Ухвала суду № 79216299, 14.01.2019, Солом'янський районний суд міста Києва

Справа №760/29052/18

Провадження №1-кс/760/178/19

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 cічня 2019 року слідчий суддя Солом'янського районного суду м. Києва Сергієнко Г.Л., при секретарі Слепусі О.П., за участю:

адвоката Слюсара А.А., який діє в інтересах ОСОБА_2,

прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Генеральної прокуратури України Кимлика Р.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Солом'янського районного суду м.Києва клопотання адвоката Слюсара А.А. про скасування арешту майна

в рамках кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №52016000000000319 від 09.09.2016 року,-

В С Т А Н О В И В :

До слідчого судді надійшло клопотання адвоката Слюсара А.А., який діє в інтересах ОСОБА_2, про скасування арешту майна в рамках кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №52016000000000319 від 09.09.2016 року.

Як зазначається в клопотанні, ухвалою слідчого судді Солом'янського районного суду м. Києва від 12.02.2018 року у справі №760/2972/18 накладено арешт на майно ОСОБА_2, зокрема, на кошти, що знаходяться на відкритому в Публічному акціонерному товаристві «Універсал Банк» (ідентифікаційний код юридичної особи: 21133352, місцезнаходження юридичної особи: м. Київ, вулиця Автозаводська, будинок 54/19) банківському рахунку НОМЕР_1, і встановлено заборону відчужувати кошти в частині видаткових операцій.

Задовольняючи клопотання, слідчий суддя виходив з того, що це майно відповідає критеріям, зазначеним у ч. 1 ст. 170 КПК України, і підлягає конфіскації залежно від результатів розгляду по суті кримінального провадження за переданим до суду обвинувальним вироком.

Водночас ОСОБА_2 вважає, що при накладенні арешту слідчим суддею неповно з'ясовано обставини щодо наявності обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_2 кримінального правопорушення, а також допущено істотні порушення вимог кримінального процесуального закону (зокрема, ст. 132, 170, 172, 173, 372 КПК України), у зв'язку з чим арешт майна підлягає скасуванню.

Так, відповідно до п.1 ч.3 ст.132 КПК України застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження.

Як зазначається в клопотанні, у всіх судових засіданнях у даному кримінальному провадженні сторона обвинувачення на підтвердження наявності обґрунтованої підозри щодо ОСОБА_2 як основний та фактично єдиний доказ наводила акт № 31-21/1 від 01.02.2017 року перевірки Державною аудиторською службою України закупівель Міністерства оборони України за період з 01.01.2015 року по 31.10.2016 року.

Проте рішенням Окружного адміністративного суду м.Києва від 14.03.2018 року задоволено у повному обсязі позов Міністерства оборони України та визнано протиправною і скасовано вимогу Державної аудиторської служби України щодо усунення порушень законодавства у ході перевірки державних закупівель Міністерства оборони України, підставою для видання якої слугували висновки, викладені в акті від 01.02.2017 № 31-21/1.

Надалі, постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 27.09.2018 апеляційні скарги Державної аудиторської служби України та Національного антикорупційного бюро України на вказане рішення Окружного адміністративного суду м.Києва від 14.03.2018 залишено без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін. Отже, зазначене судове рішення набрало законної сили 27.09.2018.

У вказаному рішенні Київський апеляційний адміністративний суд повністю підтвердив усі висновки суду першої інстанції, зазначивши, зокрема, що у Держаудитслужби України не виникло право на проведення перевірки процедури закупівлі палива Міністерством оборони України через порушення встановленої законом процедури призначення і проведенні перевірки. Таким чином, перевірка була проведена всупереч закону і її висновки є в силу цього юридично нікчемними.

Крім того, суд першої інстанції та суд апеляційної інстанції відзначили, що довідки Дніпропетровської ТПП та ДП «Держзовнішінформ», надані ТОВ «Трейд Коммодіті», були правомірно враховані Міністерством оборони України при вирішенні питання про зміну ціни за одиницю товару, оскільки вони є належним документальним підтвердженням факту коливання цін товарів на ринку. Зокрема, вказані суди виходили з того, що зазначені довідки Дніпропетровської ТПП та ДП «Держзовнішінформ» свідчать про зміну цін на ринку палива у бік збільшення та у сукупності з аналізом початкової вартості вважаються належним документальним підтвердженням такого коливання за відсутності нормативних вимог до форм та способів такого підтвердження.

За таких умов, документ, який весь час надавався судам стороною обвинувачення на підтвердження обґрунтованості підозри, повідомленої ОСОБА_2, на даний час скасований у судовому порядку, а тому позиція захисту стосовно необґрунтованості такої підозри, неодноразово озвучена у всіх судових засіданнях, тепер підтверджується ще одним однозначним і переконливим доказом - рішенням суду, яке набуло чинності і є обов'язковим до виконання в силу положень п.9 ч.1 ст. 129 Конституції України.

Крім того, на думку адвоката Слюсара А.А., формулювання і кваліфікація підозри за ч.5 ст.191 КК України, викладені у письмовому повідомленні про підозру ОСОБА_2, лише підтверджують відсутність обґрунтованої підозри. Так, з тексту письмового повідомлення про зміну раніше повідомленої підозри від 28.03.2018, яке було вручено ОСОБА_2, однак не було погоджене прокурором, який би виконував свої повноваження згідно п.15 ч.1 ст.3 КПК України, вбачається відсутність як події, так і складу злочину, передбаченого ч.3 ст.27, ч.5 ст.191 КК України, а саме організації розтрати грошових коштів Державного бюджету України в особливо великому розмірі, за попередньою змовою групою осіб, з огляду на те, що:

- перерахування коштів Міністерства оборони на користь ТОВ «Трейд Коммодіті» було здійснено на підставі укладених договорів поставки та додаткових угод до них, тобто на виконання зобов'язань з оплати поставленого товару, тобто, іншими словами - не протиправно і не безоплатно, а в рахунок поставленого товару, що, в принципі, виключає вчинення розтрати коштів, тобто вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ст. 191 КК України як такого;

- наявність підстав для внесення змін до договорів (укладення додаткових угод) кожного разу підтверджувалось довідками Дніпропетровської торгово-промислової палати та Державного підприємства «Держзовнішінформ», які наділені повноваженнями визначати вартість товару та надають послуги зі здійснення експертизи цінових умов;

- ОСОБА_2 не виконував будь-яких дій, які могли б складати об'єктивну сторону кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.27, ч.5 ст.191 КПК України (організація розтрати грошових коштів Державного бюджету України в особливо великому розмірі), що видно навіть з процесуальних документів сторони обвинувачення.

Оскільки за наведених у даному клопотанні обставин, у зв'язку з очевидною недоведеністю наявності обґрунтованої підозри, арешт майна ОСОБА_2 є необгрунтованим та для його подальшого застосування відсутні будь-які законні підстави, то арешт майна ОСОБА_2 у даному кримінальному провадженні підлягає скасуванню.

Керуючись стст. 2, 8, 9, 16, 22, 132, 173, 174 КПК України, адвокат Слюсар А.А. просить скасувати арешт майна ОСОБА_2 - коштів, що знаходяться на відкритому в Публічному акціонерному товаристві «Універсал Банк» банківському рахунку НОМЕР_1, та заборону відчужувати кошти з вказаного банківського рахунку, яку було накладено ухвалою Солом'янського районного суду м. Києва від 12.02.2018 року у справі №760/2972/18.

Водночас в судовому засіданні адвокатом Слюсарем А.А. було заявлено клопотання про відкликання клопотання про скасування арешту майна та про залишення його без розгляду.

Прокурор Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Генеральної прокуратури України Кимлик Р.В. не заперечував проти задоволення клопотання адвоката Слюсаря А.А. про відкликання клопотання про скасування арешту та про залишення його без розгляду.

Разом з тим, слідчий суддя доходить висновку про відмову в задоволенні клопотання про залишення клопотання про скасування арешту майна без розгляду, виходячи з такого.

Згідно з ч.1 ст.174 КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.

Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Як передбачено чч.1, 3 ст.26 КПК України, сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених цим Кодексом.

Слідчий суддя, суд у кримінальному провадженні вирішують лише ті питання, що винесені на їх розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень цим Кодексом.

Разом з тим, виходячи з кримінального процесуального законодавства України слідчим суддею за результатами розгляду клопотання про скасування арешту майна можуть бути ухвалені рішення про задоволення, часткове задоволення такого клопотання або про відмову в його задоволенні.

При цьому, ч.2 ст.19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч.1 ст.9 КПК України під час кримінального провадження суд, слідчий суддя, прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий, інші службові особи органів державної влади зобов'язані неухильно додержуватися вимог Конституції України, цього Кодексу, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, вимог інших актів законодавства.

Згідно з ст.1 КПК України порядок кримінального провадження на території України визначається лише кримінальним процесуальним законодавством України. Кримінальне процесуальне законодавство України складається з відповідних положень Конституції України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, цього Кодексу та інших законів України.

Виходячи з викладеного, повноваження слідчого судді на стадії досудового розслідування кримінального провадження визначені лише кримінальним процесуальним законодавством України. Чинним КПК України не передбачено такого повноваження слідчого судді як залишення клопотання про скасування арешту майна без розгляду.

На підставі викладеного та керуючись ст.19 Конституції України, стст.1, 9, 174 КПК України, слідчий суддя, -

У Х В А Л И В:

У задоволенні клопотання адвоката Слюсара А.А. про скасування арешту майна в рамках кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №52016000000000319 від 09.09.2016 року, - відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя Сергієнко Г.Л.