Ухвала суду № 7919080, 02.02.2010, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 22-а-2360/09 Головуючий у 1-й інстанції: Кашпур О.В.

Суддя-доповідач: Малинін В.В.

У Х В А Л А

Іменем України

"02" лютого 2010 р. м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого: Малиніна В.В.

суддів:                     Маслія В.І., Шведа Е.Ю.,

при секретарі: Демченко Т.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Києві апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Чернігові на постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 02 грудня 2008 року у справі за позовом Приватного підприємства Виробничо комерційної фірми «АНТ-СК» до Державної податкової інспекції у м. Чернігові про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

           У жовтні 2008 року Приватне підприємство Виробничо комерційна фірма «АНТ-СК» (далі – позивач, ПП «АНТ-СК») звернулося до Чернігівського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м. Чернігові (далі – відповідач, ДПІ у м. Чернігові), в якому просило визнати нечинним податкове повідомлення-рішення№0003742320/0 від 27.08.2008р., посилаючись на те, що податковий кредит за березень-серпень 2007 року сформував на підставі податкової накладної на суму 948 000,00 грн., виданої ТОВ «РА-ТЕЛ».

Постановою Чернігівського окружного адміністративного суду від 02 грудня 2008 року позовні вимоги задоволено в повному обсязі.

Не погоджуючись з судовим рішенням, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить постанову суду першої інстанції скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволені позову.

Заперечень на апеляційну скаргу від позивача до суду не надходило.

Заслухавши у судовому засіданні суддю-доповідача, представника відповідача, який підтримав вимоги апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.

Відповідно до ч.1 ст.200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Відповідно до п.1 ч.3 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відмовляючи у задоволені позову, суд першої інстанції повно встановив всі обставини, що мають значення для справи та правильно застосував норми матеріального права, не допустивши порушень норм процесуального права.

З такими висновками погоджується і колегія суддів, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач, на підставі документальної невиїзної (камеральної) перевірки позивача в актах перевірки від 30.05.2008р., 24.07.2008р. та від 28.07.2008р. №20/23-443/22821370 зазначив, що було встановлено порушення п.п. 7.4.1, 7.4.4 п.7.4, п.п.7.7.1, 7.7.2 п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»; п.п.5.12 п.5 наказу Державної податкової адміністрації України від 30.05.1997р. № 166 «Про затвердження форми податкової декларації та порядку її заповнення і подання».

На підставі акту перевірки від 28.07.2008р. №20/23-443/22821370 ДПІ у м. Чернігові було прийнято податкове повідомлення-рішення №0003742320/0, яким ПП «ВКФ «АНТ-СК» зменшено суму бюджетного відшкодування на 81 000,00грн.

Відповідно до п.1.8 ст.1 Закону України «Про податок на додану вартість» бюджетне відшкодування - це сума, що підлягає поверненню платнику податків з бюджету у зв’язку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом.

Відповідно до п.п.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Підпунктом 7.5.1. п.7.5. ст.7 Закону визначено, що датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Згідно п.п. 7.5.1 п.7.5 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається: дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Згідно п.п. 7.7.1 п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду. При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду. При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду. При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Відповідно до п.7.7.2. ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне;значення, то: а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових; б) залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

01.03.2007р. між TOB «РА-ТЕЛ» та ПП ВКФ «АНТ-СК» укладено договір № 18-06/А суборенди офісних, виробничих та складських приміщень.

Даний договір було укладено на строк з 01.03.2007р. по 28.02.2009р., при цьому було зазначено, що договір діє до повного виконання сторонами своїх зобов’язань. Однак, відповідно до п.7.4 договору сторони дійшли висновку про його розірвання (угода про розірвання від 28.12.2007р.).

29.05.2007р. TOB «РА-ТЕЛ» видало податкову накладну ПП ВКФ «АНТ-СК» на 948 000,00 грн. передоплата за оренду приміщення за березень-серпень 2007р.

29.05.2007р. ПП ВКФ «АНТ-СК», згідно платіжного доручення №02, сплатило 948 000,00 грн. TOB «РА-ТЕЛ» за оренду приміщення згідно договору № 18-06/А.

В вересні 2007р., згідно рахунку № СФ-168/07 від 18.09.2007р., ПП ВКФ «АНТ-СК» сплачено TOB «РА-ТЕЛ» 253 000,00 грн. за оренду приміщення згідно договору № 18-06/А; в жовтні 2007 р., згідно рахунку СФ-168/07 від 18.09.2007р. - 21 236 грн., в грудні 2007р., згідно рахунку СФ-270/07 та СФ-3 від 07.12.2007р. та від 24.12.2007р. - 152 779,50 грн. та 152 779,50 грн.

Відповідно TOB «РА-ТЕЛ» було видано ПП ВКФ «АНТ-СК» податкові накладні від 28.09.2007р. № 191, № 221 від 31.10.2007р., №270 від 24.12.2007р. та №261 від 07.12.2007р. Це також підтверджується атами здачі - прийняття робіт (надання послуг), та видатковими касовими ордерами.

Згідно п.п.7.7.4 п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» платник податку, який має право на одержання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення повної суми бюджетного відшкодування, подає відповідному податковому органу податкову декларацію та заяву про повернення такої повної суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації.

Згідно ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 КАС України. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти и адміністративного позову.

Відповідачем не було надано вагомих доказів на підтвердження вимог апеляційної скарги, а тому висновки суду першої інстанції є такими що відповідають вимогам закону і доводами апеляційної скарги не спростовуються.

З підстав вищенаведеного, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку та прийняв законне і обґрунтоване рішення, з дотриманням норм матеріального і процесуального права, а тому підстав для його скасування не вбачається.

Згідно п.1 ч.1 ст.198 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду – без змін.

Керуючись ст.ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Чернігові на постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 02 грудня 2008 року, – залишити без задоволення.

Постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 02 грудня 2008 року у справі за позовом Приватного підприємства Виробничо комерційної фірми «АНТ-СК» до Державної податкової інспекції у м. Чернігові про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення, – залишити без змін.

Матеріали справи повернути до Чернігівського окружного адміністративного суду.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяці після набрання законної сили.

Головуючий:

Судді:

Ухвалу виготовлено в повному обсязі 08.02.10.