Вирок № 7917570, 31.10.2008, Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

Справа № 1-115/08 p.

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 жовтня 2008 року Ужгородський міськрайонний суд

Закарпатської області в складі: головуючого Ференц A.M. при секретарі Пазяк С. М.

з участю прокурора Сочка В.І.

адвокатів ОСОБА_1, ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Ужгороді кримінальну справу по обвинуваченню

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1. уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, одруженого, раніше не судимого, працюючого директором фірми «Декантр», мешканця ІНФОРМАЦІЯ_4,

за ч. 2 ст. 143 КК України ( в редакції 1960 року), ст. ст. 191 ч. 5 , 366 ч. 2,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_3 працюючи директором ТОВ «Кантріімпекс», згідно договору позики № 33/1 від 30.10.1998 року отримав для ТОВ «Кантріімпекс» в AT «Українська фінансова група» грошову позику в сумі 55000 грн. зі строком повернення до 30.05.1999 року. Однак ОСОБА_3 В повернув тільки 15000 грн. , а решту суми 40 000 грн., будучи службовою та матеріально відповідальною особою, умисно , з корисливих мотивів, шляхом зловживання своїм службовим становищем протягом січня-лютого 1999 року в м. Ужгороді привласнив, і з метою ухилитися від повернення вказаної суми коштів власноручно склав завідомо неправдиві документи, а саме: розписки від імені службових осіб AT «УФГ» про повне погашення заборгованості за вказаним договором, в результаті чого AT «Українська фінансова група» було завдано матеріальних збитків в особливо великих розмірах, всього на суму 40 000 грн.

Крім того, ОСОБА_3 з 01.12.1998 року, працюючи на посаді директора ТОВ «Кантріімпекс» і таким чином, являючись службовою особою, з метою неповернення незаконно привласнених в AT «УФГ» грошових коштів в сумі 40 000 грн. , умисно 18.01.1999 року в.м Ужгороді склав завідомо неправдивий офіційний документ, що має юридичне значення, а саме: на аркуші паперу білого кольору власноручно написав текст розписки від імені президента AT «УФГ» ОСОБА_4 про отримання нею від ОСОБА_3 суми 1500 у.о., після чого умисно підробив, виготовивши за допомогою комп'ютерної техніки, шляхом пере копіювання підпису ОСОБА_4 з аркушу доповнення до претензії № 275/05 про розстрочення заборгованості від 17.08.1999 року під текстом розписки підпис ОСОБА_4

Також, являючись службовою особою, з метою неповернення незаконно привласнених в AT «УФГ» грошових коштів в сумі 40 000 грн. умисно 30.01.1999 року м. Ужгороді склав завідомо неправдивий офіційний документ, що має юридичне значення, а саме, на аркуші паперу білого кольору власноручно написав текст розписки від імені президента AT «УФГ» ОСОБА_4 про отримання нею від ОСОБА_3 суми 5700 у.о., після чого умисно підробив, виготовивши за допомогою технічних засобів, а саме: кольорових струминних принтерів під текстом розписки підпис ОСОБА_4, надавши складеному ним неправдивому документу - розписці юридичне значення.

Крім того, ОСОБА_3 з 01.12.1998 року, працюючи на посаді директора ТОВ «Кантріімпекс», аналогічним способом з метою неповернення незаконно привласнених в AT «УФГ» грошових коштів в сумі 40 000 гр., 15.01.1999 року в м. Ужгороді склав завідомо неправдивий офіційний документ, що має юридичне значення, а саме: на фірменному бланку ТОВ «Кантріімпекс» власноручно написав текст розписки від імені віце-президента AT «УФГ» ОСОБА_5 про отримання нею від ОСОБА_3 товарно-матеріальних цінностей на суму 4077, 77 грн., після чого умисно підробив, виготовивши за допомогою технічних засобів , а саме: кольорових струминних принтерів до ПОМ під текстом розписки підпис ОСОБА_5 , надавши складеному ним неправдивому документу -розписці юридичне значення.

Крім того, директор ТОВ «Кантріімпекс», являючись службовою особою, з метою неповернення незаконно привласнених в AT «УФГ» грошових коштів в сумі 40 000 грн., достовірно знаючи про те, що розписки від 18.01.1999 року від імені службових осіб AT «УФГ» про отримання ними від нього грошових коштів в рахунок погашення заборгованості по договору позики № 33/1 від 3012.1998 року - ним же підроблені, 17.10.2001 року умисно надав завідомо неправдиві документи -вказані розписки органу судової влади в Господарський суд Закарпатської області, а саме: представив їх в якості доказу про погашення заборгованості перед AT «УФГ» по договору позики № 33/1 від 30.12.1998 року.

Вищевказаними діями ОСОБА_3 Акціонерному товариству «Українська фінансова група» завдано матеріальну шкоду на суму 40 000 грн.

Крім того , ОСОБА_3 в червні 2000 року з корисливих спонукань , з метою заволодіння чужим майном запропонував ОСОБА_6 стати співзасновником ТОВ «НТВ-Імпекс» з внеском в статутний фонд 40 000 грн. Викликавши тим самим у потерпілого впевненість у

вірогідності передачі йому коштів, ОСОБА_3 11 липня 2000 року умисно , шляхом обману та зловживання довірою по вул. Легоцького, 76 в м. Ужгороді заволодів належним коштами ОСОБА_6, отримавши від нього 3900 доларів США вартістю 5, 22 за один долар США вартістю 20 350 грн. під приводом внеску його частки в статутний фонд, чим завдав потерпілому значної матеріальної шкоди на суму 20 350 грн.

В судовому засіданні підсудний ОСОБА_3 свою вину визнав частково, а саме визнав тільки факт підробки документів, тобто за ч.2 ст. 366 КК України пояснивши, що, він працюючи директором ТОВ «Кантріімпекс». В листопаді 1998 року він отримав на адресу фірми грошову позику в розмірі 55 тисяч грн., з яких 40 тисяч пішло на оплату товару, 11 тисяч - на погашення старого кредиту, 6 тисяч грн. на закупку товару. Після проведення ним в січні 1999 року ряду перевірок було відправлено 15 тисяч грн. по перерахунку в Київ, а інші гроші він особисто возив в м. Київ, з яких спочатку -1500 доларів США, а потім - ще 5 тисяч 700 доларів. Ним було написано лист в «Українську фінансову групу» і підроблено розписку на цю суму грошей, яку вивіз в Київ до AT «УФГ». Все відразу він не міг сплатити, оскільки гроші були в обігу, а на рахунку не було.

Підсудний ОСОБА_3 в судовому засіданні також пояснив, що в травні 2000 року він разом з ОСОБА_7 створив фірму, де Янюк був також співзасновником. ОСОБА_7 зайняв у ОСОБА_3 в борг 25 тисяч грн.., які йому передав ОСОБА_8. ОСОБА_7 став директором фірми, його грошова частка була в установчому фонді складала 4 тисячі 150 грн. , і особисто ОСОБА_7 ніяких грошей ОСОБА_3 не давав.

Потерпілий ОСОБА_7 в судовому засіданні пояснив, що він був співзасновником фірми, установчий фонд якої складав 40 тис. грн.. Ним було внесено в статутний фонд спочатку 1 тисячу доларів США, а потім, ще 2 тис. 700 доларів, які він взяв в борг у ОСОБА_8, в присутності якого передав ОСОБА_3 Коли ОСОБА_7 хотів вийти з фірми і отримати свої гроші, то ОСОБА_3 сказав, що ніякі гроші він не отримував.

Хоча підсудний ОСОБА_3 не визнав вину частково по інкримінованих йому злочинах, його вина стверджується дослідженими в судовому засіданні доказами.

Свідок ОСОБА_9 -ОСОБА_10 в судовому засіданні пояснила , що вона в 1998 року була президентом AT «УФГ» і ніяких грошей від ОСОБА_3 не отримала, і підписи він підробив, а оскілки вже пройшло багато, то вона все не пам'ятає, однак підтримує свої покази дані на попередньому слідстві.

Свідок ОСОБА_11 в судовому засіданні пояснила, що вона разом ОСОБА_7 була співзасновником ТОВ «НТВ-Імпекс» і займалась заготівлею грибів. Внесок ОСОБА_7 у статутний фонд товариства був 1тис. 400 грн., а весь статутний фонд складав 7 тис. грн.

Свідок ОСОБА_12 в судовому засіданні пояснив, що він особисто дав в борг ОСОБА_3 З тисячі доларів США, для внесення до статутного фонду , про що отримав розписку за підписом ОСОБА_7. На його думку, статутний фонд товариства складав 100 тисяч грн.

Свідок ОСОБА_8 в судовому засіданні показав, що в 2002- 2003 року він дав в борг ОСОБА_7 на два місяці 25 тис. грн. для заготівлі грибів, які ОСОБА_7 йому повернув.

Свідок ОСОБА_13 в судовому засіданні показала, що вона працювала в ТОВ «НТВ-Імпекс» головним бухгалтером. Фірма, безпосереднього саме ОСОБА_7 .займалась поставкою грибів. Всі гроші йшли в касу, і якщо засновник фізична особа, то вона також може вносити гроші у фонд підприємства, а якщо підприємство не створено , то фізична особа здає гроші і їй видається ордер в касі, і також має бути виписка банківської установи.

Свідок ОСОБА_14 в суді показав, що він працював на фірмі «НТВ-Імпекс», і коли закінчився грибний сезон, то ОСОБА_7 просив, щоб Янюк повернув йому 20 тисяч грн, що Янюк пообіцяв.

Свідок ОСОБА_15 в судовому засіданні показала, що вона у 2000 році в ТОВ «НТВ-Імпекс» виконувала обов'язки касира, а всі документи по здійсненню фінансових операцій підписували ОСОБА_13 та ОСОБА_3.

Вина ОСОБА_3 у вчиненні інкримінованих йому злочинів стверджується також іншими матеріалами справи, дослідженими в судовому засіданні, а саме:

- договором позики від 30.11.1998 року, укладеним між позикодавцем AT «УФГ» в особі Першого віце-президента ОСОБА_4 та позичальником «Кантриімпекс» в особі директора ОСОБА_3, де розмір позики складає 55 000 грн. на строк один рік та шість місяців (т.3 а.с. 9-10);

Протоколом домовленостей до договору від 30.11.1998 року, де було змінено строк надання позики до шести місяців (т.3 а.с. 11);

Платіжним дорученням № 1572 від 30.11.1998 року, в якому проведено перерахунок коштів акціонерним товариством «Українська фінансова група» в сумі 55 000, 00 грн. на рахунок Тов «Кантриімпекс» ( т.3 а.с. 12);

Платіжним дорученням № 775 від 14.06.1999 року, в якому проведено перерахунок коштів ТОВ «Кантриімпекс» на рахунок акціонерного товариства «Українська фінансова група» в сумі 15 000, 00 грн.;

Позовною заявою AT «УФГ» до Господарського суду Закарпатської області від 10.08.2001 року про стягнення боргу з Товариства з обмеженою відповідальністю «Кантріімпекс» за договором № 576/03 від 30.11.1998 року та розрахунком заборгованості (т.3 а.с. 15-19);

Ухвалою Господарського суду Закарпатської області від 17.10.2001 року про призначення технічної експертизи документів та почеркознавчої експертизи документів, які ОСОБА_3 подав до Господарського суду як докази оплати позики (т.3 а.с. 37);

Висновком № 3154 судово-технічної експертизи документів від 03.12.2001 року за матеріалами цивільної справи № 2/265 за позовом AT «Українська фінансова група» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Кантріімпекс», в якому зазначено, що штрихи всіх чотирьох досліджуваних підписів в двох розписках від імені ОСОБА_5 нанесені не від руки, а за допомогою технічних засобів, а саме кольорових струминних принтерів до ПЕОМ; штрихи зображення підпису в досліджуваній розписці від імені ОСОБА_4 перекопійовані також за допомогою комп'ютерної техніки з штрихів підпису від імені ОСОБА_4, розташованого на другому аркуші доповнення від 17.08.99 року до претензії № 257/05 про прострочення виконання зобов'язань і представленого вільного зразка. Штрихи зображення підпису в розписці від імені ОСОБА_4 відрізняються за загальною довжиною, розмірами, формою від штрихів вільних зразків підписів від імені ОСОБА_4 (т. З а. с. 45);

Розписками ОСОБА_9 - ОСОБА_10 від 12.02.1999 року та від 15.01.1999 року, які були об'єктом дослідження для проведення судово-технічної експертизи документів від 03.12.2001 року (т. З а.с. 50-51);

Висновком судово-почеркознавчої експертизи № 3155 від 29.12.2001 року, в якому зазначено, що рукописні тексти: розписки від імені ОСОБА_9 - ОСОБА_10 про одержання нею 12.02.1999 року від ОСОБА_3 300 у.о. та 570 грн., розписки від імені ОСОБА_9 - ОСОБА_10 про одержання нею від ТОВ «Кантріімпекс» товару на загальну суму 4077 грн. 77 коп. від 15.01.1999 року, розписки від імені ОСОБА_4 про одержання нею від ОСОБА_3 5700 у.о. від 30.01.1999 p., розписки від імені ОСОБА_4 про одержання від ОСОБА_3 1500 у.о. від 18.01.1999 року, заяви від імені директора «Кантріімпекс» ОСОБА_3 на адресу судді Господарського суду Закарпатської області Рогач Л.І. без вказівки дати заяви від імені директора ТОВ «Кантріімпекс» ОСОБА_3 на адресу судді Господарського суду Закарпатської області Рогач Л.І. від 19.09.2001 року виконані однією особою.

Рішенням Господарського суду Закарпатської області від 22.01.2002 року, яким вставлено факт невиконання грошового зобов'язання з боку ОСОБА_3 за договором позики від 30.11.1998 року на суму 55 000 грн., з яких неповернута сума в розмірі 40 000 грн. (т.3 а.с. 57-60);

Наказом Господарського суду Закарпатської області від 22.01.2002 року на виконання рішення від 22.01.2002 року стягнуто з ТОВ «Кантріімпекс» на користь акціонерного товариства «Українська фінансова група» 62 597, 21 грн., в тому числі 6903, 56 грн. пені ( т.3 а.с. 61);

Наказом № 32 директора ТОВ «Кантріімпекс» ОСОБА_16 від 01.12.1998 року про прийняття ОСОБА_3 на роботу по сумісництву фінансовим директором з 01 грудня 1998 року (т. З а.с. 111);

- Висновком судово-бухгалтерської експертизи № 6 від 26.09.2003 року, яким встановлено факт видачі грошових коштів посадовим особам ТОВ ««Кантріімпекс» за період з грудня 1998 року по жовтень 2001 року на загальну суму 70 182, 30 грн., в тому числі позичкові кошти в розмірі 54 240, 00 грн. ОСОБА_3 (т. З а.с. 224-230);

Платіжним дорученням Ужгородської філії комерційного банку «Приватбанку» від 30.11.1998 року про перерахування «Українською фінансовою групою» на рахунок ТОВ «Кантріімпекс» 55 000 грн.(т.3 а.с. 129)ж

Постановою державної виконавчої служби Перечинського району від 20.02.2003 року щодо примусового виконання наказу Господарського суду щодо стягнення з ТОВ «Кантріімпекс»заборгованої в розмірі 63 996 грн. заборгованості на користь «Української фінансової групи», в якій зазначено, що нерухомість за ТОВ «Кантріімпекс» в . Дубриниці, вул. Центральна, 104 не зареєстрована. (т.4 а.с. 43)

Вина ОСОБА_3 у вчиненні злочинів доведена сукупністю дослідженими в судовому засіданні доказами і суд приходить до висновку, що дії підсудного за ст. 191 ч. 5 . 366 ч. 2 КК України досудовим слідством кваліфіковано вірно, а саме :

За ст. 191 ч.5 КК України як привласнення, розтрата або заволодіння чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, вчинене в особливо великих розмірах;

За ст. 366 ч. 2 КК України як службове підроблення, тобто внесення службовою особою до офіційних документів завідомо неправдивих відомостей, інше підроблення документів, а також складання і видача завідомо неправдивих документів, що спричинило тяжкі наслідки.

Вина ОСОБА_3 щодо вчинення неправомірних дій по відношенню до ОСОБА_6 стверджується також іншими письмовими доказами які були досліджені в судовому засіданні:

Статутом ТзОВ «НТВ-ІМПЕКС», в розділі четвертому якого зазначено, що джерелом формування майна товариства є також 4 800 грн., внесені ОСОБА_6 (т. 1 а.с. 11);

Установчим договором про створення Товариства з обмеженою відповідальністю «НТВ-ІМПЕКС», в статті 5 якого зазначено, що для забезпечення діяльності Товариства за рахунок внесків засновників утворюється Статутний фонд в розмірі 12 000 грн., в створенні якого приймають участь ТОВ «Тоніс» 7200 грн. та ОСОБА_6 з сумою внеску в розмірі 4 800 грн. (т.1 а.с. 12-16);

Ордером № 76/341 від 24.08.2000 року про зарахування внеску ОСОБА_6 внеску до статутного фонду до ТзОВ «НТВ-ІМПЕКС» 20 350 грн.;

Розпискою ОСОБА_6 від 12.07.2000 року про отримання в борг у ОСОБА_12 2700 доларів США для внеску до Статутного фонду (т. 1 а.с. 37).;

Протоколом зборів засновників ТОВ «Тоніс» від 23.10.2000 року , в якому зазначено про факт розрахунку ОСОБА_17 з боргом у 25 000 грн з ОСОБА_18 . , про намір розрахунку з ОСОБА_17, який бажає вийти із співзасновників ТзОВ «НТВ-ІМПЕКС», і видачею йому 1400 грн. із статутного фонду, (т. 1 а.с. 75);

Об'явою № 701 КБ «Приватбанку» від липня 2000 року про внесення готівки в розмірі 1400 грн. до Статуного фонду на рахунок ТзОВ «НТВ-ІМПЕКС» (т.1 а.с. 121);

Об'явою № 707 КБ «Приватбанку» від 14.08.2000 року на внесення готівкою на рахунок ТзОВ «НТВ-ІМПЕКС» 120 грн. (т.1 а.с. 122);

Об'явою № 710 КБ «Приватбанку» від 11.08.2000 року на внесення готівкою на рахунок ТзОВ «НТВ-ІМПЕКС» 1300 грн. (т.1 а.с. 123)

Прибутковим касовим ордером № 1 від 12.07.2000 року про факт прийняття від ОСОБА_6 статутного внеску в розмірі 1400 грн. (т.1 а.с. 127);

Квитанцією КБ «Приватбанку» № 701 від 12.07.2000 року про зарахування на рахунок ТзОВ «НТВ-ІМПЕКС» 1440 грн. (т.1 а.с. 128);

Видатковим касовим ордером № 1 від 12.07.2000 року про факт здачі на рахунок № 51 внеску в розмірі 1440 грн. (т. 1 а.с. 129);

Платіжним дорученням КБ «Приватбанку» № 723 від 24.01.2001 року про перерахування 1340 грн. внеску в статутний фонд ТОВ «Тоніс»( т. 1 а.с. 141);

Платіжним дорученням КБ «Приватбанку» № 398 від 12.07.2000 року про перерахування 2160 грн. як внеску в статутний фонд ТзОВ «НТВ-ІМПЕКС» (т.1 а.с. 142);

Платіжним дорученням КБ «Приватбанку» № 444 від 11.08.2000 року про перерахування 3700 грн. як внеску в статутний фонд ТОВ «Тоніс» ( т.1 а.с. 143);

Протоколом огляду від 16.06.2002 року ордеру № 76/341 від 24.08.2000 року, видаткового касового ордеру № 1 від 12.07.2000 року, квитанції КБ «Приватбанку» № 701 від 12.07.2000 року, видаткового касового ордеру № 1 від 12.07.2000 року, платіжного доручення КБ «Приватбанку» № 723 в 24.01.2001 року, платіжного доручення КБ «Приватбанку» № 398 від 12.07.2000 року (т. 1 а.с. 160-166);

Висновком почеркознавчої експертизи № 512 від 19.07.2002 року в якому зазначено, що підписи від імені ОСОБА_6 на першій та останній сторінках статуту ТзОВ «НТВ-ІМПЕКС» виконані не гр. ОСОБА_6 , а іншою особою (т.1. а.с. 174-179)

Довідкою № 22-07 від 10.01.2002 року Ужгородської філії «Приватбанку», яка була видана ОСОБА_6 в тім , що станом на 09 січня 2002 року розмір сплаченого ним внеску до Статутного фонду ТзОВ «НТВ-ІМПЕКС» становить 1440, 00 грн., що відповідає ЗО % від загального внеску цього засновника, який необхідно внести в Статутний фонд Товариства згідно Установчим документам;

Вина ОСОБА_3 у вчиненні злочину доведена сукупністю досліджених в судовому засіданні доказів і суд приходить до висновку, що дії підсудного досудовим слідством кваліфіковано вірно, а саме: за ст. 143 ч. 2 КК України (в редакції 1960 року): заволодіння індивідуальним майном громадян шляхом обману та зловживання довірою ( шахрайство) , що завдало значної шкоди потерпілому.

У відповідності до ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірним рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала, на підставі чого матеріальна шкода, завдана ОСОБА_6 на суму 20, 350 грн. підлягає задоволенню.

У відповідності до ч.1 ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями и бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, на підставі чого з урахуванням психічних страждань потерпілого суд оцінює моральну шкоду ОСОБА_6 внаслідок неправомірних дій підсудного в розмірі 20 000 грн.

З підсудного ОСОБА_3 на підставі ст. 92 КПК України підлягають стягненню на користь ОСОБА_6 судові витрати в розмірі 6000 грн. за оплату послуг адвоката.

Щодо цивільного позову AT «Українська фінансова група», то такий задоволенню не підлягає, оскільки вказаний позов був вирішений Господарським судом Закарпатської області 22.01.2002 року.

Обставиною, що пом'якшує покарання підсудного ОСОБА_3 суд визнає ту обставину, що у нього на утриманні перебуває неповнолітня донька (т. З а.с. 239), а також визнання вини за ч.2 ст. 366 КК України.

Обставин, що обтяжують покарання підсудного судом не встановлено.

Обираючи підсудному ОСОБА_3 вид та міру покарання, суд враховує ступінь та характер суспільної небезпеки вчиненого ним злочину, наявність пом'якшуючих обставин, особу підсудного, який раніше до кримінальної відповідальності не притягувався, та приходить до висновку щодо можливості призначення покарання із застосуванням ст. 69 КК України та ст. 75 КК України.

Оскільки злочин за ст. 366 ч. 2 КК України згідно класифікації за ст. 12 КК України відноситься до злочинів середньої тяжкості, то виходячи з вимог п.3 ч.1 ст. 49 КК України особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею злочину і до дня набрання вироком законної сили минуло п'ять років, у зв'язку з чим суд в порядку ч.2 ст. 11-1 КПК України закриває провадження по даній справі в частині вказаного обвинувачення.

На підставі наведеного та керуючись ст. ст. 11-1, 323, 324, КПК України, суд,

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_3 визнати винним та призначити покарання:

за ч. 2 ст. 143 КК України (в редакції 1960 року) на 3 (три) роки позбавлення волі

- за ч. 5 ст. 191 КК України із застосуванням ст. 69 КК України на 5 ( п'ять) років позбавлення волі з позбавлення права обіймати посади пов'язані з організаційно-розпорядчими та адміністративно -господарськими обов'язками строком на 2 (два) роки.

Кримінальну справу в частині обвинувачення ОСОБА_3 за ст. 366 ч. 2 КК України закрити.

На підставі ст. 70 КК України шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим остаточно призначити ОСОБА_3 покарання у вигляді 5 ( п'яти) років позбавлення волі з

з позбавлення права обіймати посади пов'язані з організаційно-розпорядчими та адміністративно -господарськими обов'язками строком на 2 (два) роки.

На підставі ст. 75 КК України звільнити засудженого ОСОБА_3 від відбування основного покарання, якщо він протягом іспитового строку в 2 (два) роки не вчинить нового злочину.

Міру запобіжного заходу підписку про невиїзд засудженому ОСОБА_3 до набрання вироком законної сили залишити без змін .

Цивільний позов ОСОБА_6 задовольнити частково .

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_6 суму матеріальної шкоди в розмірі 20 350 ( двадцять тисяч триста п'ятдесят) грн., 20 000 ( двадцять тисяч) моральної шкоди та 6000 грн. за послуги адвоката. В решті позову відмовити.

В задоволенні цивільного позову AT «Українська фінансова група» відмовити.

Речові докази :

• - Ордер № 76/341 від 24.08.2000 року,

• - Видатковий касовий ордер № 1 від 12.07.2000 року

• - Квитанція КБ «Приватбанку» № 701 від 12.07.2000 року

• - Статут ТзОВ «НТВ-ІМПЕКС»;

• - Установчий договір про створення ТзОВ «НТВ-ІМПЕКС»;

• - Платіжне доручення КБ «Приватбанку» № 723 від 24.01.2001 року

• - Платіжне доручення КБ «Приватбанку» № 398 від 12.07.2000 року

• - Платіжне доручення КБ «Приватбанку» № 444 від 11.08.2000 року залишити при матеріалах справи.

Стягнути з засудженого ОСОБА_3 105, 58 грн. судових витрат за проведення почеркознавчої експертизи на користь НДЕКЦ при УМ ВС в Закарпатській області, код ЕРДПОУ 25575144, УДК в Закарпатській області , МФО -812016, р/р 35224002000411.

Вирок може бути оскаржений в Закарпатський апеляційний суд через цей суд на протязі 15 діб з моменту його проголошення.