Рішення № 79216387, 16.11.2018, Солом'янський районний суд міста Києва

Справа № 760/20748/16-ц

Провадження № 2/760/3268/18

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 листопада 2018 року Солом'янський районний суд м. Києва

в складі:головуючого судді- Лазаренко В.В. за участю секретаря представників позивача - Каліщук М.В. - ОСОБА_3, ОСОБА_4

розглянувши у підготовчому засіданні в залі суду в місті Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_5 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «АСТА» про визнання договору дійсним та визнання права власності на нерухоме майно, -

В С Т А Н О В И В :

01.12.2016 позивач ОСОБА_5 звернувся до суду з позовом до відповідача ТОВ «Компанія АСТА» в якому просить: визнати дійсним договір купівлі-продажу нерухомого майна, укладений 22.11.2005 між ОСОБА_5 та Товариством з обмеженою відповідальністю «Компанія «АСТА»; визнати за ОСОБА_5 право власності на нежилі приміщення, які складаються з механічних майстерень літера «ІІІ» площею 94,5 кв.м та складу літера «V» площею 103,9 кв.м, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1; - визначити спосіб виконання рішення: судове рішення є підставою для реєстрації права власності на нежилі приміщення, які складаються з механічних майстерень літера «ІІІ» площею 94,5 кв.м та складу літера «V» площею 103,9 кв.м, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1, за ОСОБА_5.

Обгрунтовуючи свої позовні вимоги, позивач посилається на те, що 22.11.2005 сторони уклали договір купівлі-продажу нерухомого майна.

Предметом договору є нежилі приміщення, які складаються з механічних майстерень літера «ІІІ» площею 94,5 кв.м та складу літера «V» площею 103,9 кв.м, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1.

Сторони досягли всіх істотних умов договору.

До підписання договору покупець (ОСОБА_5.) здійснив оплату придбаного майна в розмірі, передбаченому п. 2.2 Договору. На виконання п. 3.1.6. Договору та на підтвердження факту оплати та передачі нежитлових приміщень між сторонами було підписано Акт приймання -передачі зазначених нежилих приміщень.

Нотаріальне посвідчення договору купівлі-продажу мало бути здійснено на виконання п.п.3.1.6., 3.2.1 Договору після внесення позивачем повної суми оплати за договором.

Разом з цим, нотаріально договір купівлі-продажу посвідчений не був.

Позивач посилається на те, що відповідач ухиляється від нотаріального посвідчення договору купівлі-продажу, чим порушує його права. Таким чином, позивач позбавлений можливості захистити своє право законним способом інакше як звернутися до суду за захистом свого порушеного права.

Представники позивача в судовому засіданні заявлені позовні вимоги підтримали в повному обсязі та просили позов задовольнити, посилаючись на підстави та обставини, викладені в позовній заяві, та надані докази.

Відповідач в судове засідання свого представника не направив. Подав суду заяву про розгляд справи у його відсутності. Зазначив, що позов визнає і не заперечує проти його задоволення. Про день, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.

Суд, заслухавши пояснення представників позивача, врахувавши доводи та вивчивши надані письмові докази у сукупності, приходить до висновку про задоволення позову в повному обсязі з наступних підстав.

Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (ч. 1 ст. 16 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно ч. 3 ст. 12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно з вимогами п.п. 1, 2, 3 ч. 1 ст. 264 ЦПК України, під час ухвалення рішення суд вирішує, чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин.

Частиною 1 ст. 2 ЦПК України передбачено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Судом встановлено, що 22.11.2005 між ОСОБА_5 та Товариством з обмеженою відповідальністю «Компанія «АСТА» укладено письмовий договір купівлі-продажу нерухомого майна - нежилих приміщеннь, які складаються з механічних майстерень літера «ІІІ» площею 94,5 кв.м та складу літера «V» площею 103,9 кв.м, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. а.с. 4-6).

Відповідно до п. 1.1 Договору Продавець зобов'язався передати у власність Покупця, а Покупець зобов'язався прийняти та оплатити ціну, обумовлену Договором.

Згідно п. 2.1 Договору Продавець зобов'язаний продати покупцю нежилі приміщення, які складаються з механічних майстерень літера «ІІІ» площею 94,5 кв.м та складу літера «V» площею 103,9 кв.м, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1, а Покупець зобов'язаний прийняти ці нежитлові приміщення та сплатити за них покупну ціну у гривні, у розмірі 20 000,00 гривень.

До підписання Договору Покупцем було здійснено оплату у розмірі, що визначений п. 2.2. Договору (а.с.72).

На виконання п. 3.1.6. Договору та підтвердження факту оплати та передачі нежитлових приміщень між сторонами було підписано Акт приймання-передачі зазначених нежилих приміщень (а.с.17).

Разом з цим, нотаріальне посвідчення договору купівлі-продажу нежитлових приміщень сторонами здійснено не було.

Позивач письмово звертався до відповідача з вимогою посвідчити нотаріально договір купівлі-продажу від нежилих приміщень з метою подальшої реєстрації права власності на нерухоме майно в установленому законом порядку.

Між тим, відповідач безпідставно ухиляється від нотаріального посвідчення договору купівлі-продажу відж 22.11.2005.

Згідно із ч. 1 ст. 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договори та інші правочини є підставами виникнення цивільних прав та обов'язків (стаття 11 ЦК України).

Згідно ч. 1 ст. 203 ЦК України, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

ЦК України у ст. 204 встановлює, що правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно ч. 1 ст. 638 ЦК, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом (ч. 1 ст. 639 ЦК).

За змістом ч. 1 ст. 627 ЦК, відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Статтею 328 ЦК України передбачено що, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема з правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Статтею 657 ЦК України передбачено, що договір купівлі-продажу земельної ділянки, єдиного майнового комплексу, житлового будинку (квартири) або іншого нерухомого майна укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню, крім договорів купівлі-продажу майна, що перебуває в податковій заставі.

Згідно ч. 1 ст. 220 ЦК України, у разі недодержання сторонами вимоги закону про нотаріальне посвідчення договору такий договір є нікчемним.

Відповідно до ч. 2 ст. 220 ЦК України, якщо сторони домовилися щодо усіх істотних умов договору, що підтверджується письмовими доказами, і відбулося повне або часткове виконання договору, але одна із сторін ухилилася від його нотаріального посвідчення, суд може визнати такий договір дійсним. У цьому разі наступне нотаріальне посвідчення договору не вимагається.

Згідно роз'ярень, що містяться в п.13 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 6 листопада 2009 року № 9 «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними», у зв'язку з недодержанням вимог закону про нотаріальне посвідчення правочину договір може бути визнано дійсним лише з підстав, встановлених статтями 218 та 220 ЦК. Інші вимоги щодо визнання договорів дійсними не відповідають можливим способам захисту цивільних прав та інтересів.

При цьому цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін відповідно до вимог ст. 12 ЦПК України. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом.

Відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених статтею 82 цього Кодексу. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Водночас, ст. 15 ЦК України та ст. 4 ЦПК України передбачає право кожної особи на звернення до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. Кожна особа також має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Відтак зазначені норми визначають об'єктом захисту порушене, невизнане або оспорюване право чи цивільний інтерес.

Порушення права пов'язано з позбавленням його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково.

При оспорюванні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, викликане поведінкою іншої особи.

Таким чином, порушення, невизнання або оспорювання суб'єктивного права є підставою для звернення особи за захистом свого права із застосуванням відповідного способу захисту. Право особи, яке не є оспорюваним, невизнаним або порушеним не підлягає захисту в судовому порядку.

Як встановлено вище, 22.11.2005 між сторонами письмово укладено договір купівлі-продажу нерухомого майна - нежилих приміщеннь, які складаються з механічних майстерень літера «ІІІ» площею 94,5 кв.м та складу літера «V» площею 103,9 кв.м, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1.

Договір укладений в письмовій формі, сторони досягли всіх істотних умов договору, відбулося повне виконання цього договору, разом з цим договір не був посвідчений нотаріально.

На підтвердження права відповідача ТОВ «Компанія «Аста» розпоряджатися спірним майном, суду надана Інформаційна довідка КП Київської міської ради «Київське міське БТІ» від 30.08.2018, з якої вбачається, що механічні майстерні літера «ІІІ» площею 94,5 кв.м та складу літера «V» площею 103,9 кв.м, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1, зареєстровані на праві власності за Товариством з обмеженою відповідальністю «Компанія «Аста» на підставі рішення Господарського суду м.Києва від 04.10.2004, зареєстрованого в Бюро 18.11.2004, за реєстровим номером 289з, записано в реєстрову книгу. 3з-112 (а.с. 92, а.с. 7).

Відповідач ухиляється від нотаріального посвідчення договору від 22.11.2015, на підтвердження чого позивачем надано: Вимоги про нотаріальне посвідчення договору купівлі-продажу від 09.08.2007, від 05.05.2011 та від 10.08.2016 (а.с. а.с. 13-14, 16), Акт про неявку від 31.10.2018, складений приватний нотаріусом Київського міського нотаріального округу Васильєвою Н.І..

Згідно Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчудження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна, сформованої 02.11.2018, відсутні дані про те, що нежилі приміщення, які складаються з механічних майстерень літера «ІІІ» площею 94,5 кв.м та складу літера «V» площею 103,9 кв.м, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1, зареєстровані на праві власності, або в Державному реєстрі Іпотек чи Єдиному реєстрі заборон відчудження об'єктів нерухомого майна є відповідна інформація щодо спірного об'єкта нерухомого майна.

Дана обставина свідчить про те, що задоволенням даного позову права третіх осіб порушені не будуть.

Враховуючи викладені вище обставини, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги ОСОБА_5 знайшли своє підтвердження під час розгляду справи в суді, а тому підлягають задоволенню в повному обсязі, оскільки сторони домовилися щодо усіх істотних умов договору купівлі-продажу від 22.11.2005, що підтверджується письмовими доказами, і відбулося повне виконання цього договору, але відповідач ухилився від його нотаріального посвідчення, що порушує права позивача.

Відповідно до п. 1 ч. 7 ст. 265 ЦПК України у разі необхідності в резолютивній частині рішення вказується порядок і строк виконання рішення суду.

З огляду на це, суд дійшов висновку про те, що вимоги позивача про визначення способу виконання рішення суду підлягають задоволенню.

Враховуючи задоволення позову, на виконання вимог ст. 141 ЦПК України, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача, понесені ним судові витрати.

Керуючись ст. ст. 6, 11, 15, 16, 202-204, 220, 626, 627, 628, 638, 639, 657 ЦК України, ст. ст.2, 4, 10, 12, 13, 76-81, 89, 258, 259, 263-265, 268, 273, 354 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_5 /РНОКПП НОМЕР_1, проживає за адресою: АДРЕСА_2/ до Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «АСТА» /ЄДРПОУ 32735849, м. Київ, вул. Глибочицька, 33-37, оф. 28/ про визнання договору дійсним та визнання права власності на нерухоме майно - задовольнити.

Визнати дійсним договір купівлі-продажу нерухомого майна, укладений 22.11.2005 між ОСОБА_5 та Товариством з обмеженою відповідальністю «Компанія «АСТА».

Визнати за ОСОБА_5 /РНОКПП НОМЕР_1, проживає за адресою: АДРЕСА_2/ право власності на нежилі приміщення, які складаються з механічних майстерень літера «ІІІ» площею 94,5 кв.м та складу літера «V» площею 103,9 кв.м, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1.

Визначити наступний порядок виконання рішення: це судове рішення є підставою для реєстрації права власності на нежилі приміщення, які складаються з механічних майстерень літера «ІІІ» площею 94,5 кв.м та складу літера «V» площею 103,9 кв.м, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1, за ОСОБА_5 /РНОКПП НОМЕР_1, проживає за адресою: АДРЕСА_2/.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.

Повний текст рішення складено 11.01.2019.

Суддя В.В. Лазаренко