Ухвала суду № 79262234, 18.12.2018, Шевченківський районний суд м. Львова

Справа № 466/3101/17

УХВАЛА

іменем України

«18» грудня 2018 року Шевченківський районний суд м. Львова

в складі: головуючого-судді Кавацюка В.І.

при секретарі Павлишин К.І.

з участю прокурора Мартинишин М.Р.

захисника ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Львові матеріали кримінального провадження за клопотанням прокурора про застосування примусових заходів медичного характеру щодо

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, українця, громадянина України, раніше судимого, останній раз – 11 квітня 2017 року Франківським районним судом м. Львова за ч.2 ст. 15-ч.2 ст. 185, ч.4 ст. 70 КК України до покарання у виді одного року і одного місяця позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України звільнений від відбування покарання з випробуванням та встановленням іспитового терміну один рік, до якого ухвалою Пустомитівського районного суду Львівської області за ч.2 ст. 15 - ч.2 ст. 185 КК України застосовані примусові заходи медичного характеру у виді госпіталізації до психіатричного закладу зі звичайним наглядом який на даний час перебуває на лікуванні у 23-му відділенні комунального закладу Львівської обласної ради «Львівська обласна психіатрична лікарня», зареєстрованого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3,

у зв’язку з вчиненням суспільно небезпечних діянь, передбачених ч.2 ст. 15, ч.2 ст. 186, ч.2 ст. 185 КК України,

у с т а н о в и в :

У провадженні Шевченківського районного суду м.Львова перебуває об’єднане кримінальне провадження №12017140090001364 від 25.03.2017 про обвинувачення ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.15 – ч.2 ст.186 КК України, тобто у закінченому замаху на відкрите викрадення чужого майна (грабіж), поєднане з насильством, яке не є небезпечним для життя чи здоров’я потерпілого, вчиненому повторно та ч.2 ст.185 КК України, тобто у таємному викраденні чужого майна (крадіжці), вчиненому повторно.

Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_2, 24.03.2017, близько 14:00 годин, перебуваючи у приміщенні торгового залу магазину №62 «Арсен» ОСОБА_3 «Альянс Маркет» по проспекті ОСОБА_4, 95 у м. Львові, маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, діючи з корисливих мотивів, вважаючи, що за його діями ніхто не спостерігає, повторно, таємно викрав чуже майно, а саме: вино марки «МонтеБлан» 750 мл., вартістю 43 гри. 70 коп., лікер Німеччина марки «Єгермайстер» 700 мл., вартістю 365 грн. 04 коп., всього на суму 408 грн. 74 коп., які заховав у сумку, після чого побіг в напрямку виходу із приміщення магазину, перетнувши межу кас. В цей час, охоронець магазину №62 ОСОБА_5 та дільничний офіцер поліції Шевченківського ВП ГУ НП у Львівській області ОСОБА_6, помітивши протиправні дії ОСОБА_2, намагались його зупинити, однак, ОСОБА_2, усвідомлюючи, що його протиправні дії викрито, реалізуючи свій злочинний умисел на відкрите викрадення чужого майна, застосував насильство, яке не є небезпечним для життя чи здоров’я потерпілого, нанісши ОСОБА_6 удар по голові пляшкою вина «МонтеБлан», однак, свій злочинний умисел не довів до кінця з причин, що не залежали від його волі, оскільки, був зупинений ОСОБА_5, та викраденим майном не розпорядився.

Крім того, ОСОБА_2, 24.10.2017 близько 19 годин 30 хвилин, перебуваючи у приміщенні магазину «Рукавичка» ОСОБА_3 ТВК «Львівхолод», що знаходиться за адресою: м. Львів, проспект Чорновола, 105 маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, з корисливих мотивів, діючи повторно та протиправно, тобто усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер свого діяння та його суспільно- небезпечні наслідки, і бажаючи їх настання, шляхом вільного доступу, впевнившись що за його діями ніхто із сторонніх осіб не спостерігає, із полиці прилавку вказаного магазину таємно викрав лікер торгової марки «Єгермайстер» 500 мл., вартістю 210 грн. 10 коп., чим спричинив ТОВ ТВК «Львівхолод» (ЄДРПОУ 01553681) матеріальних збитків на загальну суму 210 грн. 10 коп. без ПДВ.

Вищевказані кримінальні провадження внесені до ЄРДР за №12017140090001364 від 25.03.2017 та №12017140090004526 від 28.10.2017 в ході розгляду Шевченківським районним судом м.Львова об’єднані в одне провадження.

05 листопада 2018 року прокурор Львівської місцевої прокуратури №2 ОСОБА_7 звернулась до суду з клопотанням про застосування примусових заходів медичного характеру щодо ОСОБА_2 у вказаному вище об’єднаному кримінальному провадженні.

В обгрунтування клопотання зіслалась на те, що до ОСОБА_2 11.01.2018 на підставі ухвали Пустомитівського районного суду Львівської області за ч.2 ст.15 – ч.2 ст.185 КК України застосовано примусові заходи медичного характеру у виді госпіталізації до психіатричного закладу із звичайним наглядом, який на підставі вказаної ухвали на даний час перебуває у 23-му відділенні комунального закладу Львівської обласної ради «Львівської обласної клінічної психіатричної лікарні».

У зв’язку з вищенаведеним, ухвалою Шевченківського районного суду м.Львова у вказаному об’єднаному кримінальному провадженні ОСОБА_2 призначено стаціонарну судово-психіатричну експертизу, проведення якої доручено комунальному закладу Львівської обласної ради «Львівської обласної клінічної психіатричної лікарні».

Згідно висновку судово-психіатричої експертизи №426 від 12.09.2018 КЗ ЛОР «Львівської обласної клінічної психіатричної лікарні», на даний час, ОСОБА_2 страждає хронічним психічним захворюванням у формі шизоафективного розладу, змішаний тип, не може усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними. За своїм психічним станом не міг адекватно сприймати події, що відбувались та усвідомлювати їх значення. На даний час не може давати об’єктивні покази по них. В період інкримінованих дій ОСОБА_2 також страждав хронічним психічним захворюванням у формі шизоафективного розладу, змішаний тип, не міг усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними. На даний час не може давати об’єктивні покази по них. За своїм психічним станом ОСОБА_2 потребує застосування примусових заходів медичного характеру у вигляді госпіталізації до психіатричного закладу із посиленим наглядом.

Вчинення ОСОБА_2 суспільно-небезпечного діяння, передбаченого ч.2 ст.15 – ч.2 ст.186 КК України підтверджується: заявою про вчинення злочину представника ОСОБА_3 «Альянс Маркет» від 24.03.2017 та довідкою про вартість майна, протоколом огляду місця події від 24.03.2017, заявою ОСОБА_2 про добровільну видачу майна від 24.03.2017, протоколом проведення слідчого експерименту зі свідком ОСОБА_6 та фото таблицями від 09.04.2017, протоколом огляду речей від 29.04.2017 (диска з відеозаписом камер відео спостереження від 24.03.2017 з приміщення магазину «Арсен» ОСОБА_3 «Альянс Маркет»), постановою про визнання речовим доказом вказаного диска від 29.04.2017 та диском в кількості 1 шт. на якому знаходиться відеозапис.

Вчинення ОСОБА_2 суспільно-небезпечного діяння, передбаченого ч.2 ст.185 КК України підтверджується: заявою про вчинення злочину представника ОСОБА_3 ТВК «Львівхолод» від 28.10.2017 та довідкою про вартість викраденого майна, протоколом огляду речей від 30.10.2017 (диска з відеозаписом камер відео спостереження від 24.03.2017 з приміщення магазину «Рукавичка» ОСОБА_3 ТВК «Львівхолод»), постановою про визнання речовим доказом вказаного диска від 30.10.2017 та диском в кількості 1 шт. на якому знаходиться відеозапис.

Даними суспільно-небезпечними діянням потерпілому ОСОБА_3 «Альянс Маркет» матеріальна шкода не заподіяна, потерпілому ОСОБА_3 ТВК «Львівхолод» заподіяна матеріальна шкода на суму 210 гривень 10 копійок.

Прокурор Мартинишин М.Р. в судовому засіданні підтримала клопотання та просила його задовольнити, зазначаючи, що є всі законні підстави застосування примусових заходів медичного характеру до ОСОБА_2

Адвокат ОСОБА_1 в судовому засіданні проти задоволення клопотання не заперечила.

Заслухавши доводи прокурора Мартинишин М.Р., думку адвоката ОСОБА_1, з’ясувавши дійсні обставини справи, суд приходить до висновку, що клопотання прокурора про застосування щодо ОСОБА_2 примусових заходів медичного характеру підлягає до задоволення з наступних підстав.

Відповідно до ч.2 ст.19 КК України, не підлягає кримінальній відповідальності особа, яка під час вчинення суспільно небезпечного діяння, передбаченого цим Кодексом, перебувала в стані неосудності, тобто не могла усвідомлювати свої дії (бездіяльність) або керувати ними внаслідок хронічного психічного захворювання, тимчасового розладу психічної діяльності, недоумства або іншого хворобливого стану психіки. До такої особи за рішенням суду можуть бути застосовані примусові заходи медичного характеру.

Згідно ст.92 КК України примусовими заходами медичного характеру є надання амбулаторної психіатричної допомоги, поміщення особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого Особливою частиною цього Кодексу, в спеціальний лікувальний заклад з метою її обов'язкового лікування, а також запобігання вчиненню нею суспільно небезпечних діянь.

Згідно висновку судово-психіатричої експертизи №426 від 12.09.2018 КЗ ЛОР «Львівської обласної клінічної психіатричної лікарні», на даний час, ОСОБА_2 страждає хронічним психічним захворюванням у формі шизоафективного розладу, змішаний тип, не може усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними. За своїм психічним станом не міг адекватно сприймати події, що відбувались та усвідомлювати їх значення. На даний час не може давати об’єктивні покази по них. В період інкримінованих дій ОСОБА_2 також страждав хронічним психічним захворюванням у формі шизоафективного розладу, змішаний тип, не міг усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними. На даний час не може давати об’єктивні покази по них. За своїм психічним станом ОСОБА_2 потребує застосування примусових заходів медичного характеру у вигляді госпіталізації до психіатричного закладу із посиленим наглядом.

Зазначений висновок експертів-психіатрів не викликає у суду сумнівів про те, що особа страждає на психічну хворобу, яка зумовлює її неосудність і викликає потребу в застосуванні щодо неї примусових заходів медичного характеру вказаних у висновку.

Відповідно до ст.19 Закону України «Про психіатричну допомогу» примусові заходи медичного характеру застосовуються за рішенням суду у випадках та в порядку встановлених Кримінальним та Кримінально процесуальним кодексами України, цим законом та іншими законами. За рішенням суду застосовуються примусові заходи медичного характеру.

За змістом статті 93 КК України примусові заходи медичного характеру можуть бути застосовані судом до осіб, які вчинили у стані неосудності суспільно небезпечні діяння, які вчинили у стані обмеженої осудності злочини, які вчинили злочин у стані осудності, але захворіли на психічну хворобу до постановлення вироку або під час відбування покарання.

Відповідно до п.3 ч.1ст.94 КК України залежно від характеру та тяжкості захворювання, тяжкості вчиненого діяння, з урахуванням ступеня небезпечності психічно хворого для себе або інших осіб, суд може застосувати, зокрема, примусовий захід медичного характеру - госпіталізація до психіатричного закладу з посиленим наглядом.

Згідно з п.3 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 03.06.2005 року № 7 «Про практику застосування судами примусових заходів медичного характеру та примусового лікування» примусові заходи медичного характеру мають застосовуватися лише за наявності у справі обґрунтованого висновку експертів - психіатрів про те, що особа страждає на психічну хворобу чи має інший психічний розлад, які зумовлюють її неосудність або обмежену осудність і викликають потребу в застосуванні щодо неї таких заходів, а примусове лікування щодо осіб, які вчинили злочини та страждають на хворобу, що становить небезпеку для здоров'я інших осіб (ст. 96 КК ) - висновку судово-медичної експертизи.

Крім того, суд також враховує те, що невжиття відносно ОСОБА_2, примусових заходів медичного характеру, може спричинити серйозну загрозу спричинення безпосередньо неминучої шкоди цій особі або іншим особам.

Відповідно до ст.513 КПК України, визнавши доведеним, що ця особа вчинила суспільно небезпечне діяння у стані неосудності або після вчинення кримінального правопорушення захворіла на психічну хворобу, яка виключає можливість застосування покарання, суд постановляє ухвалу про застосування примусових заходів медичного характеру.

З врахуванням викладеного, суд вважає за доцільне застосувати до ОСОБА_2 примусові заходи медичного характеру у формі госпіталізації до психіатричного закладу з посиленим наглядом.

Керуючись ст. ст. 376, 503, 512, 513 КПК України, суд

у х в а л и в:

Застосувати щодо ОСОБА_2 примусові заходи медичного характеру у формі госпіталізації до психіатричного закладу з посиленим наглядом.

На ухвалу сторонами можуть бути подані апеляції до Львівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня її проголошення через Шевченківський районний суд м. Львова.

Повний текст ухвали оголошений 21 грудня 2018 року о 09.00 год.

Суддя ОСОБА_8