Ухвала суду № 79248073, 17.01.2019, Бахмутський міськрайонний суд Донецької області (до 25.04.2025 - Артемівський міськрайонний суд Донецької області)

Справа № 219/936/17

Провадження №6/219/35/2019

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 січня 2019 року. Суддя Артемівського міськрайонного суду Донецької області Радченко Л.А., розглянувши матеріали подання головного державного виконавця Бахмутського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Донецькій області про привід боржника ОСОБА_1,

ВСТАНОВИВ:

Заявник звернувся до суду з поданням привід боржника ОСОБА_1, в якому просить вирішити питання про здійснення приводу ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, яка зареєстрована за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2, кв.Дружби,22/30, до державного виконавця Бахмутського МРВ ДВС ГТУЮ у Донецькій області.

Відповідно до ч.1 ст.438 ЦПК України розшук боржника або дитини, привід боржника оголошуються за місцем виконання рішення або за останнім відомим місцем проживання (перебування) боржника або дитини чи місцезнаходженням їхнього майна, або за місцем проживання (перебування) стягувача, між тим, головний державний виконавець посилається на норми ст.375 ч.1 ЦПК України, які втратили свою чинність на час звернення з дійсним поданням до суду, і що підлягає уточненню.

Як роз,яснено у п. 3 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 26 грудня 2003 року № 14 «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження», скарги, заяви, подання мають відповідати загальним вимогам щодо форми та змісту позовної заяви, передбаченим положеннями ЦПК і ГПК.

Згідно з ч. 9 ст. 10 ЦПК України, якщо спірні відносини не врегульовані законом, суд застосовує закон, що регулює подібні за змістом відносини (аналогія закону), а за відсутності такого - суд виходить із загальних засад законодавства (аналогія права).

Так, відповідно до ч. 3 ст. 175 ЦПК України, звертаючись до суду з вказаним поданням, державний виконавець повинен був дотримуватись вимог щодо змісту та форми подання, у якому, крім іншого, повинно міститись:

- найменування органу державної виконавчої служби, його місцезнаходження, ім'я, найменування осіб - сторін у справі, їх місце проживання, поштовий індекс, реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості позивачу (заявнику) відомі), відомі номери засобів звязку, офіційної електронної адреси та адреси електронної пошти, якщо такі відомі. При вирішенні питання стосовно того, яких осіб необхідно зазначати як сторони у справі, слід виходити з наступного. Відповідно до пункту 4 постанови Пленуму Верховного Суду України від 26 грудня 2003 року № 14 «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження», учасник виконавчого провадження, який звернувся до суду з поданням бере участь у її розгляді як заявник, а інші учасники цього провадження, прав і обов'язків яких безпосередньо стосується зазначене звернення, - як заінтересовані особи. У переважній більшості випадків як заінтересовані особи мають бути зазначені сторони виконавчого провадження - стягувач та боржник;

- виклад обставин, якими державний виконавець обґрунтовує свої вимоги (у поданні державний виконавець повинен чітко зазначити в чому полягає складність виконання рішення чи в зв'язку з чим таке рішення неможливо виконати). В обов'язковому порядку у поданні мають бути посилання на норми закону, якими обґрунтовуються вимоги. При цьому обґрунтування звернення повинно бути не лише на положеннях Закону України «Про виконавче провадження», а й на положення інших актів цивільного законодавства;

- зазначення доказів, що підтверджують кожну обставину;

- перелік документів та інших доказів, що додаються до подання.

Між тим, зазначене подання не повністю відповідає вимогам ст. 438 ЦПК України, і що підлягає уточненню.

Відповідно до п. 26 ч. 1ст. 23 ЗУ "Про Національну поліцію"поліція відповідно до покладених на неї завдань вживає заходів для забезпечення публічної безпеки і порядку під час примусового виконання судових рішень і рішень інших органів (посадових осіб), а також вживає заходів, спрямованих на усунення загроз життю та здоров'ю державних виконавців, приватних виконавців та інших осіб, які беруть участь у вчиненні виконавчих дій, здійснює привід у виконавчому провадженні.

Привід за своєю правовою природою є заходом процесуального примусу, що полягає у затриманні і примусовому доставлені особи за для забезпечення її участі у провадженні у випадках, якщо цю особу було належним чином викликано, але вона не з'явилася без поважних причин або без повідомлення про причини неприбуття.

Виходячи з норм Цивільного процесуального кодексу України про привід особи, суд постановляє ухвалу, в якій зазначає ім,я фізичної особи, яка підлягає приводу, місце проживання, роботи чи навчання, підстави застосування приводу, коли і куди ця особа повинна бути доставлена, кому доручається здійснення приводу.

У поданні не зазначено, коли та до якого державного виконавця необхідно здійснити привід боржника. Крім того, заявником не надано доказів, які б підтверджували отримання боржником копії постанови про відкриття виконавчого провадження, викликів до державного виконавця , надісланих державним виконавцем рекомендованим листом, тощо.

Також, до подання не надано доказів про місце проживання боржника на час звернення до суду та відсутні відомості про причини невиконання боржником рішення суду.

Не надано доказів щодо виклику ОСОБА_1 до Бахмутського МРВ ДВС (направлення виклику до відділу, тощо), і що підлягає уточненню. При цьому, в акті державного виконавця від 05.09.2018р. не зазначено точне місце , за яким виїздив виконавець ( зазначено лише: кв.Дружби, 22/30) , та не зазначено, на який час залишено виклик боржника. З наданого акту від 22.11.2018р. , також, не вбачається про отримання боржником виклику до державного виконавця.

Згідно з ч. 1ст. 185 ЦПК Українисуддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом пяти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

За таких обставин суд приходить до висновку про необхідність залишення подання без руху та надання державному виконавцю строку для усунення недоліків. В іншому випадку подання вважатиметься неподаним і буде повернуто державному виконавцю.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 10, 175, 177,185, 258-261,438 ЦПК України,-

УХВАЛИВ:

Дійсне подання залишити без руху.

Повідомити головного державного виконавця про необхідність усунути вказані недоліки подання у десятиденний строк з дня отримання ухвали і роз,яснити, що інакше подання буде визнано неподаним і повернуто заявникові.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Л.А. Радченко