Постанова № 7919419, 09.02.2010, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 22-а-730/09 Головуючий у 1-й інстанції: Ракалович В.М. Суддя-доповідач: Горбань Т. І.

ПОСТАНОВА

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"09" лютого 2010 р.

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді                              Горбань Т.І.

Суддів:                                                  Костюк Л.О.

                                                  Горяйнова А.М.                              

при секретарі                               Авдошині М.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Баранівському районі Житомирської області на постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 28 листопада 2008 року у справі за адміністративним позовом Баранівського міського споживчого товариства до Державної податкової інспекції у Баранівському районі про скасування податкових повідомлень-рішень,

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому просив скасувати повідомлення –рішення ДПІ у Баранівському районі № 0001791501/0 від 06.09.07 р., № 0001771501/0 від 06.09.07 р., № 0001781501/0 від 06.09.07 р. та № 0001791501/2 від 20.11.07 р., № 0001771501/2 від 20.11.07 р., № 001781501/2 від 20.11.07 р., № 0002321501/2 від 20.11.2007 р.; зобов'язати відповідача ДПІ у Баранівському районі зняти з обліку борги по вказаних повідомленнях-рішеннях та нараховану на ці борги пеню.

Постановою Житомирського окружного адміністративного суду від 28 листопада 2008 року позовні вимоги задоволено.

Не погоджуючись з прийнятою постановою, Державна податкова інспекція у Баранівському районі Житомирської області подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову та прийняти нову, якою залишити позовну заяву без задоволення, посилаючись на невідповідність висновків суду 1-ої інстанції обставинам справи та на порушення норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника апелянта, який підтримав апеляційну скаргу, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 202 КАС України підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є: 1) неповне з’ясування судом обставин, що мають значення для справи;2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими; 3) невідповідність висновків суду обставинам справи; 4)порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.

Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах своїх повноважень та у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3)обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Так, судом першої інстанції встановлено, що позивачем згідно платіжного доручення № 12 від 07 червня 2001 року було перераховано до державного бюджету податок на додану вартість в розмірі 8000 грн., проте ці кошти не надійшли до державного бюджету через відсутність в АК АПК "Україна" фінансових ресурсів, а в подальшому цей банк було визнано банкрутом та ліквідовано.

Задовольняючи позовні вимоги. суд 1-ої інстанції виходив з наступного.

Відповідно до п.п.16.5.1 п.16.5 ст.16 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", в таких випадках платник податків, зборів (обов'язкових платежів) звільняється від відповідальності за несвоєчасне або неповне зарахування таких платежів до бюджетів та державних цільових фондів, включаючи нараховану пеню або штрафні санкції.

Однак, незважаючи на це, відповідач продовжував протиправно обліковувати борг по податку на додану вартість в сумі 8000грн. за Баранівським міським споживчим товариством, зараховувати на його погашення поточні платежі, та відповідно, нараховувати пеню та штрафні санкції.

Суд 1-ої інстанції зазначив, що правова оцінка цьому факту неодноразово давалась судами по справах, в яких позивачем оспорювались інші повідомлення-рішення, незаконно прийняті в результаті ігнорування відповідачем вимог чинного законодавства. Висновки з цього питання, що мають преюдиціальне значення, містяться в постанові Житомирського апеляційного господарського суду від 18 травня 2006 року по справі №16/1607 та постанові господарського суду Житомирської області від 25 червня 2007 року по справі №11/73-НА.

Колегія суддів не погоджується з висновком суду 1-ої інстанції про те, що позовні вимоги Барановського міського споживчого товариства є обґрунтованими, з огляду на наступне.

Суд 1-ої інстанції не прийняв до уваги, що позивач обґрунтовує свої позовні вимоги невиконанням банком «Україна»у червні 2001 року платіжного доручення по перерахуванню коштів до бюджету - податку на додану вартість у сумі 8000 грн., в той час, як підставою для донарахування штрафних санкцій стали несвоєчасно сплачені товариством суми податкового зобов’язання по податку на додану вартість за серпень, вересень, листопад, грудень 2005 року та січень, лютий, квітень, травень, липень, вересень 2006 року.

Матеріали перевірки (акт перевірки від 13.08.2007р. №1491501/01749639, додатки до акту ) свідчать про те, що штрафні санкції за несвоєчасність погашення суми боргу по податку на додану вартість, який виник внаслідок ліквідації АК АПБ «Україна», у ході даної перевірки, за результатами якої прийняті державною податковою інспекцією у Баранівському районі оскаржувані позивачем податкові повідомлення-рішення, не застосовувались.

Згідно пп.4.1.4 п. 4.1 ст. 4 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" податкове зобов'язання по податках визначене підприємством самостійно , вважається узгодженим по терміну подання декларації.

Відповідно до пп. 5.3.1. п. 5.3. ст.5 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" Баранівське МСТ зобов'язане самостійно сплатити суму узгодженого податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого підпунктом 4.1.4 п.4.1 ст.4 Закону.

В силу п.7.7 ст.7 вищевказаного Закону податковий борг погашається попередньо погашенню податкових зобов'язань.

Згідно п.п.16.5.1 п.16.5 ст.16 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»платник податків, зборів (обов'язкових платежів) звільняється від відповідальності за несвоєчасне або неповне зарахування таких платежів до бюджетів та державних цільових фондів з вини банку, включаючи нараховану пеню або штрафні санкції. Водночас Закон не звільняє платника податку від обов»язку сплатити суму узгодженого податкового зобов»язання у випадках, коли таку суму не сплачено до бюджету, в тому числі з вини банку. Той факт, що кошти у сумі 8000 грн. не поступили до Державного бюджету України на погашення податкового боргу з податку на додану вартість, позивачем не заперечується.

Відповідно до податкового роз’яснення, затвердженого наказом ДПА України від 17 січня 2002 року № 29, після початку процедури ліквідації банку перерахування коштів до бюджету з боку такого банку неможливе, а платник податків залишається кредитором банку, який відповідно до Закону України «Про банки і банківську діяльність»протягом одного місяця з дня опублікування оголошення про відкриття ліквідаційної процедури має право заявляти ліквідатору про свої вимоги до банку. Водночас такий платник податків залишається і боржником відповідного бюджету, а отже, зобов’язаний самостійно погасити борг.

Посилання суду 1-ої інстанції на постанову Житомирського апеляційного господарського суду від 18 травня 2006 року по справі №16/1607 та постанову господарського суду Житомирської області від 25 червня 2007 року по справі №11/73-НА є необґрунтованим, так як дані справи мають інший предмет спору.

Таким чином, податкові повідомлення –рішення ДПІ у Баранівському районі № 0001791501/0 від 06.09.07 р., № 0001771501/0 від 06.09.07 р., № 0001781501/0 від 06.09.07 р. та № 0001791501/2 від 20.11.07 р., № 0001771501/2 від 20.11.07 р., № 001781501/2 від 20.11.07 р., № 0002321501/2 від 20.11.2007 р. прийняті у відповідності з вимогами ч. 2 ст. 19 Конституції України та ч. 3 ст. 2 КАС України.

На підставі вищевикладеного апеляційну скаргу необхідно задовольнити, постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 28 листопада 2008 року слід скасувати, прийняти нову постанову, у зв’язку з невідповідністю висновків суду 1-ої інстанції обставинам справи, порушенням норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 160, 198, 202, 205, 207 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Баранівському районі Житомирської області задовольнити.

Постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 28 листопада 2008 року скасувати та прийняти нову постанову, якою у задоволенні адміністративного позову Баранівського міського споживчого товариства відмовити.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України в порядок і строки, визначені ст.212 КАС України.

Головуючий суддя:

Судді:          

Повний текст виготовлено 15.02.10 року.