Постанова № 7918950, 11.02.2010, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 6/25 (2-а-8498/08) Головуючий у 1-й інстанції: Добрянська Я.І. Суддя-доповідач: Данилова М. В.

ПОСТАНОВА

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"11" лютого 2010 р.

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого - судді Данилової М.В.,

суддів: Бараненка І.І., Бєлової Л.В.,

при секретарі судового засідання Горбачовій Ю.Д.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Києві апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 09 лютого 2009 року у справі за позовом скаргу ОСОБА_2 до Державної податкової інспекції у Святошинському районі м. Києва про скасування податкових зобовязань,

в с т а н о в и л а:

Позивачка звернулась до суду із позовною заявою до Державної податкової інспекції у Святошинському районі м. Києва, про скасування податкового повідомлення від 27.06.2007 р. № 0002601720/0 на суму 109 908,34 грн., податкового повідомлення-рішення від 24.12.2007 р. № 0008881720/0 на суму 21 981,67 грн. та другої податкової вимоги від 25.12.2007 р. № 2/214 на суму 1 329,67 грн.

В обґрунтування позову зазначала, що застосовані податкові повідомлення-рішення прийняті відповідачем в порушення позивачем п.9.6. ст.9 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб»від 22.05.2003 р. № 889-IV (далі -Закон України № 889-IV) є таким, що прийняті необґрунтовано, без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення по визначенню суми податкового зобов'язання внаслідок операцій з інвестиційними активами.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 09 лютого 2009 року у задоволенні позову відмовлено.

В апеляційній скарзі позивач, посилаючись на порушення судом норм матеріального права, неповним зясуванням обставин справи просить оскаржуване рішення скасувати.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід задовольнити частково, а постанову Окружного адміністративного суду м. Києва скасувати з огляду на наступне.

Судом першої інстанції встановлено, що позивачем ОСОБА_2 до ДПІ у Святошинському районі м. Києва була подана декларація про доходи за період з 01 січня по 31 грудня 2006 рік.

З поданої декларації податковим органом було встановлено, що задекларований позивачем дохід, отриманий від продажу цінних паперів (відчуження майнових прав) ВАТ КП ККЗБН „Росинка" на загальну суму 845449 грн. 35 коп., яка складається із суми 789 827,70 грн. від продажу майнових прав згідно Договору від 06.06.2006 р. № 83/06 та із суми 55 621,65 грн. згідно договору від 23.06.2006 р. № 698/06.

В графі 1.3. декларації «Інші доходи»позивач відобразив суму доходу отриманого від ТОВ «Муніципальна сервісна компанія»(код ЄДРПОУ 33302623) за договорами купівлі-продажу майнових прав у вигляді паю співвласника колективного підприємства: № 83/06 від 06.06.2006 р. на суму доходу 789 827,70 грн., за договором № 698/06 від 23.06.2006р., на суму доходу 55 621,65 грн., загалом 845 449,35 грн.

ДПІ у Святошинському районі м. Києва було прийняте податкове повідомлення від 27.06.2007 р. № 0002601720/0 з визначенням податкового зобов'язання у розмірі 109 908,34 грн. В зв'язку з несплатою ОСОБА_2 вказаного зобов'язання у строки визначені Законом України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»від 21.12.2000 р. № 2181-ІІІ, податковим органом було винесене податкове повідомлення - рішення за формою «Ш»від 24.12.2007 р. № 0008881720/0 на суму 21 981,67 грн. та виставлена друга податкова вимога на суму пені в розмірі 1 326,67 грн.

Не погоджуючись з податковими повідомленнями від 27.06.2007 року №0002601720/0 та від 24.12.2007 р. № 0008881720/0, позивач в порядку передбаченому п. 5.2 ст. 5 Закону України «Про порядок погашення податкових зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»від 21.12.2000 р. № 2181-ІІІ, оскаржив його в апеляційному порядку. За результатом розгляду скарг ОСОБА_2 податковими органами - ДПІ у Святошинському районі м. Києва, ДПА у м. Києві та ДПА України, податкові повідомлення залишене без змін, скарги позивача - без задоволення.

Також вказує на те, що п.4.3.18 п. 4.3 ст. 4 Закону України № 889-IV визначає, що до складу загального річного оподаткованого доходу платника податку не включаються сума доходу, отриманого платником податку внаслідок відчуження акцій (інших корпоративних прав), одержаних ним у власність в процесі приватизації в обмін на приватизаційні сертифікати, безпосередньо отримані ним як компенсація суми його внеску до установ Ощадного банку СРСР або до установ державного страхування СРСР, або в обміну на приватизаційні сертифікати, отримані ним відповідно до закону.

Позивач вважає свої дії законними та такими, що відповідають чинному законодавству оскільки, подання декларації та відображання в ній сум доходів отриманих у вигляді паю від продажу майнових прав, відповідають п. «б»п.9.6.8. Закону України «Про податок доходів з фізичних осіб»від 22.05.2003 р. № 889-IV, не підлягає оподаткуванню та не включається до складу загального річного оподатковуваного доходу, б) дохід, отриманий платником податку від продажу інвестиційних активів у випадках визначених п.4.3.3. та 4.3.18 п.4.3. ст.4 Закону України №889.

Також вказує на те, що п.4.3.18 п. 4.3 ст. 4 Закону України № 889-IV визначає, що до складу загального річного оподаткованого доходу платника податку не включаються сума доходу, отриманого платником податку внаслідок відчуження акцій (інших корпоративних прав), одержаних ним у власність в процесі приватизації в обмін на приватизаційні сертифікати, безпосередньо отримані ним як компенсація суми його внеску до установ Ощадного банку СРСР або до установ державного страхування СРСР, або в обміну на приватизаційні сертифікати, отримані ним відповідно до закону.

Тому, позивач не згоден із сумою податкового зобов'язання визначеною відповідачем в податкових повідомленнях-рішеннях від 27.06.2007 р. № 0002601720/0 на суму 109 908,34 грн., від 24.12.2007 р. № 0008881720/0 на суму 21 981,67 грн. та другої податкової вимоги від 25.12.2007 р. № 2/214 на суму 1 329,67 грн.

Відповідач в запереченнях на позовну заяву зазначає, що з розділів декларацій поданих позивачем, вбачається наступне. В розділі 1.1. декларації поданої позивачем зазначені доходи, отримані у вигляді заробітної плати від податкового агента Дочірнього підприємства «Вільд - Україна», задекларований дохід -115 224,22 грн., утриманий податок 14 747,49 грн.

У розділі 1.3 декларації задекларований доход, отриманий у вигляді інвестиційного доходу від ТОВ «Муніципальна сервісна компанія (код 33302623) у розмірі 845 449,35 грн.

Крім того, згідно з договорами від 06.06.2006р. № 83/06 та від 23.06.2006р. № 698/06 купівлі-продажу майнових прав у вигляді паю співвласника колективного підприємства позивач передав, а ТОВ «Муніципальна сервісна компанія»прийняв майнові права у вигляді паю співвласника в пайовому (статутному) фонді КП «ККЗБН «Росинка».

За порушення позивачем п.9.6. ст.9 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб»відповідачем були донараховані податкові зобов'язання визначені в податковому повідомленні форми «Ф»від 27.06.2007 р. № 0002601720/0.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач ОСОБА_2 отримала дохід від продажу майнових прав у вигляді персонального паю співвласника Київського колективного заводу «Росинка»в розмірі 845 449,35 грн.

Відповідно до пункту 1.2 статті 1 Закону України № 889-ІУ доходом фізичної особи є сума будь - яких коштів, вартість матеріального і нематеріального майна, інших активів, що мають вартість, у тому числі цінних паперів або деривативів, одержаних платником податку у власність або нарахованих на його користь, протягом відповідного звітного податкового періоду з різних джерел як на території України, так і за її межами.

Порядок оподаткування доходів у вигляді інвестиційного прибутку визначено у п.9.6 ст.9 Закону України № 889-ІУ, згідно з яким облік фінансових результатів від здійснення платником податку операцій з цінними паперами (ЦП) та корпоративними правами ведеться платником податку самостійно, окремо від інших доходів і витрат за формою згідно Наказу Державної податкової адміністрації від 16.10.2003 року № 490 «Про затвердження форми обліку доходів і витрат платника податку з доходів фізичних осіб та Порядку ведення обліку доходів і витрат для визначення суми загального річного оподаткованого доходу».

Під терміном «інвестиційний актив», відповідно до пп.9.6.7 п.9.6 ст.9 Закону № 889-ІУ, розуміється пакет Цінних паперів (ЦП) чи корпоративні права, виражені в інших, ніж ЦП, формах, випущені одним емітентом, а також банківські метали, придбані у банку, незалежно від місця їх подальшого продажу; під терміном «пакет цінних паперів»розуміється окремий ЦП чи сукупність ідентичних ЦП, а під терміном «ідентичний цінний папір»розуміються ЦП, випущені одним емітентом за тотожними умовами емісії. Виплати доходу, викупу чи погашення.

Інвестиційний прибуток розраховується як позитивна різниця між доходом, отриманим платником податку від продажу окремого інвестиційного активу, та його вартістю, що розраховується виходячи з сум витрат, понесених у зв'язку з придбанням такого активу. До продажу інвестиційного активу прирівнюються також операції з обміну одного інвестиційного активу на інший інвестиційний актив, зворотного викупу корпоративного права його емітентом, яке належало платнику податку.

Позитивне значення загального фінансового результату операцій з інвестиційними активами за наслідками звітного року включаються до складу загального річного оподаткованого доходу платника податку, що підлягає декларуванню за наслідками звітного податкового року у встановленого законом порядку.

До розрахунку загального фінансового результату операцій з інвестиційними активами платник податку не включає дохід, отриманий протягом звітного податкового року від продажу інвестиційних активів, якщо сума такого доходу не перевищує суми місячного мінімального прожиткового рівня, діючого для працездатної особи на 1 січня звітного податкового року, помноженої на 1,4 та округленої до найближчих 10 гривень ( пп.9.6.8 «а»ст..9 Закону № 889-ІУ). Також, відповідно пп..9.6.8 «б» ст.9 Закону № 889-ІУ не підлягають оподаткуванню, не включаються до складу загального річного оподатковуваного доходу та не враховуються при розрахунку загального фінансового результату операцій з інвестиційними активами доходи, отримані платником податку від продажу інвестиційних активів у випадках, визначених підпунктами 4.3.3 та 4.3.18 ст.4 Закону № 889-ІУ, згідно з якими: не оподатковуються сума доходів, отриманих у вигляді відсотків платником податку від розміщення ним коштів у цінні папери, емітовані Міністерством фінансів України, виграші в лотерею; сума доходу, отриманого платником податку в наслідок відчуження акцій (інших корпоративних прав), одержаних ним у власність в процесі приватизації в обмін на приватизаційні сертифікати, безпосередньо отримані ним як компенсація суми його внеску до установ Ощадного банку СРСР або установ до державного страхування СРСР, або в обмін на приватизаційні сертифікати, отримані ним відповідно до закону, а також сума доходу, отриманого таким платником податку в наслідок відчуження земельних ділянок сільськогосподарського призначення, земельних часток (паїв), майнових паїв, безпосередньо отриманих ним у власність у процесі приватизації згідно з нормами земельного законодавства.

Як зазначається у п.п. «в»п.17.2 ст. 17 та п.18.2 ст. 18 Закону України № 889-ІУ платник податку, який за розрахунком загального фінансового результату операцій з інвестиційними активами протягом звітного року має право не подавати до податкового органу річну податкову декларацію, зобов'язаний її подати у разі отримання доходів, виплачених на його користь особами, які не є податковими агентами. Якщо дохід, одержаний від продажу у звітному податковому році інвестиційного активу, не перевищує згадану суму, відомості про такий продаж до декларації не вносяться.

Таким чином, об'єкт оподаткування податку з доходів фізичних осіб (інвестиційний прибуток від продажу пакету акцій) дорівнює різниці між сумою доходу, отриманого від продажу акцій, та витратами, понесеними платником податку на попереднє придбання цих акцій, без врахування збільшення вартості пакету ЦП , яка виникла за рахунок реінвестиції дивідендів.

Згідно з довідкою ВАТ КП ККЗБН «Росинка»від 20.03.2007 року № 149 сума первинного паю позивача станом на 31 грудня 1993 року становить 1 088 052,00 крб. (10,88 грн.) і була сформована за рахунок: внеску власних коштів -30 000 крб. (0,30 грн.), приватизаційного майнового сертифікату неповнолітніх дітей -30 000 крб. ( 0,30 грн.), приватизаційного майнового сертифікату -30 000 крб. ( 0,30 грн.), розподілу вартості майна, придбаного в умовах оренди -156 342,00 крб. (1,56 грн.), розподілу прибутку, направленого на викуп заводу -841 710,00 крб. (8,42 грн.).

На момент відчуження майнових прав, з урахуванням внеску з дивідендів (483,13 грн.), розподілу прибутку (126 427,73 грн.) та індексації основних засобів (42 168,13 грн.) персональний пай позивача становив 169 089,87 грн.

Згідно із договорами купівлі-продажу майнових прав у вигляді паю співвласника колективного підприємства від 06.06.2006 року № 83/06 і від 23.03.2006 року № 698/06 позивач передав, а ТОВ «Муніципальна сервісна компанія»прийняло майнові права у вигляді паю співвласників в пайовому (статутному) фонді КП «ККЗБН «Росинка».

При проведенні розрахунку, згідно поданої декларації про доходи фізичних осіб за 2006 рік, відповідачем було враховано відомості з довідки про доходи за формою 1-ДФ, копій договорів купівлі - продажу корпоративних прав та Довідки про персональний пай на дату відчуження від 20.03.2007 року № 149.

Відповідно довідки про доходи за формою 1-ДФ інвестиційний дохід позивача за 2006 рік становить 845 449,35 грн., що також підтверджено договором купівлі-продажу від 06.06.2006 року та від 23.06.2006 року.

Витрати, які враховані відповідачем при проведенні розрахунку у зв'язку з придбанням інвестиційного активу становлять 0,60 грн.: внесок власних коштів - 0,30 грн.; приватизаційним майновий сертифікат власника паю -0,30 грн.

Розрахунок податку з доходів фізичних осіб, що підлягає сплаті до бюджету:

845 449,35 грн. (інвестиційний дохід) -0,60 грн. (витрати) = 845 448,75 грн. (інвестиційний прибуток);

ПДФ до сплати - 845 448,75 грн. * 13% = 109 908,34 грн.

Розрахунок податку з доходів фізичних осіб позивачу зроблено відповідно до Закону № 889-ІУ та відповідно пп.. «г» пп. 4.2.2 п.4.2 ст. 4 Закону України № 2181- ІП від 21.12.2000 року «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»(зі змінами та доповненнями) (далі Закон №2181 -III), визначено суму податкового зобов'язання, яке підлягає сплаті до бюджету у розмірі 109 908,34 грн. (податкове повідомлення № 0002601720/0 від 27.06.2007 року).

З матеріалами справи вбачається, що позивач сплатила заборгованість по податку з доходів фізичних осіб 26.10.2007 р. у сумі 109 908,34 грн. (термін сплати був до 10.09.2007 р.).

З огляду на викладене, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції щодо відмови у задоволенні позовних вимог про скасування податкового повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Святошинському районі м. Києва щодо нарахування податку в сумі 109908,34 грн.

Щодо інших вимог позивача колегія суддів зазначає наступне.

ДПІ у Святошинському районі м. Києва 21.11.2007 р. була здійснена документальна невиїзна перевірка своєчасності сплати податку з доходів фізичних осіб до бюджету ОСОБА_2 за період з 11.09.2007 р. по 29.10.2007 р. За результатами перевірки складений акт перевірки від 21.11.2007 р. № 58/17-115/1635505842.

За результатами перевірки було встановлено, що позивач. несвоєчасно сплатила податок з доходів фізичних осіб за 2006 рік (кількість днів несвоєчасної сплати - 46).

Як вбачається з матеріалів справи, рекомендований лист з поштовим повідомленням про вручення, яким було надіслане ОСОБА_2 податкове повідомлення про сплату податку, зареєстрований в реєстрі відправки листів під № 54 і прийнято поштою. Адреса на листі вказана вірно, але цей лист повернувся до ДПІ Святошинського району у м. Києві 04.08.2007 з причини закінчення терміну зберігання про що складено акт про невручення податкового повідомлення платнику податку від 09.08.2007 № 27.

Податкове повідомлення-рішення № 0002601720/0 від 27.06.2007р. було розміщено на дошці повідомлень в ДНІ у Святошинському районі м. Києва, про що складений акт про розміщення податкових повідомлень-рішень на дошці оголошень від 09.08.2007 р.

Відповідно п. п. 6.2.4 п.6.2 ст. 6 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21.12.2000р № 2181 - III зі змінами та доповненнями далі податкова вимога вважається надісланою (врученою) фізичній особі, якщо її вручено особисто такій фізичній особі або її законному представникові чи надіслано листом на її адресу за місцем проживання або останнього відомого місця її знаходження із повідомленням про вручення. У такому самому порядку надсилаються податкові повідомлення.

У разі коли податковий орган або пошта не може вручити платнику податків податкове повідомлення або податкові вимоги у зв'язку з незнаходженням посадових осіб, їх відмовою прийняти податкове повідомлення або податкову вимогу, незнаходженням фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків, податковий орган розміщує податкове повідомлення на дошці податкових оголошень. При цьому день розміщення такої податкової вимоги вважається днем її вручення.

Як вбачається із матеріалів справи позивач не відмовлялась від прийняття податкового повідомлення, адресу було вказано вірно, отже посилання на незнаходження фактичного місця розташування(місцезнаходження) платника податків є безпідставними.

Відповідно до ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення.

Відповідно до ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Колегія суддів дійшла висновку, що відповідач не довів суду правомірності та обґрунтованості свого рішення щодо винесення податкового повідомлення-рішення від 24.12.2007 р. № 0008881720/0 на суму 21981,67 грн. та другої податкової вимоги від 25.12.2007 р. № 2/214 на суму 1329,67 грн. Окрім того позивач добровільно сплатила заборгованість по податку з доходів фізичних осіб 26.10.2007 р. у сумі 109 908,34 грн.

З огляду на викладене колегія суддів дійшла висновку про задоволення позовних вимог у частині скасування податкового повідомлення-рішення від 24.12.2007 р. № 0008881720/0 на суму 21981,67 грн. та другої податкової вимоги від 25.12.2007 р. № 2/214 на суму 1329,67 грн.

Відповідно до частини першої статті 202 КАС України підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є неповне зясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими; невідповідність висновків суду обставинам справи; порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.

На підставі викладено, керуючись статтями 195, 198, 202, 205, 207 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.

Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 09 лютого 2009 року скасувати. Прийняти нову постанову.

Позовні вимоги ОСОБА_2 задовольнити частково.

Скасувати податкове повідомлення-рішення від 24.12.2007 р. № 0008881720/0 на суму 21981,67 грн. та другу податкову вимогу від 25.12.2007 р. № 2/214 на суму 1329,67 грн.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити за безпідставністю.

Повний текст постанови виготовлено 15 лютого 2010 року.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подачі скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця після набрання законної сили судовим рішення суду апеляційної інстанції.