Рішення № 79168299, 14.01.2019, Хмельницький окружний адміністративний суд

Справа № 560/3574/18

РІШЕННЯ

іменем України

14 січня 2019 рокум. Хмельницький

Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Петричковича А.І. розглянувши адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДФС у Хмельницькій області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернулась в суд з позовом, в якому просить визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення форми «Ш» №0010835806 від 28.09.2018 за порушення строку сплати суми грошового зобов'язання з військового збору штрафу на загальну суму 911 грн. 35 коп., форми «Ш» №0010825806 від 28.09.2018 за порушення строку сплати суми грошового зобов'язання з податку на доходи фіз. осіб, що спл. фіз. особами за результатами річного декларування штраф на загальну суму 3 037 грн. 82 коп.

В обґрунтування позовних вимог вказує, що 29.07.2016 нею було сплачено податкове зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб за 2015 рік в сумі 30 378 грн. 15 коп. та військового збору за 2015 рік в сумі 9 113 грн. 45 коп., що підтверджується банківськими квитанціями №166, №167 від 29.07.2016. Відповідно до п. 179.7 ст. 179 Податкового Кодексу України (далі - ПК України) визначено, що фізична особа зобов'язана самостійно до 1 серпня року, що настає за звітним, сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену в поданій нею податковій декларації. Тобто, порушення щодо сплати податкового зобов'язання відповідно до ст. 179 ПК України не було.

Ухвалою від 05.11.2018 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (арк. спр. 2-3).

19.11.2018 до суду поступив відзив на позов, згідно якого відповідач в задоволенні позову просить відмовити. Вказує, зокрема, що через звернення ОСОБА_1 до банку в післяопераційний час (у вищевказаних квитанціях зафіксовані дії ОСОБА_1, які були здійсненні в післяопераційний час) відбулась несвоєчасна сплати сум узгоджених грошових зобов'язань до контролюючого органу, та порушено п. 179.7 ст.179 ПК України, що призвело до застосування штрафних санкцій, передбачених ст.126 ПК України. (арк. спр. 19-21).

З'ясувавши обставини, на які сторони посилаються, як на підставу своїх вимог, так і заперечень, та оцінивши докази, суд прийшов до таких висновків, враховуючи наступне.

21.01.2016 позивачем подано податкову декларацію про майновий стан і доходи за 2015 рік, якою визначено податок на доходи фізичних осіб, що підлягає сплаті до бюджету, в розмірі 30378,15 грн., та військовий збір в розмірі 9113,45 (арк. спр. 31-32).

Позивачем згідно квитанцій від 29.07.2016 за №166-167 було сплачено податкове зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб за 2015 рік в сумі 30378,15 грн. та військового збору за 2015 рік в сумі 9113,45 грн. На вказаних квитанціях наявна відмітка - "Післяопераційний час"; час формування квитанцій - 17:08:46 та 17:08:52 (арк. спр. 13-14).

Судом встановлено та сторонами не заперечується, що граничний день сплати вказаних грошових зобов'язань припадав на 31.07.2016 (неділю).

Відповідачем було проведено камеральну перевірку своєчасності сплати узгодженої суми податкових зобов'язань з податку на доходи фізичних осіб та військового збору ОСОБА_1 за 2015 рік, за результатами якої складено акт №1415/22-01-58-06/НОМЕР_1 від 21.09.2018. Проведеною перевіркою своєчасності сплати узгодженої суми податкового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб за 2015 pік в сумі 30378,15 гривень та військового збору за 2015 рік в сумі 9113,45 гривень встановлено порушення вимог п. 179.7 ст. 179 ПК України, а саме, при граничному терміну сплати - 31.07.2016, фактичні дати погашення податкового зобов'язання - 01.08.2016, тобто порушення встановленого терміну сплати склало 1 день (арк. спр. 22).

На підставі акту перевірки відповідачем складено податкові повідомлення-рішення:

- №0010825806 від 28.09.2018 за порушення строку сплати суми грошового зобов'язання з податку на доходи фіз. осіб, що спл. фіз. особами за результатами річного декларування, яким застосовано штраф у розмірі 10% у сумі 3037 грн. 82 коп. (арк. спр. 24).

- №0010835806 від 28.09.2018 за порушення строку сплати суми грошового зобов'язання з військового збору, яким застосовано штраф у розмірі 10% у сумі 911 грн. 35 коп. (арк. спр. 26).

Згідно з пп. 16.1.4 п. 16.1 ст. 16 ПК України платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Згідно з пунктами 38.1, 38.2 ст. 38 ПК України виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк; сплата податку та збору здійснюється платником податку безпосередньо, а у випадках, передбачених податковим законодавством, - податковим агентом, або представником платника податку.

Пунктом 179.7 ст.179 ПК України визначено, що фізична особа зобов'язана самостійно до 1 серпня року, що настає за звітним, сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену в поданій нею податковій декларації.

Відповідно до пункту 126.1 статті 126 ПК України, у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання та/або авансових внесків з податку на прибуток підприємств протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах, зокрема, при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу.

Згідно норм чинного законодавства України сплата податків здійснюється, зокрема, у безготівковій формі шляхом здійснення переказу коштів через банківську установу.

Відповідно до п. 1.24 ст. 1 Закону України «Про платіжні системи та переказ грошей в Україні» №2346-III (далі - Закон №2346-III) переказ коштів - рух певної суми коштів з метою її зарахування на рахунок отримувача або видачі йому у готівковій формі.

Згідно з п.1.32 ст.1 Закону №2346-III платник - особа, з рахунка якої ініціюється переказ коштів або яка ініціює переказ шляхом подання/формування документа на переказ готівки разом із відповідною сумою коштів.

Відповідно до п.1.22 ст.1 Закону №2346-III операційний час - частина операційного дня банку або іншої установи - учасника платіжної системи, протягом якої приймаються документи на переказ і документи на відкликання, що мають бути оброблені, передані та виконані цим банком протягом цього ж робочого дня. Тривалість операційного часу встановлюється банком або іншою установою - учасником платіжної системи самостійно та закріплюється в їх внутрішніх нормативних актах.

Згідно з п.8.1 ст.8 Закону №2346-III банк зобов'язаний виконати доручення клієнта, що міститься в розрахунковому документі, який надійшов протягом операційного часу банку, в день його надходження.

У разі надходження розрахункового документа клієнта до обслуговуючого банку після закінчення операційного часу банк зобов'язаний виконати доручення клієнта, що міститься в цьому розрахунковому документі, не пізніше наступного робочого дня.

Відповідно до п.24.3 ст.24 Закону №2346-III при використанні документа на переказ готівки ініціювання переказу вважається завершеним з моменту прийняття до виконання банком або іншою установою - учасником платіжної системи документа на переказ готівки разом із сумою коштів у готівковій формі. Прийняття документа на переказ готівки до виконання засвідчується підписом уповноваженої особи банку або іншої установи - учасника платіжної системи чи відповідним чином оформленою квитанцією

Верховним Судом в постанові від 03.04.2018 у справі № 809/3851/15 викладено правову позицію, відповідно до якої з наданням платником податку до установи банку платіжного документу на перерахування податку до бюджету, згідно з яким платник ініціює сплату, а банк приймає такий документ, обов'язок такого платника щодо сплати такого податку припиняється. Тому, днем сплати податку до бюджету вважається день, коли банк прийняв документ на перерахування податку до бюджету на виконання.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом в постанові від 28 серпня 2018 року в справі №826/19338/14, згідно якої виконання платником податкового обов'язку по перерахуванню в бюджет суми податкового зобов'язання пов'язане з моментом подання в банк платіжного доручення на перерахування відповідних сум податкових зобов'язань, зокрема, з моментом прийняття банком платника розрахункового документа на виконання.

Отже, неперерахування податку банком у день формування документа на переказ готівки не є наслідком винних дій платника податку (позивача у справі), в його діях відсутній склад податкового правопорушення в розумінні статті 109 Податкового кодексу України, а тому до нього не можуть бути застосовані штрафні санкції, визначені статтею 126 ПК України

Тобто, за наявності в платника відповідних доказів, що підтверджують виконання усіх передбачених законодавством умов для визнання його добросовісним платником, обов'язок зі сплати відповідної суми податкового (грошового) зобов'язання слід визнати виконаним, незалежно від фактичного зарахування платежу до бюджетної системи України, та, зокрема, незалежно від формування банківською установою документа на переказ готівки в операційний чи позаопераційний час.

Таким чином, позивачем не порушено термінів сплати податкових зобов'язань, визначених ПК України, а отже наявні підстави для скасування оскаржуваних податкових повідомлень-рішень .

Згідно з ч.1 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Отже, суд, з урахуванням вказаних правових позицій Верховного Суду, дійшов висновку, що позивач довів позовні вимоги, а суб'єкт владних повноважень, який заперечує проти позову, не довів, що діяв у межах закону при прийнятті оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, що підтверджено доказами, перевіреними в суді, тому позов задовольняється.

Відповідно до ч. 1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Позивачем при зверненні до суду з позовом був сплачений судовий збір в розмірі 704,80 грн., тому такі витрати слід присудити на його користь.

Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Хмельницькій області за №0010835806 від 28.09.2018 та №0010825806 від 28.09.2018.

Стягнути на користь ОСОБА_1 судові витрати в розмірі 704,80 (сімсот чотири гривні вісімдесят копійок) грн. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Хмельницькій області.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складене 14 січня 2019 року

Позивач:ОСОБА_1 (АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_1) Відповідач:Головне управління ДФС у Хмельницькій області (вул. Пилипчука, 17, м.Хмельницький, Хмельницька область,29000 , код ЄДРПОУ - 39492190)

Головуючий суддя А.І. Петричкович