 про відмову в реєстрації податкової накладної від 29.05.2018 №10.

6. Зобов'язати Державну фіскальну службу України (ідентифікаційний код: 39292197, місцезнаходження: 04053, м.Київ, Львівська площа, будинок 8) зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну від 17.05.2018 №5, подану Товариством з обмеженою відповідальністю "Трактор-Хата" (ідентифікаційний код 41707623), днем її фактичного надходження - 05.06.2018 р.

7. Зобов'язати Державну фіскальну службу України (ідентифікаційний код: 39292197, місцезнаходження: 04053, м.Київ, Львівська площа, будинок 8) зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну від 25.05.2018 №9, подану Товариством з обмеженою відповідальністю "Трактор-Хата" (ідентифікаційний код 41707623), днем її фактичного надходження - 12.06.2018 р.

8. Зобов'язати Державну фіскальну службу України (ідентифікаційний код: 39292197, місцезнаходження: 04053, м.Київ, Львівська площа, будинок 8) зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну від 31.05.2018 №11, подану Товариством з обмеженою відповідальністю "Трактор-Хата" (ідентифікаційний код 41707623), днем її фактичного надходження - 15.06.2018 р.

9. Зобов'язати Державну фіскальну службу України (ідентифікаційний код: 39292197, місцезнаходження: 04053, м.Київ, Львівська площа, будинок 8) зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну від 29.05.2018 №10, подану Товариством з обмеженою відповідальністю "Трактор-Хата" (ідентифікаційний код 41707623), днем її фактичного надходження - 15.06.2018 р.

10. Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Трактор-Хата" (ідентифікаційний код 41707623, місцезнаходження: 09300, Київська обл., Володарський район, село Надросівка, вулиця Лесі Українки, будинок 15) судовий збір у розмірі 7048,00 грн. (сім тисяч сорок вісім грн. 00 коп.) за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень - Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області (ідентифікаційний код: 39393260, місцезнаходження: 03151, м.Київ, вул.Народного Ополчення, 5-А).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Київський окружний адміністративний суд.

Дата складення повного рішення - 28.12.2018 р.

Суддя Кушнова А.О.