Рішення № 79227595, 10.01.2019, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 січня 2019 р. № 2040/8244/18

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Волошина Д.А.,

за участю секретаря судового засідання - Суховарової О.А.,

представника третьої особи - Синюшка С.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_2 до Комісії Міністерства внутрішніх справ України з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій, учасникам війни, третя особа Головне управління Національної поліції в Харківській області про скасування рішення та зобов'язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_2 звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення комісії Міністерства внутрішніх справ України з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій, учасникам війни про відмову в наданні статусу учасника бойових дій позивачу - гр. ОСОБА_2 від 19.12.2017 р. №5/IV/XXI/2;

- зобов'язати Комісію Міністерства внутрішніх справ України з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій, учасникам війни прийняти рішення про надання статусу учасника бойових дій позивачу - гр. ОСОБА_2.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідачем протиправно прийнято рішення від 19.12.2017 р. №5/IV/XXI/2 про відмову в наданні позивачу статусу учасника бойових дій, оскільки позивач під час проходження служби в органах внутрішніх справ безпосередньо перебував у службовому відрядженні у зоні проведення антитерористичної операції на території Донецької та Луганської областей з метою виконання службових (бойових) завдань, захищав незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України, що підтверджено належними доказами. Вказані обставини, на думку позивача, є підставою для зобов'язання Комісії Міністерства внутрішніх справ України з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій, учасниками війни прийняти рішення про надання статусу учасника бойових дій позивачу - гр. ОСОБА_2.

Представник позивача у судове засідання не прибув, був повідомлений своєчасно та належним чином про дату, час та місце розгляду справи, що підтверджується матеріалами справи. Надав заяву про відкладення розгляду справи у зв'язку із зайнятістю в іншому судовому засіданні, проте, жодних доказів у підтвердження неможливості прибуття в судове засідання до клопотання не надав.

Представник відповідача у судове засідання не прибув, був повідомлений своєчасно та належним чином про дату, час та місце розгляду справи. Згідно наданого до справи відзиву просив суд відмовити у задоволенні адміністративного позову в повному обсязі.

Представник третьої особи в судовому засіданні просив в задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі. Згідно наданих до суду пояснень вказав, що матеріали, які направляються на розгляд комісії МВС України, до ГУНП в Харківській області не повертаються. Повертаються тільки рішення про надання статусу учасника бойових дій чи відмову у наданні статусу учасника бойових дій. Всі матеріали, які були в наявності ГУНП в Харківській області стосовно ОСОБА_2 були направлені на розгляд комісії МВС України.

Відповідно до ч.1 ст.205 Кодексу адміністративного судочинства України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Беручи до уваги, що представник позивача та відповідача у судове засідання не прибули, про час та місце судового засідання були повідомлені належним чином, неявка представника позивача не перешкоджає розгляду справи, керуючись ч.1 ст.205 КАС України, суд приходить до висновку про можливість розгляду справи за наявними в ній доказами за відсутності представника позивача та відповідача в судовому засіданні.

Судом встановлено, що з 07.11.2015 року ОСОБА_2 наказом №23 о/с ГУНП в Харківській області призначено інспектором Ізюмського відділу поліції (м. Ізюм) Головного управління Національної поліції в Харківській області з присвоєнням спеціального звання капітан міліції.

З 06.12.2016 р. наказом №515 о/с ГУНП в Харківській області згідно з п.2 ч.1 ст.65 ОСОБА_2 призначено інспектором СРПП №4 Ізюмського відділу поліції ГУПН України в Харківській області.

Як вбачається з листа заступника начальника Штабу АТО при СБУ України від 19.11.2018 р. №33/7-К-1549/138, наказом керівника АТЦ при СБУ Ізюмське МВ ГУМВС в Харківській області залучено до проведення АТО наказом керівника Антитерористичного центру при СБ України від 26.05.2014 №33/201Т у кількісному складі без зазначення персональних даних.(а.с.79).

Згідно довідки №380/429дов. від 12.09.2018 р. ОСОБА_2 дійсно в період з 13.05.2014 р. по 14.09.2014 р. перебував у службовому відрядженні зоні проведення антитерористичної операції та безпосередньо брав участь в проведенні антитерористичної операції на території Донецької та Луганської областей з метою виконання службових (бойових) завдань, захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України (а.с.18-19).

Як вбачається з копії витягу з наказу від 05.02.2015 р. №36, капітан міліції ОСОБА_2, інспектор АП ВДАІ з обслуговування м. Ізюм та Ізюмського району ГУМВС України в Харківській області, перебував з 13.05.2014р. по 14.09.2014р. у службовому відрядженні у складі сил та засобів, які залучались та брали безпосередню участь в антитерористичній операції на території Донецької та Луганської областей, забезпеченні її проведення, з метою виконання службових завдань. (а.с.15).

До комісії Міністерства внутрішніх справ України з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій, учасниками війни ГУ НП в Харківській області були направлені матеріали щодо надання статусу учасника бойових дій громадянину ОСОБА_2, що підтверджується копією супровідного листа. (а.с.82).

Рішенням комісії Міністерства внутрішніх справ України з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій, учасникам війни від 19.12.2017 р. №5/IV/XXI/2 відмовлено в наданні статусу учасника бойових дій ОСОБА_2. (а.с.20).

Не погоджуючись з рішенням про відмову в наданні статусу учасника бойових дій позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Надаючи оцінку оскаржуваному рішенню суд зазначає наступне.

З рішення комісії Міністерства внутрішніх справ України з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій, учасникам війни про відмову в наданні статусу учасника бойових дій ОСОБА_2 від 19.12.2017 р. №5/IV/XXI/2 вбачається, що підставою відмови зазначено абз.3 п.4 Порядку надання статусу учасника бойових дій особам, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 20 серпня 2014 р. № 413 та п.2, 4 Розділу ІІ Положення про комісію Міністерства внутрішніх справ України з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій, учасниками війни, затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України 26 серпня 2016 року № 868 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 20 вересня 2016 року за № 1271/29401.

Як встановлено судом, Головне управління Національної поліції в Харківській області на адвокатський запит представника позивача від 06.09.2018 р., листом від 12.09.2018 р. повідомило підстави відмови в наданні статусу учасника бойових дій, а саме, відсутність документів, що підтверджують виконання завдань Антитерористичної операції, факт безпосереднього зіткнення та вогневого контакту з противником, проведення розвідувальних заходів (витяги з бойових розпоряджень, бойових донесень журналів бойових дій, оперативних завдань) та документів, які свідчать про їх безпосередню участь у забезпеченні проведення АТО, перебуваючи в районах Антитерористичної операції у період її проведення.

Відповідно до ст. 4 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» ветеранами війни є особи, які брали участь у захисті Батьківщини чи в бойових діях на території інших держав. До ветеранів війни належать: учасники бойових дій, інваліди війни, учасники війни.

Згідно ст. 5 цього Закону учасниками бойових дій є особи, які брали участь у виконанні бойових завдань по захисту Батьківщини у складі військових підрозділів, з'єднань, об'єднань всіх видів і родів військ Збройних Сил діючої армії (флоту), у партизанських загонах і підпіллі та інших формуваннях як у воєнний, так і у мирний час.

Згідно з п. 19 ч. 1 ст. 6 цього Закону учасниками бойових дій визнаються, зокрема, поліцейські, особи рядового, начальницького складу, військовослужбовці, працівники Міністерства внутрішніх справ України, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення.

Згідно з пунктом 20 частини першої статті 6 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" порядок надання статусу учасника бойових дій особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, категорії таких осіб, терміни їх участі в антитерористичній операції чи в забезпеченні її проведення, а також райони антитерористичної операції визначаються Кабінетом Міністрів України.

Процедура надання статусу учасникам бойових дій, регламентується Порядком надання статусу учасника бойових дій особам, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 20 серпня 2014 р. № 413 (далі - Порядок №413).

Відповідно до п. 2 Порядку № 413 статус учасника бойових дій надається, зокрема поліцейським, особам рядового, начальницького складу, військовослужбовцям, працівникам МВС.

Згідно з пунктом 2-1 Порядку № 413 статус учасника бойових дій надається особам, зазначеним у пункті 2 цього Порядку, в разі залучення їх до проведення антитерористичної операції на строк не менше ніж 30 календарних днів, у тому числі за сукупністю днів перебування в районах її проведення.

Пунктом 3 Порядку № 413 визначено, що райони проведення антитерористичної операції та терміни її проведення визначаються Антитерористичним центром при СБУ.

Згідно з п. 4 Порядку № 413 підставою для надання особам статусу учасника бойових дій є такі документи: про безпосереднє залучення до виконання завдань антитерористичної операції в районах її проведення; витяги з наказів керівника Антитерористичного центру при СБУ або особи, яка його заміщує, першого заступника чи заступника керівника Антитерористичного центру при СБУ про залучення до проведення антитерористичної операції; витяги з наказів керівника оперативного штабу з управління антитерористичною операцією чи його заступників або керівників секторів (командирів оперативно-тактичних угруповань) про підпорядкування керівнику оперативного штабу з управління антитерористичною операцією в районах її проведення та про прибуття (вибуття) до (з) районів проведення антитерористичної операції, документи про направлення у відрядження до районів проведення антитерористичної операції або інші офіційні документи, видані державними органами, що містять достатні докази про безпосередню участь особи у виконанні завдань антитерористичної операції в районах її проведення.

Крім того, для осіб, які залучалися до проведення антитерористичної операції на строк менше ніж 30 календарних днів, - документи, зазначені в абзаці другому цього пункту, витяги з бойових наказів, бойових розпоряджень, бойових донесень (журналів бойових дій, оперативних завдань), які підтверджують факт безпосереднього зіткнення та вогневого контакту з противником, проведення розвідувальних заходів.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_2 брав безпосередню участь в Антитерористичній операції більше 30 календарних днів - у період з 13.05.2014 р. по 14.09.2014р.

Згідно з пунктом 6 Порядку № 413 для надання статусу учасника бойових дій особам, зазначеним в абзацах другому та третьому пункту 2 цього Порядку, командири (начальники) військових частин (органів, підрозділів) або інші керівники підприємств, установ та організацій у місячний строк після завершення особами виконання завдань антитерористичної операції в районах її проведення (після видання відповідного наказу керівника Антитерористичного центру при СБУ або особи, яка його заміщує, першого заступника чи заступника керівника Антитерористичного центру при СБУ) зобов'язані подати на розгляд комісії, утвореної міністерством, центральним органом виконавчої влади чи іншим державним органом, у підпорядкуванні яких перебували військові частини (органи, підрозділи), установи та заклади, у складі яких проходили службу чи працювали особи, довідки за формою згідно з додатком 1 та документи із зазначених у пункті 4 цього Порядку, які є підставою для надання особам статусу учасника бойових дій. У разі коли місце постійної дислокації військової частини (органу, підрозділу) або підприємства, установи та організації розташоване безпосередньо у районі проведення антитерористичної операції, документи командирами (начальниками) або іншими керівниками підприємств, установ та організацій подаються на розгляд комісії не раніше ніж через 30 календарних днів після зарахування осіб до списків військової частини (органу, підрозділу) або підприємства, установи та організації чи призначення їх на відповідні посади.

Пунктом 5 Порядку № 413 встановлено, що рішення про надання та позбавлення статусу учасника бойових дій приймається комісіями з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій, утвореними в Міноборони, МВС, Мінюсті, Національній поліції, Національній гвардії, СБУ, Службі зовнішньої розвідки, Адміністрації Держприкордонслужби, Адміністрації Держспецтрансслужби, Генеральній прокуратурі України, Управлінні державної охорони, Адміністрації Держспецзвязку, ДСНС, ДФС.

Відповідно до пункту 1 розділу І Положення про комісію Міністерства внутрішніх справ України з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій, учасниками війни, затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України 26 серпня 2016 року № 868 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 20 вересня 2016 року за № 1271/29401 (надалі Порядок № 868), це Положення визначає основні функції, завдання, повноваження та склад комісії Міністерства внутрішніх справ України з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій, учасниками війни державних службовців, працівників Міністерства внутрішніх справ України та працівників територіальних органів, закладів, установ і підприємств, що належать до сфери управління Міністерства внутрішніх справ України, інших осіб, визначених чинним законодавством (далі - працівники МВС), а також організацію її роботи.

Пунктами 2, 3 розділу І Положення № 868 встановлено, що Комісія Міністерства внутрішніх справ України з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій, учасниками війни утворюється в апараті МВС наказом МВС з метою реалізації заходів, пов'язаних із наданням статусу учасника бойових дій, учасника війни працівникам МВС.

У своїй діяльності Комісія керується Конституцією України, законами України, указами Президента України, постановами Верховної ради України, актами Кабінету Міністрів України, Міністерства внутрішніх справ України та цим Положенням.

Згідно з пунктами 1, 2 розділу ІІ Положення № 868 основними завданнями Комісія є вивчення документів та прийняття рішення щодо надання працівникам МВС статусу учасника бойових дій, розгляд питань, пов'язаних із встановленням статусу учасника війни відповідно до пунктів 6 і 13 статті 9 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту".

З метою забезпечення виконання покладених на неї завдань Комісія має право: 1) вивчати довідки, документи та інші докази, надіслані керівниками структурних підрозділів Міністерства внутрішніх справ України та керівниками територіальних органів, закладів, установ і підприємств, що належать до сфери управління Міністерства внутрішніх справ України, іншими особами, визначеними чинним законодавством (далі - керівники підрозділів), чи подані особисто; 2) заслуховувати у разі потреби працівників МВС, свідків, представників органів державної влади, громадських організацій, рад ветеранів; 3) подавати на розгляд міжвідомчої комісії з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій та виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) або інвалідності волонтера і деяких інших категорій осіб відповідно до Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", яка утворюється Державною службою у справах ветеранів війни та учасників антитерористичної операції (далі - міжвідомча комісія), документи зі спірних питань, що потребують міжвідомчого врегулювання; 4) брати до уваги докази, пропозиції та рекомендації комісій, створених в центральних органах виконавчої влади, діяльність яких спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністерство внутрішніх справ України, під час вивчення матеріалів щодо надання статусу учасника війни працівникам МВС; 5) повертати документи керівникам підрозділів для подальшого доопрацювання; 6) приймати рішення про відмову в наданні статусу учасника бойових дій, учасника війни; 7) приймати рішення про позбавлення статусу учасника бойових дій, учасника війни; 8) повторно розглядати за рішенням Міністерства внутрішніх справ України (особи, яка виконує його обов'язки) питання про надання статусу учасника бойових дій, учасника війни особам, яким було відмовлено в наданні такого статусу раніше.

В п. 4 розділу ІІ Наказу МВС України від 26.08.2016 року № 868 встановлено, що комісія відмовляє в наданні статусу учасника бойових дій, учасника війни у разі: відсутності документів, що містять достатні підтвердні докази і є підставою для надання статусу учасника бойових дій, учасника війни; надання недостовірних даних про осіб, зазначених у пункті 1 розділу І цього Положення; виявлення факту підроблення документів, які є підставою для надання статусу учасника бойових дій, учасника війни; наявності обвинувального вироку суду, який набрав законної сили, за вчинення умисного тяжкого або особливо тяжкого злочину в період участі в антитерористичній операції.

Крім того, відповідно до абзацу 2 пункту 6 Положення № 413 Комісії вивчають документи, у разі потреби заслуховують пояснення осіб, стосовно яких вони подані, свідків та у місячний строк з дня надходження документів приймають рішення щодо надання статусу учасника бойових дій. За відсутності підстав повертають їх до військових частин (органів, підрозділів), підприємств, установ та організацій з метою подальшого доопрацювання.

Суд зазначає, що долучені до матеріалів справи вище перелічені документи, які розглядалися відповідачем при прийнятті оскаржуваного рішення в повній мірі підтверджують той факт, що ОСОБА_2 безпосередньо залучався до проведення антитерористичної операції більше ніж на 30 календарних днів, в період з 13.05.2014 р. по 14.09.2014 р., у зв'язку з чим доводи відповідача про необхідність надання документів, що підтверджують виконання завдань Антитерористичної операції, факт безпосереднього зіткнення та вогневого контакту з противником, проведення розвідувальних заходів (витяги з бойових розпоряджень, бойових донесень журналів бойових дій, оперативних завдань), документів, які свідчать про їх безпосередню участь у забезпеченні проведення АТО, перебуваючи в районах Антитерористичної операції у період її проведення та посилання відповідача на лист заступника начальника Штабу АТО при СБУ України від 21.07.2017 р. №33/7-6657 не приймаються судом до уваги.

З урахуванням зазначеного, суд дійшов висновку, що рішення комісії Міністерства внутрішніх справ України з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій, учасникам війни про відмову в наданні статусу учасника бойових дій ОСОБА_2 від 19.12.2017 р. №5/IV/XXI/2 прийнято відповідачем не обґрунтовано, без врахування всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, а отже є протиправним та таким, що підлягає скасуванню.

При цьому, щодо позовних вимог про зобов'язання відповідача прийняти рішення про надання статусу учасника бойових дій позивачу - гр. ОСОБА_2, суд не підміняє суб'єкта владних повноважень в реалізації відповідних управлінських функцій і вирішенні питань, віднесених до виключної компетенції такого суб'єкта.

Повноваження ж відповідача щодо визнання учасниками бойових дій, учасниками війни є дискреційними, а відповідно до вимог статтей 6, 8, 19, 124 Конституції України суд не може підміняти собою орган управління в реалізації владних функцій.

Таким чином, позовні вимоги підлягають задоволенню в частині зобов'язання Комісії Міністерства внутрішніх справ України з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій, учасникам війни повторно розглянути питання про надання статусу учасника бойових дій позивачу - громадянину ОСОБА_2.

Згідно частин 1 та 2 статті 7 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого: суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно з ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Всупереч наведеним вимогам, відповідач як суб'єкт владних повноважень не довів правомірності прийнятого ним рішення.

При зазначених обставинах, суд вважає вимоги позивача правомірними та такими, що ґрунтуються на положеннях діючого законодавства, належним чином обґрунтовані, підтверджені матеріалами справи, а тому підлягають частковому задоволенню.

Керуючись статтями 14, 243-246, 293, 295, 296 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_2 (АДРЕСА_1, паспорт серія НОМЕР_1, виданий Ізюмським МРВ УМВС України в Харківській області 4 липня 1995 р.) до Комісії Міністерства внутрішніх справ України з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій, учасникам війни (вул. Академіка Богомольця, буд. 10, м. Київ, 01601, код 00032684), третя особа Головне управління Національної поліції в Харківській області (вул. Жон Мироносиць, буд. 5, м. Харків, 61002, код 40108599) про скасування рішення та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення комісії Міністерства внутрішніх справ України з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій, учасникам війни про відмову в наданні статусу учасника бойових дій позивачу - громадянину ОСОБА_2 від 19.12.2017 р. №5/IV/XXI/2.

Зобов'язати Комісію Міністерства внутрішніх справ України з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій, учасникам війни повторно розглянути питання про надання статусу учасника бойових дій позивачу - громадянину ОСОБА_2.

В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст судового рішення складено 17 січня 2019 року.

Суддя Д.А. Волошин