Рішення № 79227604, 17.01.2019, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Харків

17 січня 2019 р. № 520/10733/18

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Мельникова Р.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулася до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд:

- визнати бездіяльність ГУПФУ в Харківській області щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1, компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати пенсії з 01.01.2016 р. по день фактичної виплати донарахованої частини пенсії протиправною;

- зобов'язати ГУПФУ в Харківській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати пенсії за період з 01.01.2016 р. по день фактичної виплати донарахованої частини пенсії, яка визначається відповідно до Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строку їх виплати", "Порядку проведення компенсації громадянам втрати грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати", затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2001 р. №159.

В обґрунтування позову позивачем зазначено, що рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 11.04.2018 року №820/281/18 було, зокрема, зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 (АДРЕСА_1), з 01 січня 2016 року як пенсіонеру органів внутрішніх справ згідно із законом України від 23 грудня 2015 року №900 - VIII "Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення гарантій соціального захисту колишніх працівників органів внутрішніх справ України та членів їх сімей", статтями 51, 63 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", Постановою Кабінету Міністрів України від 11.11.2015 року №988 "Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції" на підставі наданої довідки Ліквідаційної комісії ГУМВС України в Харківській області про грошове забезпечення №100/31568-2003006299 від 29.05.2017 року для перерахунку пенсії з урахуванням грошового забезпечення поліцейських. Як вказано позивачем, оскільки приводом для ухвалення вказаного рішення послугували обставини допущення відповідачем протиправної бездіяльності стосовно позивача в частині не здійснення перерахунку її пенсії, то відповідно до положень ч.2 ст. 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» відповідач мав нарахувати компенсацію втрати частини доходів. Вказаних дій відповідачем вчинено не було, чим порушено, на думку позивача, її права, що послугувало підставою для звернення до суду з даним позовом задля захисту своїх порушених прав.

Ухвалою суду від 03.12.2018 року прийнято адміністративний позов до розгляду та відкрито спрощене провадження в зазначеній справі.

Представником відповідача через канцелярію суду подано відзив на позов, в якому останній проти заявленого позову заперечував та зазначив, що пенсія позивачу виплачується відповідно до абзацу другого п.3 Постанови Кабінету Міністрів України «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб» від 21.02.2018 №103, згідно з якою обов'язок виплатити перераховану пенсію за період з 01.01.2016 по 31.12.2017 виникає у відповідача тільки 01.01.2019 року, то відсутні підстави для виплати позивачу компенсації, передбаченої Законом України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку із порушенням строків їх виплати». З огляду на вищевикладене, представник відповідача просив суд відмовити у задоволенні позову.

Також позивачем через канцелярію суду подано відповідь на відзив із викладенням власної правової позиції.

Суд зазначає, що відповідно до положень ст.257 КАС України за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності.

За правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.

Згідно з положеннями п.2 ч.1 ст. 263 КАС України суд розглядає за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) справи щодо оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, проаналізувавши доводи позову і заперечень проти нього, суд встановив наступне.

ОСОБА_1 проходила службу в органах внутрішніх справ України та є пенсіонером з 29.12.2009 року, що підтверджується копією пенсійного посвідчення інваліда війни НОМЕР_1 від 14.04.2017 року серії ААІ №946864.

Судовим розглядом справи встановлено, що рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 11.04.2018 року у справі №820/281/18 за позовом ОСОБА_1 (АДРЕСА_1) до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (м-н Свободи, буд. 5, Держпром, 3 під., 2 пов., м. Харків, 61022) про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії позов задоволено частково; визнано протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (61022, м. Харків, площа Свободи, 5, Держпром, 3 під'їзд, 2 поверх) щодо не здійснення перерахунку та виплати ОСОБА_1 (АДРЕСА_1), пенсії з 01 січня 2016 року як пенсіонеру органів внутрішніх справ згідно із Законом України від 23 грудня 2015 року №900 - VIII "Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення гарантій соціального захисту колишніх працівників органів внутрішніх справ України та членів їх сімей", статтями 51, 63 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", Постановою Кабінету Міністрів України від 11.11.2015 року №988 "Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції" на підставі наданої довідки Ліквідаційної комісії ГУ МВС України в Харківській області про грошове забезпечення №100/31568-2003006299 від 29.05.2017 року для перерахунку пенсії з урахуванням грошового забезпечення поліцейських; зобов'язано Головне Управління Пенсійного фонду України в Харківській області (61022, м. Харків, площа Свободи, 5, Держпром, 3 під'їзд, 2 поверх) здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 (АДРЕСА_1), з 01 січня 2016 року як пенсіонеру органів внутрішніх справ згідно із законом України від 23 грудня 2015 року №900 - VIII "Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення гарантій соціального захисту колишніх працівників органів внутрішніх справ України та членів їх сімей", статтями 51, 63 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", Постановою Кабінету Міністрів України від 11.11.2015 року №988 "Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції" на підставі наданої довідки Ліквідаційної комісії ГУ МВС України в Харківській області про грошове забезпечення №100/31568-2003006299 від 29.05.2017 року для перерахунку пенсії з урахуванням грошового забезпечення поліцейських; в іншій частині задоволення позовних вимог відмовлено.

За даними програми «Діловодство спеціалізованого суду (ДСС)» судом встановлено, що вищевказане судове рішення набрало законної сили 11.05.2018 року та позивачем отримано виконавчий лист по справі.

Суд зазначає, що відповідно до ч. 4 ст. 78 КАС України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Судовим розглядом справи встановлено, що 07.11.2018 року позивач звернулася до відповідача із заявою про нарахування та виплату їй компенсації за втрату частини доходу у порушенням строку виплати суми заборгованості встановленої на підставі рішення Харківського окружного адміністративного суду №820/281/18 від 11.04.2018 року (а.с. 17).

З матеріалів справи вбачається, що відповідач листом від 21.11.2018 року №5789/С-14 повідомив позивача, що рішення Харківського окружного адміністративного суду від 11.04.2018 по справі №820/281/18, головним управлінням виконано в межах покладених зобов'язань. Також вказано, що зобов'язань щодо нарахування та виплати компенсації втрати частини доходів відповідно до Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати», на головне управління рішенням суду не покладено. При цьому, пенсія виплачується без порушення термінів виплати та у встановлені законодавством строки, у зв'язку з чим відсутні підстави для нарахування і виплати компенсації втрати частини доходів (а.с. 18).

Як вказано позивачем у адміністративному позові відповідно до положень Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати" і "Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів/зв'язку з порушенням термінів їх виплати", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2001 р. №159, відповідач із проведенням на виконання рішення суду виплат пенсії мав ще нарахувати та виплатити компенсацію втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати пенсії.

Надаючи правову оцінку доводам позову і заперечень проти нього, суд зазначає наступне.

Положеннями ст. 46 Конституції України визначено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Відповідно до положень ст.1 Закону України "Про компенсацію втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати" підприємства, установи і організації всіх форм власності та господарювання здійснюють компенсацію громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи), така компенсація провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період починаючи з дня набрання чинності цим Законом.

Як передбачено приписами ст.2 Закону України "Про компенсацію втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати" під доходами у цьому Законі слід розуміти грошові доходи громадян, які вони одержують на території України і які не мають разового характеру: пенсії, соціальні виплати, стипендії, заробітна плата (грошове забезпечення) та інші.

При цьому, згідно із приписами ч.2 ст. 46 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" нараховані суми пенсії, не отримані з вини органу, що призначає і виплачує пенсію, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком з нарахуванням компенсації втрати частини доходів. Компенсація втрати частини пенсії у зв'язку з порушенням строків її виплати пенсіонерам здійснюється згідно із законом.

Також, відповідно до положень ч.2 ст. 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» нараховані суми пенсії, не отримані пенсіонером з вини органу Пенсійного фонду України, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком з нарахуванням компенсації втрати частини доходів.

З аналізу вищевказаних норм законодавства вбачається, що визначальною умовою для виплати особі компенсації втрати частини пенсії є порушення встановлених строків виплати нарахованих доходів. При цьому компенсація за порушення строків виплати такого доходу проводиться незалежно від порядку і підстав його нарахування: самим підприємством, установою чи організацією добровільно або на виконання судового рішення.

Як передбачено положеннями ст. 3 Закону України "Про компенсацію втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати" сума компенсації обчислюється шляхом множення суми нарахованого, але не виплаченого громадянину доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов'язкових платежів) на індекс інфляції в період невиплати доходу (інфляція місяця, за який виплачується доход, до уваги не береться).

Відповідно до положень ст.6 Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати" компенсацію виплачують, зокрема, за рахунок: власних коштів - коштів відповідного бюджету - підприємства, установи і організації, що фінансуються чи дотуються з бюджету, за рахунок коштів Пенсійного фонду України.

Згідно із положеннями п.4 Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2001 року № 159, сума компенсації обчислюється як добуток нарахованого, але невиплаченого грошового доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов'язкових платежів) і приросту індексу споживчих цін (індексу інфляції) у відсотках для визначення суми компенсації, поділений на 100. Індекс споживчих цін для визначення суми компенсації обчислюється шляхом множення місячних індексів споживчих цін за період невиплати грошового доходу. При цьому індекс споживчих цін у місяці, за який виплачується дохід, до розрахунку не включається. Щомісячні індекси споживчих цін публікуються Держкомстатом.

Як передбачено положеннями п.п.5 - 7 Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2001 року № 159, сума компенсації виплачується громадянам у тому ж місяці, у якому здійснюється виплата заборгованості за відповідний місяць. Своєчасно не отриманий з вини громадянина дохід компенсації не підлягає. Компенсація проводиться за рахунок джерел, з яких здійснюються відповідні виплати, а саме: власних коштів - підприємствами, установами та організаціями, які не фінансуються і не дотуються з бюджету, а також об'єднаннями громадян; коштів відповідного бюджету - підприємствами, установами та організаціями, що фінансуються чи дотуються з бюджету; коштів Пенсійного фонду, фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування на випадок безробіття, фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань, інших цільових соціальних фондів, а також коштів, що спрямовуються на їх виплату з бюджету.

Отже, компенсація громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплат проводиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, які вже були нараховані, тобто, відповідно до чинного законодавства компенсація можлива незалежно від того, чи були такі суми особі попередньо нараховані, але не виплачені.

Зазначена позиція суду узгоджується із висновками Верховного Суд України, викладеними у постановах від 24 жовтня 2011 року № 6-38цс-11, від 18.11.2014 р. у справі № 21-518а14, від 11 липня 2017 року № 21-2003а16.

Як встановлено судовим розглядом справи судовим рішенням у справі №820/281/18 було визнано протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області щодо не здійснення перерахунку та виплати ОСОБА_1 (АДРЕСА_1), пенсії з 01 січня 2016 року як пенсіонеру органів внутрішніх справ згідно із Законом України від 23 грудня 2015 року №900 - VIII "Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення гарантій соціального захисту колишніх працівників органів внутрішніх справ України та членів їх сімей", статтями 51, 63 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", Постановою Кабінету Міністрів України від 11.11.2015 року №988 "Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції" на підставі наданої довідки Ліквідаційної комісії ГУ МВС України в Харківській області про грошове забезпечення №100/31568-2003006299 від 29.05.2017 року для перерахунку пенсії з урахуванням грошового забезпечення поліцейських та зобов'язано здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 (АДРЕСА_1), з 01 січня 2016 року як пенсіонеру органів внутрішніх справ згідно із законом України від 23 грудня 2015 року №900 - VIII "Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення гарантій соціального захисту колишніх працівників органів внутрішніх справ України та членів їх сімей", статтями 51, 63 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", Постановою Кабінету Міністрів України від 11.11.2015 року №988 "Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції" на підставі наданої довідки Ліквідаційної комісії ГУ МВС України в Харківській області про грошове забезпечення №100/31568-2003006299 від 29.05.2017 року для перерахунку пенсії з урахуванням грошового забезпечення поліцейських.

Отже, в судовому порядку визнано протиправною бездіяльність відповідача у не проведенні перерахунку та не виплаті пенсії позивачу на підставі, зокрема, довідки №100/31568-2003006299 від 29.05.2017 року про розмір грошового забезпечення.

Суд зазначає, що відповідачем не надано до суду жодних доказів виконання вказаного рішення суду як не надано і доказів нарахування та виплати компенсації втрати частини доходів, а отже наявні підстави для визнання протиправною бездіяльності Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області щодо не нарахування та не виплати ОСОБА_1 компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати пенсії.

Враховуючи вищевикладене, а також встановлені судовим розглядом справи обставини, суд приходить до висновку, що з огляду на норми діючого законодавства відповідач у зв'язку із порушенням встановлених строків виплати сум пенсії позивачу має здійснити нарахування та виплату компенсації втрати позивачу частини доходів у порядку, передбаченому Законом України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати".

При цьому, стосовно доводів представника відповідача про здійснення виплати пенсії позивачу відповідно до положень Постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 року №103 суд зазначає, що зі змісту самого судового рішення від 11.04.2018 року у справі №820/281/18 вбачається, що судом не було застосовано до таких правовідносин положень Постанови Кабінету Міністрів України №103 від 21.02.2018 року. В той час, станом на час прийняття рішення у справі №820/281/18 постанова Кабінету Міністрів України №103 від 21.02.2018 була чинною.

З огляду на зазначене, такі доводи представника відповідача не можуть вважатися достатніми та належними доказами не порушення відповідачем прав позивача.

Отже, враховуючи обставини справи суд приходить до висновку, що належним способом захисту прав позивача є зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати пенсії, яка визначається відповідно до Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строку їх виплати", "Порядку проведення компенсації громадянам втрати грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати", затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2001 р. №159.

Стосовно заявленого позивачем клопотання про встановлення судового контролю за виконанням рішення шляхом зобов'язання відповідача подати у десятиденний строк після набрання чинності рішення звіт про виконання судового рішення суд зазначає наступне.

Згідно з приписами частин 1 та 2 статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

У даному випадку у суду на даний час відсутні підстави вважати, що відповідачем не бути виконано судове рішення, у зв'язку з чим суд приходить до висновку про відмову у задоволенні даного клопотання.

Відповідно до положень ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до частин 1 та 3 статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Звернення до адміністративного суду для захисту прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується.

З урахуванням встановлених фактів, суд приходить до висновку про наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог ОСОБА_1.

Розподіл судових витрат здійснити в порядку ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України.

Керуючись ст.ст.243-246, 250, 255, 257-263, 295, 297 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 (АДРЕСА_1) до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (м-н Свободи, буд. 5, Держпром, 3 під., 2 пов., м. Харків, 61022) про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області щодо не нарахування та не виплати ОСОБА_1 компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати пенсії з 01 січня 2016 року.

Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 з 01 січня 2016 року компенсацію втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати пенсії, яка визначається відповідно до Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строку їх виплати", "Порядку проведення компенсації громадянам втрати грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати", затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2001 р. №159.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно - телекомунікаційної системи шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, або спрощеного позовного провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Суддя Мельников Р.В.